Артем Ситник може спати спокійно. Аудитор НАБУ нікому не потрібен?

375

Депутати і від більшості, і від опозиції блокують процес обрання ревізора для Антикорупційного бюро

Поки у Верховній Раді основна увага прикута до теми створення Антикорупційного суду, у комітеті з питань запобігань і протидії корупції кипить робота в іншому напрямку. 23 травня там мали розглядати документи, подані кандидатами в аудитори НАБУ. Але засідання комітету в черговий раз було зірване через відсутність кворуму – з’явилось лише сім 24 з депутатів. Причому були відсутні представники як від більшості, так і від опозиції.

Епопея з призначенням ревізора для улюбленого відомства антикорупціонерів та західних посольств триває вже довго. За цей час парламентський комітет розколовся, було звільнено його керівника Єгора Соболєва, але жодна з кандидатур, підтриманих комітетом та винесених до зали під куполом, не отримала підтримки парламенту. Група опозиційних членів комітету (Сергій Лещенко, Юрій Дерев’янко, Ігор Луценко, Єгор Соболєв, Віктор Чумак, Борислав Береза, Дмитро Добродомов та Вадим Кривохатько) протистоїть провладній більшості, представник якої – «фронтовик» Юрій Савчук – після звільнення Соболєва виконує обов’язки голови комітету.

Опозиціонери підіймають галас, що президент хоче провести через Раду лояльного кандидата, який і запустить процес відсторонення директора НАБУ Артема Ситника після негативного аудиту. Адже інші прописані в законі підстави для його звільнення дуже проблематично реалізувати. Нагадаємо, що всього має бути обрано три аудитори НАБУ – від Верховної Ради, президента та Кабміну. Останній вже обраний, а президент обіцяє зробити свій вибір після того, як визначиться Верховна Рада. Неважко порахувати, що якщо президент проведе через парламентську квоту контрольовану людину, то отримає всі важелі впливу на Бюро.

В середу позафракційний Віктор Чумак з трибуни Верховної Ради заявив, що хворого в.о. голови комітету сьогодні викликано, аби провести і призначити аудитора НАБУ всупереч регламенту. Також Чумак зазначив, що ніхто з кандидатів не отримав повідомлень, що вони викликаються для співбесід, оприлюднивши лист, отриманий від  фаворита опозитціної частини комітету – Томаса Файєрстоуна.

Томас Файєрстоун

Файєрстоун – колишній прокурор США, партнер компанії «Бейкер та Маккензі», шість років працював у відділі боротьби з організованою злочинністю прокуратури в Нью-Йорку, де спеціалізувався на справах російських олігархів та чиновників, пов’язаних із корупцією та відмиванням коштів. Його рекомендували на посаду аудитора посольство США в Україні, міжнародна антикорупційна організація Transparency International Україна та Інститут CEELI у Празі, який займається розвитком верховенства права. Біографія та наявність таких рекомендацій автоматично робила його «улюбленцем» опозиційної групи в комітеті. Враховуючи те, як в Адміністрації президента пручаються зовнішньому впливу при виборі суддів Антикорупційного суду, то навряд чи на Банковій хотіли б бачити і на місці аудитора НАБУ такого ось незалежного варяга.

Інший фаворит – український правозахисник Володимир Василенко, який працював суддею в Міжнародному трибуналі з колишньої Югославії та представником України в Раді ООН із прав людини.

Володимир Василенко

За Василенка з його «бездоганним досьє» кілька місяців тому відкрито висловлювався Олег Ляшко, який, хизуючись патріотизмом, грізно відмітає іноземців на цій посаді. Саме Василенка нібито хотіли б бачити аудитором і у Порошенка. Принаймні точно більше, ніж американця. Центр протидії корупції, який лобіює Файєрстоуна, вже оприлюднив «компромат» на Василенка. Він полягає у тому, що син кандидата Андрій є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів і замішаний, на думку антикорупціонерів, в призначеннях неблагонадійних суддів.

Три інші кандидатури на фоні цих двох виглядають зовсім блідо. Аналіз того ж Центру протидії корупції показав, що пенсіонер Валерій Небога вже подавався на різноманітні посади в НАБУ, включаючи директора, а також на аудитора НАБУ, але його кандидатура не відповідала кваліфікаційним умовам конкурсу.

Ще один пенсіонер — колишній правоохоронець Юрій Ліхненкоочолює організацію «Антимафія», яка і рекомендувала його на участь у конкурсі. Він теж подавався на посаду директора НАБУ, а згодом – на керівника його Одеського управління, але безрезультатно.

Антикорупціонери згадують висловлювання Ліхненка, в яких він критикував стиль діяльності бюро і обіцяв встановити за ним найжорсткіший контроль, а їх самих називав «підлабузниками» та «крикливими жовторотиками».

П’ятий кандидат – адвокат Вадим Меламед – останні 25 років мешкає в Ізраїлі, що не заважало йому брати участь в конкурсі на директора НАБУ. Як і Ліхненко, отримав рекомендацію від громадської організації, яку сам і очолює. На думку активістів, він не відповідає вимогам до аудитора Бюро, оскільки не має «значного досвіду роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях». А працював останнім часом виключно як адвокат, що займається, в основному, трудовим правом та юридичною допомогою українським емігрантам.

Згідно із затвердженим комітетом положенням, депутати спочатку мають визначити, кого із кандидатів допустити до конкурсу, потім запросити допущених кандидатів на засідання комітету для проведення співбесід, повідомивши їх про це не менш як за три дні. І тільки потім ухвалити рішення про винесення кандидатур на голосування у Верховній Раді. Та поки депутати не можуть навіть відсіяти відвертих аутсайдерів.

Сьогодні головуючий в комітеті та нечисленні депутати півгодини прочекали своїх колег. А не дочекавшись всі розійшлися. Побоювання Віктора Чумака та Центру протидії корупції, які розповсюджували тривожні заяви, не справдились.

«Я точно знаю, що сьогодні хотіли протягнути кандидатуру, напевно, Василенка, – наполягає Чумак, який не зареєструвався на сьогоднішньому засіданні комітету. – У мене нема до нього нема пересторог, він – людина з характером і позицією, і це не найгірший варіант. Але я хотів би, щоб на цьому місці був іноземець, на якого гарантовано не можна впливати».

Підписи депутатів, які дістались засідання комітету

Секретар комітету Дмитро Добродомов запевняє, що не був присутнім на засіданні через те, що взяв дні відпустки за власний рахунок. Але запевняє, що ніяких концептуальних рішень сьогодні прийнято в принципі не могло було. «Згідно з положенням про проведення конкурсів, єдине, що сьогодні можна було розглянути на комітеті, – це питання призначення співбесід з кандидатами, – пояснює Добродомов. – Але, по суті вони можуть призначені і без рішення комітету. У нас ще будуть засідання 6 та 13 червня і їх вистачить, аби провести співбесіди і вийти на кінцеве рішення. А кворум не змогли зібрати, можливо, через побоювання, що хтось щось внесе з голосу, а потім рішення комітету вже зворотної сили не матиме».

Нардеп Борислав Береза, який на відміну від багатьох виявився дисциплінованим, і був присутній на комітеті, здивований тим, що його колеги зірвали засідання.  «Сьогодні фактично мав проходити попередній кваліфікаційний відбір кандидатів, – пояснює він. – Плюс за попередньою домовленістю я мав внести кандидатуру Карлоса Кастресани. Він вийшов до фіналу минулого конкурсу, але тоді весь процес не був доведений до кінця. Але сьогодні ми побачили тотальний саботаж з усіх боків – і влади, і опозиції. Просто затягується час, бо всіх влаштовує нинішня патова ситуація. Є такий шаховий термін «цугцванг», коли кожен крок погіршує ситуацію. От всі вирішили її не погіршувати, бо кожна сторона боїться програти».

Наступного разу депутати намагатимуться запустити процес обрання аудитора НАБУ в комітеті 6 червня. І ця музика буде грати вічно…

Директор Національного бюро звільняється з посади в разі:

  • подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
  • призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
  • досягнення 65 років;
  • неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медкомісії, що створюється за рішенням МОЗ;
  • набрання сили рішення суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи померлим;
  • набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;
  • припинення його громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України;
  • невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбаченими Законом «Про запобігання корупції», встановленим рішенням суду, що набрало законної сили;
  • невчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • набуття громадянства іншої держави;
  • наявності висновку комісії з проведення незалежної оцінки (аудиту) діяльності Національного бюро, передбаченої статтею 26 Закону, про неефективність діяльності Національного бюро та неналежне виконання обов’язків його директором.

 Павло Вуєць