Pop-violin. Святослав Кондратів вражаюче про «популярну скрипку»

263

Наші митці зараз чимало роблять для популяризації України у світі. Музикант Святослав Кондратів пише композиції та виконує їх на скрипці, подорожуючи різними країнами. Його музика, написана у стилі pop-violin («популярна скрипка»), супроводжується вражаючими відеокліпами, знятими у найрізноманітніших куточках світу.

Журналісту видання Persona.Top Святослав Кондратів розповів про свій новий проект «Світ очима скрипаля» та про підсумки першого гастрольного туру Україною.

– Що ви можете сказати про українську публіку?

– Це була лише перша частина туру, по західних областях. Готуємося до гастролей на Сході. Люди у нас чудові, їм сподобалася музика, були гарні відгуки, і це надихає. Переважно приходять за хорошими емоціями, а не за примітивною музикою.

– Ви умієте надати скрипці сучасного популярного звучання, до того ж виступаєте в демократичному одязі та досить вільній манері. Як сприймають вас у класичних колах?

– Pop-violin, тобто «популярна скрипка» – досить молодий жанр. Мені завжди подобалося поєднувати класику з джазом, фольком, цей жанр дозволяє мені багато експериментувати. Недаремно ми пов’язуємо композиції з подорожами, адже кожна нова подорож – то нова емоція. Музикантів, які виступають у такому жанрі, я знаю, але їх небагато.

Був на концерті Девіда Гаррета – це американський музикант, німець за походженням. Також знаю Ліндсі Стірлінг та ще з десяток менш відомих музикантів, але вони більше працюють у жанрі кавер, тобто переграють класичні композиції в популярному стилі. Так робить Ванесса Мей. Класичні музиканти та мої вчителі сприймають мій стиль абсолютно нормально, зараз же взагалі епоха експериментів – і в музиці, і в стилях. Нормальні музиканти все розуміють і сприймають, це ж творчість.

– Ви пишете свої композиції конкретно для якогось місця, яке потім знімаєте у кліпі, чи спонтанно?

– Усе залежить від того, що спочатку зародиться – якщо народиться музика, то я шукаю цікаву місцину, думаю, куди поїхати. А буває, поїдеш у якусь країну, а вона може несподівано відкритися і так надихнути, що саме там пишеться композиція, і вже вдома її шліфуєш, доводиш до досконалості. Наприклад, композиція «Еlle» присвячена жінкам, з французької це слово перекладається як «вона». Після того як композиція отримала французьку назву, у ній слухачі чують ноти, що асоціюються з Парижем.

– У яких країнах ви виступали?

– Об’їздив із концертами дуже багато країн – і в складі інших проектів, і з сольними виступами, скрізь намагався поєднати подорожі з музикою. Був у Канаді, Китаї, в Америці, майже всю Європу об’їздив. Китай – дійсно інша цивілізація, однак зараз кордони стираються. Завдяки інтернету люди мають змогу знайомитися, спілкуватися, вивчати мови, культуру, а мова музики – одна для всього світу.

– Чи знають там, де ви гастролювали, Україну?

– Десь знають, десь ні. Не розкручена ще наша країна у світі як бренд. Я вважаю, що у нас є багато можливостей для розкрутки, але в першу чергу це, напевно, залежить від держави, бо вона найбільш зацікавлена і має бути найбільшим інвестором, спонсором і меценатом. Але, думаю, з часом все виправиться – світ тісний.

– Чи стало легше потрапити за кордон після запровадження для України безвізового режиму?

– Я ще ним не скористався, у мене тільки-но закінчилась мультивіза. Напевно, легше, бо чисто психологічно важко було їхати відкривати візу, особливо якщо ти з віддаленого району. Гадаю, це добре, люди повинні їздити, бачити світ, тоді вони і життя у своїй країні змінять на краще.

– Чи легко організувати концерт в Україні? За що треба заплатити?

– За кордоном ми не організовували своїх виступів самотужки, нас запрошували. В Україні ми мали трохи більше досвіду з організації концертів, і це все дуже складно. Потрібно багато людей, платити треба за все: за оренду зали, за прокат апаратури, транспорт, готелі, рекламу. От і виходить, що приїжджаєш показати свій проект – і не знаєш при цьому, чи він окупиться. Але ж основне завдання музиканта – демонструвати свої твори людям.

– Чи може артист заробляти гроші самими лише концертами, щоб не шукати інших джерел заробітку?

– Все можливо, якщо бути наполегливим, але в Україні погано працює законодавство стосовно авторського права, і дуже багато в зв’язку з цим обмежень для музикантів. У нас же радіостанції не платять за ротацію музики. Не маємо взагалі радіостанцій, які б транслювали, припустимо, інструментальну музику, а про радіостанції етнічної музики я взагалі мовчу. А от коли ми приїхали в Марокко знімати кліп у Сахарі на дюнах, то поки їхали в звичайному марокканському таксі, таксист нам по черзі увімкнув з десяток радіостанцій – найрізноманітніших за стилем, і всі були з етнічною марокканською музикою. У нас же такого немає, хоча повинно бути.

– Де вас можна буде побачити та почути найближчим часом?

– Ми зараз ведемо перемовини з кількома телеканалами про концерти в новорічну ніч, можливо, навіть будуть живі виступи. У березні-квітні плануємо другу частину туру «Світ очима скрипаля»: поїдемо на лівий берег Дніпра. Відвідаємо Кременчук, Дніпро, Полтаву, Харків, Черкаси, Кривий Ріг, Кропивницький, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя. На Донеччині трохи важче з організацією, треба, щоб люди на місцях підключалися і допомагали. Є у нас шанувальники в Сєверодонецьку, правда, туди важко добратися. Думаю, що з часом обов’язково приїду й туди.

ДОВІДКА 

Святослав Кондратів отримав музичну освіту у Львівській музичній школі-десятирічці та Львівській музичній академії. У доробку музиканта близько трьох десятків композицій. Його дебютний альбом #MyWorld вийшов у вересні 2017 року.

Автор: Ірина Басенко