Рік до виборів. Як Тимошенко готується до головної битви

895

Численні вороги просто не дадуть ЮВТ шансу залишитись «у білому»

Юлія Тимошенко останнім часом зникла з прицілів телекамер, але водночас лишається одним із головних ньюзмейкерів. Така її тактика вже стала традиційною і дає результат. Тимошенко стала вичікувати, зрозумівши, що час в таких випадках грає на її користь. Нещодавно оприлюднені рейтинги демонструють, що у «Батьківщини» та її лідерки наразі все «в шоколаді» і зайві рухи можуть тільки зіпсувати цю ідилію.

Щоправда, на Банковій розкусили цю тактику. Там усіляко намагаються витягти головну опонентку глави держави з кокону. Кожна резонансна подія у державі у коментарях інформаційної свити президента не обходиться без згадки Тимошенко. Чи то рішення Стокгольмського арбітражу у газовій справі, чи резонансна «справа Савченко». Коментатори не втрачають моменту нагадати, хто саме «підписав кабальний газовий контракт», «привів екстравагантну льотчицю до парламенту» і т. д. Компрометує Тимошенко і сама Савченко. Тепер вона несподівано пригадала, що Юлія Володимирівна зустрічалась з ватажком донецьких бойовиків Захарченком. Очевидно, що цей процес і далі буде використовуватися, аби бити по нинішньому лідеру електоральних симпатій. І сьогодні задача №1 для Тимошенко – обрати найвдалішу тактику для мінімізації ось таких репутаційних  збитків.

Останнє соцопитування КМІСу продемонструвало, що серед тих, хто буде голосувати та вже визначився з вибором, партію «Батьківщина» готові підтримати 22,5%, а бачити Тимошенко президентом бажають ще більше – 24,6%. Показники ж діючого президента та його політичної сили вимірюються вже однозначними цифрами. Звісно, це все поки віртуальні цифри, бо виборча кампанія ще не стартувала. Але попри це такі рейтинги демонструють, що вичікувальна тактика Тимошенко дає результати, в той час Порошенко, а частіше його команда, роблять помилку за помилкою. Поки ж лідерка «Батьківщини» утримує статус кандидата, що виходить до другого туру. Але за рік до президентських виборів їй треба вирішити кілька питань.

Заручитись підтримкою Заходу. І не тільки

Притаївшись всередині країни, Тимошенко активно намагається представити  свою персону як найперспективнішого кандидата на Заході, де до неї тепер ставляться дуже насторожено. Захід тяжіє до ставки на якусь фігуру з «нової колоди» – умовного Святослава Вакарчука чи Артема Ситника. Юлія Володимирівна хоче довести, що вона також буде гідним та прогнозованим партнером.

На початку лютого вона відвідала Сполучені Штати, де провела низку зустрічей – зокрема, з «куратором» українського питання Куртом Волкером, помічником держсекретаря у справах Європи та Євразії Уесом Мітчеллом, головою комітету з іноземних справ Сенату Бобом Коркером, кількома сенаторами. А на молитовному сніданку її знаменитий «німб» був помічений у перших рядах, коли виступав президент Дональд Трамп.

Тимошенко на молитовному сніданку у Вашингтоні

Тимошенко не шкодує грошей на лобістів, як з’ясували журналісти з відкритих джерел. На ці цілі вона через підставну компанію витрачає $65 тис. щомісячно. Причому Тимошенко намагалась налагодити відносини з апаратом Трампа з перших днів його президентства – згадаємо історію з «зустріччю біля туалету», яку з сарказмом обсмоктували «порохоботи».

Політтехнолог Андрій Золотарьов вважає, що одна з головних задач для Тимошенко – вирішити питання відновлення довіри до неї. «У ній не бачать «договороздатної» фігури регіональні еліти, олігархічний кооператив та колективний Захід. Порошенко втратив рейтинг, але не легітимність якраз через те, що в Юлі не бачать альтернативи. Багато хто боїться її більш, ніж Порошенка. Але непрямі ознаки того, що вона зараз намагається вирішити цю проблему, є».

Близький до Банкової політолог Тарас Чорновіл першим розповсюдив інформацію з власних джерел, що в момент зняття депутатської недоторканості з Савченко Тимошенко нібито літала в Ізраїль на зустріч з олігархом Ігорем Коломойським. Резон олігарха зрозуміти можна: після скандальної націоналізації «Приватбанку» та заведеної справи проти колишніх власників банку він затаївся за межами України. Його відносини з Порошенком геть зіпсувалися, тож він розраховує на лояльнішого наступника. Союз, звісно, дуже дивний, якщо згадати, що Коломойський сказав свого часу фразу «Якщо президентом стане Тимошенко, я себе бачу в еміграції». Однак з часом все змінюється.

Тимошенко, натомість, потребує ресурсів. Непрямим свідченням можливого союзу між ними стало посилення критики президента в медіа Коломойського. Канал «1+1» нещодавно несподівано надав майданчик депутату-втікачу Олександру Онищенку для вже не дуже свіжих «викриттів» Порошенка.

Отже, Тимошенко силиться консолідувати навколо себе Захід, який має бути принаймні не категорично проти неї, та частину олігархів. Це має значно посилити її «потенцію» у президентській гонці.

Стати єдиним кандидатом

За ідеального для неї розкладу Тимошенко бажано б ще й уособити в собі всю опозицію. Для цього їй треба урезонити амбіції Анатолія Гриценка та, наприклад, Андрія Садового. А це означає: потрібно ділитися владою, давати конкретні обіцянки конкурентам, які буде треба виконувати після свого виграшу. Але якщо Садовий виглядає дуже мляво за межами рідного Львова і навряд чи тішиться ілюзіями щодо своїх президентських перспектив, то Гриценко теж натхненний ростом рейтингів. До того ж, саме на «полковника» можуть зробити ставку «юні демократи» – сили на кшталт «Демальянсу», «Хвилі», «Руху нових сил» та інших. Їхні самостійні рейтинги мізерні, проте якщо всі вони закличуть свій строкатий електорат голосувати за Гриценка, «перший непрохідний» може влаштувати сюрприз. І неприємним він буде саме для Тимошенко.

Поки слабо віриться, що Гриценко та Садовий підтримають Тимошенко, принаймні в першому турі, в тому числі, через те, що президентські вибори вони використають як підготовку до парламентських. Але чи не зробить Юлія Володимирівна їм пропозицію, від якої неможливо відмовитись? Не є секретом, що Тимошенко проводить перемовини з низкою політиків, які шукають для себе майбутнє після виборів. Арсеній Яценюк в приватних розмовах хвалиться, що вже їсть борщ з Юлею, а Арсен Аваков загадково мовчить, коли чує питання про новий союз з Тимошенко. Те, що вона пробачила їм «зраду» 2014-го, свідчить про готовність до компромісів заради «загального блага». До речі, згідно з закритими дослідженнями, які аж ніяк не тішать Яценюка, його присутність у списку будь-якої партії не додає жодній з них відсотків. Лише у випадку з «Батьківщиною», де лідерська харизма Тимошенко забиває все інше, присутність Яценюка не складає великої проблеми. Інше питання – чого такого може тепер запропонувати Арсеній Петрович Юлії Володимирівні?

Арсеній Яценюк в приватних розмовах хвалиться, що вже їсть борщ з Юлією Тимошенко

Відбити інформатаки

У Тимошенко перед очима – приклад Садового, рейтинг якого влада вбила методичною розкруткою сміттєвої кризи. Треба визнати, що антипіар спрацював по усій країні, хоча в самому Львові, який мав першим повстати проти «безгосподарного мера», Садовий і досі утримує стійкі позиції. І ближче до виборів  валізи компромату будуть використані і проти Тимошенко. Вона, звичайно, на відміну від львівського мера, не обіймає посади, її представників немає у владі, тож і чіпляти її подібним методом опонентам буде складно. До того ж, як вже зазначалось, наразі вона утримується від будь-яких активних дій, дозуючи свою присутність в інформпросторі. Намагання «замазати» Тимошенко персоною «терористки» Савченко поки не дуже ефективні і наштовхуються на контрнагадування, на чиєму літаку та прилетіла з російського полону та з чиїх рук отримала Героя України, яким махала в Раді під час зняття недоторканності.

«Складова частина передвиборчої стратегії Тимошенко – уникати голосування з проблемних питань, щодо яких суспільна думка розколота, – відмічає політолог Володимир Фесенко. – Коли мова йде про якісь принципові голосування, її просто немає в залі. Тимошенко не хоче робити фальстарту, викладати всі козирі і робити кроки, які збільшать антирейтинг. Плюс Тимошенко сподівається, що якісь фактори вплинуть на зниження рейтингу Порошенка. Хоча її будуть підштовхувати до визначеної позиції зі спірних питань».

На думку експерта, «мінусувати» Тимошенко будуть її загадковими відносинами з Путіним та сумнозвісною газовою угодою: «Якраз під час виборчої кампанії буде десять років цій угоді. І нам будуть регулярно показувати знамениті кадри, де Тимошенко разом з Путіним. Її потенційні домовленості з російським президентом будуть однією з ліній удару по ній».

Після акцій протесту восени 2016 року Тимошенко обрала тактику очікування

Політолог Кость Бондаренко вважає, що нинішня тактика Тимошенко цілком себе виправдовує: «Після невдалих акцій протесту восени 2016 року Тимошенко обрала тактику очікування, давши своїм опонентам зробити всі помилки, які тільки можливо, водночас зберегла свій ядерний електорат. До того ж вона розширила свою електоральну присутність на Сході і особливо на Півдні».

Політтехнолог Андрій Золотарьов, який співпрацював з Тимошенко на зорі її політичної кар’єри, поки не бачить великих загроз для неї з тих інформатак, що відбуваються. «Всі ці газові контракти – це справи минулих часів, а ненависть до Порошенка може виявитись сильніше будь-якого компромату на Тимошенко, – вважає експерт. – До того ж, відбувається міфологізація образу, коли його починають наділяти якостями месника, вкладати наміри, яких вона як політик навіть не заявляла (домовиться з Путіним і установить мир). А з міфом боротися важко, і хвилі інформатак на Тимошенко будуть розбиватись».

Очевидно, що гасла, з якими Тимошенко піде на вибори, будуть залежати від поточної ситуації, але експерти сходяться на тому, що вона зробить акцент на соціал-економічних питаннях, в яких добре розбирається, і на цьому фоні з нею буде важко тягатися іншим.

Показати команду

У Тимошенко не велика лавка запасних. Частина її соратників розпорошилась  в інших силах – Блоці Порошенка та «Народному фронті». Звісно, дехто з них вже висловив бажання повернутись, але навряд чи цей процес буде масовим. З тим же Олександром Турчиновим, наприклад, горщики побиті давно і назавжди. З одного боку, у «Батьківщині» є Григорій Немиря та Борис Тарасюк, які замкнуть на собі міжнародку у разі приходу до влади, юрист з підвішеним язиком Сергій Власенко, орговик старого гарту з віце-прем’єрським досвідом Іван Кириленко, піарники Олександр Абдуллін та Олена Кондратюк, виходець з ПРП Сергій Соболєв, який колись очолював віртуальний опозиційний уряд, експресивний економіст Олександра Кужель, кілька молодих перспективних облич… Але поки вони не складають враження команди, яка готова прямо зараз взяти на себе керівництво державою. У «Батьківщині» завжди хвалились своєю розгалуженою партійною низовою структурою, якої немає у більшості парламентських фракцій. «Ми маємо «живі» представництва не тільки у всіх областях, а й в усіх районах і майже в усіх населених пунктах, до первинних ланок у невеликих селах та селищах», – запевняє співрозмовник в партії.

Обкатка на виборах в об’єднані територіальні громади, де «Батьківщина» демонструє оптимістичні результати, нібито підтверджує ефективність роботи низів. Але, за словами Андрія Золотарьова, кондиції, в яких знаходиться політична «махіна» «Батьківщини», і близько не досягають тієї форми, яка була у партії 10 років тому. Зрозуміло, що до потенційного переможця тягнуться. Тому до виборів серед симпатиків Тимошенко ми побачимо інші відомі обличчя.

Кондиції «Батьківщини» не ті, що 10 років тому

Але водночас треба уникнути появи поруч з собою нових «надій савченко» та «андріїв портнових» – список колишніх соратників Тимошенко, які згодом від неї віддалилися і навіть почали працювати проти неї, вражає. Показово, що ключові технологи Петра Порошенка – Олег Медведєв та Віктор Уколов – свого часу піднеслись і отримали мандати якраз в команді Тимошенко.

Проти нинішніх рейтингів ЮВТ також грає величезна кількість тих, хто ще не визначився, за кого голосувати. Таких близько 40%. При цьому у неї високий особистий антирейтинг недовіри – 61%. Тобто у Тимошенко, на відміну від багатьох інших політиків, досить обмежені можливості для нарощування існуючої підтримки за рахунок тих, хто хитається. Фактично вона зараз повертає свій колишній електорат, який в 2014-му «роздерибанили» «Народний фронт» та інші «майданівські» політсили.

«ЇЇ електоральна стеля, враховуючи нинішній антирейтинг, – 35-40% у другому турі, – прогнозує Золотарьов. – Це тверді прихильники і ті, хто готовий ситуативно її підтримати».

Втім багато залежить від того, хто їй протистоятиме у другому турі. Якщо це буде не чинний президент, а скажімо, кандидат від «Опоблоку», за Тимошенко підуть голосувати як за менше зло. Кость Бондаренко навіть припускає, що в такому випадку повториться ситуація 2010 року: нинішня влада буде в другому турі працювати на перемогу будь-якого суперника Тимошенко, аби тільки не вона.

Те, що Тимошенко так бояться, безумовно, мало б їй лестити. Але свої нинішні показники підтримки їй треба буде підтвердити уже в активній фазі кампанії, коли доведеться чітко відповідати на конкретні запитання. В тому числі, ті, які вона так затято намагається обійти зараз. А численні опоненти та відверті вороги просто не дадуть Юлії Володимирівні шансу залишитись у її улюбленому білому.

Павло Вуєць