Подальше зниження оподаткування на фонд оплати праці можливе

192

На думку заступника міністра фінансів Олени Макеєвої, подальше зниження податкового навантаження на фонд оплати праці можливе, але «виключно за наступних умов» (далі – пряма мова):

«- розширення бази оподаткування (читайте «відміна всіх пільг» в т.ч. спрощеної системи оподаткування);

— скасування мораторію на перевірки ;

— підвищення податків на споживання (акцизи, мито, ПДВ)

Цікаво, що автори саме про це пишуть, але дуже обережно, підбираючи правильні слова та прикриваючись європейським досвідом. Очевидно, щоб не критикували Смайлик «smile»

Давайте чесно, що пропонував Мінфін? Саме це і пропонував!

Хто був проти?

— ті, хто мають сьогодні податкові пільги та преференції (читайте «село гине»)

— платники спрощеної системи оподаткування (читайте «малий бізнес вбивають»)

— виробники тютюну, алгоколю тощо

Мораль:

— Коли у нас є вибір, але ми не робимо його, це і є сам по собі вибір. Звинувачувати ми можемо лише себе», — резюмувала О. Макеєва.

Від Finbalance:

Звичайно, що легше просто скасувати, замість того, щоб «скальпелем» видаляти лазівки для оптимізаторів (у т.ч. з «немалого» бізнесу), які, теж слід визнати, зловживають через «спрощенку»… А потім покладатися на «друкарський станок» НБУ (як це вже відбувається), щоб виплачувати соцдопомогу сотням тисячам нових безробітних?..

Як уже писало наше видання, у рамках податкової реформи уряд пропонував принципові зміни в спрощеній системі оподаткування. І хоча у ході дискусій з нардепами від багатьох задекларованих намірів Кабмін (в особі перш за все Мінфіну) відмовився (принаймні, на поточному етапі), явно не можна назвати «косметичними» зміни для платників єдиного податку, що вступили в силу з 1 січня.

З одного боку, умови роботи для І та ІІ груп лишилися незмінними (див. нижче порівняльну таблицю).

З іншого боку, хоча для юросіб лишилася можливість й далі працювати на «спрощенці» (Мінфін домагався переведення 160 тис. юросіб на загальну систему оподаткування), проте для представників ІІІ групи (в яку входять і фіз-, і юрособи) ліміт річних доходів знижено відразу в 4 рази – з 20 млн грн. до 5 млн грн. Це при тому, що інфляція в 2015 році склала 44-45%, а в 2016 році за експертними очікуваннями перевищить 20% (в реалістичність урядово-нацбанківського прогнозу 12% мало хто вірить). Причому, слід наголосити, що зниження ліміту доходів актуальне, передусім, саме для юросіб, а не фізосіб (за даними Мінфіну, в 2014 році фізосіб-спрощенців з доходами від 3 до 20 млн грн було лише 403).

Крім того, для ІІІ групи на 1 відсотковий пункт підвищено ставку податку (до 3% для платників ПДВ та до 5% для неплатників ПДВ). Щоправда, при оцінці змін у податковому навантаженні доречно зважати, що як компенсатор може розглядатися зниження ставки ЄСВ з 34,7% до 22%.

Щодо IV групи. Із Податкового кодексу вилучено норму про те, що права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства. Проте збільшено ставки податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду:

— із 0,45 до 0,81% від бази оподаткування для ріллі, сіножатей і пасовищ;

— із 0,27 до 0,49% для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях;

— із 0,27 до 0,49% для багаторічних насаджень;

— із 0,09 до 0,16% для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях;

— із 1,35 до 2,43% для земель водного фонду;

— із 3 до 5,4% для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди.