Колишній голова Київської обласної державної адміністрації Максим Мельничук вважає Київщину успішним регіоном, а головним завданням для України — покращення інвестиційної привабливості та залучення інвесторів. Про причини звільнення, досягнення на посаді та плани на майбутнє екс-очільник столичної області розповів в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту Vse.Media.

Максиме Дмитровичу, коли Ви були призначені на посаду голови КОДА, з якими проблемами зіштовхнулися в першу чергу?

Я був призначений на посаду 3 лютого 2016 року згідно з розпорядженням Президента України і буквально з першого робочого дня я зіштовхнувся з тим, що була певна розбалансованість у роботі районних державних адміністрацій: деякі райони були взагалі без голів адміністрацій, а деякі, за підсумками 2015 року, були в незадовільному стані. Саме тому вищим керівництвом держави було прийнято рішення про заміну відповідних голів РДА і це було з першого дня основною задачею, яка лягла на мої плечі. Буквально з першого дня моєї роботи я почав впроваджувати регіональну політику – створювати робочі і боєздатні колективи на рівні районів для того, аби вирішувати нагальні проблеми Київської області.

Будучи керівником Київської області Ви неодноразово заявляли, що шукаєте інвесторів для регіону. Чи вдалося з кимось налагодити діалог? У яких сферах?

Ще одна проблема, з якою я зіштовхнувся, — це те, що багато хто, говорячи про інвестиції, не розуміє, чому не рідко вони не надходять у нашу державу. Зокрема в Київському регіоні я зрозумів, що основна проблема, яка стосується безпосередньо залучення значних інвестицій, — це земельні ресурси, важка і бюрократична процедура їх залучення до проектів, особливо, коли маємо справу із приватними структурами, нестабільність ринку постачання енергоносіїв, зокрема електричної енергії і проблема відсутності прийнятного тарифу для «зеленої» енергетики. Адже вони мають впроваджуватися першочергово, особливо враховуючи тенденції євроінтеграції України, а також і екологічних ризиків, охорони довкілля та якості життя людей.

Чи вдалося досягти з кимось з інвесторів домовленостей, наприклад, з міжнародними компаніями?

Звичайно. Півроку — це не багато часу для того, аби створити таку модель спілкування, але після того, як ми сформували дієвий колектив райдержадміністрацій в Київській області, розробили основні заходи по створенню інноваційної моделі розвитку кожного району, визначили пріоритети розвитку районів і області в цілому, то зустрічі і контакти з інвесторами почали з’являтися. У нас досить ефективно реалізовується у Білоцерківському районі інвестиційний проект із В’єтнамом, де залучення коштів на одне підприємство сягає біля $50 млн. Крім того, непогано рухається проект, який стосується будівництва індустріальних парків, і вже два парки на Київщині зареєстровані, а сума залучення інвестицій сягає близько $100 млн. Також нами розглядається проект по залученню консесійних партнерів для будівництва Великої кільцевої дороги навколо Києва і тут першочергову ініціативну роль грають інвестори з Китаю, Америки і Франції. Надзвичайно актуальним є також проект, який стосується утилізації твердих побутових відходів і розконсервування тих сміттєзвалищ, які нам дісталися у спадок від Радянського Союзу. Наразі є можливість говорити про їх утилізацію шляхом спалювання міксових біопалив у сучасних котельнях спільного виробництва України та США. Окрім того, хочеться сказати ще про технології, які стосуються будівництва вітряно-сонячних батарей у зоні відчуження. Це новий тип вітряно-сонячних станцій, де китайський інвестор пропонує фіксований технологічний цикл, коли одна станція працює і генерує енергію з вітру і сонця. Особливо зацікавлена у цьому проекті українська сторона, тому що після аварії на Чорнобильській АЕС нам у спадок залишилася низка логістичних об’єктів по передачі електроенергії, а саме: високовольтні лінії, трансформатори, підстанції, які зараз готові до передачі електроенергії в Київ та область.

Електроенергія — це взагалі окрема тема, адже маємо гіркий досвід минулого року — віяльні відключення, до того ж, не лише в столичному регіоні, а й в цілому по країні. Чи є вирішення цієї проблеми?

Звичайно, можливість вирішення цієї проблеми є. Ми пам’ятаємо, як 2015 року Президент України Петро Порошенко офіційно відкрив нову лінію постачання надлишкової електроенергії від Рівненської та Хмельницької АЕС на підстанцію «Київська». Наша задача була транспортувати цю електроенергію до Києва та Київської області, адже починаючи десь з 2008 року нам бракувало будівництва двох повітряних ліній від підстанції «Київська» до розподільних об’єктів електромережі столиці та області. Мені дуже приємно і ми пишаємося тим, що протягом останніх 6 місяців своєї роботи разом із ПАТ «Укренерго» та іншими, ми цей проект розконсервували і реалізували! Відкривши дві повітряні лінії, які дали на Київ та область додаткові 500 мВт електроенергії, це означатиме, що ми стабілізуємо систему подачі електроенергії не тільки на Київську область, а й на місто Київ і, тим самим у пікові навантаження під час зими і літа, коли вмикається велика кількість електроприладів, ні столиця, ні область практично не матимуть проблем з додатковим електропостачанням.

Наразі усі розвинені країні свої зусилля спрямовують на розвиток видобутку альтернативної енергії. Чи можливо це в Україні? Яким чином?

Говорячи про Київщину, і в цілому про Україну, ми можемо казати, що є величезна кількість земель, яка не може бути використана у сільському господарстві, може бути задіяна під біоенергетику. Вирощування біоенергетичних культур не включає в себе застосування різноманітних агрохімікатів і пестицидів. Ці культури можуть бути вирощені біля водоймищ, річок, міст, сіл і тим самим бути у постійному контакті з зонами проживання людей. А вироблення якраз цієї дорогоцінної біомаси і забезпечить розвиток альтернативної енергетики, а водночас, заощадить вирубку лісу, якого і так на Київщині і в цілому в Україні не так багато. Ми знаємо проблему Карпат і решти заліснених регіонів — з висоти літака ми бачимо, що з лісів залишилися клаптики. Саме тому створення ринку промислової біомаси в Україні однозначно дасть розвиток альтернативній біоенергетиці, що є нашою основною метою. Без промислової біомаси не буде чим топити у промислових бойлерах! Це буде автомобіль без палива!

До речі, ми цього року відкрили у Баришівському районі на підприємстві експериментальну установку з виробництва біогазу. Також аналогічні установки уже працюють в селі Терезине Білоцерківського району, в Рокитнянському районі. Ці технології поки що не стільки ефективні як бізнес-проекти, але вони ефективні в утилізації біовідходів – свиноферм, молокоферм. Ми очікуємо, що після прийняття низки законів про «зелений» тариф, такі установки стануть більш рентабельними і це дасть поштовх для відкриття нових проектів.

Хотілося б отримати звіт за перше півріччя роботи КОДА. Зокрема про виконання бюджету… Чого досягли, а де б хотілося допрацювати?

У своїй доповіді вищому керівництву держави я зауважив, що Київщина протягом першого півріччя 2016 року має перевиконання всіх місцевих бюджетів в середньому на 152%. Це — непоганий показник, враховуючи, що деякі регіони сягнули показника 180-200% і навіть 220%!

З чим пов’язані такі показники?

Пов’язані з тим, що на місцях доволі ефективно запроваджується єдина політика стосовно оподаткування, створення нових робочих місць, виведення з тіні бізнесу, боротьба із прихованими зарплатами, а також введення додаткових об’ємів видаткування, наприклад, із земель сільськогосподарського призначення. Я не помилюсь, якщо скажу, що буквально за перше півріччя показник надходження податку за використання земель сільськогосподарського призначення додатково збільшився на 180 млн грн.

А чого ще хотілося б досягнути?

Хотілося б досягнути того, щоб кожен район Київщини був самодостатнім. На жаль, у нас ще є 4-5 районів, які є дотаційними, тобто потребують додаткового фінансування з обласного бюджету. Але якщо ми правильно розставимо акценти у стратегії розвитку цих районів, то однозначно матимемо ті напрацювання, які дозволять говорити про незалежність на рівні районів. При цьому відповіддю на те, щоб кожен із районів був самодостатнім, є глобальна стратегія нашої держави – утворення об’єднаних територіальних громад.

Київщина — це один з регіонів, який має родючу землю та можливості для розвитку аграрної сфери. Чи є наразі можливості для розвитку фермерства в регіоні?

Після початку моєї роботи на посаді голови облдержадміністрації я був здивований тим, що існуючі 9 програм агропромислового комплексу Київщини мали нульове фінансування. І мені доволі непросто далося, щоб Київщина отримала хоча б 2-3 програми, які б фінансувалися з коштів обласного бюджету і районних бюджетів для того, щоб ми підтримували безпосередньо фермерство. Я думаю, що ту роботу, яку проробив Департамент розвитку АПК (КОДА – ред.), буде помітно у 2017 році, коли ми зможемо отримати ефективні 2-3 програми з підтримки сільськогосподарського виробника на рівні фермерів та сімейних підрядів, а не агрохолдингів із мегагектарними площами.

В чому була проблема?

Проблема була в тому, що законодавчо не було врегульовано питання виділення коштів приватному власнику і господарю на землі із обласного бюджету, і певна бездіяльність деяких чиновників із департаменту агропромислового розвитку КОДА.

Крім бюджетоутворюючих програм, є ще соціальні, зокрема — підтримка бійців АТО. Тема виділення землі ветеранам завжди викликала бурю емоцій. Яка ситуація у регіоні, чи мають герої житло та землю?

Однозначно, це болюче питання, тому що кожен район і кожне місто обласного значення відрізняється один від одного. В деяких районах питання виділення землі практично вирішене, а в деяких районах ці питання дуже повільно вирішуються, тому що землі не вистачає на всіх. Тому, звичайно, є проблеми, які стосуються наділення ветеранів АТО і членів їх родин земельними ділянками. Я б сказав, що ми робили і робимо багато для того, щоб наші воїни-герої, які заслуговують на житло та земельну ділянку, отримали його якомога скоріше. Одним із позитивних прикладів, яким хочу поділитися з усією Україною є наступний: група воїнів АТО на Бориспільщині об’єдналася в кооператив, співпрацювала з інвестиційним проектом приватної компанії, яка побудувала на об’єднаних земельних ділянках багатоповерховий будинок, і хлопцям, які передали свої земельні ділянки під будівництво цього багатоповерхового будинку, компанія-інвестор забезпечила будівництво двох і трьохкімнатних квартир з повним ремонтом. Бійці отримають квартири по завершенню будівництва, яке планується в кінці 2016 — на початку 2017 року.

Крім того, у нас є велика кількість програм, які стосуються оздоровлення та психоневрологічної реабілітації. Так, у Переяслав-Хмельницькому районі працює потужний медичний центр, який реалізує політику не лише Київської області, а й усієї держави по реабілітації наших хлопців. Я думаю, що найближчим часом профільні управління облдержадміністрації подадуть додаткові пропозиції облраді, які думаю будуть підтримані депутатами.

Не менш проблематичною є галузь освіти. Ви, як батько, мабуть, знаєте про проблему з забезпеченням школярів підручниками. Як вирішувалася ця проблема на Київщині і чи реальної її вирішити на всеукраїнському рівні? Яким чином?

Київщина тут не пасе задніх. Як відмітила міністр освіти і науки Лілія Гриневич 1 вересня, Київська область займає перше місце в Україні по створенню опорних шкіл. За останні 7 місяців ми їх утворили 26, тобто у кожному районі! Забезпечили чи не вперше за останні роки придбання комп’ютерів, шкільних меблів і інтерактивних смарт-класів з біології, хімії та фізики. Ми займаємо провідне 3-тє місце по забезпеченню підручниками школярів. Цей показник станом на 01.09.2016 складав 84% забезпечення всіх наших учнів підручниками. Є певні проблеми, які стосуються, якщо не помиляюсь, 6-7 класів, але ця проблема вирішується позитивно і найближчим часом проблеми підручників, думаю, не буде не лише на Київщині, а й по всій Україні.

До речі, чи виконана програма «Шкільний автобус»?

Програма «Шкільний автобус» виконується згідно з графіків, які прийняті депутатами обласної ради, і проведенням тендерних процедур на закупівлю цих автобусів згідно з вимогами, які ставляться до шкільного транспорту. Мінімум по два автобуси буде мати кожна опорна школа Київщини вже у 2016 році.

Під час неодноразових поїздок по області Ви закликали людей створювати об’єднані територіальні громади. Чи готові жителі столичного регіону до цього? Які переваги вони можуть отримати?

Звичайно, я був одним з керівників області, який закликав і закликає надалі до об’єднання в територіальні громади. Багато від того і страждав від різних сил, які цього не хотіли робити. Я хочу підкреслити, що (закликаю — ред.) до добровільного об’єднання громад перш за все, тобто ми говоримо, що це — не примусове об’єднання, а добровільне об’єднання згідно методичних рекомендацій КМУ. Тому ми все зробили для того , щоби цей процес був прозорий і проходив дійсно на засадах підтримки місцевих громад — місцевих людей. Основна перевага об’єднання громад, яка повинна звучати для всіх зрозуміло, — держава забезпечує відповідні об’єднані територіальні громади фінансування з питань освіти, медичного забезпечення і розвитку культури.

Під час крайньої поїздки до Макарівського району Ви повідомили, що мали зустріч з Президентом Петром Порошенком. Нам відомо, що під час зустрічі мова йшла про інвестиційну привабливість Київщини, це правда?

В тому числі. З першого дня своєї роботи я у пріоритет ставив три основних параметри, про які зауважив мені Президент України. Безпосередньо він сказав, що Київщина має бути науковою, інноваційною та інвестиційною. Спільно із Київською обласною радою створили Агенцію Регіонального Розвитку, створили робочі групи із провідних фахівців бізнесу та виробництва. Саме тому ми робили все можливе, щоб Київщина в цьому році працювала результативно. Лідирує на Київщині промислове виробництво, в секторі АПК у 2016 році показали добрі показники врожайності, надоїв, і якомога більше впроваджувалося технологій, які є науково обґрунтованими. На сьогодні (середина вересня) деякі господарства зазвітували по збору соняшника в межах 45 ц/га, а по збору ранніх зернових, то деякі господарства вийшли на врожайність 70-88 ц/га. Крім того, основною із стратегій розвитку Київщини я вбачав для себе безпосередньо залучення інвесторів як з приватного сектору, так і різних фондів та організацій, які могли б бути ефективними у розвитку інвестиційних інноваційних проектів. Саме тому під час зустрічі з Президентом України у мене відбулася певного роду презентація своїх напрацювань, стратегій, які я хотів би направити на розвиток як Київщини, так і в цілому України. Вони пов’язані перш за все з залученням американського, китайського капіталів в Україну. Петро Олексійович у своїй промові сказав мені, що сподіваємось на те, що війна на Сході України найближчим часом буде припинена, і певною мірою він мені вказав на те, що покращення інвестиційної привабливості буде першочерговим завданням для України. А реалізовувати такі проекти треба фахівцям з досвідом роботи із міжнародними інституціями та знаннями іноземних мов.

Пізніше з’явилася інформація, що Ви написали заяву про звільнення. Чи була вона пов’язана з тим, що Вам натякнули на посаду в Адміністрації Президента?

Я б так не говорив, що мені натякнули на посаду в АПУ. У мене відбулася відверта розмова з Президентом, і він мені запропонував зайнятися іншою роботою. Якою — дізнаємось трохи пізніше. А те, що я ніколи за посади не тримався, — це факт. Коли я почув запитання про готовність зайнятися більш глибинною інвестиційною політикою, я сказав, що це — моє як науковця і людини, яка пропрацювала багато років в інноваційній діяльності.

Чим займаєтеся наразі? Які подальші плани в кар’єрі?

Наразі після звільнення у мене з’явилося більше часу для безпосереднього упорядкування всіх пропозицій та напрацювань, які стосуються інвестпропозицій як українських, так і міжнародних партнерів. Починаючи з жовтня, ми почуємо про певні перспективи, які стосуватимуться моєї подальшої роботи. Мені на сьогодні надійшло декілька пропозицій, але мені цікаво зробити те, про що я говорив із Президентом України Петром Порошенком.

Автор матеріалу: Поліна Іванова, Vse.Media