На Рівненщині СБУ «травить» колишнього працівника через звинувачення у хабарництві

334

Нелегальний видобуток бурштину на Поліссі за останні кілька років досяг небачених масштабів. І зрозуміло чому: на кону – величезні, ніким не враховані гроші. Тому там часто спалахують локальні бурштинові війни. Іноді сторони протиборства навіть хапаються за зброю… Безпорадність влади і нездатність силових структур навести порядок в бурштиновому питанні призвели до того, що як одних, так і інших стали звинувачувати у «кришуванні» цього незаконного бізнесу. А окремі політики і чиновники подібного роду взялися використовувати звинувачення для того, щоб розправитися зі своїми опонентами.

Справу «замовчали»

Кілька тижнів тому в ЗМІ з’явилася стаття, в якій автор, посилаючись на власні джерела, стверджує, що нібито нелегальних копачів бурштину на Рівненщині покриває – тільки уявіть! – екс-заступник начальника УСБУ області Олег Назарук, отримуючи за це щодня по 75 тис. доларів.

Колишній СБУ-шник впевнений, що він і його близькі страждають через принципи.

Оприлюднення цієї інформації на фоні проблеми з незаконним видобутком бурштину на Поліссі, яка стоїть гостро, набуло величезного резонансу. Однак це лише вершина айсберга. Рівненським журналістам з достовірних джерел стало відомо, що 25 листопада 2015 року прокуратурою Рівненської області було відкрито кримінальне провадження за фактом вимагання та отримання хабара в розмірі 3,5 тис. дол. США працівником СБУ – Володимиром Сторчаком, який у той час був помічником чинного начальника УСБУ області. Заявником за цим видом злочину якраз і був екс-співробітник служби Олег Назарук – той самий, якого зараз звинувачують в «кришуванні» незаконного видобутку «сонячного каменю». Пізніше подібне провадження про хабарництво відкрили і в Генеральній прокуратурі.

Незважаючи на резонансний характер, ця справа про хабарництво не отримала розголосу і не стала гучною. Про неї змовчали прес-служби СБУ та прокуратури, і, відповідно, – про неї нічого не написали в ЗМІ.

Про цей факт воліють мовчати і зараз. На звернення рівненських журналістів начальник УСБУ в Рівненській області Василь Бедрій відмовився давати будь-які коментарі. І пояснив це таємницею слідства. «Я не маю права коментувати дії посадової особи, яка є підслідною у рамках кримінальної справи, тому що це можна трактувати як спробу тиску на слідство, – цитують Василя Бедрія. – Всі питання – до слідчого».

Відмовився спілкуватися з журналістами і сам головний фігурант цієї кримінальної справи – колишній помічник Бедрія Володимир Сторчак. Він сказав, що не готовий надати інформацію і порадив звернутися до його колишнього керівника, тобто до Бедрія.

Цікаво, що Сторчак, за даними Інтернет-видання «Антикор», до призначення його помічником Бедрія працював у Донецькій області під чуйним керівництвом екс-керівника центрального апарату СБУ часів Януковича – Олександра Якименка, якого підозрюють в зраді і злочинах проти людяності під час подій Євромайдану, через що він ховається в Росії.

Історія і сучасність

За інформацією того ж видання «Антикор», за часів Якименка всі призначення в Донецькому управлінні СБУ відбувалися тільки під його особистим контролем. Причому керівні кадри у відомстві підбирали дуже ретельно. Кожен із них повинен був бути «своєю» людиною на всі сто відсотків. Таким, за твердженням видання, був і Сторчак, який старанно виконував усі завдання Якименка та нібито навіть таємно встановив контакти з співробітниками ФСБ, щоб успішно «кришувати» контрабанду на кордоні.

Коли навесні 2014-го вороги української держави почали захоплювати адмінбудівлі в Донецькій області, нове керівництво СБУ, яке прийшло після Майдану, намагалося зробити все, щоб зброя і секретні документи не потрапили в сторонні руки. Тоді полковник Сторчак регулярно рапортував Києву про те, що зброя вивезена, документи надійно заховані, а серед співробітників управління всі – справжні патріоти. Наскільки це відповідало дійсності, трохи пізніше побачила вся країна, коли один із таких псевдопатріотів пустив, використовуючи власну перепустку, бойовиків в будівлю Донецького аеропорту.

Саме під час роботи пана Сторчака, за даними того ж видання «Антикор», в Донецьку були захоплені бойовиками приміщення УСБУ – обласне, міське і всі міжрайонні відділи. І до бойовиків потрапили секретні документи, шифри і дані про оперативні джерела. У травні 2014 року Сторчака, на той час – начальника представництва внутрішньої безпеки управління СБУ в Донецькій області, за особистим рішенням голови СБУ Наливайченка, звільнили з посади і притягнули до дисциплінарної відповідальності. Однак без діла він довго не сидів. І незабаром опинився в Рівненському обласному управлінні СБУ. Подейкують, нібито спеціально для нього ввели посаду радника начальника управління, якої раніше в області не було.

Дивні збіги?

Можливо, це лише збіг обставин, проте після появи Володимира Сторчака в Рівненській області, починається цілий ланцюг дивних подій, які безпосередньо стосуються Назарука і його близьких. Із серпня по листопад 2015 року в будинки його і його тестя кидали гранати, брату спалили автомобіль і намагалися спалити хату. Ніяких підозрюваних за цими фактами правоохоронці досі не встановили.

Є і ще деякі, не менше дивні збіги обставин – через місяць після вищезгаданого звинувачення у хабарництві, 25 грудня минулого року в Рівненському облуправлінні СБУ вирішили, що більше не мають потреби в послугах пана Сторчака як радника. Не дочекавшись результатів розслідування кримінального провадження, з подачі самого голови СБУ, його відправляють до Чернігівської області. Причому, фактично – на підвищення. Адже там він став керівником представництва внутрішньої безпеки УСБУ. І про Назарука в цей час не забули. Двома днями раніше, 23 грудня, до нього додому приїхали з обшуком співробітники СБУ.

Як повідомляє видання corruptua.org, обшук проводило Головне слідче управління СБУ. Самого Олега Назарука вдома не було, тому повістку, а також від руки написане слідчим повідомлення про підозру, вручили його брату. Ніхто не звернув увагу на такі «дрібниці», як і на той факт, що повістка була виписана декількома днями пізніше, ніж проводився обшук. При цьому підозру намагалися вручити людині, яка власне і заявила про хабарництво в СБУ.

Але незабаром в Рівненському міському суді було скасовано рішення про підозру стосовно Назарука. Коли стало зрозуміло, що спецоперація фактично провалилася, почалася інформаційна кампанія з «викриття» Олега Назарука, в якій його прямим текстом звинувачували в «кришуванні» бурштинової мафії на Рівненщині. Було навіть оприлюднене відео, на якому пан Назарук нібито сам розповідає про «бурштинову» схему, яку сам же і створив, про розцінки і райони, де нелегально видобувають бурштин. Сам Назарук пояснює, що на відео дійсно зафіксована його зустріч з колегою по роботі, під час якої обговорювали загальновідому оперативну обстановку в області. І не більше.

Рівненські журналісти стверджують, що останнім часом став відмовчуватися у відповідь на питання про справу Назарука і його адвокат, який фігурував у рішенні Рівненського міського суду про скасування рішення про вручення підозри. Каже, нібито після засідання цього суду на нього і його знайомих хтось почав тиснути.