Неіснуючі діти на органи. Викрадення, яких не було

1333

Фінансований Кремлем фонд, структури Московського патріархату, сепаратисти, близькі соратники Януковича, дотичні до соціалістів та “Українського вибору” Медведчука функціонери, інтернет-ресурси фейкових новин, армія ботів, тролів та проросійських користувачів соцмереж.

Усі вони стоять за наймасштабнішою дезінформаційною атакою, яка вразила сотні тисяч українців. Ця технологія інформаційної війни уже була випробувана у Грузії, Вірменії, Польщі, Молдові, Казахстані, Киргизстані та Узбекистані. Але в Україні вона набула ефекту пропагандистської ядерної бомби. Як усе відбувалося – у розслідуванні “Детективів”.

                                                      Частина перша:

                  Клуб любителів дітей на органи. Проект Соломія Волосянко

Наприкінці серпня, у невеличкому вірменському місті Цахкадзор проходила конференція міжнародного проекту з протидії дезінформації. Місцевий експерт та активіст Даніель Іанісян, чорнявий, низького росту епатажний хлопчина наводив приклади російських інформаційних атак. Одна із наймасштабніших — щодо змін у вірменське законодавство стосовно насильства у сім’ї.

— Російські ЗМІ та їхні місцеві сателіти активно пропагували меседжі, що такі про європейські юридичні нововведення негативно відобразяться на дітях. Начебто їх відбиратимуть у неблагополучних вірменських сімей та дозволятимуть всиновлювати європейським гей-парам. І що для цих цілей, вірменських дітей масово почнуть продавати, вивозити закордон, де їх долю простежити вже не буде можливим.

Ця тема, стосовно маленьких дітей, викликала неабияке збурення в нашій країні, — розповідав на своїй панелі конференції Даніель.

Після його виступу я вирішив перевірити, чи схожа технологія використовувалася в Україні. Так перебуваючи за 2300 кілометрів від Львова, я вперше прочитав новину в фейсбуці, що українських дітей “викрадають на органи”. Її опублікувала користувач Соломія Волосянко, тоді я сприйняв це за дитячий жарт, адже фото у профілі було дуже юної дівчинки.

Однак, повернувшись з конференції у Вірменії, я знову відкрив згаданий допис у фейсбуці. І був ошелешений – буквально за три дні його вподобали та поширили поза сто тисяч користувачів. Сотні коментарів. Це свідчило про добре сплановану дезінформаційну атаку.

— Увага! На Волині було викрадено 4 дітей їх здавали нп органи! Зараз ті люди у нашому районі (біля Дрогобича), тому бережіть свої дітей. ПС: чорна AUDI A6 машина польській реєстрації, за кермом чоловік та жінка. Будь ласка зробіть максимальний репост щоб усі знали. Не будьте байдужими!, – це оголошення Соломії Волосянко, саме в такому вигляді із граматичними помилками.

Для більшого ефекту – написане білими та червоними літерами на чорному тлі.

Мене зацікавило – а чому Волинь?

Менше години знадобилося, аби розшукати десятки повідомлень у фейсбуці, про “викрадення дітей на органи” у різних куточках Волинської області.

Поширення та репости таких оголошень були настільки масовими, що представники поліції обох областей – (Волинь) та (Львівщина) навіть офіційно спростовували дану інформацію, повідомляючи, що усі зниклі діти розшукані.

Я написав Даніелю про цю історію. Він миттєво відповів – тут спростування вкрай мало. Потрібно встановити та викрити тих, хто поширює інформацію. А далі – вийти на організаторів та замовників. І з’ясувати – кому це вигідно.

Тому, спочатку, я вирішив дізнатися якомога більше про Соломію Волосянко. Уже на той момент, волинські журналісти написали, що її обліковий запис “підозрілий і нагадує фейковий”. Але – вони помилилися. І ось чому.

На більшості фото із акаунта була зображена одна і таж сама дівчина. А на одній із фотографій, опублікованій на початку літа, ця дитина тримала у руках грамоту — нагороду одного із конкурсів.

Я пошукав по назві, та встановив, що він відбувався за кілька днів до того – на Івано-Франківщині. Серед переможців – я знайшов і Соломію Волосянко. Було вказано і назву села у Тисменицькому районі, де вона проживає.

Далі, я пошукав інформацію про школу у цьому населеному пункті та знайшов документи – протоколи засідань педагогічної ради про переведення учнів до старших класів. Так мені вдалося встановити клас навчання Соломії та її вік.

Знаючи місце проживання та вік дитини я пошукав її профіль у мережі “ВКонтакті”. Із нього я дізнався імена батьків, бабусів та дідусів.

Тоді мені вдалося знайти у фейсбуці Лєну Волосянко. Це – бабуся Соломії. Оскільки – дівчинка, зовсім дитина, я просив у пані Лєни дозволу поспілкуватися із дівчинкою чи її батьками.

Так мені вдалося поговорити із Соломією. Після розмови – вона відразу видалила свій пост. Однак, на той момент його поширили більше 146 тисяч користувачів.

Із розмови з Соломією я дізнався чотири ключові моменти.

Перший – дівчина ніколи і нічого не знала ані про “викрадення дітей”, ані про “органи”.

Другий – дане фото повідомлення їй надіслала в Інстаграмі та попросила розмісти подруга. А тій – її подруга. А тій ще хтось. У кінцевому результаті – хто був ініціатором не відомо, адже все це відбувалося у Instagram Stories, де інформація була видалена через 24 години. Тож хто був першовідправником – не відомо. Але – усе було сплановано так, щоб останнім отримувачем та тим хто розмістить повідомлення була Соломія.

Третє – чому так? І чому вона? Організатори цієї дезінформаційної атаки добре її спланували та проаналізували акант дівчинки. Онлайн-інструментів, за допомогою яких це можна зробити – достатньо. До прикладу — http://stalkscan.com/.

Тому, не складало особливих зусиль дізнатися, що дівчинка активна у фейсбуці раз на один-два місяці. Відповідно, є дуже мало шансів, що вона побачить той ажіотаж, який викликало  її повідомлення.

Окрім того, був й інший розрахунок. З огляду на те, що Соломія – дитина, вона й не прочитає численні статті журналістів Львівщини та Волині, а також спростування поліції.

Так і сталося – Соломія зайшла на свою сторінку, вперше після розміщення повідомлення – у день нашої розмови.

І четверте – не менш головне. Соломія розповіла, що із користувачами, які заходили на її сторінку і активно коментували повідомлення вона не знайома. Серед друзів в її аканті  — я також коментаторів не розшукав.

Тому, я зробив наступний висновок: Соломію Волосянко обиралося ретельно. А ті хто лайкав, репостив і активно коментував повідомлення на її сторінці – були зовсім не випадковими користувачами.

Наступним етапом я вирішив проаналізувати їхні сторінки.

Для більшого розуміння, я вирішив дізнатися, як ведеться інформаційна війна у фейсбуці. Це докладно описано у матеріалі “Тролесфера” команди журналістів видання texty.org.ua.

У статті докладно описано техніку атак тролів – роботів чи живих людей, акаунти яких використовуються для пропаганди.

 — Як це працює? Хтось один із тролів робить пост. Величезна кількість інших починає лайкати, коментити і репостити його. Алгоритм ФБ сприймає це як інтерес живих людей до даного поста. І він починає з’являтися у стрічках не тролів, які колись френднули троля.

Якщо пост вдалий, його починають репостити звичайні люди, — описують механізм texty.org.ua.

Власне тому, в історії Соломії Волосянко, я вирішив проаналізувати акаунти, які втілили описаний механізм. Адже ці користувачі були першими хто лайкав, репостив, коментував повідомлення дівчинки, чим спричинив масове поширення інформації в соцмережі.

Людей, аканти яких проаналізував, я жартома охрестив клубом любителів “дітей на органи”. Адже як з’ясувалося, ці користувачі поширюють схожі пости систематично.

Так я довідався, що повідомлення про викрадення чи спроби викрадення дітей, про знайдених дітей без органів, чи дітей із “розпоротими животами” мають місце по усій Україні. Я нарахував кілька десятків населених пунктів, які згадуються у постах в фейсбуці.

І про такі повідомлення я дізнався, власне із сторінок тих, хто розганяв пост Соломії Волосянко.

Що цікаво – одні і ті ж повідомлення користувачі поширюють по кілька разів, через певний проміжок часу.

Серед репостерів та коментаторів я виокремив ряд акаунтів. Такий собі топ-25.

Це Віктор Найда,  Наталья Сывоконь,  Lesia Hunchak (https://www.facebook.com/profile.php?id=100006096647270), Валера Кручинков,  Олеся МашківськаТатьяна Викарна, Вася Вакаров, Сергей Дубов, Валентина Альхимович, Руслан Калитовський, Alexander Stasyuk, Іра Данчевська, Yaroslav Banakhovskyi, Igor  Shvets, Тина ФедПатрик По, Таисия Дячек, Іра Прачкевич, Anatoliy Trofymenko, Галка Синюшкович, Віта Недоляк, Zoryana Chupyk, Александр Нефёдов, миша здан    , Galina  Belyakovskaya .

Сторінки великої кількості користувачів, що поширюють інформації про “викрадення дітей на органи”, окрім того, тотально окуповані повідомленнями про зникнення дітей. Справжніми, реальними повідомленнями. Однак – застарілими. Тобто повідомленнями кількамісячного терміну —  про дітей, яких уже давним-давно знайшли.

Для чого це робиться? Навіщо систематично поширювати різноманітні оголошення про знайдених без органів дітей, про викрадення, та про зникнення дітей, яких уже розшукали?

Я найшов цьому пояснення у коментарі Наталії Єфремової, російського клінічного психолога: “Слух потрібно підігрівати, а кращим способом переконання більшості є метод багаторазового повторення”.

Насправді, акаунтів, які брали участь в кампанії – безліч. Але усі вони є типовими та схожими між собою.

Виокремлена пною топ-25 долучилася і до інших фейкових кампаній.

Так, Віктор Найда , Татьяна ВикарнаВася ВакаровВалентина Альхимович , Галка Синюшкович поширювали фейки про Уляну Супрун, мед реформу та вакцини. Іра Данчевська – ще й постила на цю тему виступи Вадима Рабіновича.

Неправдивість таких матеріалів я детально спростував у статті “Анти-Супрун: дезінформаційна війна проти очільника МОЗу”

Користувачі із топ-25, як от Zoryana Chupyk , Yaroslav Banakhovskyi , Вася Вакаров (симпатик “Єдиного Центру” Балоги) – поширювали повідомлення направлені на зрив військового призову в країні (про це у моєму матеріалі – “Фейки та протести”) .

Yaroslav Banakhovskyi , Наталья СывоконьОлеся Машківська,  Валентина Альхимович – відзначилися поширенням дезінформації про Європейський суд з прав людини (неправдивість я довів у статті “Пенсійні страшилки – популярні фейки”).

Кампанію на зрив отримання Україною чергової допомоги від ЄС розвивали Igor  Shvets,  Валентина Альхимович , Віта Недоляк, Валера Кручинков , Руслан Калитовський.

За цією явною дезінформаційною атакою стояли російські сили – і це докладно я описав у матеріалі “Лісові фейки”.

Anatoliy Trofymenko – викрили журналісти texty.org.ua. – ще у 2016 році цей користувач увійшов у топ-5 тролів, які найбільше постять політичну пропаганду.

Учасники клубу любителів “дітей на органи” – поширювали взагалі абсурдні анти владні нісенітниці. Як от “влада прийде до вас додому і змусить платити” (про фейковість тут — “Дезінформація у царстві законопроектів”), чи  про введення платного виїзду за кордон (спростування у моїй статті “Фейки для заробітчан”)

Задіяні у кампанії “діти на органи”, просто таки на підбір. Александр Нефёдов – постить виступи Олени Бондаренко, Сергія Ківалова, фото георгіївської стрічки, а Galina  Belyakovskaya – пропагує діяльність В. Медведчука, Є. Мураєва, М. Добкіна.

Igor  Shvets (симпатик О. Вілкула), миша здан – пропагандист політики Лукашенка, Патрик По – полюбляє виступи Вадима Новинського та Олександра Вілкула, різноманітних структур Московського патріархату.

На цьому етапі я вирішив встановив перелік інтернет-ресурсів, які систематично поширювали фейки про дітей на органи. Адже наведені користувачі фейсбуку, зазвичай поширюють матеріали згаданих інтернет-ресурсів, а ті, натомість – розміщують у себе повідомлення з акантів. Такий собі – взаємообмін фейками.

У топ-21 ввійшли novosti.in.ua,bn24.biz.ua,repost.net.ua,bbc-ccnn.com,favoritnews.in.ua , slovech.co11minut.kiev.ua , merezha.co ,social-news.pro , lisovasotnya.info, lisovasotnya.comgoruzont.blogspot.comonlineua.clubprominnews.co.ua,news247.com.ua,bbcccnn.co ,willbeua.com,  znaj.uagolos.biz.ua, nev25.blogspot.comcomment.net.ua,

Ці інтернет-ресурси та користувачі соцмереж постійно поширюють та коментують інші різноманітні фейки та відверту пропаганду. У багатьох випадках – вона є проросійською. Також, розповсюджувачі даних фейків у фейсбуці, в більшості, є прихильниками проросійських політиків, екс-регіоналів, медведчуківців та балогівців.

Наступним моїм кроком було встановити, як і ким було запущено цю масову дезінформаційну атаку “діти на органи”.

З огляду на те, що кампанія була добре зорганізована, я припустив, що вона уже використовувалася у минулому.

                                                          Частина друга

                       Як це відбувалося в інших країнах. Воїни трансплантації

Як розповідав експерт із протидії дезінформації Даніель, у Вірменії російська пропаганда розвернула потужну кампанію проти про європейських змін у законодавство, стосовно протидії насильству у сім’ї. Основний меседж – геї з Європи будуть купувати та вивозити за кордон вірменських дітей, і в подальшому їхню долю прослідкувати буде уже не реально. Висновок, до якого підводилося читачів – проєвропейські зміни у законодавство Вірменії призведуть до того, що буде поставлено на потік продаж дітей закордон.

Тобто, проросійська пропаганда використовувала вкрай вразливу тему – продаж дітей – аби завадити європейським реформам у Вірменії.

Я вирішив перевірити, чи спекулювали на цій темі у Грузії, адже вона набагато більш успішніша у взаємовідносинах із Європою.

І не помилився. У 2016 році вступила в силу Угода про асоціацію між ЄС і Грузією. Як відомо, ця Угода була спрямована на політичну асоціацію та економічну інтеграцію. ЄС і Грузія також уклали Угоду про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі.

І власне у цей період грузинське суспільство охопила потужна дезінформацій на атака. Грузинів переконували, що в країні почали масово викрадати малолітніх дітей. Мешканці, які повірили в це, у буквальному розумінні, завалили своїми проханнями перевірити дану інформацію місцеві грузинські ЗМІ.

У Міністерстві внутрішніх справ Грузії фейкову інформацію спростовували кілька разів, а за кілька місяців після вступу в силу Угоди про асоціацію, розсилання повідомлень про викрадення дітей припинилося.

У наведених випадках, як канали поширення інформації, використовувалися не лише соцмережі Вконтакті та Фейсбук, а й WhatsApp та Viber.

Продовжуючи пошук, я вирішив знайти походження фотографій, які використовувалися в Україні при ілюстрації повідомлень про викрадення дітей. Одна із найбільш популярних, яка дійсно психологічно вражала – маленьку дитину тягнуть по землі.

За допомогою сервісу Google Images я встановив, що цю ж саму фотографію уже використовували в Бішкеку – столиці Киргизстану. Ця країна, на противагу Вірменії та Грузії, зазнала значно масштабнішої інформаційної атаки, адже у повідомленнях, які розповсюджувалися, уже стверджувалося, що дітей масово викрадають на органи.

У коментарях до різних повідомлень по Киргизстану, я прочитав, що у сусідніх країнах теж знаходять трупи дітей з вирізаними органами.

Тоді я почав шукати інформацію по Узбекистану. Виявилося, що країна також була охоплена панікою, адже “з’явилася банда, яка викрадає дітей та продає їх органи”.

Аналогічно – я знайшов інформацію, про активне поширення фейків в Казахстані. Тут і дітей викрадали, і тіла з вирізаними органами під Алматою знаходили.

Я вирішив проаналізувати, що ж спільного відбувалося у цих трьох країнах в період масової дезінформаційної атаки “діти на органи”. І знайшов.

У активний період цих фейкових кампаній, у парламентах всіх трьох країнах йшли обговорення змін до законодавств про трансплантацію органів.

В Казахстані – внесення змін до закону про донорство (стосовно презумпції згоди), в Киргизстані – дозвіл на трансплантацію органів у приватних клініках, в Узбекистані – про ухвалення загалом нового Закону “Про трансплантацію органів, тканин і (або) клітин людини”.

І звісно, це не могло бути співпадінням. Тому я вирішив провести паралелі з Україною. Та прослідкувати усю хронологію подій.

У червні 2015 року МОЗ України оприлюднив проект Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині”.

На таку ініціативу, оперативно відреагували у Московському патріархаті.

Вже у липні Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко) пише розгромний матеріал на інтернет-ресурсі “Православіє в Україні” (orthodoxy.org.ua ).

І саме цей “кандидат медичних наук” вперше робить висновок: “новий законопроект не скорочує, а навпаки сприяє розвитку корумпованих схем в даній галузі медицини, так як не має чітких механізмів запобігання випадкам «чорної» трансплантології, при цьому комерціалізація донорства сприяє нелегальній торгівлі людськими органами”.

Наступного місяця, у ВР України нардепи реєструють Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині (2386а-1).

Тоді, через два місяці, розпочату Митрополитом Московського патріархату тему можливої нелегальної торгівлі людським органами, починає розкручувати російський сайт arhano.ru “Армии Народного Освобождения” з Ростова на Дону .

Вони публікують матеріал “В Одессе и области масово похищают детей и девушек”. У статті уже з’являється меседж: “Это может быть что угодно, даже продажа на органы”.

У самому матеріалі використано вкрай тонку технологію – достовірна інформація і трішки неправди.

Подається скріншоти 26 оголошень із сайту www.PoiskDetei.ru. Це дійсно правдиві оголошення про зникнення дітей у різні проміжки часу. Тут є їхні фото та дані. І якщо б допитливий читач захотів би перевірити, чи справді такі діти зникали, то він навіть би знайшов офіційні повідомлення правоохоронців.

Стаття вийшла 9 жовтня 2015 року.

Я перевірив інформацію стосовно усіх дітей із 26 оголошень. Станом на дату публікації, 24 дитини були розшукані. Одна дитина – загинула. Одна дитина – знайдена вбитою.

Але – у матеріалі зазначається, що усі діти вважаються зниклими безвісти.

Ця технологія – використання фото і реальної інформації зниклих дітей, які давним – давно розшукані, була взята на озброєння користувачами фейсбуку та інтернет-ресурсами, про які йшла мова у першій частині мого розслідування.

До слова, “Армия Народного Освобождения” – відкрито підтримує сепаратистів, називаючи їх “независимые республики Донбасса”, а українських військових та владу — “окупацционная армия киевской хунты”.

Тому не дивно, що іще один інтернет-ресурс (Конт), який вирізняється активною інформаційною підтримкою сепаратистів, робить репост цієї публікації cont.ws . До слова, IP-адреса останнього знаходиться у Санкт-Петербурзі.

Нового розмаху історія набуває у квітні 2016 року. Тоді нардепи приймають законопроект 2386а-1  у першому читанні. І уже невдовзі у соцмережах починають поширюватися повідомлення, про банду, яка їздить на чорному джипі BMW X5, викрадає дітей, а також про те, що дітей знаходять без внутрішніх органів.

Наприкінці року, про це починають писати інтернет-ресурси – до прикладу infokava.com .

Але трансплантаційний законопроект надовго застряг у ВР України, дискусії навколо його прийняття вщухли, як і зникли поодинокі поширення рейкових повідомлень “діти на органи”.

Справжня дезінформацій на бомба розірвалася після 17 травня 2018 року. Тоді нардепи нарешті ухвалили Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Каталізатором цієї кампанії, стали твердження О. Вілкула, які він висловив у ефірі 112 каналу.

Згодом, його меседжі активно розійшлися в інтернет-виданнях, зокрема в Українських Новинах ukranews.com та соцмережах, а саме відео із висновками – розміщене на фейсбук-сторінці політика.

Отож, О.Вілкул, коментуючи ухвалення ВР України згаданого Закону, заявив дві ключові дезінформаційні заяви:

  1. “Влада прийняла закон, що ставить на потік продаж людських органів з України;
  2. “Тепер вони ще й прийняли закон про те, щоб продавати людські органи”.

Докладніше, чому твердження є неправдивими – можна прочитати у моєму розслідування “Фейки про трансплантацію”.

Вже наступного дня до кампанії підключається структура Московського патріархату — Центр інформації Української Православної Церкви. На своїй офіційній сторінці у фейсбуці вони пропонують, на перший погляд, безневинне опитування: що вони думають, стосовно прийнятого Закону. І проголосувати.

Очікувано, більшість учасників поставилися негативно.

Але саме під цим постом у фейсбуці зазначеної структури Московського патріархату, користувачі, до тез О.Вілкула “про потік продажу людських органів” починають активно розвивати тему “викрадення людей”.

 — Категорично проти. За теперішньої корупції нас почнуть потрошити, як курей!  — вкидає посил Сергій Аракелов.

Далі, плавно, коментатори все переводять – у “викрадення дітей”.

 — У нас і так крадуть людей, насамперед дітей на органи, – це уже користувач Катерина Маслієчкіна.

После принятия закона участятся пропажи людей, хуже детей, — закріплює успіх користувач Tetiana Voloshyna.

І врешті – вишенька на торті:

— А у нас в законі про трансплантацію навіщось-то прописали можливість передачі органів за кордон… По-моєму, це потрібно було прописати, щоб відкрити експорт людських «запчастин» за кордон!», — Євгенія Григор’єва висловлює “свою думку”.

Що ж ми отримали на виході опитування? Чітко сформовано механізм, який і буде використано для розвитку подальшої інформаційної атаки. Викрадення, діти, на органи, за кордон.

Далі – до кампанії підключається потужна організації – російський “Фонд стратегической культуры” — www.fondsk.ru.

У згаданому моєму розслідуванні “Фейки про трансплантацію” я докладно розглядав діяльність цієї структури та дотичних до неї осіб. Так я писав, що представник організації в Україні Віктор Піроженко паралельно працював у «Російському інституті стратегічних досліджень», створеному при Президентові Росії. Цю структуру фінансувало Управлінням справами Президента РФ.

Фонд відзначився й тим, що у 2014 році був одним із “експертних структур”, які “просували тези про необхідність проведення Росією «миротворчої операції» на території України.”

Так ось – у публікації “Закон про трансплантацію перетворює Україну в країну медичного туризму”, маніпулюючи юридичними моментами та нормами в Законі, “Фонд стратегической культуры”, який у Росії та Східній Європі позиціонують як “експертну установу”, закріплює тези і Вілкула, і коментаторів структури Московського патріархату, і Митрополита Луки: українців вбиватимуть для вилучення і трансплантації їх органів та продажу за кордон.

А далі – починається розкрутка теми “діти на органи” у Херсонській області. Це робить сайт “Херсонщина24” (24ks.news) .Уже згаданий мною чорний джип BMW X5, про який вперше писали у 2016 році, знову “з’являється”, бандити викрадають малечу, а дітей “знаходять без органів”.

Поступово це повідомлення починають поширювати у Фейсбуці, Інстаграмі, Вайбері.

У липні, тему підхоплює уже відомий нам ресурс “Армия Народного Освобождения”. До нього приєднуються “Русская весна” (rusvesna.su) та “Русские онлайн” (rusonline.org).

Вони використовують уже описану мною технологію —  подають правдиву і офіційну інформацію поліції Запорізької області. Та наводять дані про реальну кількість зниклих у області дітей – станом на початок липня – 365.

Російські видання додають лише трішки недостовірної інформації. Але на ній і базується вся технологія. Вони пишуть: “именно даное количество детей в этом регионе так и не удалось найти”.

Тим часом, за даними поліції області, на той момент не вдалося знайти 3 дітей, а 362-ох було розшукано.

Цей метод – розміщення достовірної інформації про реально зниклих дітей, але яких знайшли давним-давно, активно використовували інтернет-ресурси та користувачі фейсбуку, яких я перелічував у першій частині цього розслідування.

Наступний і не менш важливий етап – поширювані повідомлення трішки доопрацьовують. І до них додають, що “викрадачі дітей на органи” їздять на авто із польською реєстрацією.

Згаданий мною дезінформаційна структура — викрадення, діти, на органи, за кордон – формується остаточно.

До справи підключаються фейкові інтернет-ресурси, а оголошення “діти на органи” починають стосуватися різноманітних областей.

Для більшої переконаності, що задіяні іноземці, у фейсбук вкидається стаття польського видання publiszer.pl . У цій та інших “розслідуваннях”, посилаючись на офіційні дані поліції, видання розповідає про різке збільшення кількості зниклих в Польщі дітей, про знайдені трупи підлітків із вирізаними внутрішніми органами, та про європейську мафію, що викрадає дітей на органи.

Хоча, коли б українські користувачі фейсбуку, які посилалися на статті цього польського інтернет-ресурсу пролистали кілька статей на сайті, вони б дізналися, до прикладу, що у Німеччині офіційно зафіксовано приліт НЛО, чи інші абсурдні речі.

Незважаючи на це, я попросив польську журналістку Beata Olejarka, яка працює у Підкарпатському воєводстві, де за даними publiszer.pl “знайшли дітей без органів”, перевірити цю інформацію. Beata Olejarka написала мені, що польські журналісти уже займалися цією темою, інформація не підтвердилася, а сам сайт постійно займається поширенням рейкових новин та відвертої російської пропаганди.

Відповіла на мій запит і Marta Tabasz-Rygiel, речник Коменданта Воєводської Поліції у Жешові, яка також заперечила дану інформацію.

Але тим часом, в українському сегменті фейсбуку коментатори використали цю польську інформацію, мовляв, ви ж бачите, це та сама польська мафія, що краде на органи і українських дітей.

У серпні – про спроби викрадення дітей пише реальне видання “Херсон Daily” khersondaily.com . Через ресурс whois.com я знайшов, що цей сайт зареєстровано на Антона Самотесова. Вказано і контактні дані – тел. 0958478888 та електронна скринька — office @svetinform.com.

Цей телефон та email є контактами компанії Свет Информ. Згідно розслідування херсонських журналістів, реальним власником цієї компанії був начальник (на той час) Держєкоінспекції Херсонщини Устин Мальцев.

За даними аналітичної системи YouControl, він є співвласником ІА “Таврія-Ньюс”. Іншим співвласником та редактором сайту tnua.info є Кирило Стремоусов.

Місцеві видання не одноразово писали про цього чоловіка.

— “Відомий провокатор, який брав участь у проросійських мітингах у Херсоні навесні 2014 року, після анексії Криму. Також він був одним із організаторів російських пробіжок з прапорами РФ та  руху «КОБ», який пропагує ідеї «русского мира»” – вказувало видання pik.ua.

Також, за даними YouControl, Стремоусов керує Херсонською обласною організацією СПУ.

Зазначено це і на сайті соціалістів.

До слова, слід соціалістів простежується і на Волині.

Під постом Соломії Волосянко відзначився особливим знанням теми Alexander Stasyuk є

—  На Волині вже 11 дітей викрадено, їх вже вивезли в Румунію на органи. Поліція бездіє. Як відомо, то всього їм потрібно 20 дітей, віком до 12 років, бажано хлопців. На місці події, бачили Ауді на болгарських номерах, — написав хлопчина.

За даними аналітичної системи YouControl, співзасновник він ГО Інститут Соціальної Ініціативи. Іншим співзасновником є Ілля Токаренко, який також фігурує як екс-керівник Волинської обласної партійної організації Соціалістичної партії України.

Моє прохання про коментар Alexander Stasyuk хлопець проігнорував.

А поширення в соцмережах та інтернет-ресурсах набирало обертів і вилилося в описану мною у першій частині кампанію із Соломією Волосянко.

І тут уже наступила наступна фаза – структуру викрадення, діти, на органи, за кордон  прив’язали до ухвалення Закону про трансплантацію. Коментатори чітко та однозначно розставляли акценти. Ось – деякі із них:

Руслан Калитовський – “А чому нема шуму в пресі? Ну ви ж не малі діти, і мали би розуміти що такий бізнес кришуєтся на самомо самому високому рівні. Це ж як писали вище, не комісійний куда можна щось здати”;

Іра Данчевська – “Наслідок прийнятого з подачі супрун закону про дозвіл на пересадку органів в Україні. Клінік у нас нема, за кордон везуть живих дітей і підлітків. Як вивозили ліси, і всі мовчали, тепер вивозять дітей”;

Світлана Качинська —  “Добре шо підписали закон про пересадку органів ((( тепер сиди і трясися”.

Галина Гренюх – “Діти йдуть на органи. Люди не бояться Бога. Все за гроші”;

Sergey Vengrinovich – “Если есть закон о трансплантации то где брать органы?”

Останній користувач систематично поширює рекламу ГО “ПРОзавтра”. Я розшукав інформацію, що ця організація діє в місті Бердичів, Житомирської області. І очолює її Сергій Венгринович. Аналітична база YouControl – не знає такої організації. Тобто – вона не зареєстрована.

Але у наведеній статті було кілька фото. Одного із зображених на ньому чоловіків я знайшов у відео-ролику, розміщеному на Youtube. Під відео вказувалося, що це — голова ГПО «Добробут та захист спільними зусиллями» Сергій Венгринович.

Це підтвердили і дані YouControl. Так я дізнався, що повні ПІП – Сергій Олександрович Венгринович. Відповідно, уже по пошуку з повними даними я встановив, що у YouContol цей чоловік встиг покерувати у Бердичеві – місцевим підрозділом “Українського вибору” Медведчука.

Напевне – Венгринович має симпатію до сепаратистів, бо постив у себе на сторінці відео російського RT – з прямою трансляцією похорону Захарченка.

Частина третя

                      Результати дезінформаційної атаки. Цілі села у паніці

Польський експерт із боротьби з дезінформацією Агнєшка Новінська серед основних завдань фейкових кампаній виокремлює такий: “Щоб кожний з нас став агентом дезінформації”. Тобто повірив у неї і почав її поширювати.

Що ж відбувається у такому випадку? Справжнім, реальним людям починають вірити.

Цей механізм пояснює інший польський експерт Мартина Квятковська : “Коли ми читаємо повідомлення, які написані незнайомими нам людьми – ми на них можемо й не відреагувати. Але, якщо у соцмережах інформацію про щось поширюють наші знайомі, родичі та близькі – ми починаємо у неї вірити і також поширювати. Відповідно, уже наше коло знайомств охоплюється і так далі”.

Поширення неправдивих відомостей стосовно викрадення дітей на органи уже створило в країні обстановку загального страху і невпевненості та породило паніку.

До прикладу, Альона Остапчук з Ізяслава на Хмельниччині, написала мені, що у них “все місто стоїть на вухах… всі бояться”, через начебто випадок із спробою викрадення дитини.

Священник із Львівщини Антон Маличкович, відомий у фейсбуці як користувач Артем Донецький  після того, як біля сільського магазину до його сина підійшла жінка, взагалі викликав поліцію. І виклав про це пост у соцмережі.

Артем Донецький – із 5 тисячами друзів на фейсбуці, є адміном кількох груп та власником YouTube – каналу із сотнями записаних ним відео-проповідей. Тому тільки можна собі уявити, якого ефекту досягло його повідомлення.

Парафія Св. Миколая УГКЦ с. Хлопчиці після цього написала, що “по селах навіть батьки не випускають дітей із хати на вулицю. Якщо дитина хоче йти до Церкви, батьки ведуть. Чи де б дитина не йшла – батьки із нею”.

І хоча речник поліції Львівщини Світлана Добровольська оперативно заперечила поширену священником інформацію та повідомила, що факт викрадення дитини не підтвердився – це вже не допомогло.

Світлана Качинська із села неподалік, почала поширювати інформацію, про спробу викрадення її близького родича. До цього, жінка систематично робила репости про “викрадення дітей на органи”. І так виходить, що настільки перейнялася темою, що уже й і “її родича хотіли викрасти”. Звичайно, свій пост Качинська “прикрасила” і згадкою про всюдисуще чорне Audi  на польських номерах.

А священник Артем Донецький, у свої дописах і коментарях вже дійшов до такого куражу, що й про знайденого хлопчика із вирізаними внутрішніми органами, із свого району, написав!

Систематичні спростування поліції у різних куточках країни – ефекту не справляють. Ба більше, коментатори їх використовують для продовження та популяризації кампанії. Мовляв, поліція покриває викрадачів.

Тим часом, кампанія “діти на органи” в країні наростає.

Ольга Юркова, співзасновник stopfake.org каже, що такими та іншими описаними у моєму розслідуванні дезінформаційними атаками досягається основна ціль російської пропаганди — підірвати довіру до української влади.

— Активно просувається меседж про те, що українська влада не дбає про народ, погрузла у корупції, а реформи або неефективні, або погіршують ситуацію.

Ці меседжі просуваються через неправдиві новини в медіа, пости «незалежних» блогерів, через проросійських тролів і ботів, політиків і активістів. У аудиторії складається враження, ніби це правда. Критичність зменшується — «адже не можуть усі обманювати». Такі кампанії розраховують на різні цільові аудиторії: людей різного віку, статі, рівня забезпеченості, — розповіла мені Ольга Юркова.

Валентина Самар, головний редактор ІА «Центр журналістських розслідувань», звертає увагу й на момент використання в дезінформаційних атаках інтернет-ресурсів:

— У випадках, коли фейкові новини майструються на незнанні людей, а вразливим місцем є низька правова культура населення,  велика відповідальність лежить на ЗМІ, фаховим обов’язком яких є перевірка інформації саме за першоджерелом. Оскільки ж медіа, особливо ті, що діють “між крапельками” законодавства, в масі своїй — безвідповідальні, кращих помічників для російських пропагандистів годі й шукати, — розповіла мені Валентина Самар.

………………..

Фінансований Кремлем фонд, структури Московського патріархату, сепаратисти, близькі соратники Януковича, дотичні до соціалістів та “Українського вибору” Медведчука функціонери, інтернет-ресурси фейкових новин, армія ботів, тролів та проросійських користувачів соцмереж.

Усі вони стоять за наймасштабнішою дезінформаційною атакою, яка вразила сотні тисяч українців. Ця технологія інформаційної війни уже була випробувана у Грузії, Вірменії, Польщі, Молдові, Казахстані, Киргизстані та Узбекистані. Але в Україні вона набула ефекту пропагандистської ядерної бомби.

Тим часом, наслідки цієї триваючої кампанії можуть бути непередбачуваними. До прикладу, в Індії масові розсилки у соцмережах та месенджерах повідомлень про викрадення дітей уже дали старт серії вбивств по всій країні. Та десяткам побиттів. Це почалося після того, як мешканці, начитавшись фейкових оголошень та побачивши у своїх місцевостях незнайомих, попросту почали нападати на них. Та чинити розправу…

Тарас Зозулінський , Бюро журналістських розслідувань Детективи