«Брудна бомба» як зброя терористів: чи реальна ядерна загроза в Європі?

451

Ядерний тероризм нині – чи не найгостріша загроза для світу.

Словосполучення «брудна бомба» чув кожен, але мало хто серйозно замислювався над можливими наслідками її використання.

На найвищому політичному рівні про ядерний тероризм заговорили у 2009 році, коли президент США Барак Обама виступив із промовою у Празі, під час якої представив стратегію із ліквідації потенційної загрози.

Тоді він запропонував подальше скорочення існуючих ядерних арсеналів, зміцнення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і найголовніше – посилення боротьби із контрабандою радіоактивних матеріалів, які терористи можуть використати для створення зброї.

США ініціювали проведення саміту із ядерної безпеки (Nuclear Security summit), який вперше відбувся за рік у Вашингтоні. Після цього подібні саміти проводилися ще двічі, у Сеулі та Гаазі.

Наскільки реальна ця загроза?

Випадки нелегального переміщення світом радіоактивних матеріалів фіксуються у спеціальній базі – Incident and Trafficking Database (ITDB), яка була створена МАГАТЕ у 1995 році, після кількох серйозних випадків контрабанди.

Найнебезпечніші випадки сталися в середині 1990-х. Їхнім «тріггером» став розпад СРСР.

Зокрема, відомо про три спроби контрабанди плутонію та близько 10 – високозбагаченого урану. Ізотопи і першого, і другого металу, як відомо, використовуються для створення ядерної бомби.

У країнах Східної Європи за останні п’ять років було перервано чотири спроби продажу радіоактивних матеріалів (ймовірно, російського походження) екстремістам з Близького Сходу.

Останній гучний випадок стався у Молдові навесні 2011 року, коли спецслужби запобігли спробам ісламістів купити партії урану і цезію.

Розслідування встановило, що злочинну групу очолював росіянин, якого молдовська влада вважає офіцером ФСБ Росії. Посередник від цього росіянина пропонував клієнту із Судану уран-235 і креслення для «брудної бомби».

І йдеться не про дрібні жарти.

Посередник пропонував продати 10-грамовий зразок урану за 320 тис. євро. Покупець мав перевірити зразок, і якби його все влаштувало, то за тиждень міг би придбати кілограм урану за 32 млн євро.

Загалом на переговорах йшлось про можливість продажу до десяти кілограмів урану — п’ята частина того, що було використано в Хіросімі.

І навряд чи хтось із певністю скаже, що нині час контрабанди ядерних матеріалів минув.

В періоди нестабільності загроза ядерної контрабанди суттєво зростає.

Тому наміри терористів щодо придбання радіоактивних речовин для створення зброї можуть тільки посилюватися.

Що таке «брудна бомба»?

За 20 років у базі ITDB зібрані 2734 підтверджених інцидентів, пов’язаних із незаконним обігом радіоактивних матеріалів.

Але це не означає, що відомо про тисячі спроб зробити ядерну бомбу.

Чимало записів у ITDB пов’язані із контрабандою природного (не збагаченого) урану, який цілком легально можна купити, наприклад, у США. Просто часом такі операції проводять особи, що не мають відповідної ліцензії.

Крім того, регулярно відбуваються випадки крадіжок радіоактивних матеріалів, що застосовують у медицині та промисловості, наприклад, цезію-137 або іридію-192, які можна використати для створення «брудної бомби».

Треба розуміти, що це не ядерний вибух, який спричинює надзвичайні руйнування. Це, перш за все, зброя, спрямована на руйнування економіки.

«Брудні бомби» не стоять на озброєнні армій світу. Це – потенційна зброя терористів.

Вона забруднює територію радіоактивними матеріалами на тривалий час. А отже, якщо її застосувати у важливому фінансовому або промисловому регіоні, це може зруйнувати банківську систему або зупинити торгівлю.

Крім того, вибух «брудної бомби» здатний діяти як психологічна зброя, завдання якої – посіяти страх у країні або регіоні.

Нідерланди та ядерний тероризм

Одна із найсучасніших систем протидії контрабанді радіоактивних матеріалів знаходиться у Роттердамі, де розташований найбільший у Європі та один із найбільших у світі портів. Щороку через порт проходять близько 12 млн контейнерів з усього світу.

Усі без винятку контейнери проходять через спеціальні портали-сканери, які протягом 20 секунд визначають наявність радіоактивних матеріалів.

За день у Роттердамі фіксують 250-300 випадків наявності радіації у контейнерах.

Проте 98% випадків — це так звана «звичайна тривога» (normal alarm), тобто невисокий рівень радіації, яка, швидше за все, має природне походження.

Після катастрофи на японській АЕС «Фукусіма» в порту Роттердама затримували радіоактивний пластик.

Працівники порту наводять приклади про американські горіхи із цезієм, вирощені у місцевості, де колись проводили ядерні випробування, кераміку із Індії або вироби із Китаю, які містили радіоактивні метали, приміром, кобальт-60.

Та кожна така тривога розглядається як реальна загроза, контейнер ізолюють на окремій площадці, досліджують його вміст і в більшості випадків повертають до країни походження.

Таким чином, система призначена не тільки для виявлення контрабанди радіоактивних матеріалів, які можуть використати для створення зброї, але й для захисту населення від продукції, що містить радіоактивні елементи.

Якщо ж у контейнері знаходять продукцію зі значним радіаційним випромінюванням, її відправляють на дослідження до наукового інституту поблизу Роттердама, щоби визначити тип радіоактивного матеріалу і, за можливості, країну походження.

За їхніми даними, 85% усіх радіоактивних матеріалів походять з країн, що мають ядерну зброю.

Часті «гості» — радіоактивні зразки в металобрухті, зокрема – з російських Новосибірська, Електросталі та Санкт-Петербурга.

В Роттердамі вилучали також металеві уламки, що, як виявилось, походили з Чорнобиля.

Чи забрала Росія або Україна ці уламки, вчені не уточнюють.Після встановлення країни походження голландські дипломати ведуть переговори з відповідними країнами щодо повернення цих небезпечних матеріалів.

Новий саміт і нові домовленості. Але без РФ

Наприкінці березня у США відбудеться четвертий саміт із ядерної безпеки, який має підсумувати здобутки за минулі роки і ухвалити новий план дій, який нещодавно був погоджений країнами на конференції у Стокгольмі.

На саміті у США буде присутня делегація з України на чолі з президентом. Україна брала участь у попередніх самітах і стала однією із 12 країн, які з 2009 року виконали свої зобов’язання із переміщення високозбагаченого урану зі своєї території.

Та цього разу РФ відмовилася брати участь у саміті з ядерної безпеки.

Неофіційно це мотивують тим, що американці нібито нав’язують іншим країнам свої умови.

Офіційно ж в Москві заявили, що «політичний порядок денний вичерпано», вони не бачать причин для нових домовленостей.

Про свій «жаль» з приводу такого рішення заявили ключові держави світу – про це говорили і в США. Та попри свій демарш, російська сторона лишається ключовим елементом ядерної безпеки у світі. Розривати співпрацю з нею у цьому питанні не стануть навіть найгостріші супротивники.

А інструментом співпраці з РФ у ядерному питання лишається МАГАТЕ, авторитет якого визнають і Москва, і Захід.

Поза тим, не виключено, що Вашингтонський саміт, який відбудеться 31 березня та 1 квітня, може стати дуже успішним. Попри російський бойкот.

Є шанс, що на саміті оголосять про намір Білорусі вивезти з країни високозбагачений уран, який нині використовується в експериментальних ядерних реакторах. Нагадаємо, в 2010 році саме таке рішення ухвалила (а до цього часу – остаточно виконала) Україна. В нашому випадку США, в якості компенсації, профінансували будівництво в Харкові нової ядерної установки, що працює на паливі з низьким вмістом урану-235.

Щоправда, імовірність того, що Білорусь піде нашим шляхом, наразі оцінюється як 50 на 50. «Це було б приємним сюрпризом», — сказав ЄП один зі співрозмовників у МАГАТЕ.

Також очікується, що Китай під час саміту приєднається до домовленостей щодо ядерної безпеки, прийнятих на саміті у 2014 році.

Автор материала: Юрій Онищенко