«Дотерли». Таємні домовленості «партії влади»

509

«Стратегічна сімка» визначила формулу перемоги Порошенка та принципи створення нової політичної сили

Йдучи 26-го лютого на вечірню зустріч до президента, Арсеній Яценюк, ймовірно, внутрішньо прислухався до гороскопу для Близнюків на цей день: «Живіть без ультиматумів та нарікань. Більше дякуйте!».

Образа (за великим рахунком, справедлива), зібрана майже за два роки після відставки з посади прем’єра, мала рано чи пізно вийти назовні – і трансформуватись у нову енергію. Зараз – поки що у готовність сісти за спільний стіл переговорів з Петром Порошенком, який, на думку Яценюка, зробив велику помилку, відправивши його у відставку. Найцікавіше, що з цим погоджуються уже і в самого Порошенка…

Арсеній Яценюк уже кілька разів ігнорував засідання так званої «стратегічної сімки», знаходячи різноманітні причини, щоб понервувати президента. То він займався зустрічами з активом, то він поїхав до Штатів, то просто зник. Зважаючи на те, що до чергових виборів президента залишається трохи більше року, а стартувати треба було ще вчора, напруга наростала. «Якщо до кінця березня потяг не поїде, «Народний фронт» піде зі своїм кандидатом. Це було сказано і на з’їзді, то був чіткий меседж президенту», — переповідають однопартійці Яценюка.

У чому ж камінь спотикання, якщо всі акціонери владної верхівки прекрасно розуміють ситуацію, що їм або разом треба кувати перемогу, або разом іти на дно? Як виявилося, справа у поділі шкури досі ще не вбитого ведмедя. Демократи…

«Акціонерний розклад»

«Теоретично, якщо йти за старою системою виборів, за списками ми можемо набрати загально, за песимістичним сценарієм, десь 40-50 мандатів. Враховуючи, що на ці місця претендують Порошенко, Кличко, Турчинов, Луценко, Яценюк з Аваковим і Гройсман, то виходить, що це менше, ніж по 10 місць на кожного. Не смішно? Особливо в ситуації, коли на шальках терезів повний провал і втрата влади», — доречно роздумує один із аналітиків Банкової. У останньому інтерв’ю для «LB.ua» Юрій Луценко описав ситуацію так: «Всі сидять всередині – кожен тримає дулю в кишені. Думає, що саме в нього в іншій кишені лежить мікробулава, яка може вирости у велику. І якимось чином при цьому хоче довести до того, що той, у кого на цей момент велика булава, буде не ефективним. Це підриває не носія булави, а взагалі рух держави. Внутрішня боротьба ні до чого не приведе».

У командах обох Арсенів – Яценюка і все більше посиленого Авакова – своя логіка. «Зливаючись» під Порошенка «Народний фронт» вважає, що за каденцію діючого президента він поховав свій рейтинг задля проведення непопулярних реформ. Саме тому має право вимагати свою «частку». І не тільки у списку. Йдеться про посади, які мають залишитися недоторканними і після парламентських та президентських виборів. Зокрема:

  • двох заступників голови Національного банку України (сам Яценюк це категорично спростовує);
  • Уповноваженого з прав людини (для Денисової);
  • голови Рахункової палати;
  • Існує також ще перелік посад, які мають бути розподілені в рамках коаліції.

Отож, проти ночі 27 лютого переговори, за даними «Главкома», все-таки закінчились підписанням «понятійної угоди» про розподіл квот у партійному списку». Відповідно до нього, умовній коаліції — Петро Порошенко, Юрій Луценко, Віталій Кличко — відходить 50% потенційного списку, ще 50 (у пропорції 30 та 20 відходять відповідно двом Арсеніям – Яценюку та Авакову та Володимиру Гройсману). Отже, формула зафіксована таким чином: 50 (президентська) – 30 (народно-фронтівська) – 20 (прем’єрська).

Натомість «Народний фронт», а також Вінницька європейська стратегія, якою керує Володимир Гройсман, вливається в спільну політичну команду, яка працюватиме не тільки на президентські вибори, але й потім – на парламентські.

Страшилки-мотиватори   

Не можна сказати, що ця угода виникла добровільно. Кожна зі сторін у певний період часу вдавалася до відвертого шантажу, а останні тижні спричинили повний неврологічний розлад у владній команді. «Досі не затверджена ні стратегія виборів, ні тактика, якщо всі йдуть підтримувати Порошенка. Вікторія Сюмар написала прототип тактичного плану, але ще нема ідеологічного. Ігор Гринів буде в Києві не раніше березня. Єдиний, хто працює в своєму графіку – це Турчинов, він «паспортизує» округи, кожен з решти малює свій план, кожен проводить переговори. Всі проти всіх», — ділиться спостереженням аналітик, який працює з «Народним фронтом».

Очевидно, найбільше емоцій на Банковій протягом цих двох місяців викликали дії прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, вже відомого своїм висловом «А де мої 20%?». Протягом двох місяців після нового року він у різний спосіб сигналізував, що претендує на повноцінну участь у політичних процесах, усіма своїми діями даючи зрозуміти, що він не збирається бути статичним «елементом» команди Порошенка. І що з ним треба рахуватися. То президентів колишніх запросить, то запустить чутки про самостійне президентське плавання, то розпише сценарій грюкання дверима і відставки.

В АП на це спочатку знизували плечима, а потім почали прораховувати «президентські відсотки» Гройсмана. Виходило, що якщо Володимир Борисович піде на вибори… то Петро Олексійович може не потрапити до другого туру, бо Гройсман почне пряму конкуренцію з президентом.

«Зараз взагалі виникає питання, навіщо ми Яценюка відправляли у відставку. Адже він збирав на себе увесь негатив. Був для Порошенка громовідводом. А Гройсман з першого ж дня з усіма пробує загравати – і, незважаючи на те, що він демонструє свої самостійні кроки, критика летить на президента», — бідкаються на Банковій.

Вочевидь, у відповідь можливим маневрам Гройсмана, а також випереджаючи результативні переговори Арсенія Яценюка і Юлії Тимошенко, в інфопросторі запахло достроковими виборами парламенту. Навіть дату визначили – 19 серпня.

Є всі підстави підозрювати, що саме Банкова запровадила дискусію про такий сценарій розвитку подій. Причому, багатьом із АП цей варіант вважався аргументованим. На нього «клюнули» і у Тимошенко, і в інших опозиційних силах. Крім того, що зразу почали коментувати, дехто мало не штаби почав розгортати, обдзвонюючи технологів.

Насправді, як видається, це послання мало конкретного адресата. І адресат не забарився. Яценюк з Аваковим прибули в Адміністрацію. Далі ви вже все знаєте. Єдиним пікантним нюансом, який можна додати до зустрічі, це те, що найбільше аргументів «за» спільну партію перерахував… Віталій Кличко.

* * *

У весну пропрезидентські сили вступають у новій якості. Щоб знову перемогти, вони мають змінитися і внутрішньо, і зовнішньо. Бо будувати «нового-старого президента» набагато важче, ніж створювати міф з нуля.