Два злочини Бабиного Яру

271

Злочин нацистів — вбивство понад ста тисяч людей — євреїв, українців, ромів. Злочин комуністів — забуття убитих. Два злочини, які не повинні повторитися.

У стінах парламенту здебільшого говорять про теперішнє і майбутнє, адже тут приймаються політичні рішення, які визначають шлях розвитку країни. Проте сьогодні йдеться про минуле. Тому, що не проговорене минуле не відпускає, не дає впевнено рухатися вперед. Тому, що незасуджені злочини минулого повторюються.

Вбивства на Майдані взимку 2014 року — це спроба повернути нас в радянське минуле, непереосмислене належно суспільством. Ця спроба провалилася і ми отримали шанс відірватися від цього важкого спадку.

За рік після Майдану Верховна Рада ухвалила пакет законів з декомунізації, що стали інструментом подолання тоталітарної спадщини. Одним із найважливіших з цих законів засуджено як злочинні обидва тоталітарних режими: нацистський та комуністичний.

Відносини між цими режимами були дуже різними. Це хай і не дуже тривала, але плідна для обох сторін співпраця у 1939-1941 роках, яка розв’язала Другу світову війну. Це смертельне протистояння між ними у 1941-1945-му.

Проте найтривалішими стали відносини активації: у системі СРСР-Третій Райх злочини одного режиму провокували чи посилювали злочини іншого. Або служили виправданням власних злочинних дій.

Автор матеріалу: Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті