Революція Гідності відбулася, проте бачимо, корупція залишилася

473

Олексій Хмара, виконавчий директор «Transparency International Україна», повідомив, що у 2015 році Україна отримала лише один бал за результатами світового Індексу протидії корупції CPI. Порівняно із 2014 роком, Україна посіла 130 місце зі 168 позицій проти 142 місця зі 175 позицій.

Україні вдалося досягти мікрозростання індексу СРІ завдяки чотирьом прогресивним факторам: збільшенню суспільного осуду корупціонерів, створенню антикорупційних органів, появі громадських антикорупційних організацій і наростанню числа гострих матеріалів про корупціонерів у ЗМІ, на які влада змушена хоч і мляво, проте реагувати.

Натомість є ще два інші фактори, які важкими гирями тягнуть державу в безодню: це зволікання виконавчої та судової влади із реальним і прилюдним покаранням корупціонерів, хабарників чи антидержавників, а також корупційна складова у відносинах між представниками трьох гілок влади і бізнесом.

Філософія корупції

Науковці й експерти України дійшли висновку: корупція, у її різних соціальних проявах, становить найвагоміше суспільне зло, оскільки спершу відбувається психологічний злам окремих індивідів, а відтак і моральна трансформація всього суспільства.

Ще у 2012 році Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій, представляючи громадськості результати досліджень на тему «Корупція в Україні. Витоки та перспективи провадження антикорупційної політики», оприлюднив ключову тезу, що українці не уявляють свого життя без корупції. А його заступник, політтехнолог Олексій Голобуцький, висловив припущення: якщо раптом українці одного дня перестануть давати і брати хабарі, вся країна зупиниться, бо в ній майже всі відносини оперті на тенденції отримання неправомірної винагороди.

Революція Гідності відбулася, проте бачимо, корупція залишилася й надалі.

Практика корупції

На сайті Державної служби фінансового моніторингу України (ДСФУ) сказано, що з дня у день уся світова спільнота акцентує особливу увагу на необхідності подолання тіньового сектора економіки, а також на посиленні заходів із питань протидії легалізації доходів злочинного походження. Сам же тіньовий капітал формується із доходів, отриманих унаслідок вчинення економічних злочинів та інших правопорушень, зокрема у зовнішньоекономічній діяльності, кредитно-фінансовій сфері, паливно-енергетичному комплексі, агропромислового комплексі, на ринку металів і корисних копалин тощо. І далі ДСФУ наголошує, що явище корупції подолати одній державній структурі не під силу, що необхідне «об’єднання інтелектуальних та організаційних зусиль багатьох державних інституцій, які спроможні не тільки викрити, але й припинити незаконні фінансові операції, маскування коштів злочинного походження або іншого майна».

Із розлогої палітри корупційного явища, журналіст взявся дослідити один із її аспектів – «конвертаційні центри». Суть створення «конвертаційного центру» полягає у приховуванні джерел незаконного походження доходів шляхом зміни власників коштів, їх фізичного переміщення та різних способів переведення у готівку. А методологія – створити схему «розриву фінансового ланцюга».

Опрацьовано інформацію, яка стосується 170 суб’єктів господарювання, які мають виразні ознаки ймовірної незаконної фінансової діяльності й тривалий час працюють на українському ринку, не потрапляючи у поле зору державних структур, які зобов’язані виявляти й ліквідовувати незаконну так звану податкову оптимізацію та способи ухилення від сплати податків.

Під час проведення журналістського розслідування діяльності суб’єктів господарювання, на які падає підозра вище зазначених проявів економічних злочинів, було виявлено чимало фактів, які вражають, проте один із них найбільше – це мільярдні обороти цих підприємств.

Окрім того, досліджені суб’єкти господарювання, які належать до кола «конвертаційних центрів», яке, ймовірно, організував В’ячеслав Стрелковський, мають причетність або очолюють ті самі особи, а саме:

— Стрелковський В’ячеслав Борисович – причетний до створення багатьох фірм, (ідентифікаційний код 2764711217), 11.09.1975 р.н., зареєстрований – м. Київ, вул. Заломова 2/64 та м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 23/38;

— Стрелковська Діана Валеріївна – причетна до створення понад 5 фірм, зареєстрована м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 29/59;

— Корольова (Івахненко) Людмила Віталіївна – причетна до створення понад 65 фірм (ідентифікаційний номер 2875007520) 18.09.1974 р.н., зареєстрована за адресою, м. Київ, вул. В.Кучера, 2/74;

— Котік Олексій Віталійович (ідентифікаційний номер 2892115172), 08.03.1979 р.н., зареєстрований у м. Києві по вул. б-р. І Лепсе, 5А/4;

— Філінський Ігор Дмитрович (ідентифікаційний номер 2311607050), 16.04.1963 р.н., зареєстрований за адресою, м. Київ, вул. Саратовська, 53/61;

— Чорний Роман Вікторович (ідентифікаційний номер 2903407570), 29.06.1979 р.н., зареєстрований – м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, 6/410;

— Топаз Олександр Валерійович (ідентифікаційний номер 2871417217), 13.08.1978 р.н., зареєстрований – м Київ вул. Василекна, 9/10;

— Рубан Людмила Вікторівна (ідентифікаційний номер 2693212968), 26.09.1973 р.н., зареєстрована за адресою м. Київ, вул. Мостицька, 2А/68;

— Золотов Вадим Володимирович (ідентифікаційний номер 2788809050), 09.05.1976 р.н., зареєстрований у м. Харкові;

— Курято Артур Валерійович (ідентифікаційний номер 2793915610), 29.06.1976 р.н., зареєстрованого м.Київ, вул. Пушинної 49/48. Проживає м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 10А/19;

— Макаревич Микола Сергійович (ідентифікаційний номер 3260303290), 06.04.1989 р.н., зареєстрований за адресою м. Маріуполь, б-р. Шевченка, 274/54;

— Дзюбенко Наталія Ярославівна (ідентифікаційний код 2960805260), 23.07.1981 р.н., зареєстрована за адресою м. Київ, вул. Чумака, 5/17;

— Курято Наталія Олександрівна (ідентифікаційний номер 2722314740), 14.07.1974 р.н., зареєстрована за адресою м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 10А/19;

— Любченко Руслан Володимирович (ідентифікаційний номер 2965723791), 13.03.1981 р.н., зареєстрованого м. Київ, вул. Кониповського, 10А/3.

Зазначені суб’єкти господарювання надають значні й різноманітні послуги, при цьому в них нема реальних засобів виробництва, транспортних засобів, а сплата податків дорівнює нулю. Отож вони мають всі ознаки суб’єктів господарювання, які в народі, а також у вузькому колі контролюючих органів, називають «фірмами-метеликами», оскільки працюють короткий період, не знаходяться за юридичними або фактичними адресами, а трудові ресурси, тобто виробничий персонал, становлять одну або дві особи.

Схеми діяльності «конвертаційних центрів» мають ознаки кримінальних злочинів, передбачених ст.205 (Фіктивне підприємництво), ст.212 (Ухилення від сплати податків), ст.209 (Легалізація [відмивання] доходів, одержаних злочинним шляхом), а щодо діяльності «підставних» директорів – ст.358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) Кримінального кодексу України.

Наприклад, послугами «фірм-метеликів», ймовірно, користувалося і відоме підприємство ТзОВ «Корпорація КРТ». З метою встановити достеменність зазначеного припущення, Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області, на обліку в якій перебуває ТзОВ «Корпорація КРТ», видала ряд наказів про проведення документальних планової та позапланової перевірок. Однак керівництво ТзОВ «Корпорація КРТ», підконтрольне знаним братам-депутатам Богданові й Ярославові Дубневичам, відмовило посадовим особам ДФС у доступі до документації фірми і в судовому порядку оскаржило накази проведення перевірок.

Працівники ДФС були змушені вдатися до заходів адміністративного арешту активів корпорації у судовому порядку. На судове засідання, яке відбулось 8 лютого 2016 року в Львівському окружному адміністративному суді під головуванням судді Зиновія Гавдика, відповідачі від ТзОВ «Корпорація КРТ» не з’явилися. Суддя переніс розгляд справи на іншу дату, даючи змогу керівництву ТзОВ «Корпорація КРТ» із другої спроби пояснити мотивацію перешкоджання працівникам ДФС у перевірці документації.

Крім того, згідно з даними журналістського розслідування, послугами вище вказаного кола «конвертаційних центрів» користуються і державні структури, звичайно, не безпосередньо, а шляхом проведення тендерних процедур: їх виграють потрібні реально діючі фірми, які в подальшому укладаються договори з «фірмами-метеликами». У результаті таких схем вчиняються злочини, що передбачені ст.364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем) та ст.191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Вище вказані факти розгалуженої і незаконної підприємницької діяльності досліджених суб’єктів господарювання не можуть бути непоміченими у контролюючих державних органах – ГПУ, ДФС, СБУ, ДСФУ.

Особливо це твердження стосується ГПУ назагал, а Генерального прокурора України Віктора Шокіна, зокрема.

Сумісність в одному часі й одному просторі цієї посадової особи і чималої мережі «конвертаційних центрів» зумовлює такі припущення:

— або Віктор Шокін не має необхідних професійних навичок для праці на посаді Генерального прокурора України;

— або Віктор Шокін халатно ставиться до виконання службових обов’язків;

— або Віктор Шокін у якийсь спосіб мотивований, щоб не помічати тієї економічної шкоди, яку економіці України завдає тіньовий сектор.

На даному етапі журналістського розслідування не будемо безпідставно звинувачувати працівників контролюючих органів у непрофесійності або навіть й причетності до вищевказаних злочинних схем. Тому редакція звернулася із відкритими листами з наданням відповідних копій документів (матеріалів) до безпосередніх керівників служб, які, як на нашу думку, повинні одними із перших відреагувати й вжити відповідних заходів, довести свою професійність та чесність у виконанні службових обов’язків під час боротьби з тіньовою економікою. Відповіді зазначених керівників на листи-звернення опублікуємо для ознайомлення громадськості.

Автор материала: Богдан Підкович