Газовий нокдаун. Чи загрожує Києву повне затемнення

426

Прощання з Ахметовим: кияни вже без гарячої води, але поки ще зі світлом

1 серпня столичний мер Віталій Кличко переможно оголосив про повне повернення громаді Києва контролю над столичним тепловим господарством, об’єкти якого були передані в управління «Київенерго» Рината Ахметова.

Мало хто вірив, що це стане можливим, але широко анонсований процес розлучення столиці з «Київенерго» таки відбувся. Правда, не без втрат для споживачів. Вже четвертий місяць поспіль третина киян живе без гарячої води  через припинення подачі газу малим котельням монополістом «Нафтогаз України» за борги. Боялися залишитися не лише без гарячої води, але й  без електроенергії  у разі від`єднання від подачі газу основних виробників «теплих» послуг – столичних теплоелектроцентралей ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і сміттєспалювального заводу «Енергія». Ці підприємства забезпечують гарячою водою і теплом понад 70%  мешканців столиці.  Але теплоелектроцентралі не зупинили: для них місто знайшло альтернативу – закупило на місяць газ в компанії Коломойського «Укрнафтобуріння», хоча закон про ринок газу забороняє міняти постачальника, якщо не вирішені боргові проблеми з попереднім продавцем – компанією НАК «Нафтогаз України». Що буде через місяць – ніхто не знає. Проте експерти запевняють: в разі зупинки цих об’єктів, електропостачання в Київ здійснюватиметься із зовні, тобто, із об’єднаної енергосистеми України. А от про гарячу воду доведеться забути?

Майже  17 років теплоенергетичним комплексом Києва управляла компанія «Київенерго» (угода від 2001 року). Постмайданна київська влада розпочала процес розлучення з відомим донецьким олігархом під гаслом повернення киянам того, що їм належало. «Місто реалізувало прагнення громади. Ми здійснили складну роботу, що тривала два роки попри низку перепон, критики й намагань дискредитувати цей процес», — тріумфально зазначив Кличко. Столичний мер наголосив, що в Україні немає прикладів, коли міське майно повертали в управління від приватної структури.

За даними КМДА, під контроль міської громади перейшли понад 100 тис. об’єктів: 2,6 тис. кілометрів теплових мереж, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», майже дві сотні котелень та станцій теплопостачання. Вартість цього майна оцінена в $2 млрд. На роботу в нову комунальну компанію «Київтеплоенерго» переведені понад 7,5 тис. співробітників.

Проте процес розлучення наштовхнувся на одну з найскладніших проблем теплокомунального господарства – борги за газ. На фінальному етапі передачі майна від приватного «Київенерго» до муніципальної «Київтеплоенерго» столична влада навіть звернулася до уряду з пропозицією змусити НАК «Нафтогаз України» підписати угоду про постачання газу столиці. До таких неринкових дій команда Кличка вдалася тому, що вже четвертий місяць поспіль  сторони конфлікту не можуть вирішити проблему у законний спосіб. Кияни стали заручниками газового монополіста.

Борговий зашморг

Починаючи з травня три тисячі житлових будинків Києва живуть без гарячої води. Така блокада – наслідок відмови НАК «Нафтогаз України» підписувати договори на постачання газу зі створеним міською владою комунальним підприємством «Київтеплоенерго». Ця компанія після завершення договору з «Київенерго» взяла на себе  функції управління теплоенергетичним комплексом столиці та виконання послуг тепло- і водопостачання. Але газовий монополіст «Нафтогаз» поставив умову: поки «Київтеплоенерго» не візьме на себе боргові зобов’язання попереднього виконавця послуг ПАТ «Київенерго», співпраці не буде. Тим часом сторони конфлікту не можуть навіть узгодити кінцеву суму – кожна зі сторін називає цифру, яка відрізняється одна від одної на мільярд гривень.

За даними «Київенерго», на кінець квітня газова заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» — 3,8 млрд грн, однак газовий монополіст наполягає на цифрі 4,8 млрд грн. Різниця в мільярд, за даними «Київенерго», — це незаконно нараховані додаткові штрафні санкції і пені, адже ухвалений в 2017 році закон про реструктуризацію боргів теплокомунальних підприємств заборонив НАКу застосовувати такі санкції, чим особливо грішить газовий монополіст.

Влада міста наполягає: питання правонаступництва боргів і життєзабезпечення міста повинні вирішуватися окремо і не залежати одне від одного.  В мерії вирішили, що Київ не братиме на себе борги «Київенерго», і поки йдуть суперечки, керівництво міста намагається відновити подачу газу малим котельням через суд. Муніципальна «Київтеплоенерго» 14 червня звернулася в Господарський суд Києва з позовом до «Нафтогазу» про визнання договорів на постачання газу підписаними. Таке своєрідне формулювання міська влада пояснює тим, що на «Нафтогаз» постановою уряду №187 від 2017 року покладені спеціальні обов’язки з постачання газу населенню (з метою встановлення більш низької ціни газу порівно з ринковою).

«Чинне законодавство, включаючи й постанову №187, не передбачає право «Нафтогазу» відмовити «Київтеплоенерго» в підписанні договорів на постачання газу», — переконує заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. – Позиція міста незмінна: необхідно підписати договір на поставку газу і повернути людям гарячу воду, і паралельно з цим, у форматі переговорів, врегулювати проблему заборгованості».

Однак у «Нафтогазі» вважають, що згідно із законом про теплопостачання, разом із передачею теплоенергетичного обладнання від «Київенерго» до «Київтеплоенерго» повинні передаватися й борги за газ, накопичені під час роботи цього обладнання раніше. Суперечка  триває вже четвертий місяць, місто відстоює свою позицію в судах, але, схоже, тяганина закінчиться не скоро. І якщо без гарячої води ще можна обійтися, то без тепла вже за кілька місяців – вже ніяк. Кияни стривожені, адже відключення ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 може спричинити системну аварію в енергомережі столиці, і тоді — повне затемнення — так званий блекаут? За прикладом того, який у 2005 році стався у Москві, електромережа якої дуже подібна до київської, адже будувалася  в радянські часи.

Чи будуть кияни зі світлом?

Думки розділилися навпіл… Після московського блекауту київські енергетики серйозно проаналізували її причини і наслідки, аби не допустити подібної ситуації у себе. Висновок однозначний: попри дуже високий рівень надійності збудованих в радянські часи енергосистем, подібна аварія цілком можлива, адже енергосистема столиці не встигає за зростаючими навантаженнями.

В травні 2005-го в один момент без світла залишилися багато районів Москви та області. Знеструмлення тривало понад 12 годин. Припинився рух метро – десятки тисяч людей вибиралися із вагонів і пішки піднімалися на поверхню ескалаторами. На перехрестях погасли світлофори, створилися багатокілометрові пробки.  Зупинились трамваї і тролейбуси, закрилися магазини, стільниковий зв’язок не справлявся з величезною кількістю викликів, під загрозою опинилася система каналізації. Люди не могли потрапити в свої квартири через блокування електронних замків, робота медичних установ була паралізована.

«Для збереження надійності енергопостачання, Києву потрібно мати потужність 150 МВт внутрішньої генерації — теплоелектроцентралей ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, тобто, всередині київського енергетичного кільця.  А що станеться, якщо ці станції відключать від газопостачання? Нічого поганого: споживачі Києва не будуть обмежені в енергопостачанні», — заспокоює керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук. На його думку, погіршення енергопостачання столиці може статися лише за умови, якщо раптом повністю відключиться Трипільска ТЕС, розташована поблизу Києва. «Але оскільки ця станція активно використовує газове вугілля, його запасів достатньо, то ми впевнені, що хоча б один енергоблок на Трипільській ТЕС буде працювати. Другий блок працює на антрациті і його запасів також достатньо на 45-60 днів. Тому цей фактор ризику ми відмітаємо», — переконує Ковальчук.

Певні нюанси можуть виникнути, якщо середньодобова температура в столиці перевищить 25  градусів (нині приблизно 22 градуси), адже чим вища температура, тим більше споживання електроенергії.

Погіршення якості енергопостачання може статися у випадку аварії на підстанціях,  чи на високовольтних мережах, що живлять Київ.  Подібні аварії трапляються не часто – один чи два рази в рік, тому, на  переконання Ковальчука,  киянам не варто боятися блекауту через відключення теплоелектроцентралей. Надійність енергопостачання столиці забезпечує резервна ЛЕП-330 кВ, що кільцем охоплює весь Київ.

В резервне кільце-330 кВ енергія надходить від атомних електростанцій та Трипільської ТЕС. На цьому кільці розташовані вузлові підстанції, які знижують напругу до 110 кВ. Друге високовольтне кільце – ЛЕП-110 кВ – розташоване всередині  Києва і воно з’єднане з розгалуженою мережею розподільчих мереж 35 кВ, 10 кВ і 0,4 кВ. До будинків підходить лінія 380 В, а в квартири споживачів  – 220 В.

Але екс-міністр енергетики Іван Плачков піддав гострій критиці  оптимізм щодо надійності Київського енерговузла за умов нульової генерації на київських ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. «Нинішня мінімальна генерація Трипільської ТЕС не забезпечує надійну схему навіть в штатних режимах роботи, не кажучи вже про підвищене споживання при аномально високих температурах – варто згадати позаминулий рік, коли хитнуло київський енерговузол», — попереджає Іван Плачков.

Отже, гарантії надійності енергопостачання столиці в разі відключення від газу київських теплоелектроцентралей немає. Цілком очевидно, з клінчу у стосунках столиці з газовим монополістом можна вийти погасивши борги. Крапку в цьому спорі може поставити лише суд.

У 1995 році за наказом Міненерго в столиці створили Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго». До її складу входили розподільчі енергомережі, понад 70 трансформаторних підстанцій, енергоремонтні підприємства тощо. В 2011 році компанія змінила назву на ПАТ «Київенерго», в якій державі належало 50% + 1 акція, муніципалітету – 12,73%, понад 39% – приватним офшорним компаніям. Протягом кількох років у власність Ахметова поступово перейшло майже 65% акцій «Київенерго», з яких 25% придбано в 2011 році на оголошеному урядом Азарова конкурсі, а ще раніше – майже 40% акцій приватних власників було придбано у власність ДТЕК із непублічних офшорів.

Протягом кількох років у власність Ахметова поступово перейшло майже 65% акцій «Київенерго»

В 2007 році з комунальної власності були виведені 12,73% акцій — цей пакет спочатку було передано «Київенергохолдингу», яким володіли бізнесмени Василь Хмельницький та Андрій Іванов, а потім через низку сумнівних угод виведено з власності Києва і продано холдингу ДТЕК Ахметова. В 2016 році прокуратура Києва порушила кримінальне провадження, яке не мало результату

Наталка Прудка