Акцизний вітер: чим відгукнеться запропонований Мінфіном акцизний режим?

282

Чи виживуть виробники після підвищення ставок акцизів на 40-500%?

Минулого понеділка Міністерство фінансів вперше опублікувало детальний проект свого варіанту податкової реформи. Поряд з озвученими раніше відміною спецрежиму ПДВ та обмеженнями для платників єдиного податку велика увага приділена акцизам. Зокрема, виробникам алкоголю доведеться заплатити за марки на 40-500% більше. Agravery.com розбирався у розрахунках міністерства та очікуваннях бізнесу від подібних нововведень.

КОМУ ДАЮТЬ І СКІЛЬКИ

У ДВА РАЗИ З НИНІШНІХ 70,53 ГРН ЗА ЛІТР 100% СПИРТУ ДО 141,06 ГРН ПЛАНУЮТЬ ПІДВИЩИТИ АКЦИЗИ НА МІЦНИЙ АЛКОГОЛЬ — ГОРІЛКУ ТА ЛІКЕРИ. З ЦІЄЇ ВЕЛИЧИНИ 26,7% — ІНДЕКСАЦІЯ СТАВОК. ПРОТЯГОМ НАСТУПНИХ ТРЬОХ РОКІВ СТАВКИ АКЦИЗІВ ЩОРІЧНО ЗРОСТАТУМИТЬ НА 5%, ЩОБ ДОСЯГТИ 171,47 ГРН ЗА ЛІТР 100% СПИРТУ В 2020 РОЦІ.

СТАВКА АКЦИЗУ НА СУХІ ВИНА В 2016 РОЦІ МОЖЕ ВИРОСТИ В 5 РАЗІВ — З НИНІШНІХ 0,01 ГРН ДО 0,05 ГРН ЗА ЛІТР. НА 50% ПЛАНУЄТЬСЯ ЗРОСТАННЯ СТАВОК АКЦИЗІВ НА КРІПЛЕНІ ВИНА І ВЕРМУТИ — З НИНІШНІХ 3,58 ДО 5,37 ГРН ЗА ЛІТР. ІНДЕКСАЦІЯ — 26,7%. ДО 2020 РОКУ АКЦИЗ НА КРІПЛЕНІ ВИНА СКЛАДЕ 6,53 ГРН ЗА ЛІТР.

АКЦИЗ НА ІГРИСТІ ВИНА В 2016 РОЦІ МОЖЕ СКЛАСТИ 7,8 ГРН ЗА ЛІТР, В ПІВТОРА РАЗИ БІЛЬШЕ НИНІШНІХ 5,2 ГРН ЗА ЛІТР. ЗБІЛЬШЕННЯ СТАВКИ ДО 2020 РОКУ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО.

УДВІЧІ МОЖЕ ВИРОСТИ АКЦИЗ НА ПИВО — З 1,24 ГРН ЗА ЛІТР ДО 2,48 ГРН ЗА ЛІТР. ПЛАНУЄТЬСЯ ТАКОЖ ЩОРІЧНЕ ПІДВИЩЕННЯ СТАВКИ ПИВНОГО АКЦИЗУ НА 5% В 2017-2020 РОКАХ.

Виробники в шоці

За словами директора Асоціації Виноградарі та Винороби України Сергія Михайлечка, проект Міністерства фінансів України — це утопія. «Пропозиції абсолютно відірвані від реальності. Неможливо досягти поставлених цілей, а саме збільшити дохідну частину бюджету за рахунок надходжень по акцизу при різкому збільшенні ставок в умовах стагнуючого виробництва і ринку, не завдаючи при цьому серйозний удар по виробниках. Це основи економічної теорії, яку ми готові підтвердити конкретними розрахунками», — каже він.

В асоціації на прикладі кріплених вин навіть порахували ефект від нововведень.

«Про що свідчать ці цифри: проект Мінфіну короткочасно закриває «дірку» в бюджеті з невеликим падінням від прогнозу, при цьому галузь отримує чергове падіння і вже наступного року ті підприємства, яким хоч якось вдасться зберегти виробництво, не зможуть приносити в бюджет бажаного обсягу відрахувань, а ми розуміємо, що апетит у Мінфіну збережеться», — говорить Михайлечко. За його словами, підтвердженням саме такого сценарію розвитку подій є гіркий досвід попередный наслідків різких підвищень акцизу. Так, в 2010 році, ставка акцизного збору була підвищена з 0,50 грн. за один літр до двох гривень. Це призвело до падіння виробництва кріплених вин на 65% в 2011 році, а в 2012 р вже досягло 74%, порівняно з 2010 роком. І це за умови, що загальна економічна ситуація в країні була значно краще.

«У 2014 галузь зарубали черговим стрибком в порушення існуючих норм Податкового кодексу про індексацію акцизу і в кілька етапів сумарно підняли акциз на 43%. Підсумковий обсяг виробництва в 2014 році при цьому (з урахуванням втрати кримських підприємств) упав на 48% — до 6060 тис. дал. Застосовується до таким нікчемним цифрам (враховуючи потенціал країни) складно навіть говорити про існування вітчизняного винного ринку», — говорить експерт.

Абсурдним, на думку Михайлечка, також є пропозиція 500-кратного підвищення вартості акцизу на столові вина. «По-перше, цей сегмент тільки тому й живий досі, що спільними зусиллями галузі вдається зберегти мінімальну ставку. По-друге, згадка акцизу на столові вина в Європі — це лише частина правди, яка вигідна Мінфіну. Насправді в більшості країн ЄС вино не є підакцизним товаром, це продукт харчування. Наша асоціація виступає за присвоєння цього статусу і українським столовим винам», — розмірковує винороб.

Він розповідає, що асоціація «Виноградарі та винороби України» була учасником зустрічі комітету з представниками бізнесу та профільними об’єднаннями. Представники алкогольного ринку представили свої розрахунки, які свідчать про падіння всіх сегментів виробництва алкоголю в разі прийняття проекту Мінфіну. У ході дискусії та за підтримки Ніни Южаніної вдалося все-таки досягти компромісного варіанту — підвищення на 15%. «Не скажу, що це хороший варіант, але він, принаймні, не обіцяє нам катастрофічного обвалу. Примітно, що рівень надходжень акцизних надходжень до бюджету у разі підвищення на 15% — буде цілком в рамках побажань Мінфіну», — каже він.

Голова асоціації «Укрводка» Володимир Остапюк погоджується з Михайлечком. «100% зростання акцизу на алкоголь призведе до катастрофічних наслідків — пляшка горілки 0,5 л коштуватиме 90 грн, а виробництво буде зменшено в 2 рази!», — каже він. За його прогнозами, вже на початку 2016 року половина підприємств лікеро-горілчаної галузі буде вимушена зупинити виробництво, а майже півмільйона людей залишаться без роботи. «Податкові надходження при цьому буде скорочено на 50%, в Україні запанує ера отруєнь фальсифікатом, а частка тіньового сектору зросте до 65%. Саме таких наслідків очікують виробники лікеро-горілчаної галузі у зв’язку з прийняттям нового податкового кодексу», — вважає Остапюк.

Пивовари не в захваті

Директор з корпоративних зв’язків компанії Efes Ukraine Валентин Бойніцький каже, що тільки за перше півріччя 2015 року пивна галузь впала на 25%. «Заявлене підвищення не відповідає цілям Мінфіну — з такими ставками галузь просяде ще більше, а бюджет очікуваних надходжень не отримає», — говорить він. Крім того, Бойніцький вважає, що декларуючи в документі ставки в порівнянні з податками в країнах ЄС, Мінфін не враховує, що в жодній країні немає другого акцизу — з обороту, який в Україні становить 5%. «Незважаючи на торішнє підвищення на 42,5% акцизний збір за 9 місяців 2015 року зменшився на 62 млн гривень (3,2%) до такого ж періоду 2014 року. Про що це говорить? Поставлена ​​мета — наповнення бюджету так і не досягнута. За 11 місяців цього року підприємства галузі виробили на 20% менше по відношенню до минулого року. Тобто вся галузь перебуває в глибокій кризі і вже зрозуміло, що проблеми бюджету за рахунок пивоварів не зважаться», — додає в.о. гендиректора компанії Сан ІнБев Україна Денис Хренов.

Хренов говорить, що крім пивоварів від підвищення акцизу постраждають і споживачі, так як ціни на продукт будуть підвищені. «Складно формувати пивну культуру в країні, де набагато легше купити сірий алкоголь, з якого не платяться податки. Тому ми і маємо таку картину — Україна лідирує в рейтингах по вживанню міцного алкоголю, і тільки на 26му місці по споживанню пива, пропускаючи вперед безліч європейських країн», — каже він.

Пивовари визнають, що внесення запропонованих змін можуть стати трагічними для галузі. Загалом ринок істотно знизиться, можливе падіння до 30%, прогнозує Хренов. Можливо в перший час надходження від акцизу й будуть більшими, але навіть у середньостроковій перспективі цей ефект буде поступово знижуватися, поки зовсім не нівелюється падінням обсягу продажів. «Що ж стосується інших відрахувань — ПДВ, податок на прибуток, податки на доходи працівників і т.д., вони будуть скорочуватися не тільки у пивоварів, а й по всьому ланцюжку — від фермерів, до роздрібної мережі, з’їдаючи весь позитив від надходжень акцизу», — каже він. Галузі і супутнім галузям загрожує чергова хвиля скорочень робочих місць — десятки тисяч людей, які втратили роботу, що вимагають соціальних виплат від держави, субсидій та інших соціальних витрат. Також в черговий раз в галузь і супутні сфери економіки не надійдуть інвестиції. Таким чином збір податків буде відбуватися тільки на папері, а реальна економіка країни буде і далі втрачати.

Тютюнові справи

Акцизи на сигарети планують підняти на 40% (специфічна складова), з яких 26,7% — індексація на рівень інфляції. Таким чином, в 2016 році ставка акцизу за 1000 сигарет складе 3,18,26 грн замість нинішніх 227,33 грн за 1000 тис. Штук. У 2017-202 роках уряд має намір підвищувати ставки акцізоа на сигарети на 7% щорічно. Таким чином у 2020 році акциз з 1000 сигарет складе 429,29 грн.

Адвалорна складова акцизу на сигарети може зрости на 3 п.п. — З 12% до 15%. Цей показник уряд переглядає зважаючи гармонізації податкової бази з нормами ЄС. При цьому збільшувати адвалор в 2017-2020 роках не планується.

Тютюновиробники б’ють на сполох. Олексій Калініченко, менеджер з питань фіскального регулювання компанії Філіп Морріс Україна, розповідає, що всі пропозиції галузі, які неодноразово обговорювалися з Мінфіном, були проігноровані. «Новий проект Податкового кодексу зберіг всі суперечності чинного закону. Наприклад, термін оплати акцизу (при покупці акцизних марок) випереджає дату виникнення податкових зобов’язань (в момент реалізації готової продукції) і не стикується з нормою про податковому періоді» базовий календарний місяць) «, — говорить він. Визначення максимальної роздрібної ціни (ціна, яка включає всі податки), за його словами, — в конфлікті з нормою про акциз, об’єктом якого є роздрібна реалізація, а сам акциз нараховується додатково до максимальної роздрібної ціни

«Ми не бачимо, яким чином різке підняття ставок і заморожування існуючих законодавчих протиріч може створити конкурентні умови в оподаткуванні та стимулювати економічну діяльність в Україні», — говорить Калініченко. Адже, зазначає він, в відсутність механізму мінімальних цін, виробники сигарет не можуть прогнозувати поведінку конкурентів.

На думку директора з корпоративних зв’язків компанії JTI Україна Олександра Когута, чергове підвищення ставок акцизу на 40% призведе до зростання цін на сигарети на 3,5-5 гривень залежно від цінового сегменту. «Середньозважена ціна зросте на 30%, до 18,5 грн. за пачку. Попит на дешеву і доступну нелегальну продукцію буде рости, і до кінця року вона може займати до 12-15% ринку. Це означає втрату більш ніж 4 млрд. Грн. податкових надходжень», — каже він. Когут зазначає, що різке підвищення податку не гарантує пропорційного зростання надходжень до бюджету. Нагадаємо, у 2014 році акциз на тютюнову продукцію був підвищений на 40%, але надходження до бюджету від нього виросли тільки на 1,1%.

Пропозиція підвищити адвалорний компонент акцизу на 50% (з 12% від максимальної роздрібної ціни, МРЦ, без ПДВ до 15% від МРЦ, тобто з 10% від МРЦ до 15% від МРЦ) йде врозріз з прогресивними податковими практиками ЄС. Підвищення зробить надходження до бюджету від акцизу більш залежними від цінових коливань на тютюновому ринку, каже Когут.

«Цінові війни в тютюновій галузі з метою наростити частку ринку мають прямий вплив на обсяг надходжень до бюджету від акцизу. За нашими розрахунками, зараз через зниження середньозваженої ціни на сигарети на 1 грн бюджет втрачає 800 млн грн на рік», — зазначає директор з корпоративних зв’язків компанії JTI Україна. Щоб запобігти подальше зниження цін, на думку тютюновиробникыв, необхідні хоча б тимчасові заходи, наприклад введення мінімальних цін на сигарети.

За інформацією джерел Agravery.com, від імені виробників алкоголю вже направлено лист-звернення до прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Виробники сподіваються, що акцизну політику уряду буде пом’якшено.

Автор материала: Марія Бровінська