Купили молоко чи м’ясо — наїлися… антибiотиків

181

Молочнi продукти та м’ясо нiхто не перевiряє на вмiст антибiотикiв. А дарма.

За даними Всесвiтньої органiзацiї споживачiв, застосування антибiотикiв у сiльському господарствi до 2030 року збiльшиться на двi третини — до 105 тисяч тонн на рiк!

Отже, ризик придбати молоко, м’ясо, мед чи рибу з лiками зростатиме. А чи перевiряють у нас харчi на вмiст антибiотикiв? Яка небезпека вiд залишкiв лiкiв у продуктах? Про це газета розпитувала Ростислава Волошина, заступника головного державного iнспектора ветеринарної медицини областi, та Нiну Кiльдiй, керiвника вiддiлу тестування Центру споживчих експертиз «Тест».

Чи проходять продукти перевiрку на вмiст антибiотикiв, перш нiж потрапити на ринок чи в магазини?

Р. Волошин: Так, ми проводимо монiторинговi дослiдження продукцiї тваринного походження, тобто м’яса, молока, меду, риби на вмiст антибiотикiв. Перевiрки господарств, що офiцiйно зареєстрованi i реалiзовують таку продукцiю, вiдбуваються раз на квартал. Дослiджуємо на антибiотики не всю продукцiю, тобто не кожну тушу, а вибiрково. Нiде не передбачено, щоб перевiряти всi партiї молока чи м’яса, якi потрапляють у торговельну мережу, на вмiст антибiотикiв.

А як з продукцiєю вiд селян? Адже понад 50% молока, м’яса, яєць виробляють саме домогосподарства.

Звичайно, на ринку ветеринарнi лабораторiї проводять дослiдження м’яса на iнфекцiйнi хвороби, на бактерiологiчну забрудненiсть, молока — на фальсифiкацiю. А от перевiрку на вмiст антибiотикiв немає можливостi робити. Тобто, якiсть продукцiї, що продається там, — тiльки на совiстi господарiв. Кожен антибiотик по-рiзному виводиться з органiзму тварини, але в середньому це в межах 14 — 21 днiв. Саме стiльки часу заборонено продавати продукцiю тваринництва, якщо проводили лiкування антибiотиками.

Чи можна за виглядом або запахом якось визначити, що продукти «забрудненi» антибiотиками?

Наприклад, молоко з антибiотиками не так скоро скисає. На жаль, деякi господарi вдаються до цього методу, щоб воно довше зберiгалося. Щодо м’яса, то вмiст антибiотика на око там визначити майже неможливо. Ну хiба що воно матиме рiзкий запах лiкiв, але це означає, що там уже дуже багато залишкiв лiкiв.

З якою метою виробники використовують антибiотики в сiльському господарствi?

Н. Кiльдiй: Застосовують цi речовини не лише для безпосереднього лiкування хворих тварин, а й для того, щоб вберегти їх вiд можливих хвороб, стимулювати рiст. Сьогоднi антибiотики входять до складу багатьох комплексних кормових добавок, тож тому, хто займається птахiвництвом чи тваринництвом, зовсiм не обов’язково навмисно додавати їх у корм.

Фахiвцi кажуть, що найчастiше антибiотики можуть мiститися в м’ясi птицi, свининi, рибi, рiдше — в яловичинi. Чому?

Бо широко використовуються технологiї iнтенсивного тваринництва. Адже чим швидше ви виростили, тим меншi у вас витрати, тим це економiчно вигiднiше. Власне свиней, птицю, рибу утримують великими групами. За таких умов ризик поширення хвороб дуже високий, тому й вдаються до профiлактики з допомогою антибiотикiв. Найчастiше у тваринництвi використовують левомiцетин — антибiотик широкого спектра дiї. Вмiст цiєї речовини в продуктах не повинен перевищувати 0,0003 мг/кг!

Чому залишки антибiотикiв у харчах небезпечнi для нас?

Бо це може викликати певнi проблеми з кишкiвником, наприклад дисбактерiоз, а також алергiчну реакцiю. Глобальна небезпека полягає в тому, що хвороботворнi бактерiї пристосовуються до антибiотикiв, тож кожного разу людинi потрiбен сильнiший препарат, щоб здолати тi чи iншi хвороби.

Автор материала: Леся Ясинчук