Добре і буде краще: західні експерти про українську економіку

184

Українській владі вдалося стабілізувати ситуацію в економіці, попри збройний конфлікт на сході країни та несприятливу кон’юнктуру на зовнішніх ринках, — такими були спостереження більшості спікерів та учасників 10-го Українського інвестиційного саміту, організованого Adam Smith Conferences, що відбувся у Лондоні.

Рекомендації західних експертів щодо того, як повернутися до зростання економіки, і які галузі можуть стати «двигунами» цього повернення, не завжди збігалися із думкою українських політиків, оглядачів та ЗМІ.

Корупція псує все хороше

Тімоті Еш, один із провідних західних фахівців, що знаються на Україні, звернув увагу, що ще рік тому валютні резерви України були вдвічі меншими, ніж зараз, і курс гривні стрімко падав, а півроку тому країні загрожував дефолт.

Темпи зростання можуть навіть дещо здивувати

Експерт Тімоті Еш про українську економіку

Але результативні переговори щодо реструктуризації зовнішніх боргів та співпраця з Міжнародним валютним фондом дозволили не тільки відвернути найгірший варіант розвитку подій, але й певним чином стабілізувати ситуацію у фінансах та банківській системі.

«Макроекономіка стабілізувалася, в цьому немає сумнівів. Наступного року, якщо вдасться домовитися щодо бюджету, темпи зростання можуть навіть дещо здивувати, бо база порівняння була дуже низькою», — каже Тімоті Еш.

Image captionЩе рік тому стрімко падали валютні резерви України і курс гривні

Водночас він наголошує: українська влада багато уваги приділяє суто економічним реформам, але поки що так і не відповіла на величезний запит суспільства на верховенство права та боротьбу із корупцією, яку, каже аналітик, багато хто з українців вважають найбільшою перешкодою для відновлення економічного зростання в Україні.

«Більшість опитувань свідчать, що ситуація із корупцією і верховенством закону жодним чином не змінилася, а є й такі, хто каже, що навіть погіршилася. Треба поставити запитання: чому саме у цій галузі нічого не змінилося, хоча суспільство волає про потребу змін», — каже Тімоті Еш.

Без вирішення цієї проблеми марними можуть виявитися і добрі наміри щодо інших реформ.

Як би не зменшилися податки, якщо їхнє стягнення та адміністрування супроводжується корупцією, то розміри ставок не вплинуть на настрої інвесторів.

Тімоті Еш також застеріг від надто радикального скорочення податкового навантаження, яке може поставити під загрозу досягнуту макроекономічну стабільність.

Позитивна галузь

Одна з галузей, де досягнення України за рік також визнають більшість оглядачів та експертів – це енергетика.

Зокрема, йдеться про справжню диверсифікацію джерел постачання і кардинальні зміни у залежності від імпорту газу із Росії та збільшення імпорту газу із Європи за реверсними маршрутами.

Як наголошує старший дослідник Оксфордського інституту енергетичних досліджень Саймон Пірані, Києву вдалося змусити «Газпром» у своїх цінових пропозиціях для України рахуватися із цінами на газ на європейському ринку.

«Великим успіхом України за ці два роки стало те, що із початком реверсних поставок, вона не зупинила прямі поставки газу із Росії, але змусила «Газпром» конкурувати із цінами на газ, що склалися на європейському ринку», — каже Саймон Пірані.

За словами фахівців, Києву вдалося змусити «Газпром» рахуватися із собою
Водночас, звертає увагу експерт, скорочення імпорту російського газу відбулося на тлі падіння виробництва і скорочення попиту на газ від промисловості.

І, якщо припустити, що прогнози щодо відновлення зростання української економіки наступного року справдяться, то чи не доведеться збільшити і імпорт газу із Росії?

Крім того, зауважує експерт, якщо визнати, що стосунки із Росією залишатимуться поганими впродовж певного часу, то чи варто Україні так концентруватися на збереженні транзиту російського газу своєю територією?

Можливо, більш розумно було б ефективніше використовувати унікальні потужності підземних газових сховищ, зокрема, і з залученням європейських компаній. Це особливо було б доречно з огляду на запровадження європейських стандартів в енергетиці, говорить аналітик. А паралельно – збільшувати внутрішній видобуток та скорочувати енергоспоживання.

Двигуни економіки: АПК і люди

Як зауважив голова регіонального представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні Руфат Алімарданов, якщо ще 4-5 років тому на подібних конференціях обов’язково обговорювали металургію як одну перспективних галузей, то зараз про неї майже ніхто не згадує.

Натомість завжди і скрізь говорять про аграрний комплекс.

Я би сказав, що агробізнес – один із секторів, що буде одним із «двигунів» зростання
Зростання української економіки у найближчому майбутньому обов’язково буде пов’язано із експортом, а продукція АПК – одна із провідних експортних статей. Однак, як кажуть експерти, варто розглядати й інші можливості.

«Якби давати просту відповідь, то я би сказав, що агробізнес – один із секторів, що буде одним із «двигунів» зростання. Але життя не є таким простим, і реальність може відрізнятися. І не тільки тому, що це є ризикованим, і країна знову залежатиме від цін на сировину, але й тому, що цього просто недостатньо», — каже Руфат Алімарданом.

Він радить звернути особливу увагу на те, що Україна має не просто дешеву, але й кваліфіковану робочу силу. На його думку, додаткові можливості варто шукати саме у цій сфері, починаючи із сектору IT.

І все ж таки, майже всі учасники дискусій саміту у той чи інший спосіб згадували величезний потенціал українського АПК як для самої країни, так і для іноземних інвесторів.

Агробізнес може стати одним із «двигунів» зростання економіки України, вважають експерти

Впродовж останніх років Україна стала третім найбільшим у світі експортером збіжжя, має частку у 10% від світового ринку, а АПК лише минулого року принесло Україні 17% бюджетних доходів та 30% валютних надходжень — це привід для гордості та оптимізму, вважає президент AgroGeneration Джон Шморгун.

Водночас, як наголошує Пітер Томсон із Ukrainian Agrarian Investment, нині настав час думати не лише про експорт сировини, а над інвестиціями у додану вартість як самої продукції, так і всього логістичного ланцюжка від лану до кінцевих споживачів в інших країнах.

Інвестор також каже, що фермери, із якими співпрацює його компанія, і працівники самої компанії кажуть, що на землі поки що «не відчули нічого в плані реформ», хоча на рівні логістики і експортних операцій певні зрушення таки відчуваються.

Аграрії занепокоєні планами уряду скасувати податкові пільги для сільгоспвиробників. Це передбачено у бюджеті на наступний рік та у податковому законодавстві.

«Це означатиме скорочення притоку готівки щонайменше на 15%, а для аграрного бізнесу готівка – це все», — каже Пітер Томсон.

Самі ж податкові пільги аграрії називають «єдиною субсидією», яку українські виробники отримують від держави, на відміну від багатьох інших країнах, які витрачають на підтримку фермерів величезні бюджетні кошти.

Цю проблему можуть врахувати у компромісному варіанті податкової реформи.

Міністр фінансів Наталія Яресько після засідання Національної ради реформ написала у Facebook, що спочатку можуть запровадити перехідний період перед тим, як сільськогосподарський бізнес переведуть на загальну систему оподаткування.