Чиновників змусили декларувати навіть готівку й прикраси

186

Чиновникам доведеться декларувати не лише квартири, машини та депозити, а й готiвку, коштовностi i картини.

Приховати нажите добро до наступного року державним посадовцям стане важко. Верховна Рада ухвалила закон про так званi електроннi декларацiї, який зобов’язує чиновникiв оприлюднювати данi про їхнє майно. Нагадаємо, цей документ став каменем спотикання на шляху України до безвiзового режиму з ЄС. Попереднiй варiант законопроекту, ухваленого в парламентi, вiдкладав декларування до 2017-го. Брюссель його забракував. Пiд тиском ЄС Президент ветував документ, а депутати ухвалили його з поправками. Про суть закону, який наробив чимало галасу в суспiльствi, газета «Експрес» розпитувала експерта «Реанiмацiйного пакета реформ» Ярослава Юрчишина.

Кого саме стосується новоухвалений закон про електроннi декларацiї?

Декларацiї про майно, доходи й витрати зобов’язанi подавати особи, якi уповноваженi виконувати державнi функцiї i працюють у владних органах нацiонального та мiсцевого рiвнiв. Це чиновники мiнiстерств, державних служб, iнспекцiй, адмiнiстрацiй, депутати та прирiвнянi до них особи, як-от суддi i прокурори.

Чиновники мають вказувати майно своє i найближчих родичiв — тобто людей, з якими перебувають у шлюбi, мешкають за однiєю адресою тощо. Йдеться про їхнiх дружин, чоловiкiв, дiтей, батькiв.

Яке саме майно пiдлягає декларуванню?

Цiнне рухоме майно, вартiсть якого становить понад 100 мiнiмальних зарплат (нинi — 137 800 гривень), а також витрати, якi перевищують 50 мiнiмальних зарплат (68 900 гривень). Тобто, тепер чиновники мусять декларувати не лише будинки, квартири, автомобiлi, банкiвськi активи, а й готiвковi кошти, ювелiрнi прикраси, вартiснi годинники, витвори мистецтва, як-от iкони чи картини, i так далi.

Європейцi рекомендували, щоб майно було зафiксоване з конкретною оцiнною вартiстю. Але цю вимогу для першої декларацiї знято. Це логiчно. Бо ж люди можуть тривалий час можуть користуватися дорогим годинником i не пам’ятати, за скiльки i коли придбали. Тож дозволено, аби перша декларацiя у новiй формi була «нульовою», тобто без конкретної оцiнної вартостi. Фактично за цiєю декларацiєю нiяких серйозних заходiв щодо декларанта вжити не можна. Можна лише зрозумiти, де було приховування, порiвнявши попередню й нову декларацiї або ж провiвши вiдповiднi слiдчi дiї.

Коли чиновники повиннi заповнити електроннi декларацiї? Як саме це має вiдбуватися?

Такi документи заповнюватимуть за допомогою спецiальної електронної системи. Ця система вже на двi третини готова i буде введена в дiю пiсля того, як запрацює Нацагентство з питань запобiгання корупцiї (НАЗК).

Закон ще має пiдписати Президент. Пiсля цього НАЗК ухвалить рiшення про початок декларування. Чиновники матимуть два мiсяцi, щоб заповнити електронну форму декларацiї. Ця декларацiя зберiгатиметься у загальнiй базi. Одна копiя документа надiйде до фiскальної служби, друга залишиться у декларанта.

Яка вiдповiдальнiсть передбачена за приховування iнформацiї про майно чи умисне неподання декларацiї?

Перш за все хочу наголосити: жодного покарання не буде без рiшення суду. Тобто, нiхто не звiльнятиме i не штрафуватиме чиновникiв без суду. За неправдиву iнформацiю та умисне неподання декларацiї передбачена адмiнiстративна i кримiнальна вiдповiдальнiсть.

Мiра покарання залежить вiд суми порушення. Найвищий рiвень покарання настає, якщо декларант приховав майно на понад 340 тисяч гривень. У такiм разi його може чекати два роки тюремного ув’язнення. Якщо сума менша — вiд 150 тисяч до 340 тисяч, настає адмiнiстративна вiдповiдальнiсть: штраф у розмiрi 42 — 51 тисячi гривень чи громадськi роботи вiд 150 до 240 годин. Усе залежить вiд того, як у судi буде доведено мотивацiю порушення. За приховування ж майна вартiстю до 150 тисяч гривень декларанта чекатиме дисциплiнарна вiдповiдальнiсть.

Автор материала: Наталiя Васюнець