Гройсман «сідає на трубу». Уряд готує новий удар по главі «Нафтогазу»

Багатомісячний конфлікт між главою уряду Володимиром Гройсманом та топ-менеджером НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим вийшов на новий виток

115

Кабмін забирає у «Нафтогазу» управління газотранспортною системою, а главу компанії вимагають притягнути до відповідальності

Багатомісячний конфлікт між главою уряду Володимиром Гройсманом та топ-менеджером НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим вийшов на новий виток. Уряд готує рішення про передачу газотранспортної системи «Укртрансгазу» від «Нафтогазу» собі в управління. Такий крок позбавляє НАК доходів від транзиту, які нині оцінюються в $2,5-3 млрд на рік, що суттєво підкошує фінансові можливості «Нафтогазу».

Чергову атаку на Коболєва у Гройсмана готували більше місяця. Щоб оформити пропозицію перепідпорядкування  «Укртрансгазу», раніше було створено міжвідомчу комісію з розслідування причин провалу відділення функції транспортування газу від інших видів діяльності «Нафтогазу» (анбандлінгу). Виконання цього зобов’язання очікує від Києва Європейська комісія. І саме цим вдало прикриваються противники Коболєва.

Тепер від імені міжвідомчої комісії на уряд буде винесено рішення про зміни до статуту НАКу. Їх суть: надати загальним зборам компанії повноваження щодо управління ПАТ «Укртрансгаз». Інформацію про це «Главкому» надали джерела в уряді, підтвердивши її проектом висновків комісії.

А судді хто?

Важливо відзначити, що до складу міжвідомчої комісії, яка ухвалює вирок «Нафтогазу» та Коболєву, входять міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик, а також його заступник Ігор Прокопів. Саме ця фігура перебуває на вістрі запеклого конфлікту між прем’єром та главою НАК «Нафтогаз України».

Прокопів — екс-керівник «Укртрансгазу», якого часто в пресі називали «менеджером Фірташа». На початку року Андрій Коболєв звільнив Прокопіва з цієї посади, звинувативши в корупції. Такі дії очільника «Нафтогазу» за підтримки незалежних членів наглядової ради — йшли в розріз планам прем’єра Гройсмана, який на той момент зблизився з Прокопівим, і його відповідь не забарилась. Прем’єр домігся збільшення кількості своїх представників у спостережній раді НАКу. Та особливим ляпасом главі НАКу стало призначення звільненого Ігоря Прокопіва на посаду заступника міністра енергетики і вугільної промисловості, який тепер фактично від імені уряду курує питання нафти і газу.

Усе це означає, що пропозиції комісії з розслідування причин провалу розмежування функцій «Нафтогазу», скоріше за все, таки буде реалізовано урядом.

Згідно з документом, який є в розпорядженні «Главкома», уряду запропонують застосувати і персональні санкції до самого Коболєва.

У заключних пропозиціях комісії міститься пункт про те, що уряд має «притягнути до дисциплінарної відповідальності за невиконання рішень голову та членів правління НАКу». Та головний акцент зроблено все ж на персоні Коболєва, прізвище якого єдине звучить у проекті документа.

Високопоставлене джерело «Главкома» в уряді переконує, що всі перелічені вище рішення фактично ухвалено. «Насправді інтереси Коболєва дуже прості, і стосуються двох моментів: збереження контролю над «Укртрансгазом», і над грішми, що їх отримує оператор за транзитні послуги. До 2019 року «Укртрансгаз» має гарантований контракт і щороку отримуватиме за передоплатою по $2,5 млрд. А цього року обсяги транзиту російського газу зростуть до 80-90 млрд кубометрів, а отже, збільшаться і доходи до понад $3 млрд», — аргументує чиновник. Він нагадує, що в першому півріччі 2018 року потрібно завершити анбандлінг, тобто, «Укртрансгаз» відокремити від НАК «Нафтогаз України». «Але ж тоді «Нафтогаз» перестане щомісяця отримувати дохід в $200 млн, а відтак, стане звичайним трейдером-банкрутом через збиткову торгівлю газом на українському ринку, — робить висновок джерело. — Але поки НАК матиме у власності 100% акцій  «Укртрансгазу», до того часу ніякого відділення апріорі бути не може».

Політичний аспект

Дійсно, формально наміри передати в управління Кабміну газотранспортну систему (ГТС), яка нині управляється «Нафтогазом», зумовлені провалом обіцяної західним партнерам реформи компанії-монополіста. Але конфлікт спровоковано не єдиним анбандлінгом. Протистояння давно переросло в особистісне. Коболєв, який прийшов у компанію ще за часів Яценюка, згодом став самостійною фігурою. Він вдало формував собі імідж реформатора, якому вдалось вивести зі збитків величезний державний холдинг, заручився підтримкою спостережної ради і західних партнерів. З часом це почало дратувати Гройсмана, який у 2016-му змінив Яценюка. Джерела в оточенні прем’єра неодноразово переконували «Главком» у тому, що досягнення Коболєва у покращенні фінансового стану «Нафтогазу» – це не результат його унікальних менеджерських якостей, а ефект рішення про підняття тарифів на газ, ухваленого урядом Гройсмана.

Реформу корпоративного управління в «Нафтогазі» уряд розпочав у 2015-му році. У травні 2016-го було сформовано наглядову раду НАК: туди увійшли британці Маркус Річардс, Чарльз Проктор і Пол Ворвік. Від Кабінету міністрів в раду ввійшла перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів, а від Адміністрації президента – екс-міністр Міненерговугілля Володимир Демчишин.

Конфлікт сторін вчергове загострився наприкінці літа. Прихильна до Коболєва наглядова рада за своєю ж ініціативою була заблокована – незалежні члени наглядової ради НАК «Нафтогаз України» подали у відставку. Зробили вони це гучно грюкнувши дверима, наприкінці вересня оприлюднивши заяву про політичне втручання уряду в реформування нафтогазового комплексу.

Саме у відповідь на демарш незалежних членів наглядової ради НАКу відразу ж було створено згадану вище міжвідомчу комісію. Джерело в оточенні Гройсмана описує ситуацію у спостережній раді так: «Англійців взагалі не можна було брати в наглядову раду, ніхто з них не працював в транссервісі, вони працювали у видобувній галузі, розумієте? Вони поняття не мають про роботу газотранспортної системи. Крім того, у нас є зобов’язання перед ЄС, а Великобританія взагалі вийшла з ЄС,  у них же Брексіт, то навіщо їх взяли? Як можна було брати на роботу трьох пенсіонерів, які пропрацювали в British Petroleum (спеціалізується на розвідці, видобутку і переробці нафти, газу, вугілля, урану, руд кольорових металів. — Главком)?».

У сухому підсумку

За результатами розслідування, що тривало понад місяць, комісія звинуватила «Нафтогаз» в порушенні рішень уряду та Секретаріату енергетичного товариства ЄС щодо ухваленого урядом плану реструктуризації НАКу згідно з постановою уряду від 01.07.2016  № 496 «Про відділення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) газу» і здійсненні натомість виділення функції оператора ГТС (анбандлінгу) за власним планом. Комісія вважає, що «Нафтогаз України» своїми діями саботує виконання рішень уряду та перешкоджає їх виконанню.

Одна з головних вимог постанови №496 – створення майбутнього оператора газотранспортної системи – ПАТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ) на технічній базі ПАТ «Укртрансгаз». З метою забезпечення роботи цієї компанії, спільно з «Нафтогазом України» потрібно було проаналізувати ресурсну базу та активи, які використовуються для транспортування газу, перелік яких мав би затвердити уряд із залученням Секретаріату енергетичного співтовариства.

Комісія пропонує зобов’язати НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз» до 1 листопада уточнити перелік державного та власного майна, що підлягає передачі ПАТ «Магістральні газопроводи України».

Комісія переконуватиме уряд, що представники «Нафтогазу України» мали всі можливості, щоби виконати всі урядові вказівки, схвалені урядом в червні 2017 року.

Як доказ у переконанні уряду використовуватимуть те, що ще в грудні 2016 року «Нафтогаз» отримав від «Укртрансгазу» (тоді керував компанією Ігор Прокопів, пізніше звільнений Коболєвим) всі необхідні документи, що розглядались на засіданнях робочих груп, до складу яких входили і представники НАКу, які начебто були присутніми на всіх засіданнях робочої групи. Тому комісія робить висновок, що тепер менеджемент НАКу займається маніпуляціями.

Реакція «Нафтогазу» на проект рішення щодо перепідпорядкування ГТС і дисциплінарної відповідальності топ-менеджера, обмежилася повідомленням

накорпоративному сайті. Його суть зводиться до того, що компанія виконувала план реструктуризації з метою відокремлення транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу, затвердженого постановою КМУ від 01.07.16 №496. Тобто команда Коболєва спростовує всі звинувачення.