Пішла мазута по офшорам

480

Історія про те, як власники ТЕЦ-5 отримають з харків’ян 50 мільйонів надприбутку, переросла в питання: «Чому Україна палить дорогий газ, якщо є дешевий мазут?»

До сьогодні ми не розуміли, звідки взялась фраза «Пішла мазута!», оскільки продукти переробки нафти слабо корелюються із оптимізмом цього вигуку. Однак тепер у нас з’явилась гіпотеза.

Полягає вона в тому, що, оскільки цей специфічний товар не є надто популярним серед широких верств населення, то на ньому можна тихцем заробляти мільйони, або ж втрачати мільярди. Про обидва цих варіанти ми й зараз розповімо.

Почалось все, як завжди, із «Вісника держзакупівель», точніше – з його надр. Бо документ, про який ідеться, був розміщений там у форматі PDF, всередині якого – JPEG (див скрін), що унеможливлює пошук про нього інформації простим гуглінням. На щастя «перебір руками» ще ніхто в редакції «Наших грошей» не відміняв.

Документ стосується харківської ТЕЦ-5, яку Віктор Янукович три роки тому подарував Юрію Бойку. Ця ТЕЦ виробляє тепло та електроенергію з газу. А коли з газом проблеми, то резервним паливом є мазут, запаси якого треба регулярно оновлювати через термін придатності.

Рік тому – у березні 2015-го – ПАТ «ТЕЦ-5» уклало угоду про постачання мазуту марки М-100 по 9 300 грн/т.

Знайдений нами документ під назвою «Інформація про зміну істотних умов договору» повідомив, що 25 лютого 2016 року ТЕЦ пролонгувала стару угоду з однією невеличкою зміною – ціну мазуту було зменшено до 8 998 грн/т.

Здавалося б, що здешевлення закупівельної ціни – це позитив. Але річ у тім, що за цей рік нафта подешевшала вдвічі. А відповідно – упав в ціні і мазут. В інтернеті повно пропозицій цього палива по 4000-5000 грн/т.

«До 5 тисяч гривень зараз коштує мазут уже в дрібному опті, при автомобільному розвезенні бензовозами. При постачанні залізничними партіями паливо коштує ще дешевше», – розповів «Нашим грошам» керівник «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.

Як бачимо з даних моніторингу групи «А-95», цього року мазут стабільно коливається в ціні в районі 4400-4700 гривень.

Відтак очевидним стає факт – харківська теплоелектроцентраль закупила мазут у 2 рази дорожче від ринкової ціни. Оскільки мова йде про закупівлю мазуту на 90 млн грн., то з цієї суми 40-50 мільйонів гривень піде не на діло, а виключно на збагачення постачальника мазуту.

Пояснення цьому факту може бути досить просте. Постачальником є компанія «Укрістгаз», якій Міненерго під керівництвом Юрія Бойка свого часу і продало акції державної ТЕЦ-5. Тобто був застосований давній український принцип: «Свій до свого – по своє».

Для більш повного розуміння масштабу оборудки підрахуємо скільки за цей мазут у підсумку заплатять абоненти теплоелектроцентралі. Беремо переплату 50 млн грн., ділимо її на 534 тисячі харків’ян, які користуються послугами ТЕЦ-5, і отримуємо 93 гривні – це сума, яку заплатить кожен клієнт лише за те, що «Укрістгаз» завів- на ТЕЦ мазут по неймовірній ціні. Для когось це кілограм м’яса, для когось дві пляшки горілки, а комусь і розмір квитанції за електроенергії за два місяці.

Нікому тепліше чи світліше від цього мазуту не стане. Харків’яни просто створять надприбуток для монополіста, який той зможе вивести за кордон, оскільки офіційним власником «Укрістгазу» є австрійська фірмам «Ітонс холдинг гмбх», яка у свою чергу належить кіпрській компанії «San Posidanius Investments Limited» (Кіпр) і офшору «Ithuba Natural Resources Fund» (Кайманові острови). Тобто гроші харків’ян можуть миттєво розчинитись у офшорах по всьому світі, а потім повернутись, наприклад, для чергової політичної кампанії.

Однак це півбіди. Харківська історія підштовхнула нас поглянути на проблему, масштабуючи її на всю країну. І задатись запитанням: «Чому у нас спалюють в електростанціях не дешевий мазут, а дорогий газ?»

Річ у тім, що нинішня ціна на мазут є вдвоє нижчою від ціни газу, який спалює ТЕЦ. А значить повне переведення теплоелектроцентралі на виробіток тепла та електроенергії з мазуту дозволило б зекономити суттєві гроші. Скільки саме ми підрахували за допомоги колишнього члена Нацкомісії з питань енергетики Андрія Геруса.

Одна тонна мазуту при горінні виділяє у 1,1 рази більше тепла, ніж одна тисяча кубометрів газу. Відповідно для виробітку однієї одиниці електроенергії мазуту треба у 1,1 рази менше ніж газу.

Якщо зараз для виробітку Х одиниць електроенергії ТЕЦ спалює 1 тисячу кубів газу, то для такої ж кількості електроенергії знадобилось би 0,91 тонни мазуту.

Конвертуємо тепер ці дані в гроші.

Газ на ТЕЦ зараз приходить приблизно по 8 000 грн/тис кубометрів.

З урахуванням коливань ціни нафти визначимо для наших розрахунків ринковою ціну мазуту у розмірі 4 000 грн/т у крупному опті. У такому разі наші 0,91 тонна мазуту, що є енергетичним еквівалентом тисячі кубів газу, коштує близько 3 600 грн. А це у 2,2 рази дешевше від ціни газу.

Ще раз. Для виробітку однієї одиниці електроенергії з мазуту потрібно у 2,2 рази менше коштів, ніж при спалюванні газу. В масштабах країни мова йде про мільярди гривень.

Ми не будемо займатись популізмом і стверджувати, що перехід з газу на мазут дозволив би у рази зменшити тариф на електроенергію. Ні, зменшення було б зовсім не таке радикальне. Але воно було б доволі відчутне особливо на фоні того, що за останній рік електроенергія подорожчала у рази.

Більше того, у нас є підстави вважати, що керівництво держави взагалі-то в курсі за мазутні можливості.

Раніше Україна вже сиділа саме на мазуті. Однак вбивство власної нафтопереробки, дешевий газ з Росії і прагнення кращої екології змусили перевести ТЕЦ на блакитне паливо.

У 2009 році Росія на новий рік закрутила газовий вентиль, і тоді українські теплостанції миттєво повністю перейшли на вугілля і мазут, довівши свою технологічну спроможність зробити це.

А після нападу Росії на Україну у 2014 році мазут знову актуалізувався вже як аспект національної безпеки. І прем’єр Яценюк, і голова Мінрегіонбуду Гройсман планували хоча б частково убезпечитись від російської газової дубинки закупівлею 200 тис тонн мазуту.

Однак зрештою тоді не зрослось. З одного боку російські ЗМІ та проросійські експерти розганяли думку, що Україна не зможе злізти з газової голки, бо мазут і дорогий, і його мало, і взагалі – купа проблем. Щодо ціни тоді це було правдою. Бо нафта восени 2014 року тільки починала дешевшати і мазут по ціні ще не міг перебити прайс «Газпрому». Відтак влада зосередилась на зменшенні залежності від російського газу за рахунок європейських поставок.

І ось пройшов час, коли мазут подешевшав настільки, що перехід з газу стає економічно вигідним. Тому наприкінці ставимо питання: чому ніхто серед топ-політиків не ініціює навіть розмову про те, аби замінити коштовний газ дешевим мазутом?

Автор материала: Юрій Ніколов, Павло Новик