Коломойський взяв Росію за горло. Москва просить Порошенка і Гройсмана заступитися

2538

Арешт акцій російських банків в Україні: Кремль лякає Київ зверненням до Стокгольмського арбітражу

Апеляційний суд Києва наклав арешт на акції українських «дочок» російських банків «ВТБ», «Промінвестбанк» та «Сбербанк». Рішення ухвалене минулого тижня, щоб змусити Росію виконати рішення Гаазького арбітражу за позовом колишніх власників «Приватбанку» та інших українських компаній, що втратили активи внаслідок анексії Криму.

У відповідь російські фінустанови подали у Верховний суд України касаційну скаргу, а «Внешэкономбанк» («ВЭБ»), якому належить «Промінвестбанк», погрожує Стокгольмським арбітражем, якщо не вдасться вирішити питання з Києвом полюбовно. У Москві вважають: банки не повинні відповідати у справі, де відповідачем є держава. Однак експерти сумніваються в тому, що міжнародні інстанції підтримають російський «Внешэкономбанк».

«Внешэкономбанк» («ВЭБ»), якому належить «Промінвестбанк», погрожує Стокгольмським арбітражем

Анексія бізнесу та її наслідки

12 вересня Апеляційний суд Києва задовольнив позов низки компаній, пов’язаних з Ігорем Коломойським і його партнерами, та наклав арешт на акції російських банків: «Промінвестбанку», акції якого належать російській держкорпорації «Внешэкономбанк», «Сбербанку» та «ВТБ Банку».

Суд також заборонив цим фінансовим установам здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юрособи та відчужувати майно.

Таким чином Коломойський і його партнери вирішили дотиснути Росію і вибити компенсацію за експропрійоване нею майно під час анексії Криму.

За повідомленнями російських ЗМІ, після окупації Криму в 2014-му було «націоналізовано» 87 об`єктів, що належать Коломойському і групі «Приват». Серед них санаторій «Форос» в Ялті, 39 офісів  «Приватбанку», 43 квартири в Ялті, пансіонат «Геолог» в Гурзуфі, більш як 30 об’єктів нерухомості в Керчі, дитячий заклад оздоровлення в Алушті, нежитлові будівлі в Сімферополі, 32 АЗС і нафтобаз. Крім того Коломойський стверджував, що його компанія мала контракт на оренду до 2020 року пасажирського терміналу аеропорту «Бельбек» у Севастополі, який також був експропрійований росіянами, і оцінив втрати у вигляді можливого доходу від терміналу розміром в $15 млн.

Вже у червні 2015 року компанії Коломойського ініціювали судовий позов проти Росії, вимагаючи компенсації за втрачене майно, бо Росія порушила  угоду між урядами України та РФ про заохочення та взаємний захист інвестицій від 1998 року.

У травні 2018 року Арбітражний суд Гааги у Нідерландах ухвалив рішення про стягнення $159 млн (з них $130 млн компенсації, а ще $ 29 млн — нараховані з 2014 року відсотки) з Російської Федерації в особі міністерства юстиції РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване у Криму.

У Росії це рішення проігнорували.

Після окупації Криму в 2014-му було «націоналізовано» 87 об`єктів, що належать Коломойському і групі «Приват»

«Приватівці» ж не зупинились. Вони вирішили змусити Москву заплатити за програною справою в Гаазі, арештувавши акції «Промінвестбанку», «Сбербанку» та «ВТБ Банку». З цією вимогою компанії звернулись в Апеляційний суд Києва, який і задовільнив вимоги позивачів.

«Відповідач (Росія) вживає усіх можливих заходів до реалізації свого наміру продати або припинити діяльність низки господарських товариств та банківських установ в Україні (зокрема, ПАТ «Промінвестбанк», АТ «Сбербанк», АТ «ВТБ БАНК»), що є активами, на які може бути звернено стягнення у разі визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у цій справі», – сказано в ухвалі Апеляційного суду Києва від 5 вересня.

За даними НБУ, на 1 липня 2018 на вказані три «дочки» російських держбанків припадало 140,3 млрд грн загальних активів та 56,6 млрд грн чистих активів.

Росбанки обіцяють скаржитися в Стокгольм

У «Промінвестбанку», «Сбербанку» та «ВТБ банку» у відповідь на рішення суду заявили, що діють в рамках українського законодавства, а тому будуть захищати свої інтереси у судовому порядку. «Вражені рівнем правового нігілізму, який був продемонстрований під час винесення цього рішення… Накладений арешт, на наш погляд, абсолютно невмотивований і пов’язаний зі спробою неправового захоплення наших активів», — додали у прес-службі ВТБ банку.

Своїх клієнтів у фінустановах заспокоїли: на роботу банків рішення суду не вплине.

Згодом стало відомо, що «дочки» російських держбанків подали до Верховного суду України касаційну скаргу на арешт їхніх акцій. Дата розгляду скарг ще не визначена.

Російський державний «Внешэкономбанк» («ВЭБ»), якому належить «Промінвестбанк», вирішив не зупинятись, і закликав Україну публічно вступити у переговори з метою вивести «дочку» з-під арешту. Від банку 14 вересня було направлено листа, адресованого президенту України Петру Порошенку, прем’єр-міністру Володимиру Гройсману, міністру закордонних справ Павлу Клімкіну, міністру економічного розвитку і торгівлі Степану Кубіву і голові Національного банку України Якову Смолію.

Як вказано у листі, у «ВЭБ» обурені, зокрема, акціями, які провели в Україні «націоналістично налаштовані активісти» – 43 акції проти відділень «ПІБу» і ще 37 – проти банкоматів – у 2017 році, які вдарили по репутації фінустанови.

У листі також висловлено обурення санкціями України проти російських держбанків, які спричинили те, що «Промінвестбанк» був відрізаний від ринку цінних паперів і не міг навіть повертати отримані від «ВЭБ» міжбанківські кредити. А українським державним підприємствам з березня 2017 року було заборонено розміщувати кошти в «Промінвестбанку».

Рішення про арешт акцій «Промінвестбанку» у листі називають «незаконною експропріацією інвестицій», яка має непрямий характер, а тому порушує угоду між Україною і Росією 1998 року про взаємний захист капіталовкладень. У «ВЭБ» попереджають, що за це передбачена відповідальність у вигляді компенсації витрат і збитків інвесторів, а також відсотки.

У російському банку погрожують: якщо переговори зайдуть у глухий кут, то «ВЭБ» через шість місяців зможе звернутися у Стокгольмський арбітраж.

Чи блефує Росія?

Російські банки стверджують, що не є власністю РФ, а тому не повинні позбуватися майна через рішення Арбітражного суду Гааги.

Партнер юридичної компанії Everlegal Олександр Ружицький у коментарі FinClub зазначає: позивачі можуть стягнути майно РФ, що розміщується на території України. «Це правило поширюється і на акції банків, якщо буде встановлено, що вони належать Російській Федерації. РФ може добровільно виконати рішення – просто зарахувати гроші на рахунки позивачів, в цьому випадку ніякого стягнення акцій не буде», – пояснює юрист.

Адвокат Ario Law Firm Кирило Юхно стверджує, посилаючись на міжнародну практику, що державні банки можуть відповідати за зобов’язаннями держави, але треба враховувати, що російські закони прописані по-іншому. Наприклад, у федеральному законі РФ «Про банк розвитку» («Внешэкономбанк») є припис, що банк не відповідає за зобов’язаннями РФ і навпаки. Аналогічне положення міститься у федеральному законі «Про банки і банківську діяльність».

Член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран у коментарі «Главкому» нагадав, що акції банків «ВТБ» та «Сбербанк» лише частково належать РФ, тому є можливість, що кінцеве рішення суду буде на їхню користь. Близько 40% акцій російського «Сбербанку» і 30% акцій «ВТБ Банку» перебувають у вільному біржовому обігу, а не належать державі, тому не можна стягнути з них всі 100% акцій як борг російської держави. Натомість є шанс тиснути на Росію через «Промінвестбанк», чиї майже 98% акцій є власністю РФ.

Шапран додає: у справі зарано ставити крапку, бо Верховний суд України ще повинен розглянути касаційну скаргу.

На думку ж спеціаліста відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергія Фурси, арешт акцій навпаки не є проблемою для російських держбанків в Україні. Проти них у 2017 році були введені Україною санкції, які не дозволяють їм вивести гроші в Росію, продати банки, або ж навіть довести до банкрутства. На думку фінансиста, єдиний вихід – підтримувати їх грошима і поступово обнуляти бізнес.

«Банки для них (для материнських банків в РФ, — ред.) в Україні – це не активи, це суцільні зобов’язання, які вони змушені виконувати… І якщо ви заберете у них ці банки, то ви лише позбавите їх від зайвих зобов’язань. Перекладете ці зобов’язання на українського платника податків. Бо в банках є депозити. Є гроші українських юридичних осіб. І вони або згорять (мінус економіці України), або перейдуть на українських платників податків (знову таки мінус)», – пояснює Фурса у Facebook.

Експерт вважає, що рішення Апеляційного суду надало Кремлю можливість «позбутися головного болю, віддавши ключі від українських дочок», а в перспективі ще й можливість повісити всі свої витрати на банки – мільярди доларів – на українців. «Адже за останні роки російські банки влили в капітал своїх банків в Україні саме мільярди доларів, нехай в основному і чисто на папері. Тепер є шанс оголосити про свавілля, про те, що в Україні не поважають приватну власність і відсудити ці мільярди назад», – підсумував Фурса.

У Росії ж не впевнені в успіху позову «ВЭБ» проти України у Стокгольмський арбітраж, зокрема російські експерти сумніваються, чи доречно банку у позові посилатися на угоду 1998 року.

Експерт російської консалтингової компанії FMG Group Микола Коленчук у коментарі російському виданню «Комерсант» назвав звернення до угоди 1998 року логічним кроком, бо саме до цієї угоди апелювала Україна в суперечці в Гаазі, а повноважний представник інтересів РФ в міжнародній асоціації PraeLegal Алім Бішенов, навпаки, вважає відсилання до цієї угоди необґрунтованим. «Якщо аналізувати всі обставини того, що сталося, то стає зрозуміло, що ніякого порушення не було, – вважає Бішенов. – Йдеться про застосування санкцій, а заяви про непряму експропріацію є надуманими». Водночас експерти згодні, що міжнародні інстанції навряд чи підтримають російський «Внешэкономбанк», бо Україна блокувала активи, виконуючи рішення міжнародного суду, а тому керувалась міжнародним законодавством.

Яна Степанковська