Люстровані проти люстраторів: рахунок 1:1

156

Конституційний суд, шестеро суддів якого Генеральна прокуратура звинувачує у злочинах проти держави, продовжив розгляд закону “Про очищення влади”. Дебати були гарячими та емоційними.

Нагадаю, що ухвалений ще 16 березня Закон “Про очищення влади” так і не запрацював у повну силу. Суди, які розглядають справи про люстрацію, вирішили зачекати на рішення Конституційного суду, бо на думку 47 народних депутатів України (більшість з них — колишні “регіонали”) та правозахисників деякі його положення є неконституційними. Йдеться, зокрема про те, що автори закону запропонували люструвати державних чиновників не за конкретні злочини, а вже за те, що під час президентства Віктора Януковича вони займали свої посади і тим сприяли зміцненню його режиму. На думку противників закону, це призведе до масового звільнення чиновників, що може паралізувати державний апарат.

Минуле засідання 22 жовтня 2015 року закінчилося гучним скандалом. Один з авторів Закону “Про очищення влади” депутат Єгор Соболєв повідомив про письмове клопотання щодо відводу шести суддів КСУ, які у 2010 році надали Віктору Януковичу диктаторські повноваження. На думку депутата, ці судді мають конфлікт інтересів, бо у разі визнання закону “Про очищення влади” конституційним, вони й самі потраплять під люстрацію. Іронія полягає також і в тому, що серед потенційних кандидатів “на вихід” є й нинішній голова Конституційного суду Юрій Баулін. Мабуть, через це наступне засідання КСУ на цю тему сталося майже через півроку.

Не дивно, що засідання 22 березня знов розпочалося зі скандалу. Депутат Єгор Соболєв продемонстрував відповідь Генеральної прокуратури на його запит, у якій зазначено, що вона розслідує «кримінальне провадження від 3 березня 2014 року за фактом ухвалення Конституційним Судом України, зокрема, суддями Головіним, Бауліним, Сергейчуком, Гультаєм, Шапталою, Вдовіченком, Запорожцем завідомо неправосудного рішення, що призвело до тяжких наслідків і захоплення влади колишнім президентом України Віктором Федоровичем Януковичем в неконституційний спосіб». Соболєв вимагав, щоб вказані судді були негайно відведені, але після півгодинної наради судді КСУ відмовили депутату через формальні підстави. Почувши про це, Єгор Соболєв разом із своїми колегами — депутатом Леонідом Ємцем та представницею Кабміна Тетяною Козаченко — негайно залишили залу судових засідань. Разом за ними побігли і всі журналісти. В кулуарах революційна трійця пообіцяла вже невдовзі влаштувати справжню люстрацію, якій не завадить ані Конституційний суд, ані колишні провладні депутати. Сам Єгор Соболєв бачить подальший розвиток подій, як перманентну революцію до переможного кінця. “За допомогою людей ми будемо люструвати і людей Януковича, і людей Порошенка, і всю цю клептократичну мафію, де один одного прикриває”, — сказав Єгор Соболєв.

Після демаршу авторів закону засідання Конституційного суду продовжилося. Серед інших виступив помірний критик люстрації “за Соболєвим” виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини Аркадій Бущенко.

“Автоматична люстрація, яку пропонує Єгор Соболєв, може бути застосована тільки до певних ключових посад у державі, — сказав він. — таких, що зазвичай називаються політичними посадами. Якщо ж цей закон буде поширюватись за межі кола цих ключових осіб, то його треба визнати неконституційним. До того ж таке звільнення пов’язане із стигматизацією (звинуваченням у певних діях), а це вимагає судового розгляду та встановлення індивідуальної відповідальності”.

Аркадій Бущенко вважає, що автоматична люстрація щодо “ключових посад” не порушує право людини на працю, тому що люстрованим чиновникам не забороняється працювати взагалі, а лише на певних вищих посадах. Серед прав людини не існує права працювати прем’єр-міністром або начальником поліції чи головою суду.

На це суддя Михайло Гультай сказав, що його здивували такі слова. “Хіба права чиновників, які займають певні ключові посади, не потребують захисту? — запитав він.

“Цей закон стосується функціонування та організації державної влади, — відповів Аркадій Бущенко. — Представники державної влади під час здійснення своїх повноважень не користуються правами людини. Держава навпаки протистоїть правам люди. Люди, спираючись на закони та Конституцію, мають вимагати від держави та будь-якого її представника певних дій на захист їхніх прав. Звісно, чиновники не перестають бути людьми, коли вони займають державні посади, але у цьому випадку йдеться саме про певні речі, які стосуються саме виконання державних функцій. Цей закон стосується посадовців, які звільняються за певними кваліфікаційними ознаками, коли нова державна влада вважає, що певні ознаки цих чиновників не відповідають сьогоднішнім потребам. Ми не можемо сказати, правильні ці вимоги чи ні, але люстровані чиновники не можуть посилатися на права людини в даному випадку. Жодна людина не має право на посаду генерального прокурора. Не треба перетворювати право на працю на право на владу”.

Присутній на процесі народний депутат Юрій Мірошниченко нагадав висновок щодо цього закону Венеціанської комісії, на думку якої “люстрація має бути доведена у кожному індивідуальному випадку”, а також, що “провина кожної особи не може бути встановлена лише на підставі приналежності до категорії державних службовців”.

Залучений судом експерт суддя КСУ у відставці Іван Домбровський сказав, що всі критики цього закону посилаються на його неповноту, нечіткість та суперечливість. “Якщо це так, то чому би не допрацювати цей закон в парламенті? — спитав Іван Домбровський. — Навіщо залучати до цього Конституційний суд України?” Крім того, Іван Домбровський зазначив, що у всіх поданнях критиків цього закону немає правового обґрунтування його неконституційності: пояснення у чому саме полягає його неконституційність, і чому цим має займатися Конституційний суд України.

Після заслуховування виступів всіх сторін голова КСУ Юрій Баулін оголосив про перехід до закритої частини пленарного засідання для прийняття рішення у справі. Але не обійшлося і без казусів. Один із суддів запропонував притягти Єгора Соболєва, Тетяну Козаченко та Леоніда Ємця до відповідальності за неповагу до суду через їхній раптовий демарш. Якщо розповідати про засідання КСУ у футбольній термінології, то можна сказати, що на цей раз засідання закінчилося із рахунком 1:1.

Автор материала: Олег Шинкаренко