Прощай, обленерго! Українці самі обиратимуть постачальників електроенергії

732

Що конкретно зміниться для споживачів після 1 липня 2019 року?

Кожен українець в 2019 році зможе самостійно обрати постачальника електроенергії – з найнижчими цінами та найвищою якістю, відмовившись від послуги монополіста-обленерго. В таких яскравих барвах реформатори презентували українцям європейську модель енергоринку. Вона діятиме у нашій країні через півтора року. Та чи все так райдужно? Що конкретно зміниться для споживачів, і як нові правила позначаться на платіжках після 1 липня 2019 року?

Право вибору нового постачальника електроенергії гарантує Закон  «Про ринок електроенергії», який ухвалили в липні 2017-го. Цей документ передбачає два роки підготовчого періоду, протягом якого ще мають ухвалити понад сотню підзаконних актів, здійснити структурні перетворення в енергетиці та запровадити складне програмне забезпечення.

Координуватиметься робота енергоринку за допомогою єдиної інформаційної системи, де виробництво товару і його споживання мають здійснюватися одночасно. Задача надскладна, тому, на думку енергетичних експертів, запуск нової моделі ринку може бути відстрочено на певний час. Створення центральної інформаційної системи включатиме реєстр точок комерційного обліку всіх споживачів. Адміністратором комерційного обліку відповідно до закону буде оператор системи передачі (нині це НЕК «Укренерго»).

Споживач вибирає

У середині березня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), після досить тривалого громадського обговорення ухвалила шість найважливіших документів для запровадження нового енергоринку. Серед них – Правила роздрібного ринку електричної енергії (набудуть чинності після публікації в «Урядовому кур’єрі»). Це понад 340 сторінок правил, що зокрема регулюють правовідносини між споживачами та постачальниками. Важливо знати: всім учасникам роздрібного ринку електроенергії будуть привласнені відповідні ідентифікатори ID.

Який буде порядок зміни постачальника? На це запитання «Главкому» відповіли у НКРЕКП так: «Зміна електропостачальника відбуватиметься шляхом укладення нового договору про постачання електроенергії споживачу з іншим постачальником». До відома: всі двосторонні договори за відповідною процедурою будуть зареєстровані оператором системи передачі (ці функції виконуватиме НЕК «Укренерго» — після корпоратизації).

За законом «Про ринок електроенергії» (стаття 59) споживач має право змінити електропостачальника на безоплатній основі у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку.

Після запуску нової моделі ринку, кожен споживач буде сплачувати за спожитий товар двом різним організаціями, але рахунок приходитиме лише від компанії постачальника. Такі компанії будуть створені відповідно до закону: передбачається розділення обленерго на дві компанії (анбандлінг), одна з яких виконуватиме функції оператора розподілу електроенергії (виключно обслуговування електромереж), а друга стане постачальником. Придбавши електроенергію на ринку, компанія-постачальник продаватиме її кінцевому споживачеві. Нині обидві ці функції виконує обленерго, але після анбандлінгу обленерго втратить право продавати енергію, а відтак і доходи. Зрозуміло, що обленерго не поспішають з анбандлінгом.

Переваги такої моделі в тому, що вона руйнує монополію обленерго, через яку потерпають пересічні споживачі: часті відключення від мережі, падіння напруги, псування побутової техніки та заводського обладнання. За нової моделі, за якість електропостачання відповідатиме розподільча компанія, тобто, колишнє обленерго, але якщо кошти за спожиту електроенергію і послуги за утримання мереж збиратиме постачальник, то він матиме змогу штрафувати розподільчу компанію відповідно до чинної постанови НКРЕКП №1841 за 2016 рік:

«Споживач отримуватиме один рахунок за електроенергію – він приходитиме від постачальника, але в ньому буде дві вартості – за спожиту енергію, і за користування мережею. Передбачається, що постачальник стане адвокатом споживача, адже у нього буде свій юридичний відділ для виставлення претензій розподільчій компанії. Якщо ж цей постачальник не захищатиме споживачів, то вони виберуть іншого постачальника», — пояснює керівник групи адміністрування комерційного обліку НЕК «Укренерго» Олександр Карпенко у розмові з «Главкомом».

За даними НКРЕКП, загалом в Україні на початок 2017 року налічувалося близько  16,5 млн побутових споживачів та 0,5 млн не побутових. Детальна інформація про кількість споживачів та обсяги їх споживання міститься у Звіті про результати діяльності НКРЕКП в 2016 році.

Перехід на нову модель взаємовідносин на енергоринку здійснюватиметься за такою ж схемою, як це відбулося на газовому ринку – тоді облгази також були розділені на дві компанії, одна з яких виконує функції постачальника, а друга відповідає за експлуатацію мереж. Перехід на нову модель пройшов без зайвих клопотів для пересічних споживачів – їм було надано таке право вибору, яке дозволяло навіть не їхати в газову контору для переоформлення договору. Такий же принцип закладено для переходу на нову модель енергоринку.

Новостворені електропостачальники повинні будуть надіслати всім  споживачам типові бланки-заяви про приєднання до договору на постачання електроенергії. «Цей договір починає діяти після однієї з трьох подій: 1. Можна підписати цю заяву. 2. Чи просто оплатити спожиту енергію за надісланим рахунком. 3. Сам факт споживання електроенергії також є доказом того, що споживач погоджується  на приєднання до договору. Отже, юридичні рамки такі, що не потребують зайвої біготні для споживача», — переконаний Карпенко.

Чому обленерго гальмують?

«Обленерго не готові до нової моделі енергоринку. Відверто скажу: ніхто не готовий… Чому обленерго не поспішають (з анбандлінгом – Главком)? Тому що вони – монополісти і їх все влаштовує. Але, однозначно, це потрібно робити. Як керівник обленерго скажу: знадобиться 5-10 років, щоб вписатися в рамки закону про ринок електроенергії, адже є тисячі питань, на які щодня потрібно давати відповіді…», — такі прогнози дає в.о. гендиректора ПАТ «Хмельницькобленерго» Олег Козачук.

Отже, постачальники не поспішають і говорять, що їм потрібно більше часу, щоб перебудуватись. А якими ж будуть умови на новому ринку для споживачів? Відповісти сьогодні на це запитання досить складно: нормативна база, яка б регулювала роботу нового постачальника електроенергії в нових обставинах ще не ухвалена. «Вся нормативна база, яка сьогодні регулює діяльність обленерго – це  затвердження тарифів, інвестиційних програм, орієнтована безпосередньо на обленерго», — пояснює директор департаменту ТОВ «Укренергоконсалтинг» Наталія Костишена.

«Можна виділити зі складу обленерго постачальника, можна навіть створити декілька незалежних постачальників, але це не вирішить основну проблему: створення постачальника, який візьме на себе функцію універсальної послуги, тобто постачання електроенергії найбільш інертним споживачам: населенню та невеликому бізнесу, а в деяких обленерго цей сегмент споживачів сягає 70% від усього обсягу постачання електроенергії», — пояснює Костишена.

В коментарях «Главкому» голова НКРЕКП Дмитро Вовк підтвердив, що ухвалення повного пакету  регуляторних актів для нових енергопостачальників, — питання часу:

«Відповідно до закону про ринок електроенергії, передбачені конкретні терміни затвердження. Комісія своєчасно виконує їх… Наступна «порція» має бути затверджена протягом найближчих 12 місяців», — повідомив Вовк.

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк

На думку експертів, в найближчі 5-7 років побутовим споживачам буде не цікаво змінювати постачальника електроенергії. «Досвід багатьох країн, зокрема, Німеччини, Іспанії, Португалії свідчить, що найбільш активну участь у виборі нового постачальника бере не більше 20% населення… В майбутньому так буде і у нас, але поки що потрібно забезпечити нашим споживачам найбільш простий і комфортний перехід  (до нового постачальника – «Главком»). Якщо ж ми зараз завалимо їх купою договорів, отримаємо несприйняття переходу до нової моделі ринку», — переконана Костишена.

Доцільно нагадати, що завдяки саме цим 20% нових енергопостачальників в провідних країнах вдалося зруйнувати монополію енергопостачальних компаній, а відтак, зробити послуги не лише дешевшими, але й якіснішими.

Важливо також зрозуміти, чи матимуть нові постачальники доступ до абонентської бази, яку енергопостачальні компанії (обленерго) формували протягом не одного десятиліття, і їм не вигідно ділитися нею з конкурентами. А новому постачальнику буде не вигідно постачати електроенергію побутовим споживачам, якщо їхня кількість менша ніж 20-30 тис. домогосподарств.

В коментарях «Главкому» заступник директора департаменту НКРЕКП Антон Гудаченко запевнив, що у нових постачальників не буде проблем з доступом до абонентської бази. «Правилами передбачені зобов’язання кожного постачальника розміщувати інформацію на своєму офіційному веб-сайті. Також на сайті НКРЕКП буде інформація про всіх постачальників: кожен споживач зможе знайти того, який діє на його території, та звернутися до нього.

На думку енергетичних експертів, існує реальна небезпека того, що з переходом на нову модель енергоринку на першому етапі може різко підскочити вартість електроенергії, адже ціни встановлюватиме продавець електроенергії.  Щоб цього не сталося, на першому етапі переходу до європейської моделі енергоринку державний регулятор буде стримувати тариф для пересічних споживачів.

З досвідом європейських країн, де запроваджена процедура зміни постачальника,  знайомить  Олександр Карпенко на своїй сторінці у Facebook:він розповідає про те, як Данія свого часу також проходила процес впровадження Третього енергетичного пакету, відповідно до якого вимагалось провести розділення місцевих обленерго на дві незалежні компанії – електропостачальника та оператора розподільчих мереж.

Детальніше про вибір нового постачальника електроенергії та способи обмеження тарифу «Главкому» розповіла директор департаменту енергозбутової політики ТОВ «Укренергоконсалтинг» (засновники цього ТОВ – Прикарпаття- та Львівобленерго, що належать компаніям братів Суркісів), колишній працівник НКРЕКП Наталія Костишена.

Директор департаменту енергозбутової політики ТОВ «Укренергоконсалтинг» Наталія Костишена

Яким чином споживач вибиратиме нового постачальника електроенергії?

На сайті НКРЕКП буде створено загальну базу всіх постачальників. Крім того, обленерго, як розподільна компанія, на своєму сайті також зобов’язана вести перелік всіх постачальників з усіма їхніми реквізитами. Споживач заходить на цей сайт, вибирає постачальника, а вже потім знайомиться з його комерційними пропозиціями — цінами і термінами дії договору на постачання.

Щоб зрозуміти, як функціонує система, я аналізувала багато німецьких сайтів постачальників електроенергії. Там є місячна пропозиція, але вона зазвичай найдорожча, тому що постачальнику невигідно працювати протягом короткого терміну.  Є пропозиція на рік – вона дешевша. А є пропозиція з постійною складовою оплати,  наприклад, ви платите 100 грн і неважливо скільки споживаєте, але за кожну  кіловат-годину платите якусь ціну, яка зазвичай нижча, ніж місячна пропозиція.

На сайті постачальника є  форма заявки, її потрібно заповнити,  вказати свої реквізити, присвоєний ID-код. Ми запропонували ввести поняття паспорта точки приєднання (споживача до мережі – «Главком»). Тобто, якщо є такий паспорт, це значить, що ви приєдналися до договору про розподіл.  Потім відсилаєте цю заявку постачальнику.

З моменту отримання заявки починається відлік в 21 день — протягом цього часу новий постачальник, ваша розподільна компанія і старий постачальник врегульовують відносини. Новий постачальник пише заявку на обленерго, як на розподільну компанію, а також попередньому постачальнику про те, що до нього переходить його споживач. Обленерго,  як постачальник послуг комерційного обліку, на певну дату організовує зняття показників лічильника. Споживачу приходить повідомлення від старого постачальника, що він має до певної дати заплатити за прогнозований обсяг споживання енергії.

Новий постачальник також присилає вам платіжку, оплативши яку ви вважаєтеся приєднаними до договору з ним. Це загальна схема роботи в західних країнах, вона вже відпрацьована. У нас вона не відпрацьована, але є зразок для наслідування. Все це детально описано в Правилах роздрібного ринку – там цілий розділ, детально, з усіма процедурами.

За рахунок чого новий постачальник зможе здешевити свою послугу і товар, щоб в такий спосіб переманити абонента?

Він це може робити з маржі, тобто в межах свого доходу. До прикладу, у нас є тільки оптова ціна електроенергії, вона однакова  для всіх, але ж за нової моделі енергоринку будуть підписуватися прямі контракти. Ну, давайте говорити правду: ситуація в країні не дозволить всім маніпулювати ціною того ж таки «Енергоатома» (компанія продає за найнижчою ціною – «Главком»).  Тому на перших порах НКРЕКП буде стримувати тарифи — для того, щоб не було цінового стрибка для споживача, ми змушені будемо регулювати ціну. Це моя думка особиста, але я не бачу інших шляхів як формувати ринок.

І як довго будуть штучно стримуватися ціни?

Це може тривати рік-два, аж поки ми не відкриємо трохи свій ринок, щоб була конкуренція (мова про імпорт електроенергії – «Главком»). Ціни будуть регулюватися з допомогою якихось комплексних продуктів. Тобто будуть прямі договори, але вас, скоріш за все, зобов’яжуть купувати 50% електроенергії, виробленої «Енергоатомом», і ще 50% — тепловою генерацією. В перші два роки складова сонячної електроенергії буде закладена в ціні «Енергоатома», а потім — в ціні НЕК «Укренерго».

Яка  маржа для постачальників закладена в тарифі на електроенергію? 

Маржа для заробітку постачальника у нас дуже мала – лише 0,3% в складі тарифу для юридичних осіб — незалежно від постачальника. Вона така маленька тому, що за рахунок послуг передачі і постачання у нас став можливим «Роттердам+»… (мається на увазі, що у структурі тарифу на електроенергію 85% — це ціна вугілля, тому частка ціни решти послуг невелика – «Главком»). В Україні найбільш економна енергетика з точки зору оплати послуг з передачі і постачання, витрати споживача на ці послуги — мінімальні, менших немає ніде. Тому не буде на чому дуже заробляти.

В цілому, в складі тарифу ця маржа на постачання зараз складає приблизно 2,5-5%, тоді як для юридичних осіб — лише 0,3%.  Оплата послуг постачання – це операційні витрати на утримання бухгалтерів, юристів, обслуговування відповідних програм, кол-центру, центрів обслуговування споживачів, друк рахунків і оплату послуг тих, хто знімає показники. Це все, що входить в ці витрати.

І тепер перед запуском нової моделі енергоринку зі складу обленерго потрібно виділити функцію постачальника? 

Так, цю функцію потрібно виділити. Якщо в середньому в обленерго працює 4-5 тис осіб, то потрібно виділити 200- 400 осіб на цю функцію, а решта залишиться в обленерго (цих осіб працевлаштують в постачальній компанії, яка відразу ж розішле всім колишнім споживачам обленерго вищезгадану пропозицію про підписання договору – «Главком»). Якби у нас була більш розвинута автоматизація багатьох процесів, то можна було б і менше людей тримати, але це станеться в майбутньому.

Обленерго повинна бути розподілена на дві компанії – операторів постачання і операторів розподілу електроенергії. Оператори розподілу володіють мережами, тому у них залишається монопольний вид діяльності,  вони здійснюють розподіл електроенергії (мережами – Главком), а постачальники купують її на ринку і продають споживачам.

Які нині тарифи на послугу постачання для обленерго?

На сьогодні є окремо затверджений тариф на постачання, тариф на розподіл, оптова ціна на електроенергію, за якою обленерго купує її в ринку — з коригуваннями і дотаціями. Діє формула, за якою формується ціна для споживача. Сьогодні тарифи для населення — 90 коп за кВт-год та 1,68 грн. Для промисловості (споживання для другого класу напруги) – приблизно 2,40 грн.

До речі, крім діючого, є ще й розрахунковий тариф для населення — 2,50 грн. за кВт-год — таким би був тариф, якби населення сплачувало обґрунтовану вартість, а ми сплачуємо менше, а дотує наша населення промисловість. Отже, розрахункова ціна для населення – 2,50 грн. — це той рівень, до якого мають підняти нам тарифи ще до запуску нової моделі ринку, адже в законі про ринок електроенергії записано, що дотації потрібно зняти (так зване перехресне субсидування – «Главком»).

В середньому тариф на постачання в роздрібній ціні становить 4,5 коп в перерахунку на постачання однієї кВт-години – оце та маржа, де можна «гратися» постачальникам і когось зманювати до себе..   На жаль,  ринок розвиватиметься повільно, тому що у нас немає на чому заробляти.

Великі підприємства будуть створювати власних постачальників, тому що їм буде вигідно не платити комусь цю маржу, а самим виходити на ринок і купувати напряму у виробників. А от щодо невеликих підприємствам, ми більше боїмося шахраїв, які будуть обіцяти «золоті гори», збирати авансові платежі і за місяць-два щезати з поля зору.

До прикладу: якщо взяти «Львівобленерго» — як у загальній структурі споживання електроенергії співвідносяться обсяги населення і промисловості?

Населення споживає майже 40%  загального обсягу, а промисловість – 60%.

Наталка Прудка