Чи стане «швидка» швидшою?!

318

На Львівщині взялися завершувати реформу служби екстреної медичної допомоги, розпочату у 2013 році. Грядуть чергові структурні пертурбації та кадрові зміни. Попри існування діючого «Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» планується створення нового закладу з майже аналогічною назвою – «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Відповідний проект рішення вже оприлюднений на сайті Львівської облради. Питання розглядатимуть на сесії у квітні. Рішення буде не простим, оскільки є його прихильники і противники у медичних колективах.

Чи за структурними змінами, які планує влада, настане поліпшення якості медичного обслуговування людей? І чи дійсно швидше приїжджатимуть до пацієнтів карети «швидкої»? Про це говориться мало. Принаймні, у проекті рішення – ні слова.

Нова структура – бо потрібен конкурс на керівника

Відповідно до оприлюдненого проекту передбачається утворити новий комунальний заклад Львівської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», який керуватиме усією службою швидкої допомоги в області. Пропонується припинити діяльність трьох діючих комунальних підприємств – «Львівська станція швидкої медичної допомоги», «Дрогобицька станція швидкої медичної допомоги» та «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» – та приєднати їх до новоствореного закладу.

Як переконують депутати, це поліпшить координацію роботи, врешті запрацює обласна диспетчерська, що дозволить забезпечити максимально швидкий доїзд карет «швидкої» до пацієнтів. У 2013 році вже йшлося про покращення якості надання екстреної медичної допомоги населенню. Усе мало координуватися на базі діючого «Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Зараз же планується створити нову структуру.

Авторство цього проекту належить департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА. «У законі про екстрену медичну допомогу чітко виписані завдання служби екстреної медичної допомоги і центральної диспетчерської. Але їх не реально виконати за нинішньої структурної конфігурації, – запевняє керівник департаменту Богдан Чечотка. – Тому ще минулого року були дані завдання напрацювати шляхи злиття чи реорганізації в одну структуру». Зараз робота активізувалася, оскільки у Києві обіцяють кошти на добудову центральної диспетчерської, про яку говориться останні кілька років.

Однак, очікування грядущих змін розділило медичні колективи: Львівська станція швидкої допомоги, яку очолює Наталія Поважук, – підтримує ініціативу про створення нового комунального закладу. Дві інші структури – Дрогобицька станція швидкої (головний лікар Ігор Мілян) та діючий обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (керівник – Юрій Пацюрко) – проти.

«Думки розділилися не стільки у колективах – скільки у керівників цих установ, – переконаний Б.Чечотка. За його словами, суть реорганізації – не лише у виконанні закону, а й у тому, що керівник нової структури має бути призначений на конкурсних засадах. Цього не можна зробити, провівши злиття станцій «швидких» Львова і Дрогобича до діючого центру екстреної допомоги.

«Моє бачення і бачення власника – обласної ради – таке: оскільки буде нова структура (не залежно чи дві приєднаються до третьої, чи три злиються в одну нову), необхідно провести конкурс на посаду керівника. Якщо йдеться про приєднання, юридично провести конкурс можливо тільки тоді, коли діючий керівник медицини катастроф добровільно погодиться на цей конкурс, напише заяву, що він переходить у статус в.о., – пояснює керівник департаменту та додає: «Я неодноразово зустрічався з цими керівниками. Попередньо Ю.Пацюрко обіцяв, що напише заяву, а потім вимкнув телефон, не з’явився на слухання – повів себе не по-чоловічому».

«Оскільки є кілька керівників, потрібно провести конкурс, хто найбільш достойний і очолить нову структуру. Не може бути так, що приєднали структури і нічого не змінилося, – аргументує Б.Чечотка. Я не маю нічого проти людини, яка зараз очолює центр, але він має підтвердити свою легітимність, довіру, фаховість на конкурсі. Ніхто не каже, що його треба звільняти за незадовільну роботу. Про це не йдеться. Йдеться про те, щоб він добровільно пішов на цей конкурс. А він, маніпулюючи думкою колективу, тримається за крісло».

У разі створення єдиного центру екстреної медичної допомоги, запевняє посадовець, з’явиться можливість налагодити систему контролю якості надання допомоги пацієнтам, врешті запрацює єдина диспетчерська. «Зараз GPS-навігатори, які були закуплені, не працюють, карети швидкої неможливо відслідкувати. Поки все базується на особистих мобільних телефонах. Це архаїзм. Треба змінювати підходи і систему. Якщо у Харківській області йдеться про секунди доїзду, то у Турківському районі до цього далеко», – констатує Б.Чечотка. Зараз диспетчерська діє на базі Львівської станції швидкої допомоги і обслуговує Львів, а не область.

Основна суперечка у пропоновані реорганізації – наколо крісла керівника медицини катастроф. Принаймні, так процес виглядає збоку.

«Чому йдеться про нову юридичну особу?! Це дозволить провести публічний конкурс на посаду головного лікаря. Якщо йти через приєднання, тоді керівником залишиться та особа, до структури якої приєднують. Це не дозволить провести конкурс на посаду», – пояснює керівник управління майном спільної власності Львівської облради Микола Бандра.

Аргументи «за» реорганізацію

Голова депутатської комісії Львівської облради з питань охорони здоров’я Михайло Гичка переконує: реорганізація потрібна на виконання закону «Про екстрену медичну допомогу».

«Відбудеться злиття, приєднання чи реорганізація. Потрібно виконати закон – має бути одна диспетчерська, усі машини мають бути обладнані GPS-навігаторами, тоді диспетчер на карті бачить, де є машина і кого найшвидше послати у яке місце, – каже М.Гичка. – Це буде якісне і швидке наближення швидкої допомоги до пацієнта, буде забезпечено оперативні виїзди на ДТП чи на виклик. Усе робиться для пацієнтів, а не для медиків. Медикам потрібно підняти зарплати і надати нормальні умови праці, автомобілі».

Головний лікар Львівської станції швидкої допомоги Наталія Поважук підтримує дії влади і пояснює, чому потрібно об’єднати три установи і створити нову. Це не має зашкодити працівникам, які працюють, бо на «швидкій», навпаки, бракує кадрів.

«Жодна з нинішніх установ не виконує завдання, покладені законом України, – наголошує Н. Поважук. – Існуючий центр медицини катастроф не має покриття 103 по цілій області. За три роки вони цього не зробили, хоча могли і мали це зробити. Це дуже сповільнює час виклику бригади. На сьогодні в області немає фіксації виклику в електронному варіанті, у Львові це працює з 2002 року. Існуючий центр медицини катастроф не є центром, хоча так називається. Тому прийнято рішення створити єдиний «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», який дасть змогу надавати усім мешканцям Львівщини однакову допомогу і час доїзду на виклик. У Львові ми боремося за хвилину доїзду, в області цього немає».

«Щодо приєднання до існуючого центру – ні! Існуючий центр не виконав і не виконує завдання закону», – наголошує Н. Поважук.

За її словами, пацієнтам реформа принесе тільки покращення. «Будуть єдині правила та вимоги щодо доїзду і контроль у всій області, який буде здійснюватися через GPS-навігацію. У Львові моніторимо навіть час виходу лікаря до бригади – він має бути негайно. Ми бачимо, де перебуває бригада кожної хвилини. В області ніхто цього ще не зробив».

Аргументи «проти»

Головний лікар діючого «Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Юрій Пацюрко вважає згадані реформи обласної влади неправильними. Доцільніше, на його думку, Львівську та Дрогобицьку станції швидкої допомоги приєднати до діючого обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а не створювати нову структуру «з нуля».

«У 2013 році була реформа екстреної медичної допомоги – був відповідний закон. Унаслідок цієї реформи до центру медицини катастроф приєднали усі станції та пункти швидкої допомоги, які були у межах Львівської області. Тоді станцію швидкої допомоги Львова та Дрогобича залишили окремими юридичними особами, нібито з ціллю полегшення управління персоналом на час об’єднання. На той момент це було правильно, оскільки було фізично тяжко все об’єднати, – каже Ю.Пацюрко. – Коли усі станції були об’єднані ностало питання про те, що ці дві станції потрібно також приєднати до обласного центру медицини катастроф, який спеціально створювався під цей закон».

«Навіщо руйнувати те, що зроблено, й створювати те, що вже створено?! Я вважаю, що це надто складний шлях реформування. Але якщо депутати вважають, що так має бути – значить так має бути», – додає Ю. Пацюрко. Окрім того, зауважує головний лікар, створення нової структури – це додаткові час і кошти.

Щодо ефекту реформи, на переконання головного лікаря, від того що перефарбують автомобіль, стиль їзди не зміниться.

«Просто зміниться вивіска. Я не можу зрозуміти цілі, яку вони (депутати, – ред.) переслідують. Мені в голові не вкладається, навіщо робити ці речі. Якщо вони хочуть свого керівника чи готують під когось місце – нехай покличуть нас трьох головних лікарів і скажуть про це, – каже Ю.Пацюрко та додає: «Зважаючи на ці рухи, ми просто не працюємо. Людей лихоманить, лунають різні запитання. Ситуація дуже складна».

Проти згаданої реформи виступає і головний лікар Дрогобицької станції швидкої допомоги Ігор Мілян. На його переконання, зміни плануються під одну особу, яку хочуть призначити керівником новоствореного центру. За його даними, нову установу нібито має очолити нинішній головний лікар Львівської станції швидкої допомоги Наталія Поважук.

«Діють кумівські клани», – переконаний І.Мілян.

«Не можна за 100 км, сидячи у Львові, керувати швидкою у Дрогобичі, – наголошує медик. – Нехай запустять обласну диспетчерську, щоб побачити результат. Зараз не вистачає бригад «швидкої», бюджету ніхто не додає. При такому скрутному становищі робити реформи під одну особу – викидати гроші на вітер. Недоречно ламати те, що працює нормально». За його словами, є звернення мера Дрогобича до голови обласної ради, звернення до депутатів, щоб не робити зараз необдуманих змін, які до добра не призведуть.

І.Мілян переконаний: доцільно залишити все, як є. Тим більше, що зараз йдеться про створення громад і постане питання про відновлення станцій «швидких» на місцях.

Рішення – за депутатами

Щодо системи реорганізації екстреної медичної допомоги розділилися і думки депутатів, які будуть приймати рішення.

За словами голови комісії з питань комунального майна та приватизації Ігоря Комарницького, є сенс створити одну юридичну особу, централізувати управління системою й призначити одного керівника, бо де три господині на кухні, там підлога не метена.

«У системі екстреної медицини має бути один керівник. Щодо самої системи реорганізації є багато запитань, – каже І.Комарницький.

За його словами, є звернення до депутатів від виборців з кількох районів з проханням не ламати діючу мережу, не створювати нову юридичну структуру, а приєднати Львівську і Дрогобицьку станцію швидкої до діючого центру екстреної медицини. Таку позицію підтримує фракція «Батьківщина».

«Комісія комунального майна з цього питання рішення не приймала. Ми прийняли рішення про реорганізацію, а спосіб реорганізації пропонує комісія медицини», – додає І.Комарницький.

Дискусія щодо способу реорганізації триває. Оприлюднений проект рішення про створення нової структури підтримала комісія обласної ради з питань охорони здоров’я. За словами голови комісії, представника найбільшої фракції БПП Михайла Гички, рішення на сесії таки буде прийнято. Хоча, можливі зміни.

Важливо, щоб у процесі реформи обласної медицини катастроф та призначення її керівника обранці згадали про виборців, які потребують якісної медичної допомоги – аби «швидка» справді стала швидшою. Щоб це не була чергова реформа заради реформи, а заради людей.

Автор материала: Наталія Шутка