Батіг і пряник від Нацбанку

128

Національний банк України продовжує маніпулювати з адміністративними обмеженнями на валютному ринку. Експерти вважають, що існуючі утиски лише завдають шкоди нашій економіці. Так, інвесторів відлякує неможливість вивести з країни дивіденди, а вкладники не поспішають нести до банків гроші, адже за необхідності їм просто можуть не видати потрібну суму.

Від 5 березня низка валютних обмежень була послаблена. Зокрема, відтепер у банківських обмінних пунктах можна купити готівкою валюти не на 3 тис. грн на добу, як це було раніше, а на 6 тис. грн. (Зазначимо, що кілька тижнів тому середній курс євро в обмінниках перевищував 30 грн, що унеможливлювало придбання українцями сотенної купюри.) Також НБУ підвищив ліміти на зняття валютних коштів із банківських рахунків — з 20 тис. грн до 50 тис. грн у валютному еквіваленті на добу.

Нагадаємо, обмеження на ринку були запроваджені восени 2014 року. Підставою для такого рішення стало двократне на той час знецінення гривні та висока готовність громадян знімати кошти з банківських рахунків. Водночас, за рішенням регулятора, дія більшості адміністративних заходів продовжена на три місяці — до червня 2016 року. Голова НБУ Валерія Гонтарева мотивувала це «посиленням ризиків, пов’язаних із внутрішньою політичною нестабільністю, зволіканням із надходженням офіційного фінансування від міжнародних організацій».

Зокрема, продовжує діяти обмеження на виведення дивідендів з України, яке було запроваджене торік у березні. Заслужений економіст України, екс-голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов констатує, що в такий спосіб НБУ стримує надходження іноземних інвестицій.

«Ніхто не вкладатиме в країну, звідки не можна забрати отриманий прибуток. Від самого початку обмеження щодо виведення дивідендів було помилкою. Адже одним із основних напрямів в економічній політиці України має стати залучення вкладень з-за кордону. Політика НБУ залишається, м’яко кажучи, сумнівною та неефективною», — відзначає економіст.

Він додає, що НБУ не виконує стабілізаційні функції із згладжування різких коливань курсу гривні, які негативно впливають на зовнішньоекономічну діяльність, а також дають простір для спекуляцій. Окрім того, Віктор Суслов вважає, що ліміти на зняття валюти з банківських рахунків потрібно не збільшувати, а взагалі скасувати. «Громадяни знають, що за необхідності не зможуть забрати всі свої кошти з валютних рахунків, тому в них немає стимулу нести зароблене до банків. Це стало одним із основних факторів, який різко ослабив банківську систему і поглибив валютну кризу за останні два роки. Обмеження щодо видачі вкладів треба було зняти принаймні тим банкам, які почуваються впевнено і гарантовано здатні виконувати свої зобов’язання», — вважає Суслов.

Валерія Гонтарева заявила, що продовжить лібералізацію валютного регулювання після відновлення фінансової підтримки з боку Міжнародного валютного фонду. Так, черговий транш на суму 1,7 млрд доларів відкладається з жовтня минулого року. Причиною затримки стало зволікання з ухваленням держбюджету на 2016 рік. Віддалила перспективу отримання грошей і політична криза в лютому.

Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко зазначає, що Україна «водить МВФ за ніс» обіцянками провести структурні реформи. «Зазвичай країни звертаються до Фонду як кредитора останньої інстанції і швидко погоджуються на запропонований їм «монетарний блок». Україна, зокрема, перейшла на плаваюче курсоутворення для збереження ЗВР. Ми скористалися тим, що співробітництво з МВФ дозволяє розблокувати роботу України на міжнародних ринках капіталу. Однак коли мова заходить про серйозні зміни, зокрема щодо бюджетної політики, наші урядовці — ані пари з вуст. Окрім того, Україна не погоджується на те, що йде на ура в інших країнах — на проведення структурних реформ», — акцентує Олег Устенко.

Автор материала: Валентин Виговський