Поки українські активісти затримували російські фури, російські чиновники заборонили проїзд українського транспорту офіційно

332

Транзитна війна набирає обертів. Поки українські активісти затримували російські фури, російські чиновники заборонили проїзд українського транспорту офіційно. Український уряд теж не забарився з рішенням. Що далі?

Відучора Україна повністю зупинила транзитний проїзд через свою територію російських вантажівок, йдеться в офіційній заяві голови українського уряду. У прес-службі Кабміну повідомили, що відповідне рішення було прийнято за підсумками урядової наради сьогодні вранці у відповідь на дії Російської Федерації, яка, в порушення правил і процедур Світової організації торгівлі і двосторонньої міжурядової угоди щодо автомобільних перевезень в односторонньому порядку зупинила рух українських вантажних автотранспортних засобів по території Росії.

Agravery.com розбирався в тому, хто винен у даній ситуації та як транзитні обмеження позначаться на економіках обох країн.

Пошук винуватців

Російська сторона своє рішення щодо обмеження транзиту пояснює тим, що це була реакція на дії українських активістів, які 11-15 лютого в різних регіонах України блокували російський комерційний транспорт.

Проте насправді нинішній виток транзитної війни — не перший. Нагадаємо, на початку року, з 1 січня, Росія обмежила рух вантажівок з України по своїй території. А уже 10 січня Україна відповіла на дії РФ, склавши список з понад 100 товарних позицій, ввезення яких в Україну стало забороненим. У відповідь на це Російська Федерація вчинила хитро — українським фурам дозволили заїзд на територію РФ тільки крізь прямі пункти пропуску, а не як раніше говорилось — через Білорусь, які на той час були для вітчизняних постачальників закритими. І вже 20 січня українська митниця заблокувала проїзд російських фур по території України, керуючись постановою №1147, якою власне визначений список товарів, заборонених на ввезення. А 27 січня голова Державної Фіскальної служби Роман Насіров запевнив, що транзит між Україною та РФ здійснюється у повному обсязі.

Другий етап проблем на транзитному полі між Україною та Росією почався у лютому, коли Росія припинила вантажоперевезення через територію Польщі через відсутність транзитних дозволів. Адже після цього російські фури могли потрапити до країн ЄС тільки через територію України з найменшими втратами.

Дивлячись на це, 12 лютого «Побратими об’єднані», куди входять всі патріотичні сили Закарпаття : Спілка УБД в АТО «Побратими України», ГО «Карпатська Січ» та бійці однойменного підрозділу, НВР «Правий сектор», волонтерський корпус «Айдар», ЦК «Азов», бійці бат. «Донбас», закликали громадян протистояти розвиткові російського бізнесу в Україні і почали блокування російських фур. Наразі є інформація, що до акції приєднались понад 10 регіонів України. Але того ж дня, 12 лютого, у Мінінфраструктури повідомили, що Україна та Росія отримали взаємно узгоджену кількість дозволів на транзитні перевезення. Та попри це, українські активісти від своєї мети не відступились: з кожним днем транзитна блокада охоплювала все більше регіонів.

14 лютого Росія завдала удару у відповідь — на україно-російському кордоні зупинили півтори сотні фур з українськими номерами. Про це відкрито заявив Ространснагляд, зауваживши, що такі дії є вимушеною відповіддю на дії українських активістів. «Сьогодні (15 лютого — ред.) на 09:00 за київським часом на території РФ затримано 152 автотранспортних засоби, що належать українським перевізникам. Випадків вчинення протиправних дій з боку водіїв автомобілів не зареєстровано», — наголошується в повідомленні.

Тим часом Міністерство інфраструктури України почало технічні консультації з Єврокомісією і декількома країнами ЄС з питання про заблоковані в регіонах і на кордонах України російські фури. А уже опівдні уряд ухвалив рішення щодо повної заборони транзиту російських фур, незважаючи на вранішню заяву заступника міністра економрозвитку Наталії Микольської, яка спростувала інформацію про блокування українських фур в РФ.

Вимоги та наслідки

Очевидно, що друга хвиля транзитної блокади — ініціатива українських активістів та учасників АТО. Організатор блокади Сергій Кушнір визнає, що митниця була попереджена про наміри активістів завчасно. На питання про те, з якою метою організовано блокування руху автотранспорту з російською реєстрацією, Кушнір відповідає: «Швидше за все, що будемо всі ці фури просити поміняти на Савченко та інших полонених. У свою чергу голова Державної Фіскальної служби Роман Насіров називає дії мітингувальників злочином. Він уточнив, що блокування відбувається на трасах волонтерами або громадськістю, і не дозволяє Україні виконувати міжнародні зобов’язання щодо транзиту вантажів. «Це, по-перше, злочин, це не дозволяє виконувати міжнародні домовленості», — сказав він.

Тим часом українські постачальники розмірковують над тим, як компенсувати втрати від обмеження транзиту. Адже, за підрахунками асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», обмеження Російської Федерації можуть завдати експортерам аграрної продукції збитків на суму до 0,7 млрд. доларів у випадку повної заборони транзиту товарів через цю країну. Найбільше постраждають виробники цукру, зазначає керівник аналітичного департаменту асооціації Український клуб аграрного бізнесу Ігор Остапчук. За його словами, поставки продукції через територію Російської Федерації здійснюється в основному до наступних країн: Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан. Туди постачається близько 4% від загального аграрного експорту з України. При цьому, в основному це перероблена продукція (73-81% в структурі експорту залежно від року).

«Критичним таке обмеження є для експортерів цукру, оскільки на ці ринки орієнтовано 59% вітчизняного експорту, 51% кондитерських виробів з цукру (включаючи білий шоколад) без вмісту какао, 47% шоколаду та інших готових харчових продуктів з вмістом какао, а також: 50% готових продуктів із зерна, 35% живих тварин та 29% продуктів з м‘яса та риби», — каже експерт. Зважаючи на високу орієнтованість цих товарів на ринки країн СНД, пошук інших ринків збуту буде складним і не обов‘язково успішним, оскільки здебільшого товари із високою часткою постачання на ринки пострадянських країн є малоконкурентними на ринках розвинених країн через невідповідну якість та/або ціну, вважають в УКАБ.

«На макрорівні критичних збитків швидше не буде, враховуючи те, що навіть попри повну заборону здебільшого експортери конкурентної продукції зможуть переорієнтувати свій збут на інші країни. Для тих, у кого була висока частка постачання на згадані ринки буде складніше, проте не виключається можливість непрямого експорту. Щодо самих експортерів, то безумовно, що на їх рівні дані обмеження створюють незручності та збитки» — підсумував керівник експертної групи УКАБ Ігор Остапчук.

Альтернативи є

Оскільки торгові війни з Росією — вже швидше звичка, аніж несподіваність, у перевізників навіть є запасні варіанти. Як розповів Agravery.com екс-заступник директора філії Асоціації міжнародних автоперевізників України — компанії АсМАП Сервіс — Владислав Бовсуновський, варіант розриву торгових відносин з РФ розглядався ще в 2000-х. «Саме тоді Міжнародний союз автомобільного транспорту почав опрацювання проекту під умовною назвою Шовковий шлях. Це другий варіант обходу російської території, крім білоруського», — каже він.

За словами Олександра Кави, який є заступником керівника напрямку інфраструктури BRDO, у вантажовідправників є два варіанти: відправляти вантажі в Казахстан за запропонованим РФ маршрут через Мінськ і Смоленськ або ж використовувати Транскаспійський коридор. При цьому, перевезення вантажів у цьому напрямку через територію Білорусі збільшує маршрут перевезення на 15-20% і, пропорційно, підвищує вартість перевезення. У той самий час використання Транскаспійського коридору обійдеться вантажовідправникам майже в два рази дорожче, ніж традиційний сухопутний маршрут через необхідність два рази користуватися послугами поромів для перетину Чорного моря з Іллічівська в Батумі і Каспійського моря — з Баку в Актау. Визначено, що обидва варіанти менш привабливі для українських вантажовідправників, ніж найкоротший маршрут через територію РФ. Крім збільшення вартості перевезення українських товарів на ринок Казахстану, використання нових маршрутів однозначно призведе до подорожчання українських товарів для казахстанському ринку і зниження їх конкурентоспроможності в порівнянні з аналогічними товарами, що поставляються з інших країн. В результаті, це призведе до зниження обсягу експорту українських товарів на цей ринок.

Він переконаний, що у ситуації, що склаоася, уряд України має можливість стимулювати експорт до Казахстану шляхом введення цільової дотації для українських виробників, які поставляють свою продукцію до Казахстану і в інші країни Середньої Азії. Розмір державної дотації повинен бути встановлений на рівні різниці у вартості транспортування між традиційним сухопутним маршрутом і вартістю перевезення по альтернативних маршрутах. Такий крок дозволить українським виробникам не скорочувати свою присутність на такому важливому для України ринку. Проте поки що таких ініціатив в уряді не обговорювали — наразі РФ та Україна лише ведуть перемовини щодо того, аби відновити транзит. Сподівається на вирішення проблеми й Роман Насіров. За його словами, Міністерство економічного розвитку і Міністерство закордонних справ працюють над вирішенням цього питання.

Автор материала: Марія Бровінська