Банкет посеред газової чуми. Гройсман розтоптав фінплан «Нафтогазу» на 2018 рік

671
Ukraine's former Deputy Prime Minister Volodymyr Groysman speaks during a session of the parliament in Kiev, November 27, 2014. The Ukrainian parliament on Thursday elected Groysman to the powerful post of speaker. Under Ukrainian law, the speaker is the first to stand in for the president if the head of state is unable to fulfil his duties. REUTERS/Gleb Garanich (UKRAINE - Tags: POLITICS)

Гройсман хоче дотиснути Коболєва і змусити його таки погодитись на відділення функцій транспортування газу.

У розпорядження «Главкому» потрапили урядові висновки щодо проекту фінплану НАК «Нафтогаз України»

Уряд наніс черговий удар по топ-менеджеру НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву. Кабмін забракував отриманий проект фінансового плану компанії на 2018 рік. Причин для такого бойкоту декілька. Перша: Коболєва звинуватили у намаганні «протягти» через урядові структури непомірно високі витрати на утримання НАКу – лише біля 2,2 млрд грн у рік на оплату праці. А це майже у шість разів більше, ніж, наприклад, три роки тому. Проект фінплану передбачав підвищення середньої зарплати працівників київського офісу до 156 тис. грн на місяць, а це вдвічі більше, ніж навіть у 2017-му. Виплати лише керівництву мали скласти рекордні 720 млн грн.

Проте навіть не ці цифри стали причиною клінчу у стосунках керівництва уряду з Андрієм Коболєвим. Прем’єра Володимира Гройсмана найбільше дратує намагання топ-менеджера «Нафтогазу» залишити в управлінні компанії газотранспортну систему («Укртрансгаз»), щорічний дохід якої від транзиту російського газу в Європу складає $2,5-3 млрд. У разі втрати контролю над цією «перлиною», керівників «Нафтогазу» відразу б позбавили приводів хизуватися високими доходами компанії і отримувати у зв’язку з цим захмарні бонуси. «Главком» вже писав, що лише заробітна плата чотирьох членів правління та шістьох директорів напрямків разом із додатковими преміями сягнула за 2016 рік майже 87 мільйонів гривень, тепер ці виплати запропоновано підняти в рази.

У підсумку урядовий комітет з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності відправив на доопрацювання отриманий проект фінплану. Топ-менеджменту компанії вказали на неприйнятність вказаної там схеми реформування «Нафтогазу України». Затримуючи узгодження фінплану, Гройсман хоче дотиснути Коболєва і змусити його таки погодитись на відділення функцій транспортування газу (анбандлінг) від інших видів діяльності «Нафтогазу».

Гроші «Нафтогазу» люблять тишу…

На тлі переможних реляцій «Нафтогазу України» щодо вирішення суперечки з російським «Газпромом» у Стокгольмі ситуація на українському ринку газу виглядає досить непривабливо. Лавиноподібне зростання заборгованості за спожитий газ досягло чергового піку: заборгованість у січні вже перевалила за 34 млрд грн (дані сайту НАКу). Це пряме свідчення того, що промисловим і побутовим споживачам не вистачає коштів на оплату спожитого палива через його високу вартість. Але «Нафтогаз» вперто наполягає: необхідне подальше підвищення ціни.

Якою ж планується ціна газу в 2018 році для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання? Що закладено у фінплан «Нафтогазу України» та чи затвердить його уряд? За роз’ясненням «Главком» звернувся до керівництва НАК.

З`ясувалося, що проект фінансового плану на 2018 рік компанія подала на затвердження Кабінету Міністрів ще наприкінці листопада, але… «за дорученням уряду Мінекономрозвитку розглянуло проект фінплану та надіслало його для розгляду і надання пропозицій до Мінфіну та Міненерговугілля. 9 січня 2018 року Мінекономрозвитку надіслало компанії пропозиції Мінфіну і Міненерговугілля та запропонувало надати проект, доопрацьований з урахуванням наданих зауважень, для затвердження урядом в установленому порядку», — так у «Нафтогазі» сформулювали «Главкому» поточну ситуацію з фінпланом.

Отже, допрацьований проект фінплану найближчим часом винесуть «на розгляд та попереднє погодження на засідання наглядової ради Компанії (новий склад ради сформували у грудні 2017-го).

Водночас компанія відмовилась надати інформацію про основні фінансові показники, закладені у документ, у тому числі, й видатки на зарплату співробітників та менеджменту. Прогнози щодо ймовірного нарощування заборгованості споживачів за газ у НАКу також не розголошують.

Проте власні джерела «Главкома» в уряді надали вичерпну інформацію про наміри менеджменту компанії, які містилися у первинному проекті фінплану. Розмах запланованих витрат вражає, а часом і дивує. Наприклад, на розвиток газовидобутку пропонується спрямувати приблизно стільки ж, як і на фінансування невеликої кількості працівників центрального офісу у столиці. Пересічним споживачам та промисловості також «перепаде»: ціни на газ у компанії у поточному році планують нарощувати в три етапи.

Газ подорожчає, борги зростуть

Згідно з урядовими «зауваженнями до проекту фінансового плану НАК «Нафтогаз України» на 2018 рік», у 2018 році монополіст закладає таку ціну закупівлі газу у ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Чорноморнафтогаз»:

  • з початку року і до 1 квітня 2018 року – понад 5665 грн за тис. кубометрів (без ПДВ) – це на 16,83% більше порівняно з діючою ціною. Відповідно, зросте ціна і для всіх споживачів.
    Потім передбачено ще декілька зростань:
  • з 01.04.2018 по 30.09.2018 – до 7 705,90 грн за тис. куб. м (без ПДВ) (зросте на 36,0%);
  • з 01.10.2018 газ закуповуватимуть вже по 8 145 грн за тис. куб. м (без ПДВ) (ріст на 5,7%).

Зростуть і націнки компанії на закуплений газ, хоча згідно з постановою Кабінету Міністрів № 187 від 22.03.2017 вона має складати 1,917 %. Але, не зважаючи на цю норму, у проекті фінплану закладені такі торгові націнки «Нафтогазу України»:

  • до 01.04.2018 – 1,95%;
  • з 01.04.2018 до 30.09.2018 – 4,22%;
  • з 01.10.2018 – 4,71%.

А відтак, з нового року встановлені ціни на газ для промисловості в залежності від обсягів споживання  коливаються в межах  9 772,8 — 10 732,80 (з ПДВ) – повідомляє сайт НАК.

У результаті таких дій, усвідомлюючи неплатоспроможність споживачів газу, в проекті фінплану менеджмент компанії чесно передбачає зростання заборгованості за реалізований газ на 55,8 млрд грн!

Прибутки і витрати

У 2018 році компанія прогнозує збільшити свій прибуток до 35 млрд грн – це на 39%  більше порівняно з 2017-м (25,2 млрд). Також у найближчих планах майже на 117% (на 2,1 млрд) наростити адміністративні витрати — до 3,9 млрд грнЗокрема:

  • оплату праці та соціальні заходи на 1,5 млрд грн – до 2,2 млрд грн (в 2017 – понад  728 млн. грн). Середню зарплату в центральному апараті компанії закладено на суму понад 158 тис. грн проти 84,8 тис. грн у 2017 році;
  • на послуги зовнішніх радників заплановані витрати на суму майже  352 млн грн ($12 млн);
  • на інвестиційно-банківські послуги, пов’язані із відокремлення діяльності з транспортування і залучення кваліфікованого партнера до управління газотранспортною інфраструктурою України  $7,3 млн;
  • на послуги з управління проектом для супроводження відокремлення діяльності з транспортування газу –  $0,6 млн. В уряді вважають, що ці кошти мають бути вилучені, оскільки дії компанії щодо анбандлінгу суперечать рішенням Кабміну, який є вищий органом управління НАКу.
  • консультаційні та інформаційні послуги (очевидно, сюди входить масштабний піар «досягнень» менеджменту компанії) – 64,6 млн грн (у 2017 — 28,1 млн);
  • послуги з оцінки майна 26,9 млн грн (у 2017 — 7,6 млн);
  • витрати на підвищення кваліфікації — 4,2 млн. грн (в 2017 році цих послуг не було); крім того, на цей же вид послуг передбачено ще 36,8  млн грн., але за іншою статтею витрат. Тому в уряді наполягають на необхідності переглянути та об`єднати ці витрати.
  • витрати на поліпшення основних фондів — 43,5  млн грн (в 2017 — 1,9 млн. грн);
  • інші адміністративні витрати зростуть до 847,9 млн у 2018-му проти  366,8 млн у 2017 році.
  • послуги по обслуговуванню будинків – 16,5 млн грн (11,9 млн. грн у 2017-му);
  • бонуси керівництву  заплановано на суму 720 млн. грн,
  • витрати на фінансові та антикорупційні розслідування — 43,3 млн. грн.

Кредити та інвестиції

Відповідно до проекту фінплану, на початок 2018 року заборгованість за кредитами (без нарахованих відсотків) сягнула 59,1 млрд грн. Водночас компанія планує у поточному році залучити 74,0 млрд грн. На кінець звітного періоду заборгованість за кредитами (без нарахованих відсотків) становитиме 75,6 млрд та збільшиться на 16,5 млрд.

Скромні капітальні інвестиції

У 2018 році «Нафтогаз» планує видобути 28 млн кубометрів газу. Капітальні інвестиції заплановані на 2,2 млрд грн, з яких  1,4 млрд — на пошуково-розвідувальне буріння. Тут доцільно нагадати, що заплановані адміністративні витрати (3,9 млрд грн) майже удвічі перевищують капітальні інвестиції!

В урядовій записці «Нафтогазу» вирішили нагадати, що відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», ПАТ«Укртранснафта» та ПАТ «Укргазвидобування» повинні сплачувати дивіденди в розмірі не менше 30% фінансового результату за 2017 рік безпосередньо до державного бюджету України, а не до НАК «Нафтогаз України».

Зазначені підприємства не подали свої фінансові плани до Міненерговугілля, тому від «Нафтогазу» вимагають пояснити розрахунки доходу від участі в капіталі, що складається з доходів ПАТ «Укргазвидобування» на суму 38,0 млрд грн, ПАТ«Укртранснафта» — 1,7 млрд грн, ПАТ «Укртрансгаз» — 3,5 млрд грн.

Анбандлінг – страшний сон Коболєва?

А тепер про найголовнішу причину, через яку уряд відправив на доопрацювання проект фінансового плану від Коболєва. Топ-менеджер компанії затято намагається впровадити свою схему реформування НАКу, мова про відокремлення функцій транспортування газу від інших видів діяльності (анбандлінг). Зауваження уряду зводяться до того, що  заявлені в проекті фінплану підходи принципово суперечать постанові КМУ від 01.07.16 №496  «Про відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу», якою затверджено план реструктуризації «Нафтогазу». Відповідно до цієї постанови,  передбачено створення ПАТ «Магістральні газопроводи України», якому потрібно передати майно, що використовується для забезпечення транспортування газу та обліковується на балансі ПАТ «Укртрансгаз». Натомість «Нафтогаз» створив в структурі ПАТ «Укртрансгаз» філію «Оператор газотранспортної системи України», яка, за твердженням уряду, є дублюючою (як в плані функцій, так і в плані використання коштів) структурою самого ПАТ «Укртрансгаз». Це призводить лише до безпідставного збільшення витрат. Саме тому уряд і заблокував фінплан, у якому фігурує вищезгадана філія.

Топ-менеджер НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв

Високопоставлене джерело «Главкома» в уряді переконує: причина конфлікту з топ-менеджером «Нафтогазу» зумовлена боротьбою за мільярди доларів доходів від транзиту російського газу. «Уявіть собі таку картину: якщо в першому півріччі 2018 року буде проведений анбандлінг  і «Нафтогаз» перестане щомісяця отримувати дохід від транзиту (приблизно $200 млн), то яким коштом тоді оплачувати багатомільйонне утримання керівників НАКу? За останні три роки лише на утримання київського офісу НАК «Нафтогаз України» платежі зросли з 400 млн до 1,5 млрд грн… Тобто насправді інтереси Коболєва дуже прості, і стосуються двох моментів: збереження контролю над «Укртрансгазом», і над грішми, що їх отримує оператор за транзитні послуги».

Поданий до уряду проект фінансового плану також ще не узгоджений з нещодавно сформованою новою Наглядовою радою компанії. Вона прийшла на зміну попередній після вересневого демаршу її іноземних членів знову ж через те, що Гройсман та топ-менеджер НАКу не зійшлись у поглядах щодо управління газотранспортними магістралями.

Нову Наглядову раду «Нафтогазу» очолила британка Клер Споттісвуд. Вона, на відміну від своїх співвітчизників з попереднього складу Наглядової ради, які раніше не мали справ з питаннями транспортування газу, працювала головою Регуляторного органу Великої Британії з питань газопостачання (Ofgas) протягом 1993-1998 років, тобто, в часи, коли відбувався поділ компанії British Gas та лібералізація ринку газу.

Від того, чи стане нарешті  ефективною робота нової Наглядової ради, залежить і фінал двобою між очільником уряду та Коболєвим.

22 грудня 2017 року на першому засіданні нового складу Наглядової ради «Нафтогазу» головою обрано Клер Споттісвуд. Посаду заступника голови продовжує обіймати Володимир Демчишин, який виконує ці повноваження з 18 квітня 2017 року. У засіданні брали участь усі члени наглядової ради, а саме: Клер Споттісвуд (Велика Британія), Бруно Лескуа (Франція), Амос Хохштайн (США), Стівен Хейсом (Канада), Володимир Кудрицький, Сергій Попик та Володимир Демчишин (Україна). Наступне засідання Наглядової ради заплановане на кінець січня 2018 року — будуть розглянуті питання призначення голів та формування чотирьох комітетів Наглядової ради.