«А Козачок-то… засланный!»: Брудна історія політичного засланця від науки Ярослава Козачка. Частина 3

2037

Справа про незаконне будівництво на території НАУ й незаконне отриманням квартир М. Куликом і Я. Козачком

До нашого журналістського розслідування раніше Іллею Кротенко й Антоніною Чундак (публікація від 26.07.2016) були здійснені викриття брудних справ бучацького засланого Ярослава Козачка, що пов’язані з незаконним отриманням ним квартири №462 у будинку 5, що по вул. Лебедєва-Кумача. У тій гучній справі, що межує з криміналом, був одним із головних фігурантів на рівні із засланим Ярославом Козачком і екс-ректор НАУ Микола Кулик.

Наші колеги з’ясували, що колишнє керівництво НАУ (2006–2007 років) у дружній компанії з брудним Ярославом Козачком здійснили «афери вишу з державним будівництвом». За повідомленням аудиторського звіту МОНУ, встановлено, що «внаслідок укладання певних інвестиційних договорів та здійснення господарських операцій» «навчальним закладом не отримано матеріальних активів у вигляді… квартир, вартість яких на 01.01.2015-го розрахунково становить 28 млн 828 тис. 856 грн». Аудитною комісією встановлено, що 43 квартири в будинку 5, що по вул. Лебедєва-Кумача в м. Київ, так і не були передані на баланс НАУ. Тим же журналістським розслідуванням наших колег було встановлено, що дві квартири належать екс-ректорові НАУ Миколі Кулику й екс-голові вченої ради, проректору НАУ Ярославу Козачку. Факти підтверджено документально судовими документами.

Фотокопія ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.05.2016 у справі №757/24936/16-к із вказуванням адреси проживання екс-ректора НАУ Миколи Кулика.

Фотокопія листа МОН України №5/2-1395 від 16.07.2015 року з інформацією про адресу проживання екс-проректора НАУ Ярослава Козачка.

Отже, «героя» нашого журналістського розслідування маргінального засланого до столиці Ярослава Козачка життя «перефарбувало» у бруд і навіть наблизило до кримінальних справ екс-партійних й екс-адміністративних поплічників у НАУ.

Бідний Йорик…, вибачте: бідний Козачок… Ну не щастить Сіркові, не щастить…

До всіх брудних плям у біографії маргінального засланого Ярослава Козачка слід додати ще одну – справу влаштування своєї дружини на тепле місце в НАУ. Вже як плюндрувати власну біографію, так і дружини кар’єру треба зіпсувати! Про недаремні зусилля горе-доцента з Тернопільщини в забрудненні авторитету дружини свідчить думка «Коллектива преподавателей» (мова оригінальна):

«Проректор научно-воспитательной работы НАУ Козачок Ярослав Викторович в кратчайшие сроки сделал карьеру своей нынешней жене, обычной школьной учительнице Матвеевой Ирине Валерьевне, защитив ей диссертацию, сделав кандидатом наук и доцентом, заместителем директора экологического института вопреки всем нормам и правилам, используя дружбу с руководством университета.

Позор! Где справедливость? Чему же может научить Ярослав Викторович своих студентов? Коррупции? Несправедливости? Обману?

Коллектив преподавателей».

Якщо б засланому Ярославу Козачку Господь дав розум, мабуть, він би зупинився у змаганнях в обмазуванні себе лайном ще в 2015 році… Але ні… Продовжує в своїй краденій у народу київській квартирі поливати брудом майже всіх викладачів університету, який дав прихисток йому двічі, коли невідомого нікому бучацького засланого Ярослава Козачка-доцента взяли на роботу 2002 року й коли викинули в грудні 2009 року з політикуму, як ренегата й зрадника.

Університет прийняв бідолашного Сірка, а Сірко й нагадив університету, та ще й зупинитися не може, розбризкуючи на електронному ресурсі «Рейдер НАУ» свої низькопробні й сумнівні, гидкі й обридливі писульки, у яких, як на диво, всі опоненти, і всі вони заважають жити праведному засланцю Ярославу Козачку.

Виникає пронизлива думка у зв’язку з такою симптоматичною поведінкою автора опусів на сайті «Рейдер НАУ»: якщо вам всі «воняють», то, можливо, варто принюхатися до себе?