Питання деокупації Криму для європейського та світового співтовариства стало другорядним

488

Юлія Тимошенко ініціює включення питання анексії Криму до порядку денного переговорного процесу щодо відновлення територіальної цілісності України. Про це лідер партії «Батьківщина» заявила у Вашингтоні під час зустрічі із заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд. Окрім того, Юлія Тимошенко наголосила, що Мінські домовленості є недостатніми для відновлення миру в нашій державі, й закликала США та Великобританію, як гарантів Будапештського меморандуму, долучитися до переговорного процесу.

Питання деокупації Криму для європейського та світового співтовариства стало другорядним на фоні необхідності вирішення конфлікту на Донбасі. За словами експерта корпорації «Гардарика» Костянтина Матвієнка, так сталося через помилку української дипломатії, яка залишила кримське питання за межами переговорного процесу по Україні.

«Обов’язок наших дипломатів полягав у тому, щоб не розмежовувати питання Криму і Донбасу, а навпаки — включити їх у єдиний переговорний пакет. Це не було зроблено через непрофесійність та безвідповідальність українських чиновників на чолі з президентом, адже за зовнішню політику, згідно з Конституцією, відповідає голова держави», — відзначив Матвієнко.

Політичний експерт, дипломат Василь Базів наголосив на важливості обстоювати необхідність повернення Криму до складу України на найвищому державному рівні.

«Злочин за міжнародним правом — анексія чужої території — не має терміну давності. Грецькі кіпріоти вже тривалий час не можуть змиритися з відчуженням Туреччиною їхньої північної території, так само й грузини ніколи не погодяться із московською окупацією їхніх земель. На жаль, цього не скажеш про українських високопосадовців, які іноді в дипломатичній риториці «забувають» про Крим. Випав кримський аншлюс навіть із Мінських домовленостей. Тому надзвичайно важливим є те, що в переговорах Юлії Тимошенко з офіційним представником Вашингтона Вікторією Нуланд тема Криму вийшла на чільне місце.

Повернення Криму до складу України є і завжди буде першим питанням зовнішньої політики нашої держави. А той, хто готовий змиритися з окупацією своєї батьківщини, не тільки не має права обіймати вищі владні посади, а навіть не складає тест на державність як громадянин України».

Нагадаємо, на початках був запроваджений Женевський формат міжнародних переговорів по Україні — за участі представників США, ЄС, нашої країни та Росії. Так, 17 квітня 2014 року була ухвалена Женевська заява щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Сторони, зокрема, домовилися про роззброєння незаконних збройних формувань та обговорення конституційної реформи в країні. Пізніше ЄС знову ініціював зустріч у такому самому складі, однак Росія на це не пішла. На думку професора Національного лінгвістичного університету, доктора юридичних наук Олександра Мережка, зміна Женевського формату на інший була вигідна російській стороні, яка хотіла долучити до перемовин представників «ДНР-ЛНР». Адже це вписувалося у вигадану стратегію Путіна, що базується на твердженні, начебто в Україні йде громадянська війна.

Водночас Юлія Тимошенко наголошує, що на території України має місце глобальне протистояння: наша країна тримає оборону і за Європейський Союз, і за США.

«Якщо зараз не зупинити Путіна, то він повністю зруйнує світовий порядок. Мир має бути досягнутий дипломатичним шляхом, але тільки під тиском на Кремль з боку всього світу, в тому числі США та Великобританії», — акцентує лідер «Батьківщини».

Початок Нормандського формату переговорів — за участі Німеччини, Франції, України та Росії — був покладений 6 червня 2014 року у Франції. Тоді президент України Петро Порошенко вперше зустрівся з Путіним.

«Досі залишається загадкою, чому Путін взагалі приїхав до Мінська, — зазначає Олександр Мережко. — Найімовірніше, він сів за стіл переговорів лише під тиском з боку США».

Конкретних домовленостей лідерам «нормандської четвірки» тоді досягнути не вдалося.

Згодом почалися перемовини тристоронньої контактної групи за участю другого президента України Леоніда Кучми, представника ОБСЄ Хайді Тальявіні та посла РФ в Україні Михайла Зурабова. 5 вересня 2014 року в Мінську за результатами її засідання був підписаний Мінський протокол. Однак пункти цього документу — щодо відведення озброєння, виводу іноземних збройних формувань з території України, звільнення заручників з обох сторін — фактично не виконувалися, і на сході країни тривали активні бойові дії.

Черговий договір — «Мінськ-2» — був ухвалений у форматі «нормандської четвірки» і підписаний учасниками контактної групи, до якої увійшли й представники невизнаних «ДНР-ЛНР» Ігор Плотницький та Олександр Захарченко. Участь останніх свідчить про те, що в рамках Мінських домовленостей Україна почала домовлятися з маріонетками Кремля, а сам російський президент при цьому залишався осторонь.

І хоча дія угод була продовжена на 2016 рік, про їх виконання з боку РФ говорити не доводиться.

«Зрозуміло, що Мінські домовленості — це глухий кут, — каже Олександр Матвієнко. — Війна триває, гинуть люди, продовжується руйнація країни. Наших полонених не повертають, у Росії ув’язнені Надія Савченко, Олег Сенцов».

За словами експерта, нам потрібно вийти з Мінського процесу і започаткувати новий формат переговорів, що передбачатиме відновлення суверенітету України на всій території, визнаній на міжнародному рівні, — тобто з Кримом.

Після заяв Юлії Тимошенко у Вашингтоні ця ідея, в свою чергу, знайшла підтримку в Європі. Так, 4 лютого Європарламент ухвалив резолюцію, якою визнав значні порушення прав людини в Криму. У документі наголошується, що відновлення українського контролю над півостровом є однією з умов, необхідних для встановлення співробітництва з Російською Федерацією, зокрема призупинення санкцій. Резолюція також вітає ініціативу зі створення міжнародного переговорного механізму в форматі «Женева плюс».

«Ухвалення резолюції є новою дипломатичною реальністю. Однак це не досягнення офіційної української дипломатії, а етична і політична підтримка Європи, — зазначає Костянтин Матвієнко. — Адже на території півострова тривають викрадення, пограбування, вбивства українських громадян. А в реєстрі пошукових проваджень з боку прокуратури ми не бачимо жодних порушених справ щодо злочинів, скоєних проти українських громадян. У нас навіть не створено органу виконавчої влади, який би опікувався питаннями деокупації півострова».

Відзначимо, на відміну від Юлії Тимошенко, яка постійно наполягала на необхідності повернення до Женевського формату переговорів та відновленні українського суверенітету в Криму, український МЗС схаменувся лише зараз — після заяв лідера «Батьківщини» у Вашингтоні та ухвалення Європарламентом згаданої резолюції. Голова відомства Павло Клімкін заявив, що на зустрічі голів «нормандської четвірки» 13 лютого буде порушене питання деокупації Криму та створення механізму переговорів у форматі «Женева плюс».

«Рано чи пізно Крим повернеться до складу України, щоб не створювати небезпечного прецеденту, що загрожує існуванню всієї системи міждержавних відносин, світової безпеки та міжнародного права, — зазначає Олександр Мережко. — Це лише питання часу. Захід на чолі зі США хоча й повільно, та настирливо тисне на Росію економічно, виходячи з того, що ця стратегія принесла успіх у перемозі над СРСР у «холодній війні». Так буде й цього разу: під загрозою внутрішнього економічного краху Росія буде змушена повернути Крим».

Автор материала: Кіра Виноградова