30 мільярдів на вітер. Як Дмитро Вовк «під патронатом американського посла» спровокував скандал

1002

Глава НКРЕКП пролобіював небачені преференції компанії з Монако, прикриваючись вимогами Марі Йованович

9 січня 2018 року, коли країна лише відходила від новорічних та різдвяних свят, у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), вже кипіла робота. Цього дня Державний регулятор, очолюваний  Дмитром Вовком, ухвалив свою першу постанову у новому році. НКРЕКП внесла зміни до так званого типового договору між ДП «Енергоринок» та потенційним виробником електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Все б залишилось не поміченим, адже розвиток зеленої енергетики – пріоритет, а сприяти розвитку цієї галузі – добра справа, якби не одне але. Суть змін, які проштовхнула НКРЕКП 9 січня забезпечує небачені преференції одній компанії. Такі умови, за оцінками галузевих фахівців, а також антикорупційних та антимонопольних органів, виходять за рамки законів України.

Суть скандальних змін зводиться до того, що потенційний інвестор «зеленої» енергетики – на цю роль претендує компанія Eurocapе New Energy (зареєстрована в Монако) – отримує право розірвати договір на власний розсуд на будь-яких законних підставах, а ДП «Енергоринок» повинен буде компенсувати збитки через припинення договору. Платіж має покрити кредит інвестора з усіма нарахованими та несплаченими відсотками, усі суми, що підлягають сплаті контрагентам з хеджування, усі інші витрати та втрати, які зазнають кредитори та банки. Отже, регулятор своїм рішенням намагається зробити державне підприємство «Енергоринок» державним гарантом повернення інвестицій приватній компанії Eurocapе.

Про грубе порушення чинного законодавства січневою постановою заявили Національне антикорупційне бюро України, Антимонопольний комітет та інші структури. Про це свідчать відповідні листи. Саме тому «Енергоринок» вже котрий місяць не підписує договір з Eurocapе, хоч на цьому публічно, у пресі, наполягає регулятор.

Звернення НАБУ до Дмитра Вовка

(для ознайомлення натисніть на зображення)

Ще до виходу згаданої вище постанови НАБУ звернулося до голови НКРЕКП Дмитра Вовка із закликом «не запроваджувати механізм розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах». Але регулятор проігнорував будь-які попередження, і таки схвалив спеціальні умови для компанії Eurocapе, яка обіцяє завести американські інвестиції під егідою OPIC – корпорації приватних закордонних інвестицій при уряді США.

«Главком» звернувся із запитаннями до керівництва НКРЕКП, але на жодне з них регулятор не  відповів. Натомість редакція отримала відписку, у якій звучить запевнення: «зазначені ініціативи НКРЕКП відповідають чинному законодавству та підтримані міжнародним співтовариством».  Але жодного пояснення, чому згадана вище постанова лобіює інтереси конкретної компанії, що, за даними НАБУ, може спричинити до виведення з ринку величезних сум, немає.

Відповідь НКРЕКП «Главкому»

(для ознайомлення натисніть на зображення)

«Главком» також звернувся із запитаннями до керівництва Eurocape, тож  сподіваємося отримати коментарі найближчим часом.

Примірний договір: історія питання

Треба зазначити, що у вересні 2017 року  Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вже ухвалювала низку змін до примірного договору між ДП «Енергоринок» та потенційним виробником електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Цей договір підписується з компаніями, які лише планують будувати  «зелені» енергетичні об’єкти – по суті він є попереднім договором з потенційним інвестором, який, не будучи учасником енергоринку України, не маючи ліцензії на свою майбутню діяльність, може  звернутися з цим документом до міжнародних фінансових установ і отримати кредит на спорудження «зеленого» енергетичного об’єкта в Україні, де тарифи, скажімо, на вітроенергетику вдвічі вищі, ніж у країнах Європи.  Гарантією надання  кредиту стануть майнові права на кошти від майбутнього продажу електроенергії, а вирішення можливих спорів передбачено у міжнародному арбітражі (Париж).

Із запровадженням вересневої редакції примірного договору потік охочих будувати альтернативні джерела енергії різко зріс – за цей короткий проміжок часу (жовтень 2017-го – квітень 2018-го ) потенційними інвесторами вже підписано 75 таких договорів з ДП «Енергоринок» (загальна  кількість договорів із «зеленими» виробниками — вже понад 200).

Але вже згодом НКРЕКП вирішує, що такого покращення інвестклімату у «зеленій» енергетиці  не достатньо. І береться за справу знову:  готує нову постанову про зміни примірного договору.  Цього разу все було зроблено з грубими порушеннями регламенту. А він зобов’язує регулятора вивішувати проекти своїх постанов (за місяць до їхнього ухвалення) на своєму сайті для загального обговорення. Проект цієї ж постанови регулятор вивісив на сайті в останній день, коли можна було подавати пропозиції — 10 листопада 2017 року. За день до завершення процедури обговорення радикально змінює текст документу, викладаючи його в редакції, запропонованій компанією Eurocapе. Прямі докази того, що регулятор діяв на користь саме цієї структури, можна знайти на сайті НКРЕКП – там розміщені зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП від цієї компанії, і всі вони потім перекочували у січневу постанову №1, яку згадано на початку цього тексту.

Варто визнати, що тут же розміщено лист директора ДП «Енергоринок» Юрія Гнатюка від 8 січня 2018 до НКРЕКП, де він наголошує, «що запропоновані зміни суперечать законодавству України, містять загрозу суттєвого, непередбачуваного та неконтрольованого погіршення фінансового стану ДП «Енергоринок»,  і як наслідок – невиконання зобов’язань перед іншими генеруючими компаніями. Водночас чинний Примірний договір (вересневий 2017 р – «Главком») відповідає всім нормам законодавства України».

Варто нагадати, що узгодження нових змін до примірного договору відбувалося восени 2017 року, коли діяльність НКРЕКП була паралізована через відсутність кворуму. Але як тільки на початку 2018-го цей кворум з’явився, ігноруючи два рішення  Ради оптового ринку та застережливі листи Антимонопольного комітету, НАБУ, під гаслами про покращення інвестклімату регулятор  таки ухвалив скандальну постанову №1. Вступила в дію вона лише на початку березня після публікації в «Урядовому кур’єрі». Не виключено, що затримка з оприлюдненням змін до договору була потрібна регулятору, щоб уникнути передчасного скандалу.

За день до ухвалення згаданої постанови  про порушення законодавства повідомив і колишній член НКРЕКП Андрій Герус: «Щоб мінімізувати свої ризики, Eurocapе та ОРІС вирішили пролобіювати спеціальний договір, за яким ДП «Енергоринок» несе фінансові гарантії за всі зміни, які можуть відбутися у державі. Зміни тарифного законодавства, податкового, ліцензійного, зміна регуляторного середовища — і тоді «Енергоринок», який взагалі-то є самостійним господарюючим товариством і не має відношення до таких змін, зобов’язаний виплатити $500 млн інвестицій компанії Eurocapе та ОРІС».

Лист Антимонопольного комітету до НКРЕКП

(для ознайомлення натисніть на зображення)
 

Чому протестує «Енергоринок»?

Позицію щодо  порушення законодавства НКРЕКП «Енергоринок» опублікував на своєму сайті»:  «Правова позиція ДП «Енергоринок» у процесі обговорення була проігнорована, звернення Ради оптового ринку та діючих виробників з альтернативних джерел енергії(!) також не були взяті до уваги». Рада Оптового ринку електроенергії (ОРЕ), зокрема, висловила занепокоєння наявністю в примірній формі договору ряду ризикових положень, що можуть призвести до фінансового розбалансування ОРЕ».

Протокол Ради Оптового ринку електроенергії
 
(для ознайомлення натисніть на зображення)
Своє заперечення «Енергоринок» опублікував на другий день після виходу статті на «Главкомі»,в якій прозвучав заклик НКРЕКП до «Енергоринку» не блокувати розвиток альтернативної енергетики.  Фактично тоді регулятор  звинувати в керівництво «Енергоринку» у намаганні загальмувати прихід інвесторів у цю сферу. З метою тиску на ДП «Енергоринок» у квітні регулятор розповсюдив заяву, в якій вимагав від державної компанії пришвидшити підписання примірного договору купівлі-продажу електроенергії з виробниками альтернативних джерел. У тому ж повідомленні Дмитро Вовк нагадав, що восени 2017 року посол США Марі Йованович звернулася до прем’єра Володимира Гройсмана з проханням посприяти укладенню договору між ДП «Енергоринок» та компанією Eurocapе, яка обіцяє збудувати в Запорізькій області одну з найпотужніших вітроелектростанцій України. На реалізацію цього проекту Корпорація закордонних приватних інвестицій США (ОРІС) наприкінці минулого року ухвалила рішення надати кредит на $150 млн та страхування, з можливістю перестрахування на суму до $320 млн. За даними НКРЕКП, 14 грудня 2017 року рада  директорів ОРІС ухвалила позитивне рішення про виділення до $400 млн кредитів та страхування політичних ризиків для розвитку проекту вітрового парку в Запорізькій області.
Посол США Марі Йованович

Фахівці бачать головну проблему у тому, що всупереч законодавству, регулятор наполегливо рекомендує зробити ДП «Енергоринок» державним гарантом повернення  інвестицій компанією Eurocapе. В коментарях «Главкому» один із експертів енергоринку зазначив:  «Якщо кредит  ОРІС – це інвестиція, тоді  вступає в дію інвестиційне законодавство – це два окремих закони: про інвестиційну діяльність та про іноземні інвестиції. Щоб визначити, чи потрібна Україні така інвестиція, Мінекономрозвитку мало б зробити відповідний аналіз, і тоді держава могла б взяти перед іноземним інвестором гарантійні зобов’язання, які виходять за рамки обох цих законів, але в такому разі їх повинна ратифікувати Верховна Рада.  Однак державні гарантії не можуть надаватися жодною державною компанією, адже згідного з Цивільним кодексом, державна компанія не може відповідати перед зобов’язаннями держави».

Дійсно, закон про електроенергетику, Договір між членами оптового енергоринку України, а також  ліцензійні умови визначають перелік структур, з якими «Енергоринок» має право підписувати договори: це виробники та постачальники електроенергії та НЕК «Укренерго». Ні про яких нерезидентів там не йдеться. ДП «Енергоринок» не наділений повноваженнями для підписання  угоди, на якій наполягає Дмитро Вовк.

Головну проблему фахівці бачать у тому, що в рекомендованому договорі передбачено платіж за розірвання договору. Тобто, якщо приватна компанія захоче в односторонньому порядку розірвати договір зі своїм кредитором ОРІС , або з ДП «Енергоринок», всі збитки і платіж за розірвання договору мають покриватися коштом енергоринку України, тобто за рахунок кінцевого споживача.  За оцінками експертів, обсяг такого платежу у випадку з Eurocapе може скласти 30 млрд грн, ця цифра співставна з обсягом кредиту – а це щонайменше $1 млрд – саме таку суму  американці називали в ході відкритого обговорення цього проекту.

Варто нагадати, що відповідно до законів про електроенергетику і про альтернативні джерела енергії, державні гарантії виробникам, які власним коштом збудували «зелені» об’єкти, забезпечені за рахунок стовідсоткових  розрахунків за поставлену електроенергію. Крім того, до 2030 року діятиме найвищий серед європейських країн тариф на «зелену» енергію. Тому затверджену регулятором схему співпраці з Eurocapе експерти енергоринку вважають неоднозначною, яка закладає можливість вивести з енергоринку від 30 до 50 млрд грн. «Дмитро Вовк – розумна людина, розуміє, що сам він нічого не підписує. Він схвалив примірну форму договору, яка має рекомендаційний характер, а тепер тисне на ДП «Енергоринок», рекомендуючи укласти угоду з Eurocapе та OPIC», — пояснює ситуацію один із експертів енергоринку.  При цьому постанова НКРЕКП не дає достеменної відповіді на запитання щодо джерел фінансування такого гарантійного платежу та подальшої долі виробничих потужностей, які залишаться після інвестора.

Дмитро Вовк зі свого боку не втомлюється нагадувати  про особливу участь у цьому проекті посла США: «… необхідність прийняття зазначеної постанови було підтримано послом США Марі Л. Йованович у листі від 16 грудня 2017року, у якому також висловлена подяка за конструктивну лідерську позицію НКРЕКП з питання вдосконалення РРА (угода між виробником електричної енергії з відновлювальних джерел і ДП «Енергоринок», який повинен купувати всю цю електроенергію за «зеленим» тарифом – «Главком»)…», — зазначається у відповіді регулятора на запит «Главкома».

До сказаного варто додати лише те, що Марі Йованович мала на увазі саме вересневі (а не січневі) зміни до примірного договору, які дійсно були ухвалені за всіма правилами регламенту та з метою розширення кола потенційних інвесторів, залучення капіталу з більш низькою вартістю, захисту прав інвесторів та кредиторів — ключовими міжнародними фінансовими установами (EBRD, IFC, OPIC). Ключові новації – попереднє укладення договору (Pre-PPA); фіксацію терміну дії договору до 1 січня 2030 року. Але ж чим була зумовлена поява січневих змін до примірного, тобто, попереднього договору? Регулятор ухиляється від відповіді, а от в НАБУ обіцяють, що істину в цій історії буде встановлено.

Наталка Прудка