Нові скандали навколо колишнього керівництва «Укрзалізниці» — це відповідь на ліквідацію старих корупційних схем.

Олександр Анатолійович, Ви чиновник зі стажем, старий-новий керівник ДП «Укрзалізничпостач». Працювали в різні часи і при різних урядах. Ви знаєте, як працює система. Чому через два роки після Майдану нам доводиться знову обговорювати корупцію на держпідприємствах? Чому приходять чергові нові керівники з новими гаслами, в ту ж держмонополію «Укрзалізницю», а ситуація не змінюється?

Корупція і «схеми» завжди будуть процвітати там, де немає професіоналів. Це не від політичного табору залежить і не від віку керівників. Там, де немає професійного управління, де немає порядку, немає бачення стратегії, а лише бажання ще один день «протриматися» — там завжди працюють йде не на державу, не на галузь, не на благо українців, а на окремих людей і їх бізнес.

«Укрзалізниця» зараз, якщо подивитися на компанію зсередини, являє собою класичний приклад безграмотного управління. І в цій «каламутній воді» окремі люди «ловлять рибу», а галузь доводять до межі виживання. Розумної кадрової політики та відбору людей немає. Раніше, щоб стати керівником, треба було отримати освіту у профільних вузах і роки працювати на залізниці. Тепер цього всього не потрібно, підприємство очолюють люди з гуманітарною освітою, а іноді і взагалі без диплома. Для них поняття транспорт — це особистий автомобіль. Наприклад, у нового в. о. гендиректора два десятка радників. Навіщо стільки? Або людина не розбирається у своїй діяльності і йому підказують, що робити, або не приймає рішення, а ці люди, не підписуючи нічого, не несучи ніякої відповідальності, просто усними вказівками керують найбільшим стратегічним підприємством. Результати такої діяльності — не абстрактні цифри плюсів або збитків, це пряма загроза пасажирам. У нас за останній час число аварій на транспорті збільшилася в рази! Але ніхто про це не говорить. Ось кінцевий результат корупції та непрофесіоналізму — загроза безпеки сотням і тисячам людей! Якщо б не керівники нижчої ланки, які з шкіри пнуться, щоб врятувати ситуацію, то думаю, випадків зі смертельним наслідком нам було б не уникнути.

Чому Ви вирішили повернутися на посаду, якщо Ви незадоволені новою командою? Вона також критикує і Вашу роботу.

Критикувати «папєрєдніков» — це не найвдаліший хід. Особливо якщо цій критиці можна протиставити реальні успіхи. Наведу конкретний приклад, чомусь зараз ніхто не розповідає, що Борис Остапюк (екс-гендиректор УЗ, який керував галуззю всього чотири місяці) особисто, під обстрілом вивозив трупи зі збитого малайзійського Боїнга в холодильних залізничних рефрижераторах, ніхто не згадує, що при Остапюку силами залізничників були відбудовані Слов’янськ та Краматорськ і ми працювали по 20 годин, щоб забезпечити людей електрикою і відновити інфраструктуру. Ми забезпечили виплати всіх кредитів, при нашій команді ніяких дефолтів ніхто не оголошував. Тоді забезпечення залізничних підприємств було на рівні 80-90 %.

Нас неможливо було звільнити через непрофесіоналізм. І те, що суд поновив мене на посаді директора «Укрзалізничпостач», говорить про те, що об’єктивних, законних підстав розривати п’ятирічний контракт зі мною не було, як і не було ніяких зловживань з мого боку. Я все життя працював у цій галузі, раніше був не один рік на цій посаді і в мене є репутація, я нею дорожу і я тут не на один день. Просто у когось в «Укрзалізниці» були побоювання, що ті корупційні схеми, які я бачив, стануть відомими. Я письмово доповів керівництву УЗ і в Міністерство інфраструктури,звернувся в правоохоронні органи. У моїй заяві до Генпрокуратури є конкретні факти порушень — я конкретно вказав, що нанесено шкоди на мільйони. Мені легко довести, що зараз ціни на продукцію підняли до 50%. І суди спеціально програють по поверненню грошей. А у відповідь проти мене підробляють акт, хоча я вже рік як не працював.

Як ви можете прокоментувати нещодавнє повідомлення в ЗМІ про фірмі «Форест», яка при Вашому керівництві вигравала тендери на поставку деревини. Журналісти пов’язують її з родичами колишнього гендиректора «Укрзалізниці».

Це не перша і не остання інформаційна кампанія, інформаційна війна, я б навіть сказав. Люди захищаються і перестраховуються. Цю інформацію вже перевіряли правоохоронці. Це тактика корупціонерів — очорнити опонентів, підірвати довіру до них. Так роблять, щоб підтверджені звинувачення в корупції звучали сумнівно — адже тоді виходить, що всі пов’язані. Є реальна корупція, її розслідують правоохоронні органи на основі фактів. А є віртуальні звинувачення — просто слова. Як тільки я повернувся на посаду, відразу з’явилися ці публікації. Для мене ця атака була очікуваною. І навряд чи вона буде останньою.

З приводу «Форест», то це компанія-виробник продукції з деревини, у ній працює багато людей, вони отримують зарплату — це не фірма, яка існує на папері. Наскільки мені відомо, компанію перевіряли МВС і податкова. Жодних зауважень не було. Те, що мене і Остапюка звільнили через цей тендер — неправда. Я ще працював близько півроку. В цілому, ми в минулому році зекономили бюджету 15% коштів на держзакупівлі.

Тема тендерів завжди була і буде складною і конфліктною, тим більше, коли мова йде про держтендери на величезні суми. Складна вона і для журналістів, часто суперечливі або критичні матеріали виходили з того, що людина просто не розібрався. Ведуться війни юридичні та інформаційно це теж підігрівається. Тому ми першими запровадили практику відкритості — запрошували ЗМІ на тендери. Намагаємося пояснити журналістам особливості і складності тендерних процедур.

Чи плануєте Ви і надалі продовжувати практику відкритих тендерів, онлайн трансляцію?

У грудні будуть тендери на закупівлю палива і я готовий відкрито все прокоментувати, практику публічності проведення закупівель я заохочую, і вона буде продовжена. Суспільство, платники податків повинні знати, як і куди витрачаються бюджетні гроші. Інформація повинна подаватися об’єктивно і правдиво.

Як би Ви оцінили стан «Укрзалізниці»? Нещодавно їздили у відрядження і були неприємно здивовані сервісом на УЗ: старий вагон, щілини у вікнах, ліжка в плямах. Як вважаєте, може, прихід приватного інвестора поліпшить роботу галузі і стане відправною точкою структурних реформ, якщо держава не справляється?

Реформу повинні робити професіонали, незалежні управлінці. А у нас керівництво держпідприємств призначається за принципом політичної лояльності, що автоматично тягне за собою корупцію. Оскільки жодне підприємство не зможе працювати стабільно та ефективно, його постійно буде штормити від політичних розборок між «своїми» і «чужими». Прийде надійний інвестор працювати на таких умовах? Немає. Поки політика впливає на роботу «Укрзалізниці», а уряд може просто вилучити у підприємства оборотні кошти на якісь свої цілі, позитивних змін не буде. Як можна рухатися до стратегічної мети, на 20 років наперед планувати і розраховувати, якщо невідомо, хто буде командувати галуззю завтра?

Було багато гасел і обіцянок нового менеджменту УЗ побудувати якісно нову роботу. І де ця робота? Створити нові робочі місця. Де працюючі підприємства і гідні зарплати? Все це — розмовний жанр. Реально — ми чуємо заяви, що 80% вагонів і 90% локомотивів зношені, а швидкісні поїзди їдуть не швидше електрички з-за проблем з полотном. І якщо не буде стратегії реформ з урахуванням цих реалій, і досвіду інших країн, і головне — боротьби з корупцією, то треба реально оцінювати ситуацію, скоро фінальна станція — катастрофа.

Що ж робити, і є потенціал у УЗ?

Для початку потрібно зрозуміти, що час працює проти нас, ми втрачаємо стратегічні переваги в міжнародній економіці, програємо своїм конкурентам. Україна може конкурувати з морськими перевезеннями з Китаю і наша залізниця може стати частиною великого шовкового шляху. Для цього є економічні передумови. А у нас тактичні завдання не можуть вирішити, як зробити беззбиткової монопольну компанію, яка потенційно здатна приносити значну частину ВВП країни.

Є ідея зробити з держмонополії публічне акціонерне товариство. У свій час і Ви підтримували цю реформу. У вас змінилася думка?

Ця реформа має конкретну мету — підвищити ефективність роботи підприємства і його привабливість для інвестора. На етапі нашої роботи ми провели тендер і вибрали міжнародну компанію-оцінювача активів УЗ — Deloitte. Тепер я бачу, як ідея починає реалізовуватися без врахування всіх ризиків, корупційних, в тому числі. В результаті може вийти, що вигідні напрямки вантажних перевезень і відповідно прибуток отримають приватні компанії, а навантаження на утримання інфраструктури та соціальні перевезення — покриття збитків — залишаться на плечах держави. Це величезні ризики. Тому експерти вже говорять про те, що така реформа призведе до банкрутства «Укрзалізниці» і позбавить людей доступу до залізничного транспорту. Електрички доведеться замінити маршрутками. Є різні моделі участі приватного бізнесу у роботі залізничного транспорту. І якраз така модель, як у нас готується, в Чехії призвела до того, що приватні оператори мають лояльні умови, а на держпідприємство впали витрати по інфраструктурі і соціальні перевезення.

Аналогічно у Великобританії вантажні та поштові перевезення отримали іноземні компанії, але приватизація і реструктуризація не вирішили проблеми інвестицій в інфраструктуру. Хоча конкуренція в приватному секторі за пасажирські перевезення призвела до інновацій, а в цілому обсяг перевезень зріс. Тому таку реформу потрібно продумувати і прораховувати, а не робити за шаблоном. У будь-якому випадку, її не можна починати без боротьби з корупцією — це тільки дискредитує саму ідею. Реформа — це якісна перебудова, а не роздача активів для своїх. Тому реформи мають робити професіонали, а не політичні «призначенці» і це має розуміти вище керівництво країни. А поки що, на жаль, ми спостерігаємо, як руйнується провідна галузь країни і Україна втрачає величезні економічні можливості.

Автор интервью: Юрій Зубченко