Кабмін планує маневрувати соціальними виплатами та пільгами

292

Кабмін знову вирішив формувати бюджетні показники за рахунок маневрування із соціальними виплатами та їх урізання. Так, цього разу чиновники починають відсіювати «зайвих» з-поміж отримувачів субсидій. З одного боку, можна сказати, що боротьба із шахрайством серед тих, хто отримує допомогу від держави, є гідною справою. Однак у нас, як завжди, не все так просто.

«У 2016 році соціальну сферу очікує досить серйозний аудит усіх виплат, який підвищить ефективність соціальних програм в Україні», — заявив наприкінці грудня 2015 року міністр соціальної політики України Павло Розенко.

В унісон із ним плани Мінфіну озвучила Наталія Яресько: «Міністерство фінансів буде проводити перевірку права на отримання соціальної допомоги для виявлення «мертвих душ» та невідповідності критеріям отримання такої допомоги. Усунення виявлених зловживань дозволить нормалізувати систему соціального захисту населення і водночас зменшити витрати з держбюджету на 5 млрд грн».

Очевидно, що головною метою такого кроку є економія бюджетних коштів. Адже якщо торік було виплачено 18 млрд грн житлових субсидій, що становить 3,1% держбюджету, то в 2016 році на ці цілі закладено 35 млрд грн, а це вже 5% бюджету. І кількість домогосподарств, відповідно, може зрости з 5,5 млн до 6,5 млн. Пов’язано це з черговим підвищенням тарифів на «комуналку»: впродовж року на 50% має зрости ціна на електроенергію (з 1 березня та 1 вересня), суттєво подорожчає природній газ для побутових потреб. Відтак владі доведеться збільшити й розмір компенсацій із державного бюджету.

«Перегляд тарифів відповідно до динаміки курсу гривні та вартості газу на міжнародних ринках — обов’язок України перед МВФ. Так, ціна газу на міжнародних ринках падає. Але так само обвалюється гривня, тому газ для українців не подешевшає», — коментує експерт «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Наразі відомо, що у зв’язку з нещодавно внесеними змінами до Закону «Про банки та банківську діяльність» Мінфін наділили правом доступу до інформації, яка становить банківську таємницю, стосовно всіх отримувачів субсидії. Зокрема, як зазначає Андрій Вігірінський, щодо поточних рахунків людини, відсотків по депозитах та виплат по кредитах.

«При проведенні верифікації контролюючий орган отримає доступ до вашої банківської карти. Це дозволить з’ясувати, чи сума операцій по поточному рахунку не перевищує доходів, обнародуваних у декларації. Перевіряючі уточнятимуть, які ви укладали кредитні договори. У такий спосіб можна буде вийти на доходи не лише отримувача субсидій, а й людей, які проживають разом із ним, чиї офіційні прибутки теж стали підставою для державної допомоги. Це може послужити причиною для скасування дотації та нарахування подвійного штрафу від суми раніше отриманих відшкодувань».

Експерт «Публічного аудиту» Максим Гольдарб зазначає, що відтепер наберуть чинності зміни до постанови Кабміну щодо порядку надання субсидій. Згідно з ними, претендент на субсидію, який має додаткові джерела для існування, не зазначені в декларації про доходи та майно, не має права претендувати на отримання допомоги від держави.

«Тобто вчитель, лікар, охоронець чи рядовий держслужбовець із зарплатою у 2000 грн не отримає субсидії, якщо за накопичені кошти робитиме у квартирі ремонт, вартість якого перевищує 50 тис. грн. Молода сім’я, що проживає у кредитній або орендованій квартирі, не отримає субсидії, якщо наважилася придбати собі телевізор, холодильник на загальну суму від 50 тис. грн. Усі, хто має прибуток від утримання худоби, птиці, інших тварин, про субсидію можуть забути», — пояснює Гольдарб.

Водночас Андрій Вігірінський зазначає, що Мінфін зволікає із розробкою критеріїв щодо перевірки отримувачів субсидій, додаючи, що державному апарату нині це не під силу: «Адже перевірятимуть не тільки тих, кому призначена допомога, а й людей, які вписані в декларацію. Очевидно, що на це не вистачить року, і ця практика пошириться і на наступні».

Поки невідомо, за яким алгоритмом відбуватиметься перевірка субсидіантів. Можна пригадати невдалу практику, до якої вдався уряд на початку 2015 року. Тоді органи соцзахисту мали звіряти, чи відповідають подані громадянами відомості реальним доходам. Згодом від такої схеми довелося відмовитися, бо ситуація затягувалася і загострювалася, зокрема, через суттєву інфляцію та девальвацію гривні за результатами першого кварталу, а отже, збільшення кількості заявок на отримання субсидій.

«Якщо людей зараз масово позбавлять допомоги від держави — будуть неплатежі, борги і збитковість усіх монополістів», — зазначає Вігірінський.

У будь-якому разі, такими діями уряд дає зрозуміти, що формує бюджетні показники за рахунок маневрування із соціальними виплатами та їх урізання. У такий спосіб торік уряду вдалося досягти дефіциту на рівні 3,7 % ВВП, необхідних для виконання вимог МВФ.

Тим часом голова Всеукраїнської асоціації з питань енергозбереження Роман Співак нагадує, що система субсидій в Україні має бути зміненою, а пріоритетом повинно стати енергозбереження.

«Зараз люди дозволяють собі відкривати вікна й двері, щоб використати норму по субсидії. Це — бездумне спалювання газу. Допомога має бути монетарною, як у Польщі, наприклад. Мають бути такі мотиви, щоб люди економили. Із лічильником людина стає мислячою, адже починає рахувати, скільки газу використала».

Автор материала: Кіра Виноградова