Антикорупційний суд: час ікс для України

496

Якщо до літніх канікул парламент не спроможеться ухвалити закон про незалежний Антикорупційний суд, чергового траншу Міжнародного валютного фонду —  2 мільярдів доларів —  нам не бачити. У такому разі, переконані експерти, країну чекає фінансова криза, пише газета «Експрес».

Нагадаємо, епопея зі створенням Антикорупційного суду в Україні триває від літа 2016 року. Ще тоді Верховна Рада ухвалила закон «Про судоустрій та статус суддів», який недвозначно зобов’язує: у країні має бути створений Вищий антикорупційний суд. Щоправда, механізму його запуску і роботи не розписано. Отже, потрібен спеціальний закон про Антикорупційний суд.

Вимога створити його з’явилася і у меморандумі про співпрацю Міжнародного валютного фонду з Україною. МВФ навіть визначив конкретний термін —  до червня 2017 року. Однак влада закликів МВФ і європейських партнерів не почула. Виправляти ситуацію взялися громадські антикорупційні організації та депутати, що входять до позафракційного об’єднання «Єврооптимісти». Ще в лютому 2017 року вони підготували і зареєстрували законопроект про створення Антикорупційного суду. Але до його розгляду не дійшло.

Понад те, влада відповіла асиметрично. Один із представників БПП —  Сергій Алексєєв —  зареєстрував законопроект про зміни до закону про судоустрій, яким запропоновано взагалі відмовитися від створення Вищого антикорупційного суду. Його варіант передбачав появу у звичайних судах суддів зі спеціалізацією, що дозволяє розглядати корупційні правопорушення.

Наприкінці минулого року ще один законопроект про створення Антикорупційного суду у Верховній Раді зареєстрував народний депутат від БПП Руслан Князевич. І хоч до документа є чимало зауважень, у березні парламент усе-таки ухвалив його у першому читанні, сподіваючись внести правки (а їх подано майже 2 тисячі!) до наступного голосування. Однак комітет ВР із питань правової політики досі не спромігся створити групу для роботи з поправками…

Чому міжнародні партнери наполягають на ухваленні закону про Антикорупційний суд? І чому українська влада зволікає з його створенням?

Ситуацію аналізуємо разом із Глібом Вишлінським, виконавчим директором Центру економічної стратегії, Сергієм Фурсою, аналітиком Dragon Capital, та Віталієм Шабуніним, головою правління Центру протидії корупції.

—  Отже, чому МВФ наполягає на ухваленні закону про Антикорупційний суд?

Г. Вишлінський: —  За час співпраці з Україною Міжнародний валютний фонд дійшов висновку: без розв’язання проблеми корупції суто економічні заходи не даватимуть ефекту. Будуть кризи, які повторюватимуться одна за одною. Тому потрібне швидке створення незалежного Антикорупційного суду, що змінить «спортивне полювання» на корупціонерів (зловив —  випустив) на реальні терміни ув’язнення для них.

—  А чому в нас із виконанням цієї вимоги зволікають?

В. Шабунін: —  Реформу саботує влада. Бо ніяк не може змиритись із тим, що хоча б один суд може перебувати не під її контролем. Адже тоді підозри, обвинувачення, які висувають проти топ-посадовців Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, зможуть отримати підтвердження у судових вироках.

Г. Вишлінський: —  Політична верхівка боїться, що незалежність суду зруйнує систему безкарності та «рєшалова», яка лежить в основі влади ще з радянських часів. Якщо з’явиться такий суд, то Президент перед виборами втратить можливість роздавати партнерам будь-які гарантії недоторканності.

До ухваленого в першому читанні законопроекту про Антикорупційний суд подано 1700 поправок. Профільний комітет за них ще не брався, а вносити зміни потрібно. Команда Президента свідомо подала проект, що не відповідає вимогам МВФ. Щоби до літніх канікул отримати позитивне рішення фонду, закон має бути ухвалено не пізніше, ніж у червні.

В. Шабунін: —  Політика МВФ щодо надання фінансової підтримки країнам така: не давати грошей у четвертому кварталі через побоювання впливу на бюджетний процес, а також уникати надання допомоги у виборчий період. Тому в нас залишається лише третій квартал 2018 року. МВФ непохитно стоїть на своєму: не буде Антикорупційного суду —  не буде траншу.

—  Для України дуже важливі ці гроші від МВФ?

В. Шабунін: —  Без чергового траншу Україну може чекати глибока фінансова криза та руйнування економіки через неспроможність виплатити зобов’язання за зовнішніми боргами.

Голосування за обіцяний Президентом Антикорупційний суд вирішуватиме економічну долю країни на найближчі роки. Адже без західних партнерів і підтримки МВФ Україна навряд чи зможе подолати економічну кризу самотужки.

Г. Вишлінський: —  У 2018 —  2019 роках нам потрібно виплатити майже 11 мільярдів доларів зовнішнього державного боргу. На кінець березня на валютних рахунках уряду залишалося приблизно 1,4 мільярда доларів —  їх вистачить до серпня, якщо не чіпати валютних резервів НБУ, яких, для порівняння, лише 19 мільярдів. Якщо витратити понад половину резервів на виплату держборгу в найближчі півтора року, то резерви наблизяться до мінімального рівня 2014 —  2015 років. Нагадаю, тоді все закінчилося обвалом гривні.   Звісно, влада може перекредитуватися у приватних позичальників. Але така позика обійдеться дуже дорого. Кредити в МВФ, Світового банку та ЄС ми беремо під 1 —  3% річних, а у приватних позикодавців —  під 7 —  10%.

С. Фурса: —  Безумовно, якщо ми втратимо фінансування МВФ, ситуація лише погіршиться. Інвестицій не буде. Економічне зростання згасатиме. Резерви танутимуть. Чи дотягнемо ми так до президентських виборів? Цілком можливо. Чи вистачить ресурсів далі? Ні. Тому що борги доведеться віддавати.

І йтиметься вже про те, наскільки біднішими ми станемо у найближчі декілька років. Резерви Нацбанку без коштів МВФ критично малі. Дефіцит бюджету покрити не вдасться. Перше, що відреагує —  курс гривні. Потім буде скорочення витрат бюджету. Якщо ні, інфляція сама скоротить реальні витрати. Девальвація гривні призведе до різкого зростання вартості імпортних товарів, зокрема й вартості газу. Тоді знову доведеться або різко підвищувати тарифи, або нарощувати дефіцит бюджету. А це призведе до ще більшої девальвації.

В. Шабунін: —  Захід уже розуміє гру Порошенка в доброго Президента і поганих депутатів. Усі давно зрозуміли цю стратегію і більше не вірять в обіцянки очільника нашої держави. Тому або Президент таки погодиться на рух законопроекту до другого читання, або саме він, а не «злі бояри» відповідатиме за економічний колапс, який нас чекатиме.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ