Фабрика повидла змінить життя промислового району

907

Ревіталізація львівської Фабрики повидла стала однією із найгучніших ініціатив минулого року. Влітку 2015-го унікальну архітектурну споруду, розташовану на вулиці Богдана Хмельницького в районі Підзамча, викупив австрійський та швейцарський історик, меценат Гаральд Біндер. Його львів’яни знають також як засновника «Центру міської історії Центрально-Східної Європи».

Компанія Harald Binder Cultural Enterprises відразу оголосила амбітну мету купівлі Фабрики повидла – перетворити її на новітній культурно-мистецький центр. У планах – створення великого виставкового залу сучасного мистецтва, музичного і театрального майданчиків, кінотеатру, бібліотеки та коворкінгу.

Коли запрацює оновлена Фабрика повидла, як вона виглядатиме та яку користь принесе місту і мешканцям промислового Підзамча? Про це розповіла Божена Закалюжна, директор Harald Binder Cultural Enterprises.

Зберігати та будувати

Оскільки головний корпус Фабрики повидла є пам’яткою архітектури, ми прийняли рішення діяти за логічним принципом – зберігати та будувати. Окрім архітекторів, досліджують територію комплексу також історики. Наразі про конкретні результати не йдеться, але можна припускати, що будівля з неоготичною вежею була споруджена у 1872 році. Інші приміщення зводили пізніше.

Комплекс відразу будувався як промисловий об’єкт. Тут виготовляли спиртові вироби та підсолоджені трунки для фабрики «Й. Кронік і син». На початку радянського періоду у фабричних приміщеннях діяв винзавод тресту «Укрголоввино». Сюди привозили цистернами вина з Алжиру і Молдови для розливу у пляшки. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочів.

На початку 2000-х комплекс почав занепадати, згодом виробництво взагалі припинилось. Зі згоди тодішнього власника Олексія Курилишина з 2008 року на території недіючого підприємства провели кілька культурно-мистецьких заходів. Тоді й з’явилась назва – Фабрика повидла. Свого часу тут відбувались «Тиждень актуального мистецтва», Lviv Fashion Week, кінопокази в рамках «Фестивалю сусідів», низка музичних концертів.

Гаральд Біндер придбав фабрику і частину прилеглої до неї території у червні минулого року. Для нього цей проект є філантропічним, тому розцінює його як внесок у розвиток культурного, мистецького та освітнього середовищ Львова.

Чимало складнощів перед нами виникло через поганий, а подекуди жахливий стан будівлі. Дах дихає на ладан, а підлога в одному місці взагалі провалилась. Стіни «з’їдає» корозія. Як я вже зазначала, Фабрика повидла є пам’яткою архітектури. Тому наше основне завдання – зберегти якомога більше історично цінних приміщень.

Зараз над цим проектом, керуючись висновками охоронно-реставраційних установ, міркують австрійські та українські архітектори. Наразі відомо, що це буде гармонійне поєднання – реставрація історичної частини будівлі та зведення нових елементів, необхідних для створення арт-простору.

Про закордонний досвід і архітектурний конкурс

Перетворювати занедбані промислові об’єкти на арт-кластери почали в Європі ще у 1970-х роках. Я стажувалась в кількох країнах і бачила, як це працює. Щоправда, кожен проект потребує іншого підходу до роботи – тут немає універсальної концепції.

Наприкінці минулого року ми провели закритий архітектурний конкурс. Запросили до участі у ньому 5 архітектурних бюро зі Львова, Києва, Харкова, Берліна і Відня. Австрійська компанія Atelier Stefan Rindler запропонувала найоптимальніші підходи до роботи над проектом, тому здобула перемогу у конкурсі. Це архітектурне бюро спеціалізується на оформленні сучасних приміщень у стилі лофт (житло, майстерня або офісне приміщення, переоснащені із занедбаної промислової будівлі – О. Д.).

Австрійські фахівці тісно співпрацюють з архітекторами однієї із львівських архітектурних компаній. Це пов’язано з тим, що в Україні керуються іншими будівельними нормами, ніж у країнах Європейського Союзу. Фабрика повидла належить до переліку архітектурної спадщини, тому усі роботи потребують відповідних дозволів і документів. Львівські архітектори адаптовують напрацювання австрійських колег до українського законодавства. Ці бюрократичні перепони значно уповільнюють процес роботи.

Після ухвалення остаточної концепції плануємо провести громадські слухання. Поцікавимось, як ставляться до нашої ініціативи жителі Підзамча, чого вони очікують і які мають побажання. Коли проводили на фабриці воркшопи та дні відкритих дверей, місцеві мешканці із зацікавленням сприйняли нашу ідею оживити занедбаний простір. Враховуватимемо, звичайно, і пропозиції експертних та культурно-мистецьких кіл Львова.

Про те, як все виглядатиме

Фабрика повидла стане великим мистецьким простором, аналогів якому у Львові немає. Тут буде представлено одразу декілька абсолютно різних культурних напрямків. Найбільше приміщення слугуватиме виставковим залом сучасного мистецтва. Запрошуватимемо як українських, так і закордонних художників. Арт-кластер у нашому уявленні має стати містком для міжнародної співпраці людей культурної сфери.

В іншому залі буде представлено медіа-арт, діятиме програма мистецьких резиденцій. Також тут проводитимуться майстер-класи й лекції для художників. Передбачено простори для кінопоказів, театральних і музичних подій.

Важливим для нас є освітній напрямок і робота з дітьми. Підзамче – промисловий район. Тут майже немає закладів, де діти могли б займатися творчістю. Більшість музичних, художніх шкіл і студій – в центрі або в деяких спальних районах. Фабрика повидла запропонує альтернативне навчання, відмінне від класичного. Йдеться про спеціалізовані майстер-класи, сучасні форми викладу матеріалу, використання мультимедійних засобів.

Якщо арт-кластер буде популярним, тут з’являться і кафе, і готелі, і інші творчі майстерні. Думаю, Фабрика повидла змінить життя промислового району.

Маю надію, Фабрика повидла стане місцем, куди хочеться приходити як дітям, молоді, так і їхнім батькам. Це вільний простір, де кожен зможе знайти щось цікаве для себе. Відкриття такого культурного центру суттєво позначиться на інфраструктурі Підзамча. Якщо арт-простір буде популярним, тут мали б з’явитись і заклади харчування, і готелі, і інші творчі майстерні. Думаю, Фабрика повидла змінить життя промислового району і стане новою сторінкою в його історії.

Про відкриття арт-кластеру

Сьогодні наша команда перебуває на початковому етапі підготовки усієї документації. Готуємося до громадських слухань, які проведемо весною. Після цього розпочнемо ремонтні, реставраційні та будівельні роботи. В повному обсязі Фабрика повидла відкриє двері для відвідувачів через два роки.

Автор материала: Орест Дрималовський