АГРАРНА ГРА: чи зможе хтось із українських банків нагодувати аграріїв дешевими кредитами у 2018 році? (ч 2)

411
dollar banknote on wheat ear - agriculture business concept

Фіксує Нацбанк також підвищення середніх відсоткових ставок за кредитами для бізнесу у січні. Остання їх висота – 15,3% річних у гривні (за оперативними даними, без врахування овердрафту). І сам же Нацбанк визнає, що сталося це внаслідок підвищення ним же облікової ставки у грудні на 1,5 відсоткових пункти, а загалом з жовтня по грудень 2017 року – на 3,5 в.п., тобто до 16% річних.

Отже тренди на кредитному ринку на початку 2018 року різноспрямовані, загальний рахунок 3:2 на користь позитивних. До чого прагнуть самі банкіри і що передбачають експерти для аграріїв на поточний рік, AgroDay розпитав безпосередньо у них. У підсумку нам здалось, що песимістичного сценарію поки що вдається уникнути. Чимало банків у складних умовах примудряються не тільки фінансові програми для агробізнесу на 2018 рік формувати, але і, навіть, вже потроху його кредитувати.

Обличчям до МСБ

Більшість банкірів вже визнає, що аграрна галузь для них – одна з пріоритетних. А деякі банки навіть заявляють, що агропідприємства – найбільш бажані їх клієнти. Лунають навіть впевнені прогнози представників банківського середовища, що в 2018 році обсяг банківських кредитів аграріям зросте на 15%. Тобто, стратегія на плідну співпрацю з аграріями на 2018 рік залишається незмінною.

Разом з цим вимальовуються суттєві тактичні зміни. І мабуть, найголовніша з них полягає у тому, що фокус у кредитуванні поступово зміщується з великих компаній та агрохолдингів на середні і малі господарства.

Свідченням цього є те, що в сегменті «середнячків» суттєво побільшало гравців. Чимало банків саме зараз розпочинають співпрацювати з невеликими агропідприємствами. А «старожили» знижують вимоги щодо розміру земельного банку потенційних позичальників. Якщо раніше за кредитом до банків могли звертатися тільки ті, у кого було в розпорядженні від 500 га угідь, то тепер деякі установи понижують поріг 300 га, а дехто – навіть до 100 га.

«Велика увага банків до аграріїв з сегменту малого та середнього бізнесу зумовлена, по-перше, тим, що такі клієнти в середньому набагато краще виконують свої зобов’язання за кредитами порівняно з великими компаніями. По-друге, конкуренція серед банків на цьому ринку останнім часом загострилась, що спонукає їх йти у більш дрібні сегменти та розширювати коло потенційних клієнтів», – пояснює виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Цільовими для кредитування банки вважають аграрні підприємства площею від 1000 га, нагадує заступник голови правління ПУМБ по корпоративному бізнесу Олексій Волчков. Але багато з цих підприємств є самодостатніми та обмежуються самофінансуванням. «Недофінансованими переважно залишаються агроклієнти з землею до 500 га. За рахунок значної кількості таких клієнтів і може додатково зрости обсяг банківського фінансування в Україні», – вважає банкір.

Додамо, що фінансування вже зростає. Наприклад, в Укрексімбанку обсяг фінансування аграрного сектору перевершив 50% від кредитного портфелю позик малому та середньому бізнесу. А в ПроКредит Банку частка кредитів, наданих агропідприємствам, вже досягла 45% від загального кредитного портфелю, і керівництво банку заявляє, що й надалі планує розвивати портфель «Агро».

В Агропросперіс Банку вже зараз цільовим сегментом позичальників є малі та середні агровиробники, які мають від 100 га землі в обробітку. У підсумку, банк за 2017 рік «на 120% збільшив портфель кредитів агробізнесу в порівнянні з минулим сезоном і очікує такий самий приріст цього року», каже голова правління Агропросперіс Банку Сергій Щепанський.

Активно кредитує малий бізнес і Приватбанк. За підсумками минулого року банк виділив за цим напрямком понад 3 млрд грн кредитних коштів, а у 2018 році планує виділити ще більш ніж 5 млрд грн. Всього за 2017 рік було профінансовано, за інформацію банку, 25 тис. проектів МСБ, але скільки з них аграрних, на жаль, невідомо. Плідно співпрацює з фермерськими господарствами і ОТП Банк. У 2018 році він планує підписати фермерам 1 мільярд гривень кредитних лімітів.

Особливо яскраво зміцнення любові банкірів до агро-МСБ спостерігається у впровадженні в сільському господарстві України такого відносно нового інструменту фінансування, як аграрні розписки.

Розписки від малечі

Аграрних розписок за 2017 рік аграрії видали вдвічі більше, ніж за попередній. Популярність послуги швидко зростає. Нагадаємо, проект в Україні впроваджує IFC, і з нинішнього року його дія розповсюджується на всі регіони країни. А Незалежна асоціація банків нагадує, що аграрні розписки передбачають фінансування під заставу майбутнього врожаю, і покликані вони в першу чергу полегшити доступ до фінансових ресурсів саме для невеликих господарств. «Для фермера, який не має ліквідного майна для надання у заставу під кредит, це іноді єдиний спосіб отримати фінансування», – каже Олена Коробкова.

Станом на 19 лютого вже видано 217 аграрних розписок. Загальна вартість коштів, отриманих за аграрними фінансовими розписками, за інформацією IFC – 615 млн грн., за товарними – 857 млн грн. Отже учасники ринку вбачають сенс у використанні обох видів розписок, констатують в IFC.

«Агропросперіс Банк став першим в Україні банком, який надає фінансування під аграрні розписки, і вже протягом двох років залишається лідером за кількістю укладених угод. Ми вважаємо даний інструмент найбільш пристосованим до специфіки аграрного бізнесу і впевнені, що попит на нього постійно зростатиме», – зазначає голова правління Агропросперіс Банку Сергій Щепанський. З його слів, частка аграрних розписок у кредитному портфелі банку вже зараз становить 30%, і завдяки розширенню меж дії інструменту на всю Україну в банку очікують на подальше зростання цього показника.

Зазначимо, що й інші банки вже планують долучитися до проекту. Зокрема, Укрексімбанк повідомляє, що розглядає на предмет запуску відносно новий в Україні фінансовий інструмент «аграрні розписки». І додає, що запровадження аграрних розписок сприятиме залученню сільськогосподарськими товаровиробниками, що віднесені до МСБ, додаткових фінансових ресурсів. Планують розробку в 2018 році такого інструменту фінансування як агарні розписки і в Ощадбанку. Тут вважають, що обсяг попиту на аграрні розписки у поточному році може скласти не менше 1 млрд грн.  Банк «Кредит Дніпро» також має намір розвивати напрямок аграрних розписок, і розпочати цей процес з пілотного проекту для невеликих тикетів.

До речі, кредиторами за товарними аграрними розписками, здебільшого, є постачальники матеріально-технічних ресурсів, хоча мають місце випадки використання ними і фінансових розписок. Лідерами серед таких кредиторів залишаються міжнародні компанії «Монсанто» та «Сингента». У минулому році інструмент успішно апробували також національні дистриб’ютори «Ерідон» та «Агро Арена», інші учасники ринку, інформує Олександр Муляр.

У 2018 році IFC очікує на значне розширення кола кредиторів за аграрними розписками як серед банківських установ, так і постачальників ресурсів та трейдерів. І особливо відзначає зростаючий інтерес до інструменту з боку невеликих дистриб’юторів. «Застосування ними аграрних розписок наблизить невеликих виробників до ширшого використання якісних матеріально-технічних ресурсів і застосування сучасних технологій виробництва», – вважає представник проекту IFC. Крім того, в IFC чекають та сприяють появі успішних прикладів використання розписок у ланцюжку виробник-переробне підприємство.

Окремою тенденцією у 2018 році буде подальша диверсифікація застосування аграрних розписок, яка розпочалася у минулому році. Ці зміни стосуватимуться, перш за все, розширення використання розписок у плодоовочевому та органічному секторах, при вирощуванні інших нішевих культур. Таким чином, доступ до фінансування покращиться для низки нових малих і середніх сільськогосподарських виробників. Подальше ж розширення застосування аграрних розписок у зерновому секторі, виробництві технічних культур, і надалі сприятиме вчасному і спрощеному отриманню сільськогосподарськими виробниками фінансових та матеріальних ресурсів, прогнозує Олександр Муляр з IFC.

Оптимістично оцінює перспективи аграрних розписок в Україні і виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова. На її думку, незважаючи на те, що обсяги фінансування аграріїв за рахунок агророзписок  поки що незначні порівняно з іншими фінансовими інструментами, вони швидко зростатимуть і у перспективі кількох років здатні будуть забезпечити вже відчутну частку потреб аграріїв у фінансових ресурсах.

потрібна повноцінна робота реєстру агророзписок, який дозволяв би банкам вивчати кредитну історію позичальників

Зазначимо, поки що за рахунок аграрних розписок сільгоспвиробники залучили лише 1,47 млрд грн. Певна стриманість банків частково зумовлена очікуваннями апробації механізмів реалізації дефолтів за розписками. Начальник управління МСБ Укрексімбанку Владлен Дєдков пояснює: «Зараз нами досконало вивчається попит з боку агровиробників, досвід використання агророзписок іншими банківськими установами, а також «чекаємо» першого дефолту для запуску механізму примусового виконання за аграрними розписками та результатів по задоволенню вимог кредитора». Відзначають банкіри також, що для широкого застосування аграрних розписок на ринку потрібне коректне оформлення документів на земельні ділянки та повноцінна робота реєстру агророзписок, який дозволяв би банкам вивчати кредитну історію позичальників.