Про дійове каяття ВККСУ

386

Всім відомо, що конкурс до Верховного Суду пройшов не так, як це декларувала Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Відбулися три порушення порядку проведення кваліфікаційного оцінювання під час конкурсу, які суттєво, на мій погляд, вплинули на його результати.

ВККСУ в порушення приписів власного нормативно-правового акту: 1) встановила не передбачений нічим мінімально допустимий бал за іспит; 2) не встановила передбачений мінімально допустимий бал за соціальну і особисту компетентність.

Третє порушення стосувалося недотримання припису Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Мною оскаржені в судовому порядку рішення і бездіяльність ВККСУ, однак суди відмовляються давати відповідь на запитання позову (у тому числі відмовляють у відкритті провадження), оскільки вважають мене, громадянина держави, який бореться за право на справедливий суд, неналежним позивачем.

І як же нам дізнатися правду про конкурс до найвищої судової інстанції?

Ви не повірите, але ВККСУ прийняла зміни до нормативно-правового акту про кваліфікаційне оцінювання, яким визнала два згадані порушення.

Щоб зрозуміти це нам треба прочитати деякі його норми в редакціях на час проведення конкурсу і після внесення змін.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (в редакції на час конкурсу).

6.1. Мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні.

6.2. Мінімально допустимий бал визначається для: 6.2.1. Анонімного письмового тестування. 6.2.2. Виконання практичного завдання. 6.2.3. Тестувань при оцінюванні критеріїв особистої та соціальної компетентності.

Запитання.

Ви бачите мінімально допустимий бал за іспит, який складається з тестування і виконання практичного завдання? Думаю, що ні.

Ви бачите мінімально допустимий бал за соціальну і особисту компетентність? Гадаю, що так.

То що ж відбулося?

Щоб зробити правильний висновок нам треба знайти логічну відповідь на прості запитання?

Навіщо вносити зміни стосовно встановлення мінімально допустимого балу за іспит, якщо під час конкурсу ВККСУ говорила, що він є і його визначила?

Навіщо вносити зміни стосовно виключення мінімально допустимого балу за соціальну і особисту компетентність, якщо ВККСУ говорила, що його не має і не могла визначити?

Відповідь ж на ці запитання очевидна, хто керується законами формальної логіки.

ВККСУ під час конкурсу до Верховного Суду умисно прийняла незаконне рішення щодо встановлення мінімально допустимого балу за іспит, щоб забезпечити перемогу трьох конкурсантів, які не подолали мінімально допустимий бал за практичне завдання.

Знаковим є те, що один з них очолив касаційний суд, який вирішує спори між людиною і владою.

ВККСУ під час конкурсу до Верховного Суду допустила бездіяльність стосовно встановлення мінімально допустимого балу за соціальну і особисту компетентність, щоб не виключати з конкурсу осіб, які не могли його подолати. Ці особи пройшли у конкурсі далі, де ВККСУ вже, керуючись виключно дискреційними повноваженнями, визначила їх переможцями.

На мій погляд, дійове каяття це дуже добре. Але таке каяття тягне за собою і відставку всього складу ВККСУ.

Знаєте чому внесли зміни?

Бо всі судді мають єдиний правовий статус і кваліфікаційне оцінювання повинно проводитись за одними правилами (зміни внесені напередодні кваліфікаційного оцінювання суддів).

З цього можна і треба зробити висновок, що під час конкурсу до Верховного Суду ВККСУ грубо і умисно порушила приписи власного нормативно-правового акту, щоб сформувати Верховний Суд на свій або чужий (когось) лад.

Відповідь на це запитання зобов’язане надати НАБУ, яке суд зобов’язав зареєструвати кримінальне провадження за подіями конкурсу до Верховного Суду.

Однак, вже з урахуванням аналізу рішень ВККСУ можна сказати, що арбітр на конкурсі не був чесним до конкурсантів і суспільства.

Повторюся, нас брутально позбавили права на справедливий суд у найвищій судовій інстанції.

Нам залишилось лише боротися за його відновлення, бо воно охороняє свободу, яку кожному дарував Творець.

Роман Брегей, суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду