Порошенко втілює програму «папірєдніка» семимильними кроками

824

У студії Vse.media  політичний експерт, журналіст Антон Подлуцький розклав по поличках всю сучасну політичну кухню та її тенденції.

Нещодавно Генпрокурор Шокін заявив, що розслідування справи Януковича майже завершено. Коли завершиться  війна на Сході України, можна очікувати екстрадицію президента-втікача.

«Яким чином завершення АТО пов’язане з гіпотетичною екстрадицією втікача Януковича – це питання до Шокіна і його боса Петра Порошенка. Можливо, Шокін мав на увазі, що Путін відведе своїх бойовиків з Донбасу і потепління в наших стосунках стане неминучим. Тоді жестом доброї волі хазяїн Кремля віддасть нам Януковича. Але з цього приводу у генералітету НАТО є хороша теза: «Надія – не може бути елементом стратегії!». І в цій заяві помітні  надії Шокіна, не лише на те, що вдасться посадити Януковича, а й генпрокурор зможе втримати своє крісло, або якщо його звільнять то з меншим скандалом і ганьбою. Це вся суть заяви», — розповів Антон Підлуцький.

Не менш резонансна заява про те, що знайдено зброю, якою розстріляли майданівців, і зняті відбитки пальців, виявляється теж частина стратегії «втримати крісло». Потрібно чекати наступного етапу розслідування, щоб стало зрозуміло, наскільки ці заяви є ґрунтовними.

«Відставка Шокіна – це вимога наших Західних кураторів. Тому Генпрокурор просидівши рік, займаючись незрозуміло чим, різко починає показувати фантастичні результати. Зазвичай у таких справах замішано багато фігур, які не хочуть, щоб вся правда вийшла на поверхню. І їм нічого не залишається, окрім як всіляко заважати розслідуванню», — додав політичний експерт.

На фоні всіх подій і заяв, увага небайдужих громадян зараз прикута до політичних рухів Блоку Петра Порошенка та відставки політиків. Українського розливу політичні партії не мають ідеології, тому й не можуть скласти чіткої програми дій. Ми спостерігаємо кожні вибори, коли до влади приходить нова команда, зазвичай перші обличчя – нові персони, але ядро залишається старим. І тоді починається історія про 100 днів «нам потрібно 100 днів, щоб щось вивчити і підготувати».

Наразі Фірсов повідомив, що збирається виходити з Блоку Петра Порошенка.

«У БПП є великий адміністративний та фінансовий ресурс, тому вихід Фірсова жодним чином не вплине на репутацію фракції. Взагалі в українських партій немає репутації, тому нема чого псувати. Наприклад, багато політиків звинуватили Кононенка у корупції та підминанні державних активів, але це жодним чином не вплинуло на нього. Якби не демарш Абромавичуса і бунт послів західних країн, то широкий загал зараз з труднощами догадувався б, хто такий Коненко і що сталось», — вважає Антон Подлуцький.

В середині БПП відбулося голосування  за те, щоб відібрати у Кононенка мандат депутата, проголосувало лише 8 людей. Загалом на практиці українського політикуму були поодинокі випадки, коли депутати лишали своїх колег без мандату.

«Зараз Порошенко семимильними кроками наздоганяє програму свого попередника, розсаджуючи своїх людей на всіх керівних посадах. Розквіту непотизму може трохи завадити лише прем’єр-міністр. Як тільки Яценюк піде з посади, влада клану Порошенка стане безмежною. Повторна революція чи бунт проти системи може бути лише за тієї умови, якщо Порошенко «наступить на мозоль» Коломойському чи Ахметову», — додав журналіст.

Можливо, вихід Фірсова спровокує Лещенка та Найєма на подібний крок, але поки що від них не було сигналів. Швидше за все, буде відтік з фракції ще 5-7 маловідомих депутатів.

«Боятися потрібно відставки Яресько. Поки Міністр фінансів на місці – з нами продовжують співпрацю валютний фонд та кредитори. За відставки Яресько висока ймовірність, що МВФ заморозить транш допомоги, після чого для нас єдиним виходом буде ввімкнення друкарського станка і  гіперінфляція», — резюмував Антон Подлуцький.

Також політичний експерт прокоментував відставка Айвараса Абромавичуса. Він вважає, що цей крок несе більше позитиву, ніж негативу. Бо саме відставка Міністра економіки і те, що він не побоявся назвати конкретні прізвища, додала тверезості у сприйняття нашої країни західними партнерами, вони краще усвідомили, хто ми є.

Україна весь час гойдається між парламентсько-президентською і президентко-парламентською системами, тому не зрозуміло, хто у нас має контролювати економічну сферу: президент, чи, як і має бути, прем’єр-міністр. Звичка призначати на посади своїх людей призведе до того, що Міністри виконуватимуть лише технічну функцію.