Майстер конспірації: що приховує військовий прокурор Матіос

362

В Україні вже мало хто здатен дивуватися, м’яко кажучи, непрофесійним заявам головного військового прокурора Анатолія Матіоса в стилі того, що на Шокіна зазіхав снайпер, який використовував тепловізор.

А оскільки для такого приладу об’єкти за броньованим склом з опущеними шторами, як у кабінеті Шокіна, невидимі, Матіос миттєво отримав прізвисько Толя Тепловізор. І вся країна потішалася над його глибокодумними висновками.

Думаєте, це зупинило його словесні виливи? Анітрохи. Ось вам приклад: наприкінці вересня 2017-го на офіційному брифінгу Матіос заявив, що у військової прокуратури немає повноважень перевіряти роботу складів і арсеналів. А через місяць він публічно поскаржився, що інспекторів військової прокуратури не пускають на армійські склади і вони не можуть перевірити стан зберігання зброї та охорони інших подібних об’єктів.

І це вже не кажучи про десятки кримінальних справ, які він особисто, як би це висловитися делікатніше… проспав. Будь-яка справа, яку Матіос бере під особистий контроль, як правило, розвалюється або гальмується – залежно від ситуації та можливих наслідків розслідування для тієї чи іншої групи впливу. А з такими групами головний військовий прокурор пов’язаний давно і міцно. Саме тому йому вдавалося завжди залишатися на хлібних посадах у прокуратурі та СБУ, починаючи з часів Кучми і закінчуючи епохою Порошенка.

Свого часу він працював під чуйним керівництвом глави Адміністрації Ющенка Віктора Балоги, а також опосередковано був пов’язаний з Віктором Медведчуком.

Курируючи силовий блок як наглядач від Адміністрації Януковича, нинішній головний військовий прокурор був якнайтісніше пов’язаний із Сергієм Льовочкіним.

З першими особами «Народного фронту» Арсенієм Яценюком і Павлом Петренком, які прийшли на зміну його старим господарям, Матіоса пов’язує навчання в Чернівецькому університеті – він був старостою групи у майбутнього прем’єра і міністра юстиції.

А з оточенням Петра Порошенка Матіос пов’язаний через свою сестру Марію, яка наближена до сім’ї президента і по-дружньому спілкується з першою леді.

Таким чином, Анатолій Матіос заручився підтримкою всіх можливих політичних груп, забезпечивши собі посаду за будь-якої влади. Не дарма кожне політичне угруповання вважає його своєю людиною.

Саме завдяки особистим зв’язкам слідчий з Чернівців дослужився до самих верхів і в кінці 2017 року одержав з рук Порошенка звання генерал-полковника юстиції. Нинішня влада вміє цінувати такі незамінні кадри.

Павутина зв’язків

Навіть на поверхневий погляд видно, що всі розвалені чи «заморожені» Матіосом справи прямо чи опосередковано стосуються інтересів його покровителів з різних кланів.

Наприклад, Департамент спецрозслідування Генпрокуратури направив на ім’я генпрокурора Юрія Луценка два десятка рапортів про блокування Матіосом розслідування розстрілів на Майдані. А начальник цього департаменту Сергій Горбатюк прямо заявив, що головний військовий прокурор перешкоджає розслідуванню злочинів проти учасників Революції Гідності.

Така позиція Матіоса ідеально відповідає інтересам його кураторів з «Народного фронту». Вони досі уникають питань про появу зброї на Майдані, ховаючи очі і нервово мнучи лацкани піджаків, коли у цьому зв’язку згадується Сергій Пашинський.

Не ображається й оточення Льовочкіна, не дуже зацікавлене у розкритті фактів виникнення громадянського протесту в листопаді 2014-го та організації етапів його ескалації.

Скажете, стара історія? Так ось вам нова – вибухи армійських складів у минулому році. Тоді в незручному становищі опинилися як товариші Матіоса з «Народного фронту», які курирують питання оборони, так і люди Порошенка з Міноборони.

У результаті головний військовий прокурор так завзято кинувся розслідувати цю справу по гарячих слідах, що в кінці січня 2018 року повідомив: причина вибуху на арсеналі в Калинівці не встановлена. Матіосу вже звично виглядати непрофесійно, але ж і не кожному зараховують такі прогини черговим високим званням.

Результати «бурхливої професійної діяльності» Матіоса цілком влаштовують і людей дрібнішого калібру, які звикли вибудовувати відносини за принципом «послуга за послугу». Один з прикладів – розслідування розстрілу зведеної мобільної групи з протидії контрабанді в зоні АТО під керівництвом співробітника СБУ Андрія Галущенка «Ендрю».

В одному з інтерв’ю Галущенко натякнув, що йому добре відомі люди, що «кришують» контрабандні потоки на лінії розмежування. Зокрема, він згадав начальника ГУ МВС Луганської області генерала Анатолія Науменка, який був ставлеником Сергія Пашинського, вірного соратника Яценюка. Практично відразу ж після цього інтерв’ю групу Ендрю розстріляли.

Одним із підозрюваних виявився генерал Науменко. Справою особисто зайнявся головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Нюанс полягав у тому, що Матіос з Науменком – давні знайомі, і головний військовий прокурор багато чим зобов’язаний генералу.

На початку 2000-х Херсонський ВБОЗ завів кримінальну справу на прокурора Анатолія Матіоса. Підозрювали, що він підробив документи, аби вивести з-під слідства членів злочинного угруповання, яке провернуло аферу з постачаннями зерна за кордон.

Усі зібрані докази лягли на стіл очільнику міліції Херсонської області Анатолію Науменку. Після чого безслідно зникли, а начальник ВБОЗу, який писав з цього приводу доповідні записки до Києва, вилетів зі своєї посади.

Чим закінчилося розслідування Матіоса щодо загибелі Ендрю? «Інформація, яку повідомляв глава військово-цивільної адміністрації Тука про підозру, що стосується силовиків, за результатами слідства не підтверджується. Я маю на увазі Науменка», – заявив головний військовий прокурор.

Ще один приклад – розслідування загибелі генерала Сергія Кульчицького під Слов’янськом у травні 2014-го. Вертоліт Нацгвардії, в якому летів генерал, у результаті обстрілу із землі впав і загорівся. Загинув Кульчицький і дванадцять бійців.

Пресі того ж дня згодували інформацію про те, що сепаратисти цілеспрямовано полювали за Кульчицьким і збили вертоліт, на якому він летів. Ця версія стала основною і єдино вірною. Ні Матіос, ні його підлеглі не дали розвитку версії альтернативній, яку обговорювали очевидці трагедії.

Справа в тому, що бойовий генерал Кульчицький не розшаркувався перед вищими чинами і відкрито висловлював своє невдоволення ситуацією «вранці стріляємо, а вночі торгуємо», що й могло послужити причиною аварії вертольота. Цю версію для UA1 озвучив комбат «Торнадо» Руслан Оніщенко.

«Кажуть, вертоліт збила ПЗРК. А не було ПЗРК, вона залишає димової хвіст, її ніхто не сплутає, якщо має уявлення і бачив, як вона стріляє, – це ракета. Його збили свої, і вбили тільки тому, що він особисто Петру Олексійовичу, Муженку та Полтораку сказав – що ви робите? Або ми воюємо, або ми не воюємо. Війну назвемо війною, торгівлю – торгівлею на крові. Його збили з нашої території і збили, швидше за все, з РПГ або якоюсь крупнокаліберною зброєю. І про це знають всі бійці, які були в цьому секторі», – стверджує Оніщенко.

Чому Матіос не взявся перевіряти цю версію? Це привід для роздумів. Втім, як привід проаналізувати його «успіхи» у розслідуванні інших резонансних справ, зокрема за трагедією в Іловайську.

Прикрити своїх

В імітації розслідування Іловайського котла головний військовий прокурор вкотре прикрив потрібних йому людей. Кинувшись особисто контролювати хід цієї справи, Матіос не афішував, що фігурантами розслідування є його далекі родичі.

Сестра головного військового прокурора Марія Матіос одружена з Сергієм Литвином, двоюрідним братом генералів Петра і Миколи Литвиних. Саме їх досі проклинають родичі бійців, які загинули в іловайському котлі.

Тож Матіоса й близько не можна було підпускати до розслідування іловайської трагедії через конфлікт інтересів – він взагалі не мав права її розслідувати.

Втім, розслідувати – це голосно сказано. Про те, як саме проходило дізнання у цій справі, розповідає Оніщенко з «Торнадо», якого серед усіх інших учасників іловайської операції викликали до військового прокурора для дачі показань.

«Зайшли два молодих слідчих, Матіос сказав – забирайте, працюйте. Вони мене завели в кабінет, дали мені кілька аркушів тексту, кажуть, читай, – згадує Оніщенко, який пройшов Іловайськ як замкомбата «Шахтарська». – Думав, треба з чимось ознайомитися. Починаю читати, а це хронологія подій. Питаю – а що це? Кажуть, твої свідчення. Я кажу, свої свідчення я знаю сам, у мене все в зошиті записано, я розповім. Вони – це нікому не цікаво, читай, написане потрібно сказати на відеокамеру і для протоколу».

Після відмови Оніщенка вчити напам’ять складені військовими прокурорами свідчення, у нього відбулася неприємна розмова з Матіосом.

«Він задає питання – ти що, маєш свою думку? Кажу, так, маю свою думку. Матіос сказав, що я зі своєю думкою буду гнити у в’язниці, – каже Оніщенко. – Я плюнув йому в обличчя і вийшов з кабінету».

Незабаром після цієї розмови Матіос на всю країну оголосив про жахливі злодіяння бійців «Торнадо» – ще до закінчення слідства у їхній справі і задовго до винесення судового вироку. А матеріали справи, незважаючи на закритий режим розгляду, з’явилися у низки блогерів і депутатів.

І це лише один із фрагментів «розслідування» по Іловайську. Зрештою головний військовий прокурор дійшов висновку, що немає підстав для оголошення підозр армійському керівництву, яке ганебно втекло, залишивши на знищення особовий склад.

В одному з останніх своїх інтерв’ю для видання друзів з «Народного фронту», Матіос сказав дослівно наступне: «Експертиза показала, що Литвин зробив за статутами Збройних Сил один до одного. Якби на той момент Литвин не відійшов разом з людьми, то дві третини зони АТО взагалі б втратили радіорелейний і будь-який інший зв’язок. Тих, хто сидять у ресторанах і розповідають, чому генералів не притягнули, я б підвісив за геніталії до жерла гармати і пострілом відправив би в зону АТО».

Нагорода за працю

З огляду на послужний список і зв’язки Матіоса, а також специфіку розслідуваних ним кримінальних справ, якось вже й не дивуєшся тому, що це не просто заможний, а нечувано багатий держслужбовець. Настільки багатий, що до останнього часу він з люттю, матюкаючись і погрожуючи, відстоював у суді право військових прокурорів засекречувати дані своїх декларацій про доходи.

На глибоке переконання Матіоса, декларації повинні подавати всі, включаючи начальників цехів, майстрів і виконробів комунальних підприємств, але тільки не військові прокурори.

І от не дарма головний військовий прокурор за довгі роки своєї служби обростав корисними зв’язками, в тому числі і в судовій системі: суд ухвалив рішення закрити е-декларації окремих прокурорів від публічного доступу. Звичайно ж, таким окремим військовим прокурором, в першу чергу, став сам Анатолій Матіос – йому ж є, що приховувати.

Сотні мільйонів доларів на банківському рахунку і десятки мільйонів гривень готівкою, земельні ділянки, нерухомість, автопарк – до всіх цих благ головний військовий прокурор має безпосередній стосунок. Це ніби як майно його суперуспішної дружини Ірини Барах.

Ось тільки люди, які знають Матіоса не перший рік, стверджують, що в 2014 році він одружився не на Барах, а на тих грошах, які він у неї, ніби в скарбничку, вкладав з початку двохтисячних.

Втім, це тема для окремого розслідування, яке може початися лише за умови зміни влади в країні. Якщо тільки серед наближених до нової влади знову не опиниться непотоплюваний Анатолій Матіос.

Олег Ткаченко