Одесcа – украинский ганкстерский город, – Le Monde

248

Мер Одеси Геннадій Труханов, на перший погляд, – головна людина в Одесі. Але насправді він лише один з елементів системи, яка формувалася багато років.

«У цьому українському місті, що страждає від насилля та корупції, мер Геннадій Труханов і його оточення представляють усе те, з чим намагалась покінчити революція 2014 року», – пише спецкор Le Monde в Одесі Бенуа Віткін.

Чи врятують від падіння грізного мера Одеси його захисниці – бабусі, що постійно приходять на кожен його виклик в Малиновський районний суд? Вони раптово з’являються, щоб зайняти місця в залі суду і перешкоджати місцевим журналістам та активістам, яких вони ідентифікують як своїх ворогів, – дивується таким манерам автор. І далі цитує сторони протистояння.

«В Одеси ніколи не було кращого мера, – сказала 71-річна Марина Іванівна під час перерви в засіданні суду. – Коли моя сестра захворіла, мерія навіть відправила таксі, щоб зібрати необхідні їй документи».

Місцева активістка Тетяна Герасимова поставила перед собою завдання слідкувати за процесом суду над Трухановим, якого звинувачують у присвоєнні державних коштів.

Це нечувано, – каже Герасимова. – Ми побоюємося, що команда мера може якнайскоріше покінчити з суддями, які підлягають їхньому контролю, щоб закрити процес до створення спеціального Антикорупційного суду в Києві.

«Неприємності 54-річного Труханова виходять далеко за межі південної столиці України. Безсумнівний хазяїн Одеси насправді один з союзників президента Петра Порошенка, що прагне домогтися другого терміну на виборах. На думку реформаторів, ця людина символізує нездатність Порошенка зламати корумповану олігархічну систему», – зазначає Віткін.

«За іронією долі, Труханова судять за його проект «європейської мерії» – яка мала бути ефективною, прозорою та мала об’єднувати в одному місці послуги для громадян, що раніше були розкидані по різних 20-ти місцях у всій Одесі. Проблемою стала будівля, яку виділили під цей проект. Вона обійшлася меру в захмарну суму в 185 млн гривень (майже 6 млн євро). Хоча попередній власник – литовська компанія – виплатила раніше за цю ж будівлю всього 11,5 млн гривень», – продовжує автор статті.

Зловживання очевидні, вони кидаються в очі, – вказує Владислав Сердюк, колишній підполковник поліції, який давно виступає проти корупції у своєму місті. – Клан мера Труханова став надто жадібним. Через це він втратив обережність.

«Сам мер неохоче визнає, що його служби могли помилитися, але спростовує будь-яку особисту відповідальність. Щоб захистити себе, він показує Le Monde сяючі приміщення нового центру адміністративних послуг: «Те, що інваліди нарешті отримали доступ до послуг мерії, хіба це має якусь цінність?» За словами Труханова, спрямований на нього судовий шквал – результат «політичного замовлення». Мер стверджує, що за цією «клікою» стоїть бізнесмен сирійського походження Аднан Ківан. Останній пообіцяв знищити Труханова після марної спроби його корумпувати», – передає газета.

Труханов став жертвою зведення рахунків? Така теза видається не зовсім надуманою. Хоча цей колишній радянський офіцер вибудовував довгу політичну кар’єру. Перш за все, він належить до могутнього клану, який методично підпорядковував своєму впливу Одесу, рік за роком послаблюючи позиції груп-конкурентів. За мером і його чарівною посмішкою, на думку багатьох спостерігачів, таємно стоїть одна людина, що рідко з’являється на публічних фото. Це Володимир Галантернік, який курсує між Лондоном і Одесою, де він – наглядач десятків будівель, торгових центрів і готелів через офшорні структури і підставних осіб,
– пояснює спецкор.

Владимир Галантерник

Політолог Ярослав Католик також згадує про наявність «клану» в оточенні мера Одеси.

Ніколи ще в місті не було такого сильного угруповання, – вважає він. – Крім міської ради, клан Труханов-Галантернік контролює більшу частину ринку нерухомості і торгівлі, поліцію, юстицію, більшість місцевих ЗМІ. Київ зробив усе, щоб Одеса не стала сепаратистською територією, але він дозволив цьому регіону стати маленькою автономною республікою.

«Сходження Труханова тісно пов’язане з надзвичайною ситуацією, з якою Україна зіштовхнулась в 2014 році, після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Перед такими потрясіннями Одеса зі своею репутацією непокірного міста, де мешканці скоріше назвуть себе «проодеськими», ніж «проукраїнськими», опинилась у вразливому становищі. Проросійський сепаратистський рух був тут особливо потужним, справа навіть дійшла до трагічних подій, пов’язаних з пожежею в Будинку профспілок», – пише Le Monde.

Пожежа в Будинку профспілок в Одесі (2 травня 2014 рік)

«Це розумна мафія», – акцентує увагу Владислав Сердюк. На думку колишнього офіцера та інших джерел, клан Труханов-Галантернік обачливо тримається подалі від багатьох злочинних сфер діяльності, що процвітають в Одесі. Найбільш прибуткові – «проституція і контрабанда в порту, залишаються вотчиною поліції та спецслужб» пише Віткін.

«Шлях цього угрупування», – типовий для бандитів, які перечитали Маріо Пьюзо (автора романів та сценарію «Хрещеного батька»): вони вчасно зрозуміли, що добре навчений бухгалтер вартий десяти озброєних автоматом Калашникова, – жартівливо каже Олексій Сибірцев, журналіст, що спеціалізується на історії місцевої злочинності.

Вони змусили визнати себе завдяки насиллю, дотримуючись суворої ієрархії: у свій час лідером був Олександр Ангерт (відомий за прізвиськом «Ангел» – бізнесмен, один з найвпливовіших кримінальних авторитетів Одеси 1990-х років – Прим. ред.). Сьогодні всі троє (Труханов, Ангерт та Галантернік) стали «респектабельними» діловими партнерами. І найменш скомпрометованого з них вони відправили в мерію.

Олександр Ангерт з донькою Анею (на фото праворуч) / Фото з аккаунта в Instagram дочки Ангерта

«В Одесі, як у космополітичному і торговельному місті, завжди було особливе ставлення до бандитизму. З часів заснування Одеси російською імператрицею Катериною II злочинність завжди була невід’ємною частиною її самобутності.

Це місто навіть було зведене в ранг фольклору радянської літератури та кіно», – йдеться в статті.

Ринки Одеси були улюбленим місцем діяльності злодіїв і аферистів / Фото Аргумент

«Таким колоритним минулим можна пояснити доброзичливість одеситів до теперішніх бід їхнього мера. Активістка Герасимова, рішуче прихильниця ліберального та реформаторського табору, вважає, що Труханов «готовий щось робити для міста, але, на жаль, залежить від свого минулого». Згідно з опитуваннями суспільної думки, в уявленні майже 60% виборців досі зберігається позитивний образ Труханова. Проте політолог Ярослав Католик нагадує про функцію, яку виконують підконтрольні йому місцеві ЗМІ, не кажучи вже про наслідки децентралізації, яку просуває президент Порошенко: передаючи вагомі ресурси місцевій владі, Київ дозволив їм постати перед очима своїх підопічних особливо ефективними», – пояснює Віткін.

Ілюстрацією змін, характерною для одеського середовища, стала «Рада громадської безпеки» – угрупування, яке очолює відомий у місті байкер Марк Гордієнко. Він довгий час підозрювався в заграванні зі злочинністю. Однак став одним з тих, хто в 2014 році виступав проти проросійських сил, – описує автор статті. – Сидячи з сигарою в роті у своїй штаб-квартирі на вулиці Грецькій, він зізнається, що підтримував мера «в ім’я єдності міста», та запевняє: «Громадське суспільство завжди залежало від ділового світу, так буде завжди. Ніхто не може бути абсолютно чистим. Навіть ті, хто сьогодні вдає з себе жертву».

«Майбутнє пакту між Києвом та одеською елітою залежить від результатів президентських виборів, на яких у Петра Порошенка виникли труднощі. На відміну від інших важливих гравців, Труханов, судячи з усього, не робить ставку одразу на кількох коней. Він не приховує своєї підтримки Порошенка. На думку спеціалістів, Труханов намагається мобілізувати своїх виборців на користь президента, у тому числі використовуючи клієнтські бази даних містоутворюючих компаній», – пише Le Monde.

Геннадій Труханов та Петро Порошенко /Фото Одесская Жизнь

Для Порошенка така підтримка – палиця з два кінці. Ситуація в Одесі, безумовно, не відображає стан речей на решті території України. Тут організована злочинність значно сильніша, ніж будь-де. Проте та легкість, з якою президент досяг згоди з представниками старого режиму – привід для неоднозначних висновків його управління. Порошенко проявив себе як хороший президент для кризових часів. Йому вдалося уникнути краху армії та фінансової системи країни, але він так і не зумів захистити від ударів дітей Майдану, які п’ять років тому привели його до влади,
– резюмує Віткін.