Двозначні прайси монополії «Рош»

1158

Протягом 2013-2016 років державні лікарні переплатили більше 6 млн гривень на закупівлях лікарських засобів «Рош».

Причиною переплат стало те, що до бюджетників банально не доходили «знижки» від виробника у розмірі до 25% від вартості ліків – про це дбали самі постачальники та український монопольний імпортер медпрепаратів, з’ясували в АМКУ. Розслідування проводила державна уповноважена Світлана Панаіотіді.

Станом на початок 2013 року монопольний імпортер продукції виробництва «Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд» в Україні, ТОВ «Рош Україна», забезпечував оптовий продаж 40 лікарських засобів «Рош» за 24-ма торговельними назвами. Це специфічні та вузькоспеціалізовані ліки, призначені для лікування онкологічних хвороб, гепатиту С, профілактики гострого відторгнення органів після їх трансплантації. Йдеться про дороговартісні лікарські засоби, 23 з яких не мають замінників в Україні.

Взявши за часову базу дослідження 2012-2016 роки, Антимонопольний комітет проаналізував діяльність ТОВ «Рош Україна», а також його трьох найбільших контрагентів (ТОВ «БаДМ», ТОВ «Бізнес Центр Фармація» та ПАТ «Альба Україна»), і з’ясував де беруть початок переплати на і без того недешевих ліках.

Виявилось, що їх причиною є антиконкурентні договірні відносини за ланцюгом виробник-український імпортер-дистриб’ютор.

Як стало відомо із матеріалів розслідування, схема виглядала так.

Виробник дозволяв «Рош Україна» надавати  безповоротну фінансову допомогу (так звані «бонуси») українським дистриб’юторам, нібито для зниження кінцевої вартості ліків для українських пацієнтів.

Однак, самі дистриб’ютори не включали бонуси у ціну ліків, які збували бюджетникам. Для них вони були можливістю докинути зверху до кінцевої ціни «дотацію» від виробника, однак по факту продажу і виключно для себе. Простіше кажучи, у бонусах дистриб’ютори вбачали додаткове джерело чистого доходу.

Оскільки жодні бонуси не були включені у ціну ліків для бюджетних лікарень, то медзакладам доводилось платити за препарати «сповна».

Схематично механізм був налагоджений у такий спосіб:

Про користь дискримінаційного ціноутворення для дистриб’юторів свідчать показники їхніх фінансових результатів. Наприклад, у 2012 році реальний дохід «БаДМ», «Бізнес Центр Фармація» і «Альба Україна» від продажу медпрепаратів державним лікарням  становив понад 25% реальної вартості лікарських засобів, а торгова надбавка ліків сягала більше 20%.

Без неконкурентних «знижок» це було б неможливим, адже законодавством встановлений максимальний розмір торгової надбавки на ліки, які закуповуються за бюджетні кошти, – на все про все 10%.

Чи розуміли у «Рош Україна», що бонуси, які роздавались дистриб’юторам, грали на руку виключно постачальникам і ніяким чином не знижували кінцеву ціну препаратів для лікарень? Звичайно розуміли, переконані в АМКУ.

Більше того, компанія встановлювала завідомо завищені ціни на ліки, які в подальшому компенсувались дистриб’юторам саме бонусами. Ціни ж на ліки «Рош» в Україні – необґрунтовано зростали.

Для прикладу – кілька цифр.

У листопаді 2016 року «Бізнес Центр Фармація» продала бюджетникам Цимевен у дозуванні 500 мг за 712 грн. З урахуванням знижок виробника, вони б мали коштувати на 97 грн дешевше. Але ні – постачальник не знизив кінцеву ціну продажу.

Незважаючи на те, що українські дистриб’ютори цього та інших препаратів отримували додаткове «фінансове заохочення», антимонопольники зафіксували, що ціна того ж Цимевену була на 7,5% вищою від ціни на цей же препарат, замовлений через міжнародні організації.

І ще. Дані щодо показників продажу компанією «БаДМ» препарату «Селсепт» на публічних закупівлях свідчать, що у 2012 році фірма збувала бюджетникам упаковку Селсепту з переплатою у 190 грн/уп.

А ось ілюстрація механізму завищення ціни на лікарський засіб Кселода 500 протягом аналізованого періоду:

А так працював механізм переплат протягом 2012 року на прикладі того ж препарату, який бюджетники замовляли у «БаДМ», «БЦФ» та «Альба Україна»:

На графіках видно, що «по нормальному», тобто в умовах прозорого ціноутворення, ціни на медпрепарати для лікарень не мали б перевищувати реальну закупівельну ціну більш ніж на 23%. Однак, з урахуванням бонусів ціни для бюджетників могли сягати уже плюс 36% над реальною закупівельною ціною. Так, компанії збували ліки  тримаючись  цих «роздутих» завдяки бонусам меж, а у «БаДМ» подекуди дозволяли  собі заходити ще далі – накидаючи до вихідної ціни 37%.

За результатами розслідування Комітет оштрафував компанії загалом на 18,07 млн грн. З цієї суми 9,12 млн грн має заплатити «Рош Україна», 5,41 млн грн – «БаДМ», 3,21 млн грн – «Бізнес Центр Фармація», 0,34 млн грн – «Альба Україна».

Хоча є й інший шлях, відмінний від «визнати порушення і сплатити штраф». Нелегкий, довготривалий, недешевий шлях, і попри все це популярний. Називається – «відмивання репутації судом».

Читачам «Наших грошей» відомі розслідування АМКУ, схожі до описаного вище, – у справах «Алкону», «Серв’є» та «Санофі». Так от у всіх трьох справах, як оптовик-важковаговик-порушник конкурентного законодавства, фігурує «БаДМ» – і ось у жодній із них компанія не визнала своєї відповідальності за цінове махлювання. Навіть у справі «Алкону», де усі інші спіймані дистриб’ютори, ба навіть українське представництво швейцарської компанії «Алкон, Інк», визнали порушення та сплатили визначені антимонопольниками штрафи.

Лише в одній зі згаданих справ, «справі Серв’є», сьогодні поставлена крапка – «БаДМ» програв АМКУ. Справа «Санофі» триває. Справа «Алкону» теж. У ході її аналізу судді настільки заплутались, що навіть призначили судову експертизу з приводу обґрунтованості визначення Комітетом товарних меж ринку.

Уже зовсім скоро дізнаємось, чим стане рішення АМКУ у «справі Рош» – вимушеним згортанням схеми чи стартом нового судового процесу. Але легко не буде. Оскільки фігуранти антимонопольного розслідування настільки утаємничують дані про свою діяльність, що вони навіть засекречують від людей свої ж аргументи про власну правоту (див скріни). А це може свідчити про те, що у змовників не дуже то й складається з правотою.