Чекайте всі – їде Порошенко! Як приїзд Президента паралізував Стрийську ЦРЛ

443

Вибори, вибори і знову вибори – як вже це все замучило, скажете ви. Так, я цілком погоджуюсь і з нетерпінням чекаю коли ця вся епопея закінчиться, щоб хоч на деякий час поринути в душевний спокій. Та, як ми розуміємо така насолода чекатиме мене і вас ще не скоро. Знаєте, після кожних виборчих перегонів підводжу підсумок, та навіть страшно уявити який підсумок підведу цього разу. За цей короткий час українські політики ще раз доказали, що вміють «дивувати» не тільки свій народ, але й цілий світ. Не хочу ще раз перечислювати все  ганебство, що відбулось, адже впевнений  в багатьох вже від цього нудота. Жаль, але це ще не все, бо нас чекає ще сам день виборів і з великою ймовірністю другий тур.

Буду відвертим — в мене дуже сильно болить душа за це все, що відбувається, ці вибори – це якась зневага від кандидатів до свого народу. Саме ці перегони показали, що заради високого державного крісла ці люди готові на все: від елементарної лайки – до вбивств. Наш народ до цього настільки вже звик, що практично інертний до рядових скандалів, люди просто розчаровані і все. Та ще одним фактором цієї інертності частково є те, що більшість зухвалих діянь не стосуються їх персонально. Та коли вже зачіпаються чиїсь інтереси персонально, тоді й людина змінюється.

Таким прикладом є один мій читач, який проживає в місті Стрий що на Львівщині. Людина просто не знала куди звернутись, будучи переповненим негативними емоціями і розчарованістю в своєму, тепер вже колишньому кумирові, звернулась до мене по допомогу або хоча б за елементарним  роз’ясненням. Я звісно спитав його чому саме до мене він звернувся, ми все ж не знайомі люди, і чому саме я визвав в нього таку довіру, на що у відповідь почув: «А до кого мені ще звернутись? Якщо справа стосується порушень чиновниками і навіть самим президентом. Що до ручних правоохоронців? Чи до таких самих кандидатів як і він? Чи до кишенькових журналістів? До кого?… Із ваших інтерв’ю, коментаріїв, подій я давно зробив висновок, що Ви людина не заангажована, маєте свою думку і чітко її відстоюєте. Ви сміливо боретесь  із всіма нелюдами…».  Звісно, мені приємно чути такі слова, та не для цього я роблю свою справу.

Я зрозумів, що людина реально розчарована і подавлена несправедливістю, а найголовніше він відчув себе в глухому куті. Тому попросив по швидше розповісти, що сталось. Пояснюю із його слів: вчора, 27 березня його дружина звернулась  до лікаря у поліклінічне відділення Стрийської центральної районної лікарні. Прийшла туди із симптомами: прискорене серцебиття, відчуття підвищеного тиску, головокружінням і нудотою, і плюс до цього з відчуттям болі в районі серця.

Та на шляху її обстеження і лікування став сам «Порошенко», звісно, не в прямому значенні слова, але практичною причиною бездіяльності лікарів був саме він. Простоявши в черзі 30 хв до потрібного лікаря запитала чергову коли вже нарешті її приймуть, адже почуває себе дуже зле. У відповідь їй сказали почекати ще, бо лікарів зібрали на «5-ти хвилинку» (нараду), причиною наради назвала завтрашній (28 березня)  приїзд Петра Порошенка в місто Стрий. Дружина продовжувала чекати і телефонувала чоловікові, який вдома від цієї ситуації сходив з розуму, адже сам в цей час доглядав маленьку дитину і не міг вступитись за кохану. За цей час вона встигла прийняти дві таблетки знеболюючого і одну від тиску. Лікар прийшов не скоріше, як за 1 год. 40 хв., коли пацієнти (за цей частина розійшлись так і не отримавши допомоги), які його чекали з обуренням запитали де ж він був так довго? Його емоціям також не було меж, і він розповів все як є.

Головний лікар Стрийської ЦРЛ повідомив, що частина медиків обов’язково мусить бути присутньою на зустрічі з Петром Порошенком, і це навіть не обговорюється для тих, хто дорожить роботою. Крім цього керівник лікарні вказав, що із собою потрібно мати паспорт. А цього лікаря, що мав прийняти дружину мого читача, призначили «примусовим агітатором» на його поверсі, і він замість прийому пацієнтів ходив збирав підписи і паспортні дані тих хто представлятиме їхню лікарню на зустрічі з Гарантом Конституції. Та ще зазначив цей лікар, що багато хто не хотів погоджуватись, але йому явно вказали, що за непокору буде суворе покарання (під цим можливо мав на увазі і звільнення). Зі слів мого читача я дізнався, що в цій лікарні 6 поверхів, крім того вона поділена на поліклініку і стаціонарне відділення, тому неважко підрахувати яка мінімальна кількість таких «агітаторів» була змушена залишити хворих і працювати на благо Порошенка. От такі ганебні дії змушені виконувати лікарі заради того, щоб вгодити Президенту і вберегти своє робоче місце.

Щодо дружини цього чоловіка, що звернувся – з нею все нормально: лікар провів обстеження і назначив  відповідні ліки. Та добре, що все добре, а якщо б сталось щось серйозне, то хто б відповідав? Порошенко? Головний лікар? Звісно ні, всю провину повісили б на цього лікаря, якому просто не дали виконувати свої прямі обов’язки. Тому, до самого лікуючого лікаря претензій мало, хоча його провину також не знімаємо, а дії головного лікаря просто ганебні і не припустимі. А причиною таких дій є звісно Петро Порошенко, який, як ми вже бачимо не вперше не гребує нічим для свого піару, йому на людей начхати, лиш би набити масовку для картинки.

Після всього почутого я висловив вдячність своєму читачеві, адже він зробив правильно, що не промовчав і звернувся до мене, адже до народу потрібно доносити істинну правду про наших політиків, чиновників, кандидатів на пост Президента. Така інформація є вкрай важливою, бо дає можливість людині задуматись чи правильно ми робимо, коли підтримуємо ту чи іншу особу. Щодо чоловіка, що звернувся — він проговорився, що був прихильником Порошенка, та цією подією Петро Олексійович перекреслив його симпатії до нього, як до можливого майбутнього Президента. І зазначив, що народ має знати, яким способом насправді побудована його «підтримка».

Хочу додати, що таких прикладів колосальна кількість, та більшість людей мовчать. А на слова таких, як мій читач мало хто реагує, але це тільки до того часу, як сам не опиняється на його місці. Українці живуть по принципу: «Чуже горе мене не хвилює». Та хочу звернутись до людей: «Не будьте інертні, не мовчіть, реагуйте на чужі заклики і проблеми, адже ви не знаєте, що чекає вас. А в житті є «ефект бумерангу» — то робіть все так, щоб до вас вертались тільки хороші справи, а для початку їх потрібно робити й самому».

За проханням мого читача я не вказував імена і прізвища в цілях безпеки. А для тих, хто хоче перевірити достовірність інформації – то може звернутись в саму лікарню, де знайдуться чесні лікарі і все підтвердять.