Новий закон про суддів: Зрада влади чи Перемога адвокатів?

381

Щодня кожен з нас читає багато коментарів про новий закон, що вступив в силу 30 вересня — «Про судоустрій та статус суддів». Зазвичай, такі коментарі стосуються «хто винен?», «навіщо?» і «що тепер?». Мене ж, як професійного адвоката, найперше цікавить наступний аспект: як далі працювати?

Найперше, що знецінює сьогоднішню адвокатуру, — це корупція. Раніше судді призначалися на 5 років, тепер же — безстроково. Для нас не секрет, як працює більшість адвокатів. Це — доволі простий механізм, в якому все, що тобі потрібно — це знайти відповідного суддю і знати, як з ним «сконтактувати». Беру в лапки, адже для суддів «сконтактувати» з адвокатом — насамперед, означає отримати профіт і дивіденди від його клієнта. Тобто, ти дізнаєшся про суддю, який слухає справу, «контактуєш» і виграєш. Коли справ в адвоката стає більше, то і контактів також. Адвокати-старожили знають, як це працює. І коли ти — не той, хто захищає чесно, а той, хто «заробляє» — ти встановлюєщ максимальну кількість контактів, створюєш свою базу суддів, — як би цинічно це не звучало, — і несеш їм гроші. Але кожні 5 років, не враховуючи деякі поточні заміни суддів, ця база тим чи іншим чином змінювалася, — бо змінювалися ті, хто ведуть судочинство.

Наразі ж закон скасував зміни до такої «бази» — і в адвоката вона лишається назавжди. Отже, це зрада чесних адвокатів, адже в них немає і шансу на заміну нечесного судді, і перемога для «передавачів». Роботи в рази стає менше.

Зачепив момент і створення Вищої ради Правосуддя. Така ВРП складатиметься з тих же суддів, які знають, як працює система. Вони самі звільняють суддів чи переводять їх. Також ця ВРП має доступ до Президента: фактично, всі карти в руки. Яким чином система оновиться? Це те саме, коли в Пармаменті існує пропрезидентська більшість. Голосуємо однаково, призначаємо так само.

Виходить, що така ВРП має прямий вплив і на Президента. Чом би їй не звільнити суддю, «який не йде на компроміси», тільки через те, що за її поданням Президент призначить того, що більш схильний домовлятися? А Порошенко теж все контролювати не може — кожного претендента досконало не вивчиш.

Це — зрада адвокатів, — вони не розуміють, що відбувається і як далі бути. Це — зрада принципових суддів, які інтереси суспільства ставлять вище за власні.

І як бути з тим, що відтепер неможливо притягнути суддю до відповідальності за певними параментрами? Такими, як винесення неправосудного рішення з умислом чи порушення присяги.

В Штатах за суддею висить напис ‘In God we tust’. Для людей це дещо означає — і для суддів також. У нас такого напису немає — але це не означає, що такого не має бути в голові.

Очевидно, що суддя може діяти, як йому зручніше — і ніхто його не звинуватить. Він може винести неправосудне рішення, порушити свої моральні та етичні норми. Доля людини повністю в його руках — він це розуміє. І він цим користується. Неможливість притягнення до відповідальності умисно скоєний злочин, — а я вважаю неправосудне рішення злочином, — це зрада слова «правосуддя». Це — зрада людей цієї держави.

Обурило нововведення щодо Конституційного Суду. Не треба бути адвокатом, щоб розуміти: КС прямим чином впливає на всю політику держави. Він вирішує, які акти є неконституційними — чи то Кабміна, чи Президента, чи ВР. Офіційно повноправно розтлумачити той чи інший закон може лише Верховний Суд, і прийняте ним рішення з усіх вищезазначених питань не можна оскаржити. Так от, зміни стосуються звільнення судді КС. Раніше це право мали Верховна Рада, з’їзд суддів та наш президент — тепер це все скасовується. Тільки члени КС можуть звільнити суддю КС. Така от тавтологія. Тобто, якщо вони разом зберуться за келихом вина, ухвалять рішення, яке їм подобається, нехай і не на користь країни — хто на них вплине? Є хороший вислів: «Сам сказав і сам посміявся». Вони — володарі судової системи, що не кажи. Оскільки ще й безпосередньо впливають і на зміни до Конституції України, то вони й конституційні володарі теж. І звичайно, свої звільняють своїх з однієї причини — не змогли домовитися так, як потрібно більшості. А ми знаємо, що саме їй потрібно. От яка «перемога».

Є й інші нововведення, які необхідно обговорювати. З позитиву — судді втратили недоторканність і їх можуть затримати правоохоронні органи. З негативу: а сенс? Це ж «високий титул», це — Суддя. Зрозуміло, що нічого кардинального з ним чи його кар’єрою не трапиться. Максимум — відпочине декілька місяців на островах.

Мене ця ситуація хвилює і з професійного боку, і з погляду суспільної свідомості. Неможливо збудувати країну, приймаючи закони, не радячись з громадськістю. Або радитися і приймати власні рішення. Суспільство має розуміти, що відбувається. Має вчитися аналізувати. А громадські діячі, політики, юристи мають ділитися досвідом та думками. Щоб Україна знала, з чим зіштовхнеться завтра.

Автор матеріалу: Екатерина Маличенко, юрист, адвокат