Подвійна гра Порошенка

191

За кордоном Президент розсипається у компліментах на адресу прем’єра, якого в Україні його команда люто критикує.

Широка дискусія, що активно підтримується людьми Порошенка, щодо заміни Яценюка на спікера Гройсмана чи міністра фінансів Яресько стає подібною на шоу для народу. Як з’ясовується, Петро Порошенко не лише не ненавидить теперішнього прем’єра, як намагається показати його оточення, а майже захоплюється ним!

«У мене фантастичні особисті стосунки з прем’єр-міністром. Я вважаю, що він (Яценюк) — реформатор. Я вважаю, що він робить відмінну роботу!», — ось таку заяву зробив Петро Порошенко під час візиту до Туреччини.

І це після того, як зовсім нещодавно написав листа, у якому запропонував Яценюку добровільно подати у відставку! А голова партії Порошенка, пан Луценко, узагалі публічно вдає, що гіршого прем’єра, ніж Яценюк, в Україні ще не було.

Отже, і Порошенко, і Луценко лукавлять. Але навіщо? Що б усе це означало? Розставити крапки над “і” ми спробували з головою Центру політичного консалтингу Андрієм Золотарьовим та кандидатом політичних наук Михайлом Басарабом.

Як розуміти те, що в Україні Порошенко говорить одне, а за кордоном — протилежне?

А. Золотарьов: Головне завдання Петра Олексійовича на експорт — продемонструвати, що ніякої політичної кризи в країні немає. Це потрібно для того, аби Захід продовжував підтримувати теперішню владу.

А от всередині держави Порошенку вигідно якомога далі дистанціюватися від токсичного Яценюка, рейтинг якого обвалився через непопулярні кроки уряду. Петро Олексійович не хоче, аби народна ненависть до Арсенія Петровича цілковито переклалась і на нього. Хоча Порошенко несе пряму відповідальність за роботу уряду, адже його фракція — основа коаліції, яка цей уряд обрала.

М. Басараб: Так, йдеться про велику політичну гру. Друге завдання, яке перед собою ставить Порошенко — отримати під свій повний контроль Кабінет Міністрів. Для Президента найвигідніше, щоб його очолив спікер Володимир Гройсман. Однак, як бачимо із заяв глави держави за кордоном, він не наважується відкритим текстом говорити про свої наміри.

Порошенко має намір далі продовжувати складну гру. Отож я вважаю, що ті варіанти виходу з ситуації, які озвучив Цеголко, не є вичерпним переліком побажань Президента. Вони мають суто технологічний характер. Думаю, таким чином Президент намагається завести ситуацію в глухий кут. Поясню чому.

Садовий уже дав зрозуміти, що не прийме пропозицію стати прем’єром. Він зауважив, що у «Самопомочі» в Раді лише 26 голосів. А як відомо, для ефективної роботи главі уряду потрібно мати серйозний вплив на парламент, аби була змогла приймати потрібні закони. Наступною спробою, думаю, буде варіант технократичного уряду, який не знайде підтримки серед депутатів. І тоді вже, коли всі, в тому числі наші західні партнери, втомляться та захочуть побачити вихід з урядової кризи, Порошенко запропонує наближеного Гройсмана, сказавши, що інших кандидатур, які б підтримала Верховна Рада, не залишилося. Оце так справді складна гра!

А. Золотарьов: З іншого боку, стосунки між Гройсманом та Порошенком уже не такі безхмарні, як були рік тому. Але нинішній спікер — справді найбільш комфортна для Президента кандидатура. Та тут є кілька серйозних «але».

По-перше, Гройсмана на посаді прем’єра не хочуть бачити олігархи. Вони пам’ятають, у що переросла узурпація влади Януковичем, й не хочуть, аби на них надто тиснули. Крім того, олігархи вже непогано спрацювалися з Яценюком й прагнуть, аби він був на посаді під час запланованої на цей рік нової хвилі приватизації. На додачу, Гройсмана главою уряду не хочуть бачити ЄС та США. Вони не підтримують концентрацію влади в країні в одних руках — Порошенкових.

Отож Гройсмана проштовхнути, скоріше за все, не вдасться. Садовий відмовився, а Яресько Порошенку не вигідна, бо стало очевидно, що вона захоче вести самостійну гру. І що ми отримуємо? Що найвигіднішим для Порошенка залишається… Яценюк!

Але навіщо тоді вся ця галаслива історія — начебто з усуненням його з посади?

А. Золотарьов: Оскільки вигідного для Порошенка варіанту для заміни Яценюка наразі нема, той може залишитися у кріслі в ролі глави уряду ще мінімум півроку. Порошенку Яценюк у такому підвішеному стані буде більш вигідний. Це — не те, на що в ідеалі розраховував Президент, але це краще, ніж прем’єр, який відчуває стабільність свого становища.

І плюс ще один важливий момент: 1 квітня знову мають піднятися тарифи на комунальні послуги — притім, що півроку тому їх, навпаки, обіцяли знизити після падіння світових цін на енергоносії. У чий бік полетять негативні емоції мільйонів користувачів послуг? У бік уряду, звісно! Тому цілком зрозумілою є вигода для всіх партій дистанціюватися від персони прем’єра, з якою ці підвищення й асоціюватимуться в людей.

Але чи погодиться на роль весільного генерала і цапа-відбувайла сам Яценюк?

М. Басараб: Яценюк контролює другу за чисельністю фракцію у парламенті. Йому теж є чим грати й тиснути на Президента. Якщо плани Порошенка з призначенням Гройсмана проваляться, то Яценюк спілкуватиметься з Порошенком з іншої диспозиції, розуміючи, що не лише він заручник ситуації, а й Порошенко.

Думаю, що Яценюк не погодиться бути маріонетковим прем’єром в уряді, який абсолютно контролюватиме Порошенко. І час від часу політично атакуватиме Порошенка.

А. Золотарьов: Я думаю, що Яценюк погодиться. В нього просто вибору нема. Кращої посади йому не запропонують, а у разі оголошення дострокових парламентських виборів його партія навіть до парламенту не пройде.

Автор материала: Ірина Коваленко