Путін і вибори

479

Через 1,5 місяці Росія обиратиме президента. У бюлетенях фігуруватиме близько восьми імен, проте єдиним варіантом, який зараховуватиметься виборцям, буде ім’я Володимира Путіна.

Стосовно цього мало що змінилося з часу останніх президентських виборів 2012 року. Це також буде референдум з обрання Путіна. Проте на цьому схожості закінчуються. Шість років тому викликом, з яким він зіткнувся, була хвиля протесів; цього року у нього є зовсім інший супротивник: апатія виборців.

Кремль, як стверджують звіти, хоче, щоб ці вибори не залишали жодних сумнівів щодо легітимності президента. Зрештою, це перші президентські вибори після анексії Криму, – і вони можуть стати останніми для Путіна. Отже, запланованої перемоги у першому раунді з 65%-70% буде недостатньо. Потрібно створити хоча б видимість того, ніби країна бере активну участь у виборчому процесі.

Очевидно, що Кремль хоче виграти з принаймні 70% голосами, які Путін здобув під час перших своїх виборів. Мінімум – це 64% підтримки 2012 року, коли явка становила понад 65%.

Проте у цьому й проблема: як створити інтерес до перегонів без учасників, що змагаються між собою? І як вибірково скасувати задекларований двадцятирічний пакт, який проголосив пан Путін тоді, коли він вперше очолив країну та запропонував росіянам «стабільність» в обмін на відмову від політики?

Цільовий показник у 70/70 (явка виборців та остаточний результат голосів за Путіна), Кремль заперечив, хоча він і був підтверджений губернатором Алтайського округу Олександром Карліним. «Голова виборчої комісії може сказати, що не існує цифри у 70/70, проте це неправда», – сказав пан Карлін. «Ніхто не скасовував для нас цих показників, це факт».

Більшість опитувань, проведених британським виданням The Independent, показали, що 70-відсоткова явка є малоймовірною. На минулорічних парламентських виборах проголосувало менше половини країни. Хоча участь у президентських виборах завжди вища, не варто очікувати на стрімкий стрибок показників.

«Можна наблизитись до позначки у 70%», – сказав Валерій Соловей, професор Московського державного інституту міжнародних відносин. «Проте для цього вам потрібно створити певну інтригу та дозволити відкриту конкуренцію з рештою кандидатів, а це небезпечна гра для Кремля».

Навіть 60-відсоткова явка потребує низки махінацій. Для цього Кремль вже почав чаклувати з технічними нюансами. День голосування перенесли на 18 березня, щоб збігався з річницею анексії Криму. Агітація розпочалася відразу після того як була оголошена дата, 18 грудня, тобто на тиждень раніше, ніж зазвичай. Також, швидше за все, у день виборів відбудуться місцеві референдуми, на яких виборцям буде запропоновано оцінити майбутні інфраструктурні проекти.

У день голосування виборцям, ймовірно, запропонують всілякі промо-акції, лотереї та знижки на ковбасу. Такі штучки, які традиційно проводять під час виборчих кампаній у Росії, можуть збільшити явку виборців на 5-10%.

Ще більша явка вимагає прямого втручання у виборчий процес, зазначив Григорій Голосов, професор порівняльної політології при Європейському університеті у Санкт-Петербурзі. Перш за все, влада буде тиснути на тих, хто залежить від неї. «Вчителі, лікарі, військові, поліція, працівники заводів, психічно хворі – усіх цих груп будуть активно переконувати у голосуванні».

Можливі спроби заповнення виборчих скриньок – тактика, яка застосовувалася під час парламентських виборів 2011 року. Проте, за словами пана Голосова, більші фальсифікації відбуватимуться після голосування, коли голоси будуть зафіксовані на офіційних виборчих протоколах. «Адміністрація президента може видати директиву, щоб усе відбувалося чесно», – сказав пан Голосов. «Проте місцеві губернатори знають, що поганий результат для Путіна є не найкращим для них».

Республіки Північного Кавказу особливо прихильні до президента, проте вони суттєво не вплинуть на результат. У 2012 році Чечня оприлюднила мало вірогідний результат у 99% за Путіна. У жовтні 2010 року, напередодні парламентських виборів, спікер чеченського парламенту обіцяв верхній палаті Росії, що у разі необхідності Чечня зможе організувати результат у 120%.

Незалежний дослідник електоральних трендів Сергій Шпількін припустив, що Росія, коли йдеться про вибори, поділяється на дві частини, причому перша значно чистіша за другу. Одна Росія – великі та середні міста з населенням у 80%. Друга – це села, що знаходяться далеко від спостерігачів та мають 20% населення. На останніх виборах обидві Росії показали приблизно однакову кількість голосів за правлячу партію «Єдина Росія».

Згідно з математичним моделюванням пана Шпількіна, кількість «незвичних» голосів у системі зросла з 3 млн у 2000 році до 10-15 млн під час останніх виборів.

«Математика дозволяє практично відразу побачити, де трапляються маніпуляції», – сказав Григорій Мелконянц, заступник директора асоціації Голос. «У кінцевому підсумку Кремль має вибір: або наразитися на скандал або задовольнитися низькою явкою виборців», – додав він.

Олівер Керрол