Бурштинова лихоманка на Волині: закон, село і люди

249

На Волині сплановані заїзди на бурштинові клондайки активізувалися на початку осені. І влада взялася вирішувати проблему незаконного видобутку сонячного каміння.

Однак для місцевого населення це виглядало швидше як піар, аніж конкретні справи. Наразі, за словами волинської поліції, там ситуація стабільна.

ЛЮДИ НЕ ВІРЯТЬ СИЛОВИКАМ, ЯКІ ОХОРОНЯЮТЬ КЛОНДАЙК

З початку 2015 року поліція зафіксувала 97 фактів незаконного видобування бурштину-сирцю.

У відповіді на запит у ГУ Національної поліції у Волинській області повідомили: «За фактами незаконного видобування бурштину-сирцю слідчими підрозділами Національної поліції області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 50 кримінальних проваджень за правовою кваліфікацією, передбаченою ч.2. ст.240 (порушення правил охорони надр) Кримінального Кодексу України.

За результатами досудового розслідування у цьому році 24 особам повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень означеної категорії. З обвинувальним актом до суду направлено 13 кримінальних проваджень за фактами незаконного видобутку бурштину».

Незважаючи на такі цифри, т.в.о начальника головного управління Національної поліції області Петро Шпига каже, що ситуація – під контролем.

«Є поодинокі випадки, коли місцеві люди приходять і хочуть щось там копнути, але їм це не вдається зробити. Ми охороняємо зараз кілька клондайків. Поблизу Лісового, Вовчицька і Старого Чорторийська Маневицького району Волинської області. Наші хлопці будуть там перебувати стільки, скільки треба», – переконує він.

Не поділяють думку головного поліцейського місцеві жителі.

«Нам цікаво знати, коли це все завершиться. Коли ми знову будемо спокійно ходити в ліс по гриби. І жити, як жили раніше. Цікаво, скільки в лісах ще будуть охороняти. Оскільки розповідають різні ситуації. Кажуть, що тут далі копають», – дивується пан Олег із Костюхнівки.

Не довіряють люди і в ще одному селищі. Там взагалі обурені тим, що ввечері починають їздити невідомі автомобілі і зникати в лісі поблизу клондайку. Люди вимагають перевіряти і силовиків, які змінюються на ротацію. Мовляв, чи у них немає бурштину.

Однак, питання довіри чи недовіри до силових структур та органів влади не є настільки гострим, як питання можливості місцевому населенню легально видобувати сонячне каміння.

ХТО ПРЕТЕНДУЄ НА ВОЛИНСЬКИЙ БУРШТИН?

У Волинській облдержадміністрації людям на місцях пропонують об’єднуватися, створювати підприємства і легально видобувати сонячне каміння.

Таким шляхом хотіли отримати доступ до бурштину кілька фірм, які, за інформацією видання «Четверта влада», пов’язані з депутатом Волинської обласної ради Василем Столяром. Це – «ТРЕТІЙ РЕГІОН», «ЕРІДГРОУ ПРОДАКШН»,«НАДРА ВОЛИНІ», «ВОЛИНЬ АМБЕР ЛТД», «Ресурс-Полісся», «Волиньпромгеологія», «ВОЛИНЬ-РЕСУРС ПЛЮС», «ВОЛИНЬ-ГЕОЛОГІЯ» та «ВОЛИНЬ-НАДРА» «Т.П.П.»

У 2015 році ці підприємства намагалися отримати дозвіл на користування надрами. Однак обласна рада попереднього скликання цей проект рішення не підтримала.

Новообрана обласна рада на чолі з олігархом Ігорем Палицею «бурштинове» питання поки що не розглядала.

Сам же Ігор Палиця розповів, що буде відстоювати позицію, щоб користь від «волинського золота» насамперед отримала область.

«У питання створення комунального підприємства я поки що не вникав. Однак, я за те, щоб від цього найбільше виграла Волинь», – зазначив він.

Цікаво, що за місце в «екологічній» комісії новообраної ради боролися більше, ніж за місце в бюджетній.

І одним із тих, хто вирішуватиме бурштинове питання, знову буде депутат Василь Столяр.

Серед нових товариств, які претендують на видобуток бурштину, є «Перша громада села Галузія». До числа її засновників входять люди, які проживають в селі Галузія та інших селах. Керівник юридичної особи – з 22.06.2015 року – Юрій Гузар. Він проживає в Луцьку. Розмір статутного капіталу – 1000 грн.

Ще однією громадою, яка теж на шляху об’єднання, є громада села Костюхнівка. Та наразі їм навіть ТзОВ не вдалося зареєструвати.

А от у селі Вовчицьк, поблизу якого розташований наразі найбільший бурштиновий клондайк, люди взагалі не розуміють, що відбувається.

Як розповів житель села Анатолій Максимчук, люди не готові чекати узаконення, а хотіли б іти і вже копати на місцях.

«Людям складно пояснити, що не можна отак просто прийти і видобувати бурштин. Що для цього потрібні і документи, і дозволи. Тим більше, незрозуміла ситуація з тим, що відбувається в лісі. От днями дозволили чотирьом жінкам з нашого села поїхати на клондайк. Вони почали просити, щоб їм дозволили трохи покопати, бо в нас дуже хвора молода жінка в селі. Їй потрібні гроші на операцію. Збираємось всім селом. Але їм не дозволили. Лише насміялися», – розповів він.

Натомість, жителі обурені тим, що, незважаючи на таку охорону в лісі неподалік від клондайку, продовжують з’являтися нові ями.

«Ми розуміємо так, що якщо вже не копає, то не копає ніхто. А не так, що як тільки вечір, то починається рух машин, які потім зникають в лісі. Раніше ми могли б по гриби піти. А тепер і такої можливості нема», – кажуть люди.

ЯКА КОРИСТЬ ГРОМАДАМ ВІД ВИДОБУТКУ «СОНЯЧНОГО КАМЕНЮ» І СТВОРЕННЯ ТОВАРИСТВ?

Найперше, чого чекають і місцеві жителі, і про що говорять можновладці – це те, що створені підприємства будуть давати кошти в місцеві бюджети.

Костюхнівський сільський голова Володимир Онофрійчук каже, що про це думати поки що рано.

«У нас люди принесли всі документи. Ми на шляху створення чи ТзОВ, чи артілі. Як хто її називає. Найняли юристів, які займаються цим питанням в Луцьку. Поки що не можу нічого сказати, оскільки не знаю результатів. І не я це питання координую. Тим більше, що ніде не приписано і ми не знаємо, яким чином будуть працювати ті артілі, скільки відсотків від бурштину буде залишатися в нас. Хтось каже про 5 %, хтось про 10 %. Ще ж частина має йти і в районні бюджети. І в обласний. Я не дуже розумію, який порядок надання дозволів і яким чином буде відбуватися робота. Те, що місцеві будуть мати роботу, будуть залучені до процесу, це добре. Але де гарантія, що знову не прийде навала копачів?» – зазначив він.

Також створення ТзОВ передбачає і вирішення екологічних проблем. Тобто, ділянки видобутку бурштину будуть рекультивовані, а не залишатимуться такі «місячні пейзажі», як зараз.

УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ДОЗВОЛЯЄ ЛЕГАЛЬНО ВИДОБУВАТИ БУРШТИН

В Україні є Кодекс про надра та інші закони, які дозволяють легально видобувати бурштин. Однак, паралельно з тим, щоб вирішити проблему, у Верховній Раді пропонують ще два законопроекти – «Про видобування та реалізацію бурштину» № 1351-1, який прийняли в першому читанні, і «Про старательську діяльність» – № 3035.

Як розповіла Волинському агентству розслідувань експерт Інституту суспільних досліджень Тетяна Тевкун, більш дієвим є законопроект «Про старательську діяльність».

За її словами, до проекту закону «Про видобування та реалізацію бурштину» дуже багато зауважень в юридичного департаменту Верховної Ради. Тим більше, до другого читання він підготовлений із порушенням закону «Про комітети Верховної Ради України». Кожна правка не обговорювалася в комітеті.

«Там порядок отримання дозвільних документів узгоджено із Кодексом про надра. Тобто, там немає таких як спецдозвіл на користування бурштиноносними надрами. Там надається дозвіл по загальній процедурі. Але в подальшому надрокористувач має право розділити земельні ділянки і надати їх старателям. Ті земельні ділянки, які не мають промислового значення», – стверджує жінка.

Натомість, еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов має іншу позицію з цього приводу. Він говорить передусім про шкоду довкіллю і каже, що закон потрібен, але такий, який би посилив відповідальність за незаконний видобуток.

«Чинне законодавство дозволяє легально видобувати бурштин як і будь-яку іншу корисну копалину – з дотриманням всіх норм з охорони довкілля, охорони праці, рекультивації, сплати зборів та податків до бюджету. Тому треба не гратись в легалізацію, а затримувати порушників закону. Крім того, варто закрити кордони для нелегального вивозу бурштину, встановити відповідні квоти експорту та створити умови для внутрішньої переробки бурштину, стимулювати створення легальних робочих місць в регіоні», – каже він.

До слова, законопроект «Про видобування і легалізацію бурштину» критикують і тому, що він буде стосуватися лише однієї корисної копалини. Тому для того, щоб потім видобувати і інші корисні копалини, ймовірно, прийматимуть закони по кожній окремо, а це створює безліч складнощів та юридичних моментів, які ще більше унеможливлять доступ до корисних копалин місцевим громадам.

ВОЛИНСЬКИЙ БУРШТИН: ДЕ ЗНАЙШЛИ І ПРОДОВЖУЮТЬ ШУКАТИ?

Про те, де розташовані поклади бурштину у волинських лісах, знають, напевно, одиниці. Стихійні пошуки бурштину-сирцю час від часу завершуються невдачами. Але трапляється, що й пощастить. Наразі достовірну інформацію про те, де є бурштин, можна отримати в поліції. Тобто – за результатами виявлених правопорушень.

У відповідь на запит волинська поліція повідомила, що такі правопорушення щодо незаконного видобутку бурштину-сирцю траплялися на території:

Любешівського району – урочище «Луг» поблизу села Угриничі, урочище «Куків» неподалік села Бірки;

Маневицького району – три найбільші ділянки незаконного видобутку бурштину-сирцю на територіях Лісовської, Вовчицької та Чарторийської сільських рад, а також в урочищі «Сойне» села Серехів, урочищі «Германове» неподалік села Кам’януха, урочищі «Клесо» неподалік села Галузія та на територіях поблизу села Цміни та селища міського типу Маневичі;

Камінь-Каширського району – неподалік села Старі Червища.

«У розпорядженні начальника Маневицького відділу поліції ГУНП у Волинській області для охорони цих родовищ перебуває 300 співробітників поліції, у т.ч. 20 співробітників спецпідрозділів поліції області, 35 військовослужбовців в/ч 1141 Національної Гвардії України, 5 співробітників МНС, а також придані сили з інших областей – 100 працівників спецпідрозділів поліції Львівської області.

На даний час на території регіону надрокористувачі, які мають відповідні спецдозволи (ліцензії) на видобування вказаної корисної копалини, відсутні та офіційне видобування бурштину не здійснюється», – йдеться у документі.

Невгамовні старателі продовжують шукати волинський бурштин. Ходять чутки, що вже з’явилися перші копанки на території Шацького, Ратнівського і Ківерцівського районів. Але щоб знати точно, чи є там бурштин, потрібно мати дані геолорозвідки.

В Державній службі геології і надр України на запит відповіли, що на території області проводилися спеціалізовані пошукові роботи та пошуково-оцінювальні роботи на каменесамоцвітну сировину (в тому числі і на бурштин) Київською геологорозвідувальною експедицією у 1988 – 1991 роках та Рівненською ГРЕ у 1998 – 2002 роках. За результатами цих робіт на території Маневицького району були виявлені 4 прояви бурштину.

«Щодо питань місцезнаходження покладів бурштину, то відповідно до наказу Державної служби геології і надр України від 18.01.2012 № 6 про «Перелік відомостей державної служби геології та надр України, які містять службову інформацію, що є власністю держави, якій надається гриф «Для службового користування», відомості щодо точного місцезнаходження покладів дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння та самородних дорогоцінних металів на глибині до 10-ти метрів відносяться до службової інформації, якій надається гриф «Для службового користування», – повідомили геологи.

Таким чином, інформація про місця покладів бурштину-сирцю є закритою. Але якимось чином її отримали ті старателі, які перекопали, за даними Державної екологічної інспекції, понад 9 га лісу. І, мабуть, якби не силовики, то ці цифри були б у рази більшими.

НЕЗАКОННИЙ БУРШТИН Є В ПОЛЬЩІ І КРАЇНАХ ПРИБАЛТИКИ…

Факти нелегального видобутку фіксують і в Польщі, і в країнах Балтії. Навіть – у Калінінградській області Росії. Щоправда, лише у РФ немає ефективної боротьби з цим явищем, – цитує місцевого губернатора Миколу Цуканова видання «Калининград».

За даними TVN24, у Польщі старателів, які видобувають бурштин помпами, відразу арештовують.

Цікавий факт: у Польщі та Прибалтиці можна збирати бурштин, який вимиває море (на косах). А от копати з лопатами чи помпами – ні.

У Польщі – родовища двох типів. Одні – на Півночі, на узбережжі Балтики. Другі – це фактично продовження наших, на Холмщині. Так от, там видобувати планують цивілізовано, без горе-старателів.

ШВИДКО ЛЕГАЛІЗУВАТИ ВИДОБУТОК – ПОРУШИТИ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ В УГОДІ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС

Еколог Петро Сєвцов каже, що зараз багато хто виступає за масову легалізацію бурштину. Мовляв, «треба перекопати все, що є, видобути максимально, а природа – потім, зараз війна і треба гроші». Але мало хто знає, що в угоді про асоціацію України з ЄС прописані зобов’язання України в галузі охорони довкілля.

«Зокрема, згідно з «Оселищною» та «Пташиною» директивами ми повинні протягом двох років з часу набуття угодою чинності взяти під сувору охорону ті види тварин, які важливі для ЄС. При цьому паралельно створюючи «Смарагдову мережу» – мережу природоохоронних територій, де будуть охоронятись важливі для ЄС біотопи. Такими видами наприклад є рись, видра, норка європейська тощо. За попередніми підрахунками, десь 30-40% території півночі Волинської та Рівненської областей повинні набути цей природоохоронний статус, оскільки це одні з найкраще збережених природних територій України», – зазначає він.

Отож, масовий видобуток бурштину в регіоні призведе ще й до порушення угоди про асоціацію із ЄС. І поки не зовсім зрозуміло, яку користь матимуть місцеві громади від створених ТзОВ і чи взагалі вони братимуть участь у видобутку «сонячного каміння».

Тобто, як казав Остап Бендер, засідання триває.

Автор материала: Ірина МУСІЙ