Нова “Кольчуга” для Марі Йованович або що підклав під Різдвяну ялинку послу США Віталій Хомутиннік?

366

20 грудня 2017 року московський Кремль відзначив 100 років із дня створення КГБ. (ВЧК, НКВД, ОГПУ, МГБ, ФСБ тощо)

20 грудня 2017 року, із запізненням у 100 днів, Окружний адміністративний суд Києва розпочав розгляд позову громадянина Качура Д.М. до Кабінету міністрів України щодо незаконного призначення Трубарова В.М. виконуючим обов’язки голови Фонду державного майна України.

Того ж дня, 20 грудня 2017 року, Уряд видав розпорядження про скасування свого розпорядження, яке у суді оскаржує Качур Д.М. фактично визнавши, що понад 100 днів усім майном Держави Україна незаконно керувала випадкова особа — Віталій Трубаров. Тобто кожне рішення, кожен документ, кожен наказ від імені “керівника” ФДМУ у період з 06 вересня 2017 року по 20 грудня 2017 року є НЕЗАКОННИМ та НІКЧЕМНИМ.

20 грудня 2017 року Служба Безпеки України повідомила про арешт особистого перекладача Прем’єр-Міністра України на ім’я Станіслав Єжов за шпигунство на користь ФСБ Кремля.

Того ж дня, 20 грудня 2017 року, Уряд знову “вперто” (і знову з порушенням вимог Закону) призначає особу на ім’я Віталій Трубаров керувати Фондом державного майна України, тепер вже у статусі “заступника” голови ФДМУ. Саме того Трубарова, щодо якого у пресі активно обговорюється питання його прямої причетності до кремлівського Чорносотенного Казачєства, яке бере безпосередню участь в окупації та терористичній діяльності на Донбасі та у Криму; саме того Трубарова, якому особисто Генеральний прокурор України менше місяця тому повідомив про підготовку оголошення підозри про вчинення кримінального злочину.

Цей “збіг обставин” змушує уважніше придивитись до кадрової політики Кабінету Міністрів України.

Головне питання: Єжов був “кротом” чи “зв’язковим”? Чи не на заміну агенту Єжову призначено Трубарова з подачі Віталія Хомутинніка?

Питання не риторичне. Складне. Чому, на приклад, Трубаров приховує у своїй декларації державного службовця факт придбання у грудні 2010 року (у перший рік правління Януковича) двох об’єктів нерухомості в центрі міста Донецьк (вул. Горького 158 та бульвар Пушкіна,9), який тепер під контролем терористів керованих ФСБ? І чому на цей факт підготовки прихованого “запасного аеродрома” досі не відреагували #НАЗК#САП#НАБУ#СБУ?

Відомо, що у агента ФСБ Єжова був спільник серед керівництва СБУ. Принаймні один. Також загальновідомо, що за картатим піджаком Трубарова стоїть ціле угруповання “кураторів”, слід яких тягнеться аж до Кремля.

Розглянемо факти:

01 серпня 2017 року перший заступник голови ФДМУ Дмитро Парфененко урочисто підписує договір з компанією Ernst&Young на надання послуг радника з продажу ПАТ «Центренерго». У події беруть участь донори і ідеологи процесу — директор ЄБРР в Україні Аджунер Шевкі, другий-секретар, віце-консул посольства США в Україні U.S. Embassy Kyiv Ukraine Енісман Наомі та радник з економічних питань Посольства США Джон Пол «Джей Пі» Шутті, перший секретар Представництва Європейського Союзу в Україні Представництво Європейського Союзу в Україні Хосе-Мануель Ернандес тощо.

Інституція незалежних міжнародних радників під час “великої” приватизації в Україні є принциповою позицією, яку обстоювало Посольство США, МВФ, ЄБРР, Представництво ЄС тощо. В державному бюджеті України закладено 380 мільйонів гривень на фінансування цих радників (ці гроші ймовірно мають надати вище згадані міжнародні донори). Натомість під незалежним міжнародним наглядом прозора приватизація має принести до держбюджету 2018 року 21,3 мільярдів гривень.

Посол США в Україні Марі Йованович, яка безперечно несе особисту відповідальність перед адміністрацією Дональда Трампа за мільярдні вливання в “реформи” в Україні, справедливо вважала такий крок ФДМУ особистим успіхом.

Проте, вже 06 вересня 2017 року, першого заступника голови ФДМУ Дмитра Парфененка відстороняють від виконання обов’язків голови ФДМУ, а на його місце незаконно призначають “людину з Донецька” — Віталія Трубарова.

Процедура залучення радника передбачає прийняття окремого рішення Уряду у вигляді розпорядження щодо старту цієї процедури. Чиновниками ФДМУ був підготований відповідний проект розпорядження, який без зауважень погоджений усіма зацікавленими органами. Цей проект був винесений секретаріатом КМУ на розгляд профільного Урядового комітету (керівник — Перший віце-прем’єр міністр Кубів С.І). Дата розгляду — 30.11.2017р. (п. 24 порядку денного). Але за наполяганням представника ФДМУ — Віталія Трубарова даний проект був знятий з розгляду Урядового комітету. Причин цього демаршу в протоколі засідання Урядового комітету не зазначається. Таким чином ФДМУ так досі й не отримав міжнародних радників.

Наслідки цього інциденту мають економічний та політичний характер. Відсутність незалежних радників на стратегічних державних підприємствах України під час їх приватизації дозволяє корупціонерам безконтрольно “викачувати” мільярди гривень із цих підприємств. Чим пізніше радники стануть до роботи, тим довше триватиме “корупційний рай” на “Центренерго”, “ОПЗ” та інших гігантах. Кожен день зволікання призводить до мільйонних втрат державного бюджету.

Не варто забувати і про 380 мільйонів гривень, які передбачені в державному бюджеті на оплату послуг радників. Перед сумнозвісним засіданням урядового комітету Віталій Трубаров розмовляв “за зачиненими дверима” з Богданом Ярмоленком Bogdan Yarmolenko, який представляв Ernst&Young. Гонорар іменитого міжнародного консорціуму радників лише за “Центренерго” має скласти близько $3,000,000 тож не дивно, що куратор Трубарова Віталій Хомутиннік, відомий своїм впливом на написання тексту Державного бюджету, може через власну маріонетку чинити тиск на радників з метою отримати багатомільйонний “відкат”.

Ані Хомутинніка, ані Трубарова не цікавить, як буде пояснювати Марі Йованович Дональду Трампу, чому Американським інвесторам не цікаво брати участь у “великій” приватизації в Україні і чому Державний департамент США ще й мусить це фінансувати. Ще цікавішим питанням з боку Президента США до свого Амбасадора в Україні може бути яким чином, у проекті нового Закону про приватизацію в Україні з “поправками” Трубарова (ст. 8 проект Закону № 7066) передбачено можливість брати участь у приватизації стратегічних підприємств покупцям у яких держава-агресор володіє 9,99% статутного капіталу та у яких 49.99 % статутного капіталу належать особам чи країнам, включеним FATF до складу країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідь на питання “чий агент Трубаров?” лежить не у площині слів і припущень, а на рівні цифр і фактів.

Не зайвим буде нагадати, що за персонаж Віталій Трубаров: виходець з міста Макіївка на Донбасі. Надійний служака команди Януковича. У 2010 році, з моменту обрання Януковича президентом України, безпосередній донецький куратор Трубарова — Віталій Хомутиннік вирішив питання переводу Трубарова з Донецька на посаду керівника Київського регіонального відділення Фонду державного майна України. Генеральна Прокуратура України вже розслідує злочинні оборутки чиновника Трубарова у “київський період” з приміщенням Міністерства агрополітики на Хрещатику, яку було за безцінь продано під ресторан оточенню тодішнього агроміністра Миколи Присяжнюка; з річковим вокзалом “Березняки” на Дніпровській набережній, який просто перестав існувати, а на зруйнованій водозахисній споруді “під носом” у наглядового органу очолюваного Трубаровим, будується ресторан (навіть арешт, накладений Генеральною прокуратурою та порушена з цього приводу кримінальна справа не змусили Трубарова виконати посадові обов’язки та “помітити” знищення державного майна за яке він відповідає!) тощо. Відзначився Трубаров і у справі передачі завгоспу Януковича Кравцю історичної пам’ятки Гостиний Двір на Подолі, а також у нецільовому використанні кінотеатру “Зоряний” у печерському районі Києва під центральний штаб Партії Регіонів (прокуратура та громадськість і досі активно вимагають повернення цих об’єктів).

У серпні 2017 року ФДМУ виставив на продаж державні пакети акцій 8 енергорозподільчих компаній (обленерго). Це міноритарні пакети — по 25%. Основними пакетами акцій цих обленерго вже давно володіють три бенефіціара: Ахметов (Україна, друг Януковича та Порошенка), Грігоришин (Російська Федерація — Україна, друг Путіна та Порошенка) та Бабаков (Російська Федерація, депутат Державної Думи, друг Путіна).

Під час торгів, у серпні 2017 року, компанії-сателіти Ахметова (п’ять з восьми учасників) викуповують пакети акцій з підвищенням ціни. Уцілому, до державного бюджету України надійшло понад 3 млрд. гривень, що майже у 20 разів перевищило показники від приватизації за два минулі роки.

Друзі Путіна Грігоришин і Бабаков, на відміну від Ахметова, не поспішали витрачати гроші на Український бюджет, з якого фінансується Українське Військо, що протистоїть агресії Кремля. З приходом до керівництва ФДМУ Віталія Трубарова стартова ціна на пакети акцій контрольованих друзями Путіна українських енергокомпаній “несподівано” падає у 5 (п’ять!) разів:

Одесаобленерго — з 631 млн.грн. до 150 млн. грн.

Сумиобленерго — з 370 млн.грн. до 106 млн.грн.

Донбасенерго — з 669 млн.грн. до 74 млн.грн.

А головне: за новим “законопроектом Трубарова” про приватизацію (який вже у першому читанні схвалила Верховна Рада України голосами коаліції та групи Хомутинніка “Відродження”) тепер путінським офшорним олігархам МОЖНА легально володіти українськими стратегічними енергокомпаніями!

А чому мовчить громадськість? Віталій Трубаров ще у жовтні 2017 видав незаконний наказ про скасування наказу свого попередника Парфененка про формування Громадської ради при ФДМУ.

У затриманого 20 грудня 2017 року в Києві агента ФСБ Єжова був куратор в СБУ. Тож у автора цього матеріалу немає питань чому з приводу антидержавної діяльності вдруге незаконно призначеного 20 грудня 2017 року Трубарова “мовчать” ГПУ, САП, СБУ, НАЗК, НАБУ…

Яку мету може переслідувати агент ФСБ Кремля у Фонді державного майна України? — немає громадської ради, немає міжнародних радників, посаду керівника обіймає двічи незаконно призначений агент впливу кремлівських олігархів… Чого іще бажати Хомутинніку і Путіну?

Чи стане та Марі ”Кольчуга” Йованович, якою Україна її знає ще з часів повалення режиму Кучми, переконувати американських інвесторів, що підпис Віталія Трубарова на приватизаційних паперах гарантує їхні права?!

Автор: Експерт з питань приватизації Громадської ради при ФДМУ, Ольга Лялюцька