Гройсман проти Коболєва. Раунд 2. Що буде з ціною на газ?

211

Президентські вибори в Україні є темою номер один і багато інших подій вони просто прикривають від людських очей. Та це не означає, що до надзвичайно важливих питань немає діла нікому, а особливо народові. Однією із таких життєво-важливих всенародних проблем є питання ціни на газ для населення, яке обов’язково вже ближнім часом наблизиться до свого піку.

Ще не встиг охолонути градус температури «війни» між Володимиром Гройсманом і наглядовою радою НАК «Нафтогаз України» через надмірні зарплатні апетити її керівника Андрія Коболєва, як вже знову цей градус починає зростати. А причиною цього є можливе підняття ціни на газ з 1 травня 2019 року.

Прес-служба  Нафтогазу повідомила, що НАК «Нафтогаз України» звернувся до уряду з проханням скасувати Положення про покладення спеціальних обов’язків, бо інакше компанія буде змушена з 1 травня підняти ціну на газ для населення на 15% і вона становитиме 9851,66 гривень за 1 тис куб м.. А це визвало шквал негативних емоцій  у Прем’єр Міністра України Володимира Гройсмана. Адже, до того він особисто закликав Андрія Коболєва знизити ціну на газ. По цьому питанні уряд навіть видав постанову №293, яка набуває чинності з 1 травня 2019 року.

За словами Володимира Гройсмана цей документ дає можливість НАК «Нафтогаз України» як мінімум не підвищувати ціну на газ, а й взагалі – знизити. Як висновок: Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв ініціювати  відставку глави НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва в разі відмови компанії знизити до 24 квітня 2019 року ціну на газ, що відпускається для потреб населення.

Нагадаємо, що свого роду «Раунд 1» відбувся через те, що Гройсману не сподобались захмарно високі зарплати керівників НАК «Нафтогаз України», зокрема Андрія Коболєва. І він навіть мав намір посприяти звільненню керівника НАКу, та врешті-решт компроміс між двома сторонами був досягнутий. Та можливе підняття ціни газу спричинило ще один конфлікт, про що ми і розповідаємо.

В результаті Україна отримала новий конфлікт і замкнуте коло, де сторони лише переводять стрілки одне на одного. Адже Андрій Коболєв заявив, що постанова №293, ухвалена урядом 3 квітня 2019 року, не звільняє «Нафтогаз» від зобов’язання виконувати чинну постанову №867 з огляду на норми прямої дії статей 8 та 19 Конституції, а це як висновок не дає права «Нафтогазу» знижувати ціну. Вона також не накладає на «Нафтогаз» якихось нових спеціальних обов’язків і не скасовує чинного Положення про ПСО.

НАК «Нафтогаз України» заявляє,  що ринкова ціна газу на травень, становить 6,800 тис. грн за 1 тис. куб. м із ПДВ, або на 27% нижче ціни, розрахованої за Положенням про ПСО. При цьому в «Нафтогазі» підкреслили, що постанова Кабміну №293, заявлена урядом, як дозвіл «Нафтогазу» продавати газ населенню нижче ціни ПСО, ніяк не дає компанії такої можливості. Такі заяви не на жарт розгнівали Володимира Гройсмана, це його пряма мова: «Цей монополіст домігся того, щоб всі міжнародні організації від нас вимагали ринкових цін на газ. Але наразі кон’юнктура ринкова така, що газ може коштувати менше ніж 8,55 грн/куб. м, і тому український уряд ухвалив рішення та зобов’язав державну компанію продавати газ за ціною менше ніж 8,55 грн/куб. м. Що тут незрозумілого?»

Та що далі? Хто виграє, а хто програє в цій боротьбі? Наразі точний результат спрогнозувати важко, та одне зрозуміло — може статись, як завжди і програє лише український народ. Тобто в Раунді 2 «війни» між Гройсманом і Коболєвим – програє народ. Якщо чесно, то велику повагу викликають дії Володимира Гройсмана, який всіма своїми вчинками і висловлюваннями показує, що пробує боротись за позитивні зміни для людей. Багато хто таку боротьбу може пов’язати із бажанням залишитись при владі і після виборів Президента, та подивімось навкруги – скільки чиновників сидять і взагалі не роблять жодних рухів і ніщо на них не впливає. Тому, великого значення не має, якими причинами зумовлена така любов до народу – найголовніше, що він не здається. Та якщо в загальному оцінювати дії Володимира Борисовича, то розумна людина розуміє, що він дійсно робить багато хорошого для українців, підкреслюємо слово – робить. І в цій ситуації прикладе максимум зусиль, щоб ціна на газ як мінімум не підіймалась, а головною його метою, звісно, є її зниження.

Та якщо в загальному оцінювати ситуацію із ціновою політикою на газ, то скоріш за все підняття відбудеться, та винити в цьому Прем’єр Міністра не потрібно. Адже для підвищення є ряд чинників, на які, нажаль, і сам Міністр при всьому своєму бажанні не зможе вплинути. Та ми, український народ, все ж надіємось, що ціль яку поставив перед собою Глава Уряду буде ним досягнута. І якщо таки все станеться як він бажає, то народ визнає, що він істинно великий політик, яких в Україні вкрай мало, хоч і зараз його заслуги не потрібно применшувати.

Тепер щодо факторів, які свідчать, що ціна з 1 травня буде піднятою в незалежності від старань Гройсмана. Так, найперше, не потрібно забувати, що Україна має підписаний меморандум з Міжнародним валютним фондом, де чітко вказано, що з 1 травня 2019 ціна на газ в Україні має зрости на 15%. А порушення цього договору може призвести до того, що ми не отримаємо плановий транш від МВФ, що в свою чергу може призвести до великих економічних проблем. Однією із таких може бути суттєве знецінення гривні. Ми не говоримо про миттєвий стрибок на пониження – та на осінь, не підняття ціни на газ, може підштовхнути гривню до курсу на рівні не менше, як 40 грн за 1 долар США. Тим більше, після виборів Президента держава буде фінансово знесилена, а на черзі будуть ще й вибори у ВР. Ще одним фактором є державний бюджет в якому вже закладений прибуток від продажу газу в період  з 1 травня. А без траншу МВФ точно не буде чим заповнити величезну дірку в бюджеті, що може утворитись. Плюс ще один фактор, тепер цілком народний: «А хто бачив, чи знає, щоб в Україні на щось, на кшталт ціни на газ – опускали ціну?». Наче, малозначиме твердження, та статистика цілком його підтверджує.

Тепер підведемо маленький висновок. Найперше потрібно схилятись до думки, що ціна на газ все таки буде піднята, і для Володимира Гройсмана це буде вибір без вибору. Адже коли на кону стоятиме питання, що важливіше: підняття ціни на газ чи долар по 40-50 грн, то все ж йому, напевне, прийдеться вибрати стабільний курс. Та й всі розуміють, що Україна не серіл «Слуга народу», і Гройсман явно не підходить на роль Глобородько, а тому не прийме рішення посваритись із МВФ. Тому приходимо до думки, що попри зниження ринкової ціни газу – для населення з  1 травня все ж ціну піднімуть. А сам Володимир Гройсман не зможе нічого вдіяти, адже стоятиме вибір: «або – або». Тобто з двох бід – потрібно буде вибрати легше. Тому Володимиру Борисовичу за старання – дякуємо, та все ж будьмо реалістами.

Автор: Igor Dumka