Академік НАН України Володимир Семиноженко: Кілька слів про роботу уряду напередодні Звіту

303

Наближається звіт Уряду і тим більш стає актуальною оцінка його роботи. Я хочу зробити декілька зауважень щодо вищої освіти та науки. Перше враження – декларується суцільний успіх, але більш докладний аналіз зводить всі заявлені досягнення лише до обіцянок майбутніх результатів.

А тепер більш докладно.

Звітується про «затвердження нового переліку галузей і знань». Ідея уніфікувати відповідно «до світового досвіду» звичайно гарна, водночас результат вийшов у Уряду — негативний. По-перше, МОН практично не врахувала зауважень експертної спільноти до свого проекту переліку. Але набагато цікавіше інше — новий перелік аж ніяк не відповідає сучасному світовому «розподілу галузей знань» — branches of science, оскільки вийшло так, що в нас відсутні такі ключові категорії, як, наприклад, Life Science – науки про життя, Applied Science – прикладні науки (різноманітні інженерні спеціалізації), Physical Science – природничі та фізичні науки. Більше того, новий перелік не відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти. Наведу її спеціально для МОН, фахівцям якого не зайве буде це ще раз прочитати.

0 General Programmes

1 Education

2 Humanities and Arts

4 Science (42 Life sciences, 44 Physical sciences, 46 Mathematics and statistics, 48 Computing)

5 Engineering, manufacturing and construction

6 Agriculture

7 Health and welfare

8 Services

Питання риторичне: як це відповідає затвердженим МОН 27 галузям знань?

Натомість ми маємо аж вісім(!) галузей знань соціогуманітарного профілю та розрізнені інженерні наук. Відомо, що одна з провідних галузей знань, в якій Україна знаходиться на вищих світових рівнях — це матеріалознавство. Але, яким чином міждисциплінарне «матеріалознавство», тобто наука про створення нових матеріалів (а це хімія + фізика, а зараз в багатьох напрямках ще й біологія), потрапило до (уявіть собі!) «механічної інженерії». Думаю, що крім «експертів» МОН цього ніхто не знає. Відокремлення Біології в окрему галузь знань при наявності «Природничих наук» є взагалі безглуздим. Ось такий виходить результат діяльності тільки з цього напряму…

«Ідея» МОН щодо можливості розміщення власних позабюджетних надходжень бюджетних установ на рахунках поза Держказначейством була гарною ініціативою. Водночас її реалізація, через не до кінця продуманий Закон «Про вищу освіту», неможлива. Адже Держказначейство ніхто не відмінив! Таким чином, ініціатива не тільки не стала корисною, але й потребує додаткових витрат на обслуговування позабюджетних коштів в банках. Всі розуміють, що до відповідного закону потрібні зміни, в цій частині він має бути законом прямої дії. До речі відповідний проект експертна громадськість (не МОН!) вже розробила.

Присвоєння вчених звань

Постанова КМУ №656 від 19.08.2015 має два «підводні камені» — п.п. 11 та 12 цієї постанови регламентується, що робота Атестаційних комісії та їх рішення регламентуються наказами МОН, яких дотепер, а пройшло вже п’ять місяців (!), ще немає. І, відверто кажучи, позитивних очікувань щодо його появи, теж немає.

Кваліфікаційна вимога до знання іноземної мови на рівні сертифікату В2 вимагає від здобувача значних фінансових витрат як на підготовку до екзамену, так і на його проведення. Крім того, цей пункт містить пряму корупційну складову – можливість визнання сертифікатів, виданих лише «правильними» освітніми центрами. Більше того, незрозуміло, навіщо цей сертифікат взагалі, якщо є додаткові вимоги до закордонного стажування, але немає вимог до публікації іноземною мовою, то навіщо цей сертифікат потрібен? А взагалі, виходить, що знання мови ставиться вище, ніж професійний рівень. Ця як з нашим Урядом: англійською мовою володіють усі, але це найгірший Уряд за весь час незалежності.

Вимога до закордонного стажування в умовах чинної постанови КМУ №65 від 2014 року є неприйнятною, оскільки держава не надає умов до стажування за кордоном, натомість вимагає від здобувача це робити за власний кошт чи із залученням грантів. Крім того, проектом наказу обмежено перелік країн, стажування в яких буде враховано здобувачу: Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Ісландія, Ірландія, Італія, Ізраїль, Канада, Південна Корея, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія, Нова Зеландія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Чилі, Швейцарія, Швеція та Японія. Тобто, стажування в Китаї, Індії, Гонконгу чи Бразилії зараховані не будуть.

Щодо технологічних парків. Щоб Закон запрацював, потрібні відповідні податкові та інші фінансові стимули, не кажучи вже про пряму державну підтримку. З запропонованим проектом Закону це взагалі неможливо.

Про Закон «Про наукову та науково-технічну діяльність». «Внесений Урядом» дуже пафосно сказано, але не відповідає дійсності. Фактично, був прийнятий законопроект, співавторами якого були переважно автори альтернативних законопроектів – представники наукових кіл. Тільки наукова громадськість за підтримки ВРУ, змогла поставити бар’єр на шляху реакційного урядового закону.

Щодо Концепції формування державної політики в інноваційній сфері на 2015-2020 роки. Давайте будемо реалістами. При повній відсутності економічної стратегії Уряду і активній політиці згортання науки і промисловості, це звучить як знущання.

Щодо співпраці з CRDF Global Ukraine Fund. Так, влітку 2015 року CRDF спільно з МОН створили «New emergency science and innovation Fund for Ukraine» для фінансування мікропроектів для внутрішньо переселених осіб. На сьогодні про оголошені конкурси за цим фондом і ані на сайті МОНу, ані на сайті CRDF жодної інформації отримати не можливо. І, крім того, це стосується не результатів 2015 року, а того, що можливо буде відбуватись в 2016 році. Подивимось…

Оприлюднення авторефератів дисертацій. Наказом МОН №758 від 14.07.2015 започаткована гарна традиція оприлюднення дисертацій, авторефератів та відгуків опонентів. Це правильний крок на шляху до боротьби із плагіатом. Останні гучні приклади всім відомі. Однак, потрібен єдиний портал, на якому буде системно зведена вся профільна інформація. Оскільки знайти всі офіційні сторінки спецрад чи ВНЗ неможливо, до того ж такі сторінки можуть бути «локальними», тобто їх не можна буде відвідати ззовні. Тут робота ще попереду.

Це тільки перші враження від наданого Урядом звіту. Більш глибокий аналіз показав би набагато гіршу картину.