Найманці, що воюють на Донбасі, отримують від Путіна нагороди

122

В Росії існує умовно приватна військова компанія «ЧВК Вагнера», яка відправляє воювати на Донбас і в Сирію. Її втрати не входять в офіційну статистику, але це не заважає президенту Путіну нагороджувати російських найманців.

Правдивий список російських втрат, як пише видання, можна побачити в ніде не опублікованих указах за підписом президента Росії Володимира Путіна.

Батальйону з важким піхотним озброєнням та бронетехнікою, відомого як «ПВК Вагнера», формально не існує, адже в Росії немає закону про приватні військові компанії і громадянські організації, що має в арсеналі броньовані бойові машини, переносні зенітні комплекси та міномети. Але насправді така компанія є.

Сформована на основі «Слов’янського корпусу», пошарпаного в Сирії в 2013 році, умовна приватна військова компанія під командуванням людини з позивним «Вагнер» з весни 2014 року діяла в Криму, а потім на території Луганської області.

З осені 2015 року основні зусилля перенесені на територію Сирії.

Керує компанією підполковник запасу Дмитро Уткін, 46 років, позивний «Вагнер». Професійний військовий, до 2013 року – командир дислокованого в Печорах Псковської області 700-го окремого загону спецназу 2-ї окремої бригади СпН Головного розвідувального управління Міноборони. Після звільнення в запас працював у Moran Security Group, приватній компанії, що спеціалізується на охороні морських суден у піратонебезпечних районах.

Коли менеджери MSG в 2013 році організували «Слов’янський корпус» і відправили його в Сирію захищати Башара Асада, брав участь у цій провальною експедиції. З 2014 року – командир власного підрозділу, який за його позивним отримав умовну назву «ЧВК Вагнера».

Відомий прихильністю до естетики та ідеології Третього рейху, звідси і позивний на честь композитора-містика. У Луганську епатував особовий склад, змінивши звичну польову панаму на сталевий шолом вермахту. Нібито убитий в січні 2016 року під донецькою Озеряновкою, а насправді – живий і здоровий. Зараз або в Сирії, або у таборі підготовки в Молькино (Росія).

Єдине документальне підтвердження існування неформальної батальйону, який якимось чином визнається офіційними структурами, «Фонтанка» виявила в документах за підписом президента Росії.

Редакції розповіли, що бійці Вагнера за бойові дії на території України і Сирії отримують державні нагороди.

На 23 Лютого, 9 Травня – в Молькино нагородження. Приїжджає дядько сивий в шкіряній льотної офіцерської куртці, з вигляду – чекіст у званні не нижче генерал-майора. Спочатку тим, хто живий в строю, кому «орден Мужності», кому – «Відвагу». Потім зачитує тих, кого в строю нема, – посмертно.

Скільки бійців Вагнера загинули в Сирії, може сказати або «відділ кадрів» ПВК, або сам Вагнер, або відділ адміністрації президента готує укази про посмертних нагородження.

Як повідомило джерело, всього ж у примарній ПВК близько 600 осіб.

Відсоток втрат, нехарактерний для приватних військових компаній, що як правило виконують у зоні бойових дій локальні та вузькопрофесійні задачі, які не передбачають атаку.

«Тільки багнетів на АК не вистачає, а то прямо Друга світова. Як було під Дебальцевим – в полі людей виганяли з технікою, і команда – ваше завдання взяти укріплення, взяти блокпост. І вперед, просто як на м’ясо. Коли по нас починали зі стодвадцяток класти, з «Кордів», з РПГ по техніці – люди… їх просто рвало», – розповів співрозмовник редакції.

Останнє питання, яке вдалося поставити, – про те, хто погоджується йти в бій при ймовірності «п’ятдесят на п’ятдесят» за 240 тисяч рублів в місяць. Співрозмовник запевнив, що бажаючих потрапити до Вагнера значно більше, ніж вакансій.