Малашенкова і Порошенко. Як судова реформа та призначення нищать довіру до судової влади

343

Діючий Президент України Петро Порошенко призначив за своєю квотою до Верховного суду недоброчесну суддю. Указ про призначення на посаду було опубліковано на сайті Адміністрації Президента.

Суддя Тетяна Михайлівна Малашенкова відома тим, що у якості члена Вищої ради правосуддя покривала суддів Майдану та працювала у компанії “Укрпромінвест”, який належав Петру Порошенко, через що Громадська рада доброчесності зробила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду.

“Кандидат допускала дії, бездіяльність, ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством. Кандидат покривала недоброчесну та неетичну поведінку колег, нехтуючи відповідальністю не лише за свою поведінку, а за діяльність системи правосуддя загалом”, – повідомляє Громадська рада доброчесності.

Будучи членом Вищої ради правосуддя, Малашенкова проігнорувала скарги Прокуратури на суддів, які звільнили з під варти “беркутівця” Віталія Гончаренка. Прокуратура звинувачує його у трьох вбивствах і тридцяти трьох пораненнях 18 лютого 2014 року. Про це журналістам ІНФОРМАТОРа повідомив керівник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк.

Розгляд скарг членами Вищої ради правосуддя регулюється внутрішніми правилами і до 6 лютого 2018 року становив 45 днів, проте доповідачі рідко дотримувались його, через що ВРП вирішила змінити регламент, надавши доповідачам можливість розглядати скаргу у необмежений строк, або взагалі залишити її без розгляду. Вища рада правосуддя не контролюється іншими державними інституціями і самостійно приймає рішення щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Раніше Український центр суспільних даних дослідив суддівську практику переслідування учасників “Автомайдану” та знайшов докази того, що судді приймали упередженні рішення відносно протестуючих через тиск з боку Адміністрації Президента.

Будучи членом вищої ради правосуддя Малашенкова на вимогу Закону України “Про відновлення довіри до судової влади” разом з іншими членами ради приймала рішення під час перевірки суддів про відмову про притягнення до відповідальності більш ніж 20-ти суддів, які порушили присягу та приймали упереджені рішення про обмеження прав громадян під час Євромайдану. Загалом, завдяки роботі ВРП лише 10% суддів, які приймали незаконні рішення відносно “автомайданівців” були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Завдяки роботі ВРП покаранню уникли такі скандально відомі судді, як: М. Чаус, Н. Ластовка, Б. Санін, Є. Аблов, С. Захарчук, Д. Валігура, Л. Кізюн, О. Гриненко, С. Кушнір та багато інших. Можливо саме за це у січні 2016 року президент Порошенко присвоїв їй звання «Заслужений юрист України».

За її роботу у Вищій раді юстиції (потім Вища рада правосуддя) в 2016 році вона отримала 298 тис. гривень, а вже у 2017 році їй виплатили 2,8 мільйона гривень, у 2018 3 мільйона 223 тис гривень, а за 2019 рік Малашенкова вже отримала заробітну плату у розмірі майже півтора мільйона гривень. Про це свідчить сайт електронних декларацій.

“У декларації за 2016 рік Кандидат зазначила наявність готівкових коштів в розмірі 125 300 доларів США, походження яких також невідоме. Набуття майна на суми, що перевищують розмір легального доходу Кандидата і членів його родини, отриманих з невідомих джерел, ставить під сумнів її доброчесність”, – повідомляє Громадська рада доброчесності.

У 2014 році на виборах до Верховної Ради, Малашенкова була включена до списку політичної партії “Блок Петра Порошенка” та мала 85 місце, за списками БПП до Ради пройшли 82 депутати. Партія скасувала її реєстрацію лише у 2016 році.

“Кандидат на посаду судді пов’язана з політичними силами і простежується вплив цього зв’язку на її кар’єру і (або) діяльність. Кандидат в інший спосіб порушувала принцип політичної нейтральності. Кандидатка має стійкий зв’язок з Президентом України, його бізнес-структурами та політичною силою”, – повідомляє Громадська рада доброчесності.

Окрім звільнення від відповідальності суддів, які в порушення законодавства переслідували протестувальників під час Революції Гідності та зв’язку з Петром Порошенком, Малашенкова суттєво занизила вартість задекларованого майна.

Але суддя Малашенкова не є окремою проблемою або винятком із правил. За законом, Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох – обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначає Президент України, двох – обирає Верховна Рада України, двох – обирає з’їзд адвокатів України, двох – обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

За логікою авторів законопроекту, такий метод мав на меті утворення незалежного органу, який би уникав впливу з боку будь-яких політичних сил. Але призначених членів ВРП окрім Малашенкові є і інші юристи, тісно пов’язані з Адміністрацією Президента. Наприклад, членом ВРП є Вадим Беляневич, колишній адвокат юридичної компанії “Василь Кісіль і партнери”. Компанія займається юридичним захистом Порошенка по справі “Панамських офшорів” та захищає інтереси Грановського. Окрім того, компанія пов’язана з АП через партнера компанії Олексія Філатова, якого призначили заступником голови Адміністрації Президента.

Серйозним підтвердженням впливу політиків на рішення ВРП також є рішення суду, який заборонив призначати членів Вищої ради правосуддя по президентській квоті, також він заборонив голові Вищої ради правосуддя передавати на розгляд президенту список кандидатів на призначення в ВРП. Але Президент досі самостійно призначає всіх членів відбірної комісії, які обирають кандидатів на посади до ВРП, що унеможливлює незалежність інституції.

Журналіст Катерина Бутко 18 грудня зазначила, що нові члени Вищої ради правосуддя були погоджені до початку з’їзду суддів, якій відбувся 19-20 грудня 2018 року. Інсайд журналіста підтвердився і всі чотири кандидати стали членами Вищої ради правосуддя.

Мова йде про Наталію Краснощокову, Олега Прудиуса, Ларису Іванову та Світлану Шелест. Зауважимо, що Олег Прудиус, який на посаді члена ВРД повинен повертати довіру до судової влади шляхом люстрації суддів, у часи Революції Гідності заборонив своїм рішенням проведення мирної акції протесту під Запорізькою прокуратурою. Член ВРП який повинен притягувати до дисциплінарної відповідальності суддів, має сумний досвід прийняття незаконних рішень проти учасників Революції Гідності.

Окрім з’їзду суддів, 11 кандидатів від наукового середовища викликала низку побоювань від багатьох громадських організацій.

“Судді, прокурори та адвокати уже зробили вибір та делегували до ВРП сумнівних кандидатів. Наразі серед 11 кандидатів до складу ВРП від наукового середовища немає жодного, чия доброчесність, незалежність чи готовність боротися за очищення судової влади не викликала б сумніву”, – їдеться у спільній заяві Громадських організації Автомайдан, Центр протидії корупції, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Фундація DEJURE, які закликали представників юридичних вищих навчальних закладів відмовитися від обрання членів Вищої ради правосуддя (ВРП) на з’їзді та провести повторне висування кандидатів до ВРП.

Тож можна побачити, що призначені Президентом, з’їздом суддів та науковим середовищем судді не відповідають принципам нейтральності та доброчесності, окрім цього вони мають політичне забарвлення і пов’язані з Адміністрацією Президента.

“Вірю, ми збудуємо справедливу правову Україну, де закон – єдиний для всіх. Слава Україні”, – заявив 08 травня Порошенко, коментуючи своє рішення про призначення суддів до ВСУ.

Дмитро Олійник