Дефолт енергетики: виконавці та смотрящі

152

«Уряд не контролює ситуацію в енергетиці… Причина цього, можливо, об’єктивна, але, скоріше, суб’єктивна – шість доручень прем’єр-міністра і чотири моїх доручень міністрові енергетики залишилися без належної реакції», — заявив з трибуни парламенту під час голосування за своє звільнення віце-прем’єр Валерій Вощевський, який, до речі, очолював Антикризовий енергетичний штаб…

На думку вже колишнього урядовця, така ситуація зумовлена тим, що керівництво нашою економікою здійснюється з двох штабів – президентського та прем’єрського. Проте назвати керівництвом те, що відбувається у галузі, не можливо. Галузь цілеспрямовано ведуть до повного банкрутства, але все по порядку.

У серпні енергетики врятували максимально наближену до катастрофи систему. Врятувати галузь від повного краху вдалося завдяки тому, що на початку серпня на теплові електростанції почало надходити антрацитове вугілля з окупованого Донбасу – через Росію, та імпорту російської електроенергії. Але й досі запаси вугілля на ТЕС вдвічі менші, ніж потрібно до опалювального сезону.

Наприкінці липня дефіцит потужності для покриття потреб споживачів сягнув 3200 МВт (еквівалент трьох блоків-мільйонників АЕС, які б в один момент зупинилися, а замінити їх нічим). З того часу проблем не стало менше. Тому загроза може повторитися в який-завгодно момент, — стверджують експерти та колишні керівники галузі. Причину вбачають в тому, що нинішнє керівництво профільного міністерства ухвалює хаотичні рішення, не здатні вивести енергетику з кризи.

Зокрема, до цього часу Міненерговугілля не спромоглося розробити баланс електроенергії на 2015 рік, хоча ще на початку серпня на розширеному засіданні Антикризового енергетичного штабу прем’єр-міністр Арсеній Яценюк зобов’язав (але не проконтролював!) міністра Володимира Демчишина протягом тижня підготувати цей документ.

Без такого балансу – а його уряд мав би затвердити ще у квітні — антикризовий штаб позбавлений орієнтирів до дій ( «Главком» писав про це). До яких катастрофічних наслідків це призвело – трохи пізніше, а зараз – про ті «протипожежні» заходи, які хоч трохи стабілізували ситуацію.

Нарощуючи енергетичну залежність від агресивної Росії, енергетикам таки вдалося в липні-серпні врятувати об’єднану енергосистему України від повного розвалу. І хоча були інші шляхи порятунку, керівництво енергетичного відомства зробило ставку на вугілля з окупованої терористами території, відкинувши інші варіанти. Хоча ризики були очевидні.

Відомо, що поставки антрациту з окупованого Донбасу 10 вересня припинилися; через декілька днів ДТЕК Рината Ахметова їх відновив. А вже 15 вересня ватажок так званої ДНР Олександр Захарченко знову заборонив постачати вугілля в Україну. «Я забороняю вам відвантажувати вугілля до того моменту, поки за нього не буде гідна ціна», — сказав Захарченко. Цілком очевидно, що вугілля від окупантів – це капкан, але комусь дуже вигідно було прив’язати нашу теплову генерацію до цього палива?

Викликає подив і той факт, що імпорт російської електроенергії частіше здійснюється у вихідні дні, а не протягом робочого тижня, коли потреба в ній більш гостра. Хоча не виключено, що за рахунок імпорту станціям вдається потрохи економити вугілля.

Немає вугілля на складах, але є графіки відключень

«З середини серпня падіння запасів вугілля на теплових електростанціях (ТЕС) було зупинено, після чого розпочалося накопичення на зиму. На кінець серпня накопичено на складах 1,758 млн тонн – це приблизно стільки ж, як було на цей період 2014 року. Протягом серпня запаси вугілля збільшилися на 232 тис т. Відставання від плану — 432 тис т», — повідомив журналістам виконуючий обов’язки директора НЕК «Укренерго» Юрій Касіч.

За його даними, відставання від плану відчувають практично всі ТЕС — для забезпечення сталої роботи більшості з них не вистачає по 50-70 тис тонн. А деякі ТЕС продовжують простоювати, зупинившись ще у липні – така доля спіткала Придніпровську ТЕС. Водночас керівник компанії «Укренерго», що здійснює центральну диспетчеризацію єдиної енергосистеми держави, впевнений, що цю зиму вдасться пройти без особливих катаклізмів.

Зрозуміло, що в разі дефіциту вугілля, генерація буде простоювати, тому потреби споживачів також доведеться обмежувати. Про всяк випадок, графіки відключень споживачів давно готові до застосування – ними успішно користувалися в кризові 90-ті, тому запустити цей план для наших енергетиків – не проблема.

Існує низка різновидів цих графіків, але найболючіший з них – це графік протиаварійних відключень – це коли без попередження в темряву зануриться пів-України – заради спасіння енергосистеми від повного краху, тобто, так званої каскадної аварії. На заході цю аварію називають блекаутом – це коли без світла опиняється вся країна, а на відновлення подачі струму з-за меж держави знадобиться не один тиждень.

Не виключено, що цієї зими населення знову зазнає віялових відключень. «Всі ці протиаварійні відключення підготовлені з однією метою: щоб не допустити блекауту. До цього треба бути готовими. Розроблено навіть спеціальний графік аварійних відключень на понад 10 тис МВт – це приблизно 50% від загального зимового споживання. Але якщо всі станції накопичать необхідні обсяги вугілля, все буде добре», — обіцяє Юрій Касіч.

Графік аварійного відключення споживачів потужність 10 тис МВт можуть застосувати лише після того, як будуть випробувані всі інші методи відключень. Але треба бути готовим і до найгіршого сценарію – як у тому афоризмі: «хочеш миру, готуйся до війни».

Аналізуючи реальну ситуацію з накопиченням, а точніше, із «проїданням» зимових запасів вугілля та відсутністю платежів на енергоринку, схоже, що графіки відключень споживачів таки будуть застосовані.

Запаси вугілля на середину вересня не дотягують до 1,5 млн т, тоді як до початку опалювального сезону (15 жовтня) повинно бути щонайменше вдвічі більше. Звісно, що за місяць потрібних обсягів станції вже не накопичать. Запаси досить не рівномірно розміщені на станціях – понад 415 тис т антрациту знаходиться на складах Луганської ТЕС, яка нині роз’єднана з енергосистемою України, а тому забезпечує енергією лише північну частину Луганської області.

Приблизно третина газового вугілля (понад 215 тис т) зберігається на Бурштинській ТЕС, що входить до складу ДТЕК і спеціалізується на експорті енергії в європейські країни. Інші ТЕС потерпають від дефіциту вугілля.

В галузі продовжує накопичуватися критична маса проблем – відсутність зимових запасів вугілля, постійні руйнування електромереж внаслідок бойових дій на Донбасі, колосальні неплатежі оптового енергоринку генеруючим компаніям за відпущену продукцію.

Хто ж відповість?

Рік добігає кінця, але й досі відсутній затверджений урядом баланс електроенергії на 2015 рік, який би мав відповісти на запитання: скільки вугілля потрібно тепловій генерації, де його можна купити і скільки потрібно на це коштів. Відсутність балансу свідчить про повне нерозуміння того, що потрібно робити для забезпечення надійної роботи електроенергетики.

«На засіданні Антикризового енергетичного штабу прем’єр востаннє попередив міністра, щоб максимум через тиждень був наданий до уряду остаточний баланс, з відповідями на всі питання, які сьогодні є в енергетиці», — повідомив на початку серпня віце-прем’єр Валерій Вощевський.

Ігноруючи принципові моменти в управлінні галуззю, міністр Володимир Демчишин довів галузь до межі прірви. Але чому цього не помічає той, хто його призначив? Ніхто з експертів-енергетиків не розуміє, як галузь пройде цю зиму.

На думку колишнього заступника міністра енергетики з питань економіки Юрія Сакви, вже потрібно розробляти новий баланс – до квітня 2016 року. «З того часу, як уряд констатував відсутність балансу електроенергії на 2015 рік (початок серпня – прим авт.), нічого не змінилося. Цей документ замінили звичайним графіком накопичення вугілля. Але зрозуміти значення цього документа дуже важко», — повідомив «Главкому» Юрій Саква.

Дійсно, ігноруючи доручення прем’єра, 1 вересня Міненерговугілля видало наказ №566, згідно з яким теплові електростанції повинні на 1 листопада покласти на склади 2,792 млн т вугілля (і газового, і антрацитового — майже по 1,4 млн т). Але й дотепер немає ясності, звідки ж прибуде це вугілля.

Щоб зрозуміти, в якому напрямку рухатися, потрібен деталізований баланс, який би відповідав на такі запитання: скільки коштів буде зібрано зі споживачів електроенергії при діючих тарифах, скільки додаткових коштів, тобто, кредитів, потрібно буде залучити і з яких джерел. Яка ціна вугілля закладена в баланс, яка буде ціна на електроенергію і так далі», — попереджав раніше Юрій Саква.

Але керівництво галузі проігнорувало підказку одного з кращих економістів в енергетичній галузі. Наслідки можуть бути катастрофічними для генерації – про це свідчать фінансові показники.

Фінансовий зашморг для всієї генерації – АЕС, ТЕС, ГЕС

Відсутність енергетичного балансу стимулює учасників ринку до повного безладу в своїх діях. Зокрема державний регулятор – НКРЕКП – на чолі з рошенівським менеджером Дмитром Вовком затверджують тарифи на електроенергію, як йому заманеться. Енергопостачальні компанії, якими володіють олігархи, далеко не в повному обсязі перераховують в енергоринок зібрані зі споживачів кошти – про це свідчать мільярдні розриви в розрахунках.

Детальний аналіз цієї вакханалії зробили експерти Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї (ВЕА), у складі якої – колишні керівники галузі. У звіті ВЕА сказано: «недопустимо низький рівень розрахунків за електроенергію з генеруючими компаніями став одним із ключових бар’єрів, що унеможливив своєчасне створення мінімальних запасів палива та належного ремонту обладнання для проходження осінньо-зимового максимуму навантажень».

Експерти ВЕА констатують: «ринок електричної енергії досяг стану «дефолту». Тобто, ринок стрімко наближається до межі, коли його функціонування стане неможливим без додаткових фінансових залучень і одночасного зростання тарифів для населення для покриття дисбалансу».

А тепер в цифрах: за 7 місяців заборгованість споживачів за електроенергію зросла на 1,9 млрд грн і досягла 20,9 млрд грн. Водночас заборгованість обленерго перед ДП «Енергоринок» зросла на 5,9 млрд грн (!!!). Куди ж поділися 4 мільярди, зібрані постачальниками зі споживачів? Чи знову населенню стануть розповідати про необхідність підвищення тарифів?

Цілком очевидно, що обленерго пограбували решту учасників енергоринку – саме в такий спосіб приватизовані енергопостачальні компанії діяли наприкінці 90-их, вимиваючи з енергоринку десятки чи навіть сотні мільярдів гривень. Тоді приватизовані Суркісом та Григоришиним обленерго перераховували в енергоринок в 100-200 разів коштів менше, ніж збирали зі споживачів. В результаті генеруючі компанії отримували з енергоринку лише 5-10% «живих» грошей.

Покінчили з такими махінаціями в 2000 році – тоді парламент на чолі зі Степаном Плющем ухвалив закон, який зобов’язав всі зібрані зі споживачів кошти перераховувати на єдиний рахунок енергоринку. Потім їх ділили між усіма учасниками енергоринку за спеціальним алгоритмом.

Тепер, схоже, приватні обленерго вирішили повторити вдалий експеримент кінця 90-их. Вражає грабунок всіх генеруючих компаній – АЕС («Енергоатом»), ГЕС («Укргідроенерго») і ТЕС, представлених чотирма генеруючими компаніями. Зокрема, заборгованість державного підприємства «Енергоринок» перед генеруючими компаніями за 7 місяців зросла на 8,82 млрд грн (загальна сума боргу перевищила 26 млрд грн), тобто, майже на 3 мільярди більше, ніж обленерго не доплатили в ринок.

Потрібно визнати, що в Україні запущений механізм штучного банкрутства генеруючих компаній – ТЕС, АЕС, ГЕС. Не виключено, що саме для розвитку такого сценарію призначені «солодкі» менеджери галузі, яким досить легко справитися з таким завданням. Щоб потім все списати на війну?

Безнадійні борги окупованих територій

Експерти ВЕА переконані, що можна вважати безнадійною заборгованість споживачів анексованого Криму (506 млн грн, плюс Севастополь – ще 65 млн) та окупованого Донбасу (Луганськобленерго – 852 млн грн, Луганське енергетичне об’єднання – 2 млрд грн, ДП «Регіональні електричні мережі – 8 млрд грн, ДТЕК ПЕМ «Енерговугілля» до 1 млрд грн).

Це означає, що генеруючі компанії вже ніколи не отримають 12,4 млрд грн. Експерти ЕАУ наполягають на необхідності визнати це офіційно як загрозу та терміново визначити подальші регуляторні дії щодо її подолання.

Вже цілком очевидно, що обтяжений борговими зобов’язаннями по залучених кредитах ДП «Енергоринок» на суму приблизно 8 млрд грн не зможе розрахуватися. Структура боргів: емітовані цінні папери – 1,6 млрд грн; поточна кредитна лінія Ощадбанку – 3,4 млрд грн: кошти, нараховані, але не сплачені генеруючим компаніям за спірних обставин – 1 млрд грн; цільовий кредит Ощадбанку на закупівлю вугілля в серпні-вересні цього року – 2 млрд грн.

Перелічені кошти залучені ДП «Енергоринок» та перераховані ТЕС, але їх повернення в умовах збитковості – під великим запитанням. Основні неплатники – вугільна галузь та підприємства житлово-комунального господарства (водоканали та теплокомуненерго) — їх частка в загальній структурі заборгованості споживачів – 75%.

Як відновити платоспроможність цих категорій споживачів? Можливо, варто відновити дотації вугільним підприємствам, а чи запровадити ринкові ціни на вугілля? Збільшити бюджетні видатки на компенсацію різниці в цінах? Які державні структури візьмуть на себе відповідальність за вирішення цих проблем? Влада повинна знайти відповіді на ці запитання, вважають експерти ВЕА.

«Немає жодної об’єктивної підстави, чому компанії можуть собі дозволити не сплачувати за закуплену електроенергію в повному обсязі. На жаль, повноважні державні органи – НКРЕКП, Міненерговугілля, Кабінет Міністрів виявилися безсилими перед природними монополістами з передачі електроенергії. І це при тому, що НКРЕКП більшості з цих компаній в 2015 році збільшила тарифи на передачу та постачання, а також збільшила інвестиційні програми», — роблять висновки експерти ВЕА.

Причину такої кризи неплатежів експерти вбачають «не тільки і не стільки в бойових діях на Сході України, не кризовими явищами в економіці, а скоріше в регуляторних діях державних органів для «латання дірок», без огляду на відкладені негативні наслідки».

Цілком очевидно, що вище керівництво держави зобов’язане терміново зупинити розпочату ними ж вакханалію в життєво важливій галузі держави. Арсеній Яценюк 14 вересня вже вкотре звинуватив керівництво Міністерства енергетики та вугільної промисловості у зриві виконання плану заходів з підготовки до опалювального сезону. Президент Петро Порошенко мовчить.