Підсудні нанесли собі ножові поранення прямо в залі суду

218

Кілька підсудних порізали себе в залі Заводського суду в знак протесту проти продовження їм арешту. Підсудні заявляють про свою невинність і заблокувалися в клітці в залі.

Чергове засідання Заводського райсуду за звинуваченням сімох дніпродзержинців в скоєнні серії розбоїв в 2014 році відбулося 2 березня.

У суді продовжили слухати свідків звинувачення. Ще один свідок розповів, що восени 2014 року він був понятим на запрошення співробітників міліції. Приїхали за адресою, міліція постукала, але ніхто не відкрив двері. Тоді міліціонери, судячи по звуках, зламали двері. У квартирі, коли в неї увійшов свідок, знаходилися міліціонери, жінка похилого віку і молодий чоловік. В квартирі при ньому вилучили обріз рушниці і ще якісь речі. Свідок живе в Дніпропетровську, але приїхав в Дніпродзержинськ разом з міліціонерами. Розташування приміщень в квартирі і меблів свідок пам’ятав приблизно. У зброї свідок не розбирається — йому співробітники міліції сказали, що це обріз. Чи був знайдений предмет упакований, свідок не пам’ятає.

Другий свідок показав, що теж був понятим під час обшуку, коли вилучили обріз. Свідок теж був привезений з Дніпропетровська. Підсудного, у якого нібито вилучали обріз, свідок не впізнав. Як вийшло, що його запросили з’їздити в Дніпродзержинськ як понятого при обшуку, свідок теж не пам’ятає. Чи був упакований вилучений у ванній обріз, свідок не пам’ятає. Другого понятого він знав і раніше.

Слухали і свідків захисту. Колишня дружина одного з обвинувачених розповіла, що 5 липня 2014 року їх з чоловіком запросили на весілля до друга. А через кілька днів вони компанією поїхали на шашлики на природу. Гуляли з 19 годин приблизно до світанку наступного дня. Після повернення з пікніка чоловік відійшов за пивом в район колишнього «Комсомольця». Повернувшись, розповів, що бачив біля «Комсомольця» міліцію і дізнався, що десь там було скоєно розбійний напад. У пікніку брали участь декілька осіб з числа підсудних.

Інший свідок був нареченим на тому весіллі. Він розповів і про гулянку в балці через кілька днів після весілля. Свідок підтвердив розповідь попередниці, він теж чув від міліціонерів, що біля «Комсомольця» про скоєний розбій. Четверо з обвинувачених брали участь в пікніку, і ніхто не відлучався.

Після свідків суд вирішував питання подальшого запобіжного заходу підсудним. Прокурор вимагав залишити їх під вартою, щоб не зробили ще злочину.

Захист клопотав про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Підсудні клопотали про те ж. Вони кажуть про свою невинуватість, про міліцейський тиск, який на них чинився. Про те, що за півтора року обвинувачення не надало доказів їх провини. Що вони сидять за гратами, втрачаючи здоров’я і розоряти сім’ї, на підставі незрозумілих і невиразних припущень прокурорських працівників.

Підсудні нагадали, що вони самі з’явилися в міліцію давати свідчення у бійці з їх участю, і їм незрозуміло чому були пред’явлені звинувачення в розбійних нападах.

«Тобі не пощастило — ти схожий по статурі …» — передавали підсудні слова представника прокуратури. Обвинувачені апелювали до справедливого суду, закликаючи суддю Стребіж і її колег захистити їх від свавілля.

Суд продовжив підсудним термін арешту до 28 квітня. У відповідь троє підсудних стали прямо в клітці різати собі руки, заявляючи про свою невинність. Судді, прокурор Ружанський і адвокати стрімко покинули зал суду.

Порізаним родичі викликали швидку допомогу. Підсудні вимагають прокурора міста і не погоджуються виходити із залу суду.

Поліція вилучила із залу всіх присутніх, двері замкнули зсередини.

Лікарі перев’язали рани. До зали суду прибула слідчо-оперативна група поліції, викликана за фактом самотравмування. Після опитування поліцією підсудні були доставлені в СІЗО Дніпропетровська.